Як платники податків фінансують збиткові комунальні підприємства (Дослідження)

Ще донедавна фінансова інформація про діяльність комунальних підприємств була таємницею за сімома печатями. Проте з внесенням змін до Господарського кодексу, всі комунальні підприємства мають оприлюднювати свою фінансову звітність.

Експерти центру «Ейдос» скористалися цією можливістю і спробували з’ясувати, наскільки ефективно керівники комунальних підприємств (КП), що функціонують в обласних центрах, розпоряджалися власністю громади протягом 2016-2017 років у п’яти обласних центрах України: Вінниці, Івано-Франківську, Кропивницькому, Рівному, Чернігові. У всіх цих містах сукупно функціонують 104 комунальні підприємства.

Кількість підприємств, що обслуговують інфраструктуру обласних центрів, корелюється з кількістю населення: для 372,6 тис. мешканців Вінниці створено 37 КП, в Івано-Франківську, який має найменшу кількість населення серед нашої вибірки – 227 тис. мешканців, функціонує 12 КП. У середньому на одне КП припадає близько 13 тис. населення. Ці підприємства разом генерують 450 млн грн збитків в рік. Вони покриваються з місцевого бюджету, значна частина якого складається з податків місцевих жителів. Таким чином кожен вінничанин зі своєї кишені покриває 644 грн, що спричинені неефективним управлінням, житель Кропивницького – 134 грн, Рівного – 125 грн, Чернігова – 28 грн. Найдорожче неефективне управління КП обходиться мешканцям Івано-Франківська – 736 грн на особу. Фактично ці цифри можуть бути ще вищими, оскільки у доходах деяких комунальних підприємств вже було враховано так звану фінансову підтримку з місцевого бюджету, яка фактично є дотацією на покриття збитків.

Активи комунальних підприємств

Щоб оцінити обсяг і рух комунального майна, що перебуває у розпорядженні КП, проаналізуємо їхні активи. Найбільше активів вартістю 8,8 млрд грн мають КП Чернігова. На 37 вінницьких КП припадає 5,1 млрд грн активів. Невелика порівняно сума активів Рівного пояснюється виведенням з балансів місцевих ЖЕУ будинків, що були зняті з обслуговування. Найбільшого розширення майнової бази у 2017 році зазнали активи КП Вінниці, тоді як майно збільшилось майже у всіх КП міста.

Доходи комунальних підприємств

Самі по собі ні активи, ні їхня динаміка не є дуже цінною інформацією, адже відомо, що активи мають економічну цінність лише тоді, коли вони використовуються з метою отримання доходів. Розглянемо ж, яка ситуація з доходами.

Дослідження показує, що активи КП використовуються дуже неефективно. Наприклад, у Чернігові 8,8 млрд грн активів залучено для отримання лише 397 млн грн доходів.

Неефективність комунальних підприємств підтверджується показником оборотності активів, який оцінює скільки товарів і послуг продано за досліджуваний період на кожну гривню активів підприємства. Якщо у типового фондомісткого виробничого підприємства цей показник зазвичай коливається навколо значення 0,8, а у торгівлі – 1 і більше, то у КП Чернігова сукупна оборотність становить 0,045, Вінниці – 0,21, Рівного – 0,64, Кропивницького та Івано-Франківська – 0,1.

Ці дані можуть бути приводом і для запитань щодо вірогідності і обґрунтованості оцінки майна, яке перебуває на балансі КП, а також щодо ймовірного виведення доходів на приватні фірми-партнери.

Тішить те, що динаміка доходів за 2017 рік все-таки є позитивною, оскільки доходи всіх КП суттєво зросли у 2017 році. І якщо згадати, що рівень інфляції споживчих цін у 2017 році склав 13,7%, то на графіку «Динаміка доходів» ми бачимо, що зростання доходів КП випередило інфляцію, тому можна говорити про певні позитивні зміни.

Статутний капітал комунальних підприємств

Більш як 90% активів практично усіх комунальних підприємств вибірки сформовано завдяки власному капіталу, зокрема статутному і додатковому, тобто через внески з міського бюджету. Максимальний статутний капітал мали КП Вінниці. Більшість КП Кропивницького взагалі не мають статутного капіталу, оскільки лише обслуговують комунальне майно, але не розпоряджаються ним. А міські бюджети Чернігова та Івано-Франківська маю заборгованість перед КП щодо внесків до статутного капіталу.

Проте важливим індикатором є не стільки розмір статутного капіталу, скільки його динаміка. Саме вона свідчить про темпи і рівень інвестування з місцевого бюджету в діяльність КП. Ми бачимо значні прирости вкладень до статутних капіталів міських КП з місцевого бюджету. Ці ж гроші замість порятунку збиткових підприємств могли б бути витрачені на оновлення інфраструктури та капітальні ремонти в містах.

Найвищий приріст статутного капіталу у двох підприємств Кропивницького: міського Електроавтотрансу та компанії, що займається прибиранням і вивозом сміття. Аналогічно у Рівному капітальні інвестиції з бюджету отримало шість підприємств, тоді як максимальні кошти виділені транспортній галузі міста. Натомість у Вінниці поповнення статутного капіталу отримало більше половини підприємств. Приріст інших складових власного капіталу також є суттєвим. Проте негативним є те, що цей приріст відбувся не стільки завдяки заробленому капіталу (прибутку), скільки через вкладений (внески з бюджету).

Прибутки та збитки комунальних підприємств

Аналіз розмірів і динаміки прибутків комунальних підприємств вибірки дозволяє спростувати популярну серед певних категорій населення тезу про катастрофічний стан і занепад комунального господарства. Адже 67 зі 104 (64%) КП вибірки були прибутковими у 2017 році. А саме: Вінниця – 22 підприємства з 37, Кропивницький – 13 з 15, Рівне – 20 з 24, Чернігів – 9 з 16, Івано-Франківськ – 3 з 12. Водночас 8 з 64 прибуткових підприємств (12,5%) у 2017 році зі збиткових стали прибутковими, а 21 зі 64 прибуткових підприємств (33%) збільшили абсолютний розмір прибутку.

За виключенням Івано-Франківська, результативність діяльності в цілому можна вважати задовільною, якщо не звертати увагу на обсяги ресурсів, залучені для отримання цього прибутку. Проте абсолютна величина збитку суттєво перевищує абсолютну величину прибутку. Спостерігається зростання збитків за трьома містами.

Якщо порівняти результати діяльності КП вибірки з ресурсами, залученими для отримання цих результатів, то отримаємо невисокий рівень віддачі. Наприклад, КП «Універсал 2005» з Кропивницького отримавши у 2017 році 14 млн грн інвестицій до статутного капіталу погіршило свій фінансовий результат – і з прибуткового перетворилося на збиткове з 1,3 млн грн збитку. У Вінницькому теплокомуненерго відбулось збільшення статутного капіталу на 150 млн грн, тоді як збитки підприємства зросли удвічі – з 52 до 103 млн грн. Натомість у Кропивницькому та Івано-Франківську за менших приростів доходів і з меншими інвестиціями збиток у 2017 році удвічі скоротився.

У тому ж Кропивницькому КП «Електротранс», отримавши 149 млн грн інвестицій, збільшило фінрезультат у дванадцять разів і заробило майже 4 млн грн прибутку. Аналогічно в Чернігові тролейбусне управління, отримавши 16 млн інвестицій, заробило прибутків на 3,5 млн грн, тоді як в тому ж Чернігові КП «Шкільне» збільшило статутний капітал усемеро, доходи зросли, але результатом став збиток 4,2 млн, що в 28 разів більше збитку минулого року. Практично всі вінницькі КП є низькорентабельними, лише у Рівному 9 з 20 прибуткових компаній мають задовільні показники рентабельності.

Рівень заробітних плат в КП

Окрім того, що КП обслуговують інфраструктурні та інші потреби міст, вони ще й забезпечують мешканців робочими місцями. В цілому на КП, що потрапили у дослідження, залучено 11 343 особи, 5 100 – у Вінниці, 2 343 – у Чернігові, 1 564 – у Кропивницькому, 1 217 –  в Івано-Франківську та 1 042 – у Рівному.

Рівень заробітних плат працівників комунальної сфери залишає бажати кращого навіть без вирахування податку та ЄСВ. Так, максимальні середні витрати на оплату праці з нарахуваннями у місяць витрачаються на працівників Вінницьких КП – 6 300 грн, найменшу зарплатню нараховують у Рівному – 4 450 грн в місяць. З’являються  сумніви як за такі гроші люди можуть ефективно виконувати свою роботу.

Що робити?

Ресурси комунальних підприємств використовуються вкрай неефективно. Це доводить співвідношення величини ресурсів, що в їхньому розпорядженні, і сум доходів, отриманих в результаті використання цих ресурсів.

Доходи всіх комунальних підприємств протягом 2017 року суттєво зросли і навіть значно перевищили офіційний рівень інфляції в усіх досліджуваних містах, крім Рівного. Проте сукупні фінансові результати були позитивними тільки у Рівному та Чернігові.

Суттєве поповнення статутних фондів, яке відбулося практично у всіх інфраструктурних КП, призвело до загального покращення фінансового результату лише окремих підприємств.

У всіх КП спостерігається загальне збільшення власного капіталу, проте джерелом цього збільшення є переважно вкладений капітал, а не зароблений. Виключенням є лише КП Кропивницького, де прибуток займає значну частку в балансовій капіталізації підприємств.

У структурі активів переважної більшості КП основні засоби посідають близько 90%, і, відповідно, більш як 90% в пасивах належить власному капіталу. Це забезпечує високу фінансову стійкість, але водночас ефективність діяльності підприємств залишається низькою. Адже власний капітал за своєю природою є низько мобільним, отже, така структура пасивів обмежує ділову активність підприємства.

Таким чином, порівняння показників фінансового стану комунальних підприємств п’яти обласних центрів свідчить про нагальну необхідність нагляду і контролю за ефективністю використання ресурсів, що виділяються комунальним підприємствам.

Катерина Багацька, Центр «Ейдос» для «Главкома»