Зеленський і спирт. Навіщо президент посягнув на державну монополію
Експерти оцінили ініціативу президента скасувати монополію держави на виробництво спирту
23 жовтня у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №2300 президента Володимира Зеленського про скасування держмонополії на виробництво спирту.
«Впродовж останніх 10 років виробництво легального харчового спирту в Україні скоротилось у чотири рази. Водночас частка тіньового обороту харчового спирту зросла з 10% у 2007-му до 55% від загального споживання харчового спирту у країні у 2019 році. Тож цей проект закону покликаний скасувати державну монополію на виробництво спирту та сприяти детінізації ринку спирту й лікеро-горілчаної продукції», - повідомляє пресслужба Офісу президента.
Крім того, у пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що «стрімке зниження виробництва спирту зумовлено, серед іншого, скороченням експорту. Відсутність інвестицій в оновлення основних засобів зумовлює високу собівартість і низьку цінову конкурентоспроможність вітчизняного спирту на зовнішніх ринках».
Дані Фіскальної служби, принаймні за останній рік, не свідчать про стрімке падіння експорту. У 2018-му Україна експортувала етилового неденатурованого спирту на суму $3,70 млн (6,8 тис. тонн), що на 34% більше в грошах і на 37% в кількості, ніж в 2017 році.
За даними Мінагрополітики, основними ринками збуту спирту і горілки стали країни Євросоюзу. Україна у 2018 році відправила до Європи горілки на $13,9 млн або 13,67 тис. тонн. Це більше на 11% у порівнянні з аналогічним періодом 2017-го. Лідерами зі споживання української горілки стали Латвія, Польща і Німеччина.
Отже, законопроєкт:
- скасовує державну монополію на виробництво спирту з 1 січня 2020 року;
- надає можливість суб'єктам господарювання виробляти спирт за умови одержання відповідної ліцензії;
- дозволяє оптову торгівлю харчовим спиртом на території України лише за наявності ліцензії;
- встановлює, що оптову торгівлю етиловим спиртом для медичних та ветеринарних цілей можуть здійснювати заклади охорони здоров'я та організації зооветеринарного постачання незалежно від форми власності за наявності ліцензії.
Крім того, законопроєкт передбачає повну лібералізацію експорту спирту з України. Експорт усіх видів спирту (етилового, етилового ректифікованого виноградного, етилового ректифікованого плодового) зможуть здійснювати ліцензовані суб'єкти господарювання. Натомість імпорт спирту до 1 січня 2022 року зможуть здійснювати лише уповноважені Кабінетом міністрів державні підприємства.
У пояснювальній записці також ідеться, що прийняття цього законопроєкту не потребує додаткових витрат із Держбюджету.
Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Мілованов понад два тижні особисто працював над «спиртовою реформою». 9 жовтня на своїй сторінці в Facebook він написав: «Починаємо рухатись по «Укрспирту». Це один з найкорумпованіших та кримінальних напрямків. Сьогодні було призначено мого радника з питань «Укрспирту» Сергія Блескуна. «Укрспирт» будемо передавати на приватизацію. Галузь демонополізувати».
Днями ж прем’єр-міністр Олексій Гончарук підтвердив, що до кінця року уряд визначить підприємства, які підлягають приватизації, підкресливши, що серед них точно опиняться спиртові заводи та пояснив чому. «Спиртові заводи, бази відпочинку та інше — усе це, безумовно, має бути приватизоване. Чому? Тому що там уже усе приватизоване. Там, як правило, сидить якийсь менеджмент, який щось краде, «пилить», за копійку здає в оренду і знищує або виснажує ці активи», - сказав прем’єр.
Тим часом експерти розходяться в оцінках наполеонівських планів ЗеКоманди щодо демонополізації виробництва спирту. У коментарях «Главкому» одні називають такий крок позитивним, інші ж лякають «поверненням у 90-ті».
Економіст, позаштатний радник президента Володимира Зеленського Олег Устенко переконаний: в усіх можливих галузях монополія має бути зруйнована, а ринок повинен бути конкурентним. «Укрспирт» – це точно не те, що має лишатися у руках держави, у цій галузі потрібно відкривати ринок. У моєму розумінні, проблема «Укрспирту» – не так монополія, як велика криміногенна складова», - зазначив він.
Експерт нагадав основне правило «кримінальної економіки»: чим гірша економічна ситуація у країні, тим вищий рівень криміналізації економіки. «Відсікти один з потоків, який годує кримінал, і ці гроші спрямувати до бюджету – ось основна мета Офісу президента. Саме по собі ліцензування робить цей бізнес прозорим і зрозумілим», - додав він.
Разом із тим, Устенко згоден, що можуть виникнути складнощі із державним контролем якості спиртової продукції, яка виходитиме з виробництва не одного, а багатьох виробників. «З одного боку, це справді може бути проблемою. З іншого, за великим рахунком, це те саме, що й виробництво лікарської ковбаси, яку ми купуємо у багатьох виробників. Є служби, які мають відстежувати якість будь-якої продукції. Ліцензія ж видається під якісь умови, і якщо їх не дотримано, то ліцензію має бути негайно скасовано», - підкреслив експерт.
З Устенком погоджується ексміністр економіки Володимир Лановий: «Думаю, що це правильний крок – треба знищувати монополію підприємства, яке на власний розсуд розподіляє якісні спирти. Це не монополія, це мафія».
У свою чергу президент «Українського аналітичного центру» Олександр Охріменко вкрай негативно оцінює ініціативу президента. «На початку 90-х у нас не було державної монополії на виробництво спирту. Були спиртзаводи. Так, нібито були контролюючі органи, у податковій службі навіть був цілий підрозділ, який контролював це виробництво, але загалом у галузі панував бардак. Президент Леонід Кучма через коліно встановив держмонополію. Зеленський фактично хоче повернути ті часи», - прокоментував експерт.
Охріменко також зауважив, що нині можна контролювати, скільки спирту вироблено. «Однак якщо монополію скасувати, то ніхто і ніколи не зможе відстежити, скільки різні виробники реально виробили спирту. У документах покажуть 1 тис. декалітрів, реально ж вироблять 100 тис. 99 тис. тихенько поставлять на маленький горілчаний заводик, за це з ними розрахуються кешем чи через офшори», - малює апокаліптичні картини експерт.
Охріменко також стурбований, що демонополізація «Укрспирту» призведе до масової фальсифікації алкоголю. «Так, і зараз в Україні зараз є фальсифікована горілка. Але якщо повернуть 90-ті, то більша частина буде фальсифікатом. В Україні є виробники дійсно якісних горілчаних виробів. Думаю, їм доведеться непросто, оскільки стане важко конкурувати з недорогим і неякісним алкоголем», - сказав він.
До запропонованої моделі демонополізації виробництва спирт неоднозначно ставиться і економічний експерт, радник трьох президентів України Олександр Пасхавер: «Я прибічник того, що будь-яке приватне виробництво краще за державне. Разом із тим, коли я чую слово «ліцензія», то напружуюсь, бо там де ліцензія – там корупція. Сама ця форма каже про можливість корупційних зловживань».
Історія питання
Це вже далеко не перша спроба вивести підприємство «Укрспирт» з держвласності. Востаннє про необхідність приватизації спиртової монополії активно заговорили в 2014 році. Уряд Арсенія Яценюка наполягав, що потрібно «перетворити ДП з розсадника корупції на ефективне підприємство спиртової галузі». Тоді збиралися ліквідувати «Укрспирт», на базі його філій створити відповідні держпідприємства, а активи, що залишилися продати. Питання ліквідації монополії цілком не обговорювалося.
Другий сценарій, який керівництво Мінагрополітики запропонувало у 2015 році, - приватизація «Укрспирту» за географічним принципом. Обговорювалися два способи: продаж цілісних майнових комплексів та приватизація філій спиртових підприємств, розташованих неподалік один від одного. При цьому приватизувати об'єкти могли б тільки комерційні компанії, за винятком офшорних і російських бізнес-структур.
Законопроект, який з'явився в 2016 році, чітко регламентував вимоги до покупців, залишаючи при цьому умови ліцензування виробництва алкогольного сировини. Але на заваді цим планам стояло те, що «Укрспирт» входив до переліку підприємств, які не підлягали приватизації.
2 жовтня Рада своїм рішенням скасувала цей список, і вже 20 жовтня закон набув чинності.
Курс на приватизацію
Перед тим, як роздержавлювати галузь, Мінекономрозвитку планує спершу провести інвентаризацію та аудит, аби з’ясувати: які підприємства не працюють, але потенційно можуть відновити випуск продукції, а які – неспроможні відновити роботу за жодних обставин. «Це дозволить остаточно законсервувати «безперспективні» заводи, щоб у майбутньому запропонувати їх покупцям, а також зламати існуючі «тіньові» схеми на спиртовому ринку», – говорить Сергій Блескун.
Уряд планує вже до 1 грудня обладнати GPS-трекерами кожен транспортний засіб, який використовується для перевезення спирту, а також розпочати роботу зі створення відкритого реєстру перевізників спирту. Крім того, посилиться і контроль на виробництві: Мінекономрозвитку хоче встановити камери спостереження в контрольних точках на всіх спиртозаводах (в режимі реального часу зі збереженням даних на єдиному сервері).
Від приватизації ДП «Укрспирту», за оцінками Сергія Блескуна, державний бюджет збагатиться на 6-7 млрд грн.
Водночас, на думку заступника виконавчого директора Центру економічної стратегії Дмитра Яблоновського, якщо відмовитися від демонополізації виробництва спирту, за держпідприємство можна було б виручити значно більші кошти. «Якщо ми демонополізуємо, то ціна «Укрспирту» буде одна, якщо ні - ціна буде іншою. Ми або продаємо монополію, або продаємо одного з гравців на конкурентному ринку», - прокоментував економіст.
У свою чергу радник Глави Федерації роботодавців України з економічних питань Павло Вернівский називає і всю велику приватизацію, запланованою Зе-Командою, і зокрема роздержавлення «Укрспирту», бурею у склянці води.
«Так, я згоден, що потрібно приватизувати «Укрспирт» і ряд інших компаній. Тільки я не розумію, кому потрібні 1200 непрацюючих підприємств? Що там купувати? Облізлі стіни і прогнилі комунікації?», - запитує він.
«Якщо там робити ремонт і привести все у відповідність до норм, то набагато дешевше вже побудувати новий об'єкт з нуля», - додав експерт.
Наталія Сокирчук, «Главком»