Зміна правил бронювання: як зберегти статус критичності підприємства. 16 липня – критична дата
Що змінилось для бізнесу з початку липня
На початку липня уряд знову оновив правила бронювання працівників і вимоги до критично важливих підприємств. Якщо компанії вчасно не перерахують свої квоти та не скасують «зайві» бронювання, вони можуть взагалі втратити цей статус.
Головні зміни стосуються людей, які працюють за сумісництвом, а також тих, хто вже має відстрочку з інших причин. Тепер таких працівників можна враховувати у квотах на бронювання лише за одним місцем роботи. Закон каже так: компанія може забронювати такого співробітника лише за умови, що він працює в ній найдовше з усіх своїх місць роботи.
Але тут є проблема, адже трудове законодавство не зобов'язує працівників розповідати керівництву про інші місця роботи. Компанія може просто не знати, що її співробітник десь підпрацьовує.
Крім того, виникає юридична пастка: якщо на вашому (критично важливому) підприємстві людина працює менше часу, ніж на іншій роботі, система може заборонити вам її бронювати. Якщо ви вже це зробили, ваш ліміт заброньованих можуть сприйняти, як штучно завищений.
Як компаніям зберегти статус критичності
Якщо у вас є зайві заброньовані працівники і ви не виправите це протягом 10 робочих днів (до 16 липня), держава може скасувати статус вашого підприємства. Щоб цього уникнути, зробіть три кроки:
- Зобов’язати працівників повідомляти про інші місця роботи.
- Перевірити інформацію про співробітників через державні бази, зокрема через реєстр Пенсійного фонду.
- Порівняйте свій ліміт із реальною кількістю заброньованих за новими правилами. Якщо ліміт перевищено, керівник має сам вирішити, з кого зняти бронь.
Окрім перевірки працівників, компаніям варто готуватися до збільшення витрат на податки та зарплати. Для більшості підприємств мінімальна середня зарплата, необхідна для збереження статусу критичності, зросла до трьох мінімальних зарплат, тобто до 25 941 грн. А з 1 вересня 2026 року таку зарплату повинен мати кожен заброньований працівник.
Як зазначили у Спілці українських підприємців у коментарі для «Главкома», найбільше ці зміни вдарять по малому та середньому бізнесу, якому складно різко підвищити оплату праці. Проте це не означає, що бізнес масово піде «в тінь», бо тінізація означає автоматичну втрату права на бронювання – а це зараз важлива перевага. Швидше за все, компанії будуть оптимізувати штат і подавати на бронювання менше людей.
Для бізнесу, який заробляє небагато, але має великий штат, підвищення офіційних зарплат означатиме різке зростання витрат. Через високу конкуренцію компанії не зможуть одразу підняти ціни на свої послуги. Спочатку вони економитимуть і зароблятимуть менше. Але якщо перекрити витрати не вийде, з часом це неминуче призведе до подорожчання товарів та послуг для звичайних покупців.
Який дедлайн подачі інформації
Часу лишається не багато, бо вже 16 липня – останній день, щоб скасувати бронь сумісників. Оскільки нові правила запрацювали 3 липня, 10 робочих днів на виправлення помилок спливають саме цього дня.
А от до 10 серпня підприємства мають подати звітність для підтвердження статусу критичності. Усі діючі критично важливі підприємства зобов'язані подати довіку про середню зарплату за останній місяць, а також податкові розрахунки ПДФО та ЄСВ.
1 вересня 2026 року – держава проведе масштабну перевірку. Обласні адміністрації та міністерства переглянуть усі попередні рішення про надання статусу критичності за новими критеріями.
Чому правила відрізняються у різних областях
Ситуацію ускладнює ще й те, що обласні військові адміністрації можуть встановлювати власні місцеві вимоги для критичних підприємств. Через це у сусідніх регіонах правила можуть кардинально відрізнятися. Про це «Главком» детально писав тут: Село без людей, поля без працівників? Чому аграрії б'ють на сполох через нові правила бронювання.
У Спілці українських підприємців підтверджують, що це створює нерівні умови для компаній, які працюють в одній сфері та конкурують між собою по всій країні. Поки офіційних скарг від бізнесу не було, але Спілка готова домовлятися з владою про зміну такого підходу, якщо проблема загостриться.
Наприклад, наприкінці 2025 року уряд змінив критерії для аграріїв: мінімальну площу землі для бронювання збільшили з 500 до 1000 гектарів, а вимогу до річного доходу – з 20 млн до 40 млн грн. Водночас для фермерів, які мають менше 1000 гектарів, критерії встановлюють саме місцеві адміністрації. У результаті вимоги до площі землі, кількості працівників та сплачених податків у різних областях сильно відрізняються, що ставить підприємців у нерівні умови.