Заради «економічного паспорта» владі доведеться влізти в борги і скоротити соціальні видатки – експерт
Значне збільшення державного боргу або ж недофінансування інших видатків розбалансує державні фінанси – Репко
Запровадження «економічного паспорту українця» призведе до розбалансування державних фінансів, зростання боргів та дефіциту коштів на соціальні видатки. Про це заявила заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко.
Експерт зазначила: за попередніми розрахунками, на реалізацію програми президента «Економічний паспорт українця» вже після 2030 року потрібно буде понад 100 млрд грн, які будуть вилучені з держбюджету.
«Звідки ці 100 мільярдів брати? Є два варіанти. Перший – це знижувати видатки на оборону, охорону здоров’я, освіту і т.д. Другий варіант – це збільшувати державний борг, тобто, брати дефіцитне фінансування. Оскільки суми дійсно дуже і дуже великі, це може бути непомітно перші роки, але це стане помітно дуже швидко», – розповіла Репко у ефірі телеканалу «Україна 24».
За її словами, таке значне збільшення державного боргу або ж недофінансування інших видатків розбалансує державні фінанси, що матиме негативні наслідки для економіки країни та призведе до дефіциту бюджетних коштів на соціальні видатки.
«Якщо у 2030 році буде 100 мільярдів гривень в поточних цінах інвестовано в цей фонд із бюджету, то бюджетний дефіцит збільшиться до 4-5%. Це означає, що державі доведеться дуже багато позичати на зовнішніх ринках. Ці запозичення дуже дорогі. Для того, щоб обслуговувати ці запозичення, державі потрібно буде відволікати кошти з освіти, медицини, доріг і т.д. і спрямовувати їх на проценти за боргами. Тобто, в тих українців, хто потребує соціальних послуг, виплат з допомоги малозабезпеченим, людям з інвалідністю, дітям тощо, в них цих коштів не буде. Бо їх доведеться віддавати як відсотки», – пояснила Репко.
Раніше експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин заявив, що ініціатива президента «економічний паспорт» може залишити бюджет без грошей на соціальні виплати, наголосивши, що подібні програми фінансуються за рахунок профіциту бюджету, а в Україні він дефіцитний.
Водночас народний депутат з фракції «Батьківщина» Михайло Цимбалюк вважає, що завдяки «економічному паспорту українця» президент розраховує отримати політичні дивіденди в короткостроковій перспективі, адже програма є нереалістичною та фінансово ризикованою.
Нагадаємо, 6 грудня президент вніс до Верховної Ради два законопроекти щодо запровадження «економічного паспорта українця». Ініціатива передбачає відкриття для дітей, народжених з 1 січня 2019 року, рахунків на яких накопичуватимуться кошти від рентних платежів. Ці кошти діти зможуть використати після досягнення повноліття на освіту чи житло.