Справа Тимошенко: шита білими нитками?
Настання 2010 року Юлія Тимошенко зустрічала без п'яти хвилин президентом, а прощається з 2010 роком вона обвинуваченою по кримінальній справі. За дванадцять місяців життя наочно довело їй дію закону «хто був ніким - той стане всім». І навпаки
Настання 2010 року Юлія Тимошенко зустрічала без п'яти хвилин президентом, а прощається з 2010 роком вона обвинуваченою по кримінальній справі. За дванадцять місяців життя наочно довело їй дію закону «хто був ніким - той стане всім». І навпаки.
У понеділок Тимошенко були пред'явлені обвинувачення. З постанови слідчого, яка потрапила до «Української правди», стає зрозуміло, які саме дії інкримінуються колишній прем'єрці.
Кримінальна справа Тимошенко побудована навколо події з конвертації грошей, отриманих Україною від Японії в рамках Кіотського протоколу, з подальшим спрямуванням їх на виплату пенсій.
Ідеться про переведення 180 мільйонів євро в гривні 14 липня 2009 року.
ПОВНИЙ ТЕКСТ ОБВИНУВАЧЕННЯ ТИМОШЕНКО ЧИТАЙТЕ ТУТ
Згідно з постановою слідчого, «свої службові повноваження прем'єр-міністра України Тимошенко Ю.В. у липні 2009 року використала в злочинних цілях, спричинивши тяжкі наслідки державним інтересам».
Порушення з боку Тимошенко вбачаються у тому, що вона змінила цільове призначення цих грошей, які мали витрачатися виключно на екологічні проекти, що визначено як договорами з японськими корпораціями, так і законом про бюджет-2009.
Однак шкоду, нанесену діями Тимошенко, слідчі оцінюють не в 180 мільйонів євро, а в 960 тисяч гривень - це комісія в розмірі 0,05%, які взяв собі Нацбанк за конвертацію 180 мільйонів євро.
Слідчий посилається на договори, укладені Україною з японськими корпораціями, за якими отримані кошти мають зберігатися недоторканими на рахунку «доти, доки не будуть використані на фінансування діяльності з озеленення».
Окрім того, бюджет-2009 містив пряму відсилку - кошти спецфонду, отримані від продажу квот на викиди парникових газів, спрямовуються на реалізацію проектів щодо скорочення викидів.
Прокуратура називає незаконними дії Тимошенко в тому, що рішення спрямувати японські кошти на пенсії вона ухвалила одноосібно, оформивши дорученням уряду від 14 липня з секретним грифом «для службового користування».
В цей же день Держказначейство звернулося до Нацбанку з відповідною заявкою на конвертацію 180 мільйонів євро.
"Конституція і закон «Про Кабінет міністрів України" передбачають лише спільне прийняття Кабінетом міністрів як колегіальним органом відповідних актів уряду, в тому числі щодо розпорядження бюджетними і позабюджетними коштами», - ідеться в постанові слідчого.
«У той же час, Тимошенко Ю.В., діючи умисно, з особистих інтересів, вирішила одноособово прийняти рішення щодо використання частини коштів, які надійшли від продажу квот на викиди парникових газів та мали цільове призначення, на покриття видатків Державного бюджету, передусім зобов'язань із виплати пенсій».
За операцію обміну євро на гривні Нацбанк взяв комісію в розмірі 0,05% (960 тисяч гривень), хоча слідчий нагадує, що Держказначейство мало договір з «Укрексімбанком» про проведення аналогічних операцій на безоплатній основі.
«...Національним банком за здійснення продажу валюти в сумі 180 мільйонів євро одержано комісійну винагороду 960 тисяч гривень. Вказані протиправні дії Тимошенко призвели до втрат Державного бюджету та спричинили збитки державі в сумі 960 тисяч гривень..., що, відповідно до вимог Кримінального кодексу, є тяжкими наслідками».
Водночас з постанови не зрозуміло, чому гроші обміняли саме через НБУ, а не «Укрексімбанк».
Можливо, Тимошенко потребувала гривні негайно, тоді як договір Державного казначейства з «Укрексімбанком» міг мати додаткові умови безкоштовної конвертації - наприклад, переведені кошти мали якийсь час зберігатися в "Укрексімбанку».
За матеріалами справи, Тимошенко отримані гривні відправила на пенсії.
Операція з конвертації була проведена 14 липня, а в період з 15 по 17 липня 2009 року Пенсійний фонд трьома листами звернувся до Держказначейства з проханням «видати позику на покриття тимчасових касових розривів», пов'язаних з виплатою пенсій, в розмірі спочатку 551 мільйон, а потім 831 мільйон і 582 мільйона.
Сумарно потреба Пенсійного фонду в грошах тоді становила 1 мільярд 964 мільйони.
У підсумку конвертації японських екологічних коштів Держказначейство отримало 1 мільярд 919 мільйонів гривень, і більша частина цих коштів - 1 мільярд 683 мільйони - були переведені Пенсійному фонду.
А тепер найцікавіше. 5 серпня 2010 року на рахунки, де повинні були зберігатися екологічні японські кошти, повернулися назад 180 мільйонів євро. Сталося це після отримання чергового траншу МВФ.
Таким чином, цей епізод, який прокуратура висуває Тимошенко, навіть не тягне на розтрату коштів, оскільки всі гроші були поновлені на рахунку.
Пізніше, 11 вересня 2009 року, Тимошенко повторно наказала конвертувати 200 мільйонів екологічних євро в гривні для виплати пенсій, які так і залишилися висіти в мінусі до приходу Януковича. Але за історією 11 вересня слідчі жодних претензій Тимошенко не висувають.
Чому? Можлива причина полягає в тому, що у вересні 2009 року Тимошенко продала 200 мільйонів євро за курсом 11,62 гривні, тоді як протягом 2010 року, коли уряд Азарова поновив японські кошти, курс євро був нижче 11 гривень. Тобто друга операція не лише не спричинила збитки бюджету, але навіть створила умовний прибуток.
Знайомі все обличчя
Постанову про притягнення Тимошенко в якості обвинуваченої виніс слідчий Сергій Горбатюк. Він відомий тим, що в 2004 році перед виборами президента з обшуками штурмував офіси тодішнього опозиціонера Давида Жванії - в рамках розслідування справи за фактами зловживання та ухиляння від сплати податків службовими особами концерну «ринкфорд». Тоді Жванія вважав, що все закінчиться його арештом.
Сама постанова про притягнення Тимошенко в якості обвинуваченої містить декілька дуже неоднозначних моментів.
Перше. За Кримінально-процесуальним кодексом (стаття 132), у постанові про притягнення в ролі обвинуваченого повинно бути зазначено час, місце та інші обставини вчинення злочину.
Постанова щодо Тимошенко містить довгий перелік обставин, як вона давала наказ конвертувати євро в гривні з метою закриття бюджетних дірок. Тобто як злочинна діяльність розписується саме використання грошей, отриманих за Кіотським протоколом.
Однак в підсумку їй це не інкримінують! Як злочин їй висувають зовсім інше - втрати від конвертації, які виникли внаслідок комісії Нацбанку.
«...Тимошенко Ю.В., безвідповідально ставлячись до збереження державних коштів, своїм дорученням як прем'єр-міністр зобов'язала Міністерство фінансів та Державне казначейство конвертувати в національну валюту 180 мільйонів євро, усвідомлюючи спричинення внаслідок цього матеріальних збитків державі, оскільки при здійсненні продажу валюти НБУ утримує комісійну винагороду у вигляді 0,05%...»
Друге. Крім того, викликає сумніви сама кваліфікація злочину Тимошенко. Як відомо, їй висунуто обвинувачення за частиною 3 статті 365 Кримінального кодексу України - «перевищення влади, або службових повноважень, якщо вони спричинили тяжкі наслідки».
За цією статтею, Тимошенко загрожує позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Однак у самій постанові слідчий, описуючи дії екс-прем'єра, вживає слова «Тимошенко Ю.В., безвідповідально ставлячись до збереження державних коштів..."
Описані дії підпадають під іншу статтю - 367, «службова недбалість», тобто «...неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них». За якою - значно менше покарання, від штрафу і до п'яти років.
Крім того, слідчі визнають, що для конвертації Держказначейство могло скористатися як Нацбанком, де була комісія за обмін грошей, так і «Укрексімбанком», де такої комісії не було.
Але вони не наводять жодних приписів, які би змушували віддати пріоритет одному з банків. Тобто і та конвертація, і друга виглядають законними.
Третє. Насправді вчинки Тимошенко можуть підпадати під заходи, зроблені в умовах крайньої необхідності.
За статтею 39 Кримінально-процесуального кодексу, не вважаються злочином дії, які були покликані відвернути ще більшу загрозу та які були скоєні для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує суспільним інтересам чи інтересам держави.
Своєчасна виплата пенсій є суспільним інтересом, адже за Конституцією «людина, її життя і здоров'я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».
І тут варто нагадати, що як злочин Тимошенко не інкримінують використання японських грошей на пенсії, а лише виплату Нацбанку комісії в розмірі майже 1 мільйона гривень. Однак ця сума явно несе меншу небезпеку для громадян, ніж своєчасне отримання ними пенсії в розмірі понад півтора мільярда гривень.
І, зрештою, четверте. Отримана Нацбанком комісія за конвертацію в розмірі 960 тисяч гривень не зникла в часі та просторі.
За законом про НБУ, «одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку», і перевищення доходів над витратами він перераховує до того ж таки Державного бюджету. У нанесенні збитків якому і звинувачується Тимошенко.
Загалом же, враховуючи бурхливу і часто неадекватну діяльність Тимошенко на посаді прем'єр-міністра, їй варто лише молитися, щоб ця кримінальна справа стала єдиною, порушеною проти неї.
Адже що-що, а в нинішньому вигляді ця кримінальна справа має всі ознаки політичного переслідування - тим більше з огляду на дії нових спритників при владі.