Валерій Карпунцов: Фракція у ВР у нас буде. Мером Кличко буде. Але питання, коли і як

Традиційно юристів називають «білими комірцями». Проте такий термін по відношенню до українських юристів, котрі спеціалізуються на виборчих кампаніях, виглядає явно цинічним. Досвід Валерія Карпунцова, котрий нині очолює юридичний напрямок у штабі Віталія Кличка, - тому явне підтвердження.

Свого часу Валерій працював у виборчому штабі «Нашої України», згодом – кандидата у президенти Віктора Ющенка. І всі технології фальсифікацій, котрі влада відпрацьовувала від виборів до виборів, і котрі врешті стали причиною Майдану, Карпунцов, як то кажуть, прощупав руками. Сьогодні він точно розуміє, що завдання, котре перед ним стоїть – захистити результат виборів – чи не найскладніший напрямок роботи штабу.

Втім, депутат Київради Валерій Карпунцов стверджує, що й проти лома є прийоми. Найголовніший – публічність та, так би мовити, «реклама» тих методів, які можуть привести до спотворення волевиявлення і які закладені у новому законі про вибори. Про те, що це за методи, чому БЮТ пішов на змову з Яценюком проти Кличка, хто стане кандидатом від «УДАРу» в мажоритарних округах - в інтерв’ю «Главкому».

Валерію, почнімо з перспектив партії «УДАР». Кілька тижнів тому ваш лідер Віталій Кличко в одному з інтерв’ю заявив, що ваша партія претендує на фракцію в парламенті і водночас ваш кандидат прагне виграти вибори мера. Але підписаний Президентом закон про вибори народних депутатів фактично перекреслює ваші парламентські перспективи.

(посміхається) Закон перекреслив перспективи краіни, бо непопулярна влада таким чином намагається сколотити більшість у наступній ВР за рахунок мажоритарників. І опозиціі прийдеться дуже серйозно поборотися, аби зламати цей сценарій . Щодо переспектив УДАРу, то вони- прекрасні. Партія розвивається, наша підтримка росте. А цей закон ще й стимулював ще серйозніше взятися за роботу, бо вибори будуть надзвичайно складні. Тобто, закон стимулював сконцентрувати всі наші ресурси.

Які ресурси? Невже ви серйозно гадаєте, що у вашої партії буде більше спонсорів при 5-ти відсотковому бар’єрі, ніж, скажімо, при 3-х?

Знову стереотип! Наші ресурси – це виборці, люди, котрі розділяють наші ідеї. Це – в першу чергу. Потім – фахівці в різних галузях, спеціалісти, котрі націлені на здобуття спільного результату. Більше того: на мою думку, 5 відсотків для «Удару» значно краще, ніж 3. Бо це – амбіція, це реальний стимул попри будь-яку кон’юнктуру здобути результат.Тому 5 відсотків нас не лякають, а мобілізують.

Сумно інше. Закон не усуває ті можливі моменти для фальсифікації, які були апробовані на минулих виборах. Навпаки: закон збільшує можливість додаткового маневру, зокрема в частині мажоритарних округів. Як фахівець з юридичного супроводу виборчої кампанії можу вам сказати: шлях для фальсифікацій відкрито безпрецедентний!

Розкажіть про це детальніше, адже ваші колеги по опозиції і з фракції БЮТ, і з «Фронту змін» Арсенія Яценюка, котрі проголосували за цей закон, мотивували свою підтримку ініціативи Президента саме тим, що максимально знято проблему фальсифікації.

(сміється) То від лукавого. Дивіться, що відбувається насправді, і що ми спостерігали під час останніх виборчих процесів. На останніх виборах до Київради, парламенту і президентських було багато спостерігачів, у тому числі міжнародних, і всі казали, в основному, що вибори відбулися демократично. Це є проявом чи виявом демократії? Так, бо відбувається пряме волевиявлення. Чи приходили люди на дільниці і голосували? Так, приходили, голосували. Чи голосували вони вільно? Так, в основному, голосували вони вільно. Чи демократично йшов сам процес? Так, він йшов демократично. Чи достатньо було спостерігачів? Достатньо. Чи забезпечувалися права партій – учасниць виборів? Так, забезпечувалися.

Все ж начебто нормально! Відповідно, міжнародні організації, спостерігачі сказали, що все добре. Але весь масив фальсифікації відбувався не на стадії виборчої кампанії, не на дільницях. Фальсифікації відбулися в так званих окружних комісіях, котрі фактично зараз стануть територіальними.

І де ви, згідно нового закону, гарантовано не матимете своїх представників.

Так, де ми гарантовано не матимемо представників. Доходить до маразму! Наприклад, політична сила того ж Литвина. На з’їзді Народної партії визначилися, що підтримуютькурсу реформ діючого Президента. На рівні виконкому партії – і всі про це знають –ухвалили рішення про злиття, чи краще сказати, поглинання, Партією Регіонів. Хоча публічно говорять про самостійний похід Народноі партіі на вибори. Зрозуміло, що юридичний аспект даного рішення буде оформлено після парламентських виборів. Але вже зараз вся ця мережа, так би мовити, паперова мережа, дає можливість залучати людський ресурс, що працюватиме на партію влади. І ця партія Литвина, яка має рейтингменший за статистичну похибку, матиме гарантоване представництво в територіальних комісіях. А, наприклад, такі партії, як «УДАР», «Свобода» не можуть делегувати своїх людей. Це ж нонсенс! Закон юридично закріплює обмеження прав усіх тих громадян, що є прихильниками названих та інших політичних сил на захист свого волевиявлення! У мене як юриста серйозні підстави стверджувати, що це суперечить Конституції!

Або фракція Рибакова, котра не має свого політичного вираження на рівні партії, водночас, матиме права делегувати представників у територіальні комісії…

Можливо, я не маю досвіду розкидатися подібними звинуваченнями, але мушу назвати речі своїми іменами: це змова! Це змова влади і парламентських фракцій, які називають себе опозиційними,- змова, щоб поділити знову мандати і не змінювати якісний склад Верховної Ради.

Та, повертаючись до закону про вибори, спробую пояснити вам популярно, а не з точки зору фахівця. Перше. Новий закон дозволяє 100% контролювати територіальні комісії. Друге. Склад територіальних комісій формуватимуть зовсім не ті політичні сили, якіреально користуються підтримкою населення. Третє. Надії на неупередженість ЦВК, так само, як і у 2004-му році, немає, бо її склад сьогодні не дозволяє говорити про неупередженість. До речі, влада подумує над заміною деяких незручних членів ЦВК від опозиції.

.

Тобто, у опозиції немає жодного шансу виграти наступні парламентські вибори? Але ж ви як керівник юридичного напрямку, на відміну від , скажімо, соціологів чи технологів, мусите …

…забезпечити результат.

Захистити результат. Які механізми можуть бути задіяні, якщо ви вже зараз розумієте, яким чином вибори будуть фальсифіковані?

Механізмів багато.

Не зважаючи на норми закону?

Не зважаючи на цей закон. Як юрист, я розглядаю цей закон у площині того, за яким обирали депутатів місцевих рад, з тією лише різницею, що не було мажоритарної складової. А у пропорційній частині механізми були майже ті самі. На минулій кампанії ябув заступником керівника штабу, керівником юридичного супроводу. Тому ми і тоді, і зараз, можемо прогнозувати результат дії такого незбалансованого закону. Тоді доходило до того, що, навіть, були фізичні бої в окружних комісіях, особливо, коли в комісіях зашивали газети у мішки для бюлетенів. Таке було, наприклад, на Святошинському виборчому окрузі.

Ви можете розказати детально механізм фальсифікацій, з якими ви зіштовхнулися на місцевих виборах, і які можуть бути застосовані зараз?

Один із механізмів виглядає так. Відповідно особа, яка за законом має право бути уповноваженою особою чи то представником в окрузі, знаходиться там, чекає кожного приїзду представників територіальної комісії. І починається. Спочатку, начебто, треба уточнити протокол з дільниці, потім – перевірити підписи членів комісії, потім – ще щось. Коли вже п’ятий раз голову комісії, секретаря і двох представників поганяли туди-сюди, в комісії вже під п’яту ранку ніхто не залишається. Т оді приїжджає один голова з печаткою, і пишуть протокол той, який треба.

Так от ми цю всю ситуацію прораховували. І повірте, натренувалися так, що тепер знаємо, як захистити свій результат на виборах.

Ще раз розкажіть. Тобто відправляється мішок з результатами з дільничної комісії до територіальної...

…відправляється мішок з результатами в окружну комісію. Вони приїжджають, здають протокол, комісія розглядає, каже: от тут не так, уточнюйте протокол. Мішки з бюлетеняминіхто назад не забирає і не везе, вони лишаються там. Люди з протоколом починають подорожувати: туди-сюди. При цьому, зрозумійте, на дворі ніч, добра половина членів комісій розійшлася. Починають уточнювати чи кому, чи крапку, чи ще щось. І раз за разом людей повертають знову до дільничної комісії з окружної. Десь на п’ятий раз, саме, коли світає, вони вже пишуть те, що треба окружній комісії. З’являється попередні підрахункина верху, як проголосували по округу, і починають тасувати. От тут треба стільки-то прибрати, тут треба стільки-то додати. Люди зморені, вони просто підписують папери.

Тобто навіть не паряться з фальсифікацією бюлетенів?

Абсолютно! Комісія першої інстанції не ухвалює рішення про перерахунок, вони ухвалюють рішення про уточнення протоколу без перерахунку, тобто, підмінюють поняття. І шляхом цієї підміни іноді результат кардинально змінює ситуацію.

Наприклад, на останніх виборах до Київради, дані екзит-полу геть не співпали з офіційними результатами виборів. Тоді була змова деяких політсил з блоком Черновецького, вони фальшували і поділити голоси блоку Кличка. Так було і зроблено, в принципі, в нас є і розуміння, як це було зроблено.

Тобто ви не забезпечили результату?

Не правильно. Ми забезпечили юридичний результат, хоча зараз мушу визнати, що в команді Кличка тоді пригрілися зрадники.

Питання в іншому. Тоді і Віталій Кличко, і його політична сила тільки починали шлях в політиці. Нам здавалося, що це гра за правилами, де розумніший, сильніший, ефективніший перемагає. Але українська політика інша. Тепер ми набили синців, і знаємо, що часто перемагає не чесний, а той, хто ставить підніжки і б’є в спину. Але навіть у цих умовах ми здобудемо перемогу. І захистимо іі. Часом ця історія мені нагадує дитячу казку про правду і кривду, котру я читаю своїй доні. З кривдою весь світ обійдеш, та назад не повернешся. Я точно знаю, що люди сприймають «УДАР» і Віталія Кличка як незаплямоване, нове покоління в політиці.

Це все чудово, але все ж таки, як ви збираєтьсь вигравати вибори? Які механізми?

Публічність. Публічність всього цього процесу. В юридичній площині – це публічність в окружних комісіях. Ми будемо долучати і наших прихильників, і засоби масової інформації для того, щоб весь виборчий процес був публічно висвітлений.

Знову повернуся до досвіду. На минулих виборах були ситуації, коли привозять мішки в київську територіальну комісію. Вони розриваються надворі, висипаються газети, а зняти на камеру цей процес немає кому. Вранці, після ночі виборів, всі вже втомлені, та й медіа не цікаво це було. Цікавим був процес, як голосують, де побились, хто вмер, хто кислоти бризкнув. Розумієте, це все технологія, це все одиничні випадки, котрими годують народ,для того, щоб відволікти увагу суспільства від справді важливих речей. Це все технології.

А наше завдання полягає в тому, щоб ці технології не спотворили результатівволевиявленні. Ми будемо вести роз’яснювальну роботу, будемо запобігати цьому. Є й інші речі, про які я не говоритиму в силу того, щоб не дати ворогам карт-бланш (сміється).

Повернімося до змісту закону про вибори. Суперечить Конституції норма про те, що кандидат може балотуватися і по списку, і по мажоритарці. З одного боку, ця норманачебто вигідна, тому що якщо ви не пройдете списком, є шанси, що ви можете провести своїх депутатів, а потім утворити у Верховній Раді фракцію. З іншого боку, якщо є пропорційна система виборів, всі націлені на спільну роботу, на командну роботу, націлені тягнути ресурси в одне місце, працювати, тримати один одного за лікті. Якщо є поняття мажоритарки, починається гра, коли кожен зацікавлений в собі в першу чергу. А в другу, вже в списку. Знову ж таке велике питання: лідеру личить тільки очолювати список і повірити в команду, чи пропхатися самому помажоритарці?

Чи багато людей з вашої партії піде по мажоритарним округам?

Ці питання, які потребують політичного рішення. Тепер, в умовах нового законодавства, керівні оргаги партіі, політрада , лідер разом приймуть рішення і ми його оприлюднимо. Але, наскільки я проінформований, головне, не скільки кількісно ми забезпечимо мажоритарні округи, а скільки буде людей, що відповідають тим критеріям і принципам, які сповідує наша партія. Буде у наскандидатів на всі округи, добре. А не буде – ми кого попало виставляти не будемо. Ім’я партії надто зараз дороге, велика довіра і надії, сподівання громадян. Ми не зрадимо наших виборців.

Чи братиме партія Кличка участь у можливому узгодженні кандидатів міжопозиційними силами?

Дозволю собі виказати приватну, а не спільну думку. Раніше було таке поняття, що влада призначає опозицію, зараз діюча опозиція заради власного персонального збереження почала визначати хто опозиція, а хто ні.

На мій погляд, ця історія може врегулюватися не в політичній, а в юридичній площині. Згадаємо: всі партії обіцяли, що хочуть відкриті списки і пропорційну систему виборів. Звичайно, будь-яка влада в цьому не зацікавлена. В них інші методі, інші підходи. Але щоббути послідовним, наскільки я розумію, опозиція мала б запровадити у себе всерединіподібну систему. Наша партія готова до цього! Але ж інші – ні. Вони знову пропонуютьлюдям кота в мішку. І кажуть іншим опозиційним силам : ми тут формуємо закриті списки, от хто не з нами, той з владою. А чим ви тоді від влади відрізняєтеся? Чим? От ви знову хочете кота в мішку дати людям і сказати: у вас немає вибору. Грубо кажучи, голосуєте виключно за Петрова, який у владі, або за Сидорова, який в опозиції. Подобається вам Петров чи Сидоров, не подобається, це нікого не цікавить.

«УДАР» не буде в це грати, однозначно. Якщо зараз наші колеги відійдуть від цієї риторики, яку почали диктувати, мовляв, округ такий-то, хай там буде такий то Сидоров від опозиції. Ми хочемо інакше: спочатку маємо визначити критеріі і визначити на внутрішньому праймерізі, хто ім відповідає, хто зможе працювати в опозиціі , бо це буде нелегко. І коли люди побачать- оцей від «Свободи», оцей від БЮТу, оцей від «Фронту змін», ось їхні 90-60-90. Ми висуваємо свого. Давайте запитаємо у людей, що вони про всіх кандидатів думають. Хай це буде публічно. І тоді визначатимемо єдиного кандидата від опозиціі на округ.

А якщо буде так: ми сядемо, ухвалимо рішення, тут треба, щоб пройшов Сидоров, а там Іванов, не питаючи і не дивлячись на те, хто ці люди, що вони зробили, які принципи сповідують, ми в це не будемо грати. Ми вже на цьому обпеклися на виборах мера. Тодібула запропонована формула рейтингового голосування за кандидата. За десять днів домовлявся Віталій Володимирович з одним з політичних лідерів що та рейтингова кандидатура, яка набере менше, буде знята. За 10 днів провели це опитування. Той лідер пропав, всі пропали, ніхто не знявся, голоси було розпорошено, і мером став Черновецький. Це не повториться!

Мова про Олександра Турчинова чи про Олександра Омельченка?

Я сказав те, що сказав.

Ви зараз фактично зізналися в тому, що Віталія Кличка банально розвели. Він мав гарні перспективи стати мером, а в результаті кампанії зайняв лише третє місце. Тепер він амбітно заявив, що стане мером Києва та матиме фракцію в парламенті. Після підписання Президентом нового закону про вибори ці перспективи вже не такі райдужні, зокрема, щодо парламентської фракції. І цілком може статися і так, що вони не такі радужні і в перспективі мерства.

По черзі. Банально розвели киян. Програли кияни, які й досі відчувають на собі наслідки роботи Чорновецького і його хижоі " молодоі команди". А щодо майбутнього, то ми зробили висновки і з перспективою рухаємося уперед. Фракція у ВР у нас буде однозначно. Мером Кличко буде. Але знову таки питання, коли і як. Повернімося до вашого запитання стосовно результату на минулих мерських виборах. Кличко, будучи фаворитом, став третім. Що могло змотивувати фактично нашихсоюзників піти на союз з противниками? Що? Сьогодні ж ви розумієте, що відповідь у площині справжності політичної ситуації в Україні опозиція і влада не прозоро домовляються між собою. Ми живемо в теорії змови. Суспільство дурять на кожних виборах. Це матриця, якщо хочете. А Кличко – поза цією системою.

Але Кличко не зміг домовитися з Тимошенко, щоб вона підтримала його.

Ми домовилися. Але нас , вірніше киян, кинули, ви правильно сказали. А у Віталія Володимировича дійсно інша політична культура. Він дійсно європейський політик. Він людина слова, і хотілося б домовлятися не з тими, хто «в наперстки» грає, а укладати угоди на тих умовах, що виконуються. Ми більше не гратимемо в політику з жуліками.

На наступних виборах мера вашим основним суперником буде Олександр Попов. Досить пристойний керівник, це вам не Черновецький. На відміну від Кличка, він має нормальний досвід управління містом. Як ви збираєтес протиставлятися цьому кандидату?

Попов – кандидат від влади, зрозуміло, на нього йде весь ресурс, починаючи від міського бюджету, закінчуючи бюджетом Євро. Всі здобутки презентуються як робота влади. Плюс промо-бюджет, відомі технологи, все це працює на Попова. І помітьте, за все це промо платять кияни зі своїх кишень.

Але є інше питання. Коли будуть вибори? Весною, влітку, восени? Це запитання лежить а) в площині юридичній, б) в площині політичній. Бо ми підозрюємо, що вибори будуть тоді,коли це буде вигідно владі.

Влада знехтувала киянами, влада не рахується з киянами. Мер на відпочинку, Попов править. Люди навіть не розуміють, що в цій ситуації треба вимагати виборів негайно! Але ми не будемо форсувати цей процес, ми почекаємо. І ще один нюанс- Париія регіонів, яку представляє Попов, надто непопулярна в Киві, аби будь- який іі висуванець міг тут перемогти.

А ви свідомі того, що електорат Кличка – це молодь, і день виборів їй знайдуть кращі розваги, ніж іти й голосувати….

Я не думаю, що все так погано з молоддю. Все ж таки останніми роками вона більш свідомою стає. Кожна молода людина ставить перед собою запитання: чим спиватися цими слабоалкогольними, алкогольними напоями, нюхати, колотися чи ще щось, хіба це краще, ніж жити в нормальній державі, виховувати дітей, дбати про свій добробут? Я сумніваюся. Я б так погано не думав про молодь.

Але все ж таки влада цинічна в технологіях. Вони хочуть виборчу кампанію в літній період,під час Євро.-Воно ж все пов’язане. Зараз ви знаєте, раніше сесії для студентівпризначаються, гуртожитки звільняються, а потім, щоб ці гуртожитки та ще й привести в той стан, який треба для туристів, так тоді ще й навчальний процес можна посунути. Що владі? Влада зараз все може. Гарна чітка вертикаль: хочемо - раніше процес випускний, хочемо – пізніше навчальний зробимо, хочемо – заселимо, хочемо – відселимо, привеземо, відвеземо. Розумієте,? Як з цим боротися?!

Боріться в Київраді. Ваша фракція там, виглядає, що повністю змирилася з ситуацією.

З ким боротися в Київраді? Фракції Черновецького сьогодні немає, є збірна більшість Попова. Секретар Київради мила жінка, яку я поважаю, як українку, як людину, але призначена знову ж таки владою. Які до неї претензії? Веде вона засідання нормально. Якщо порівнювати, які в нас були конфлікти з попереднім секретарем Довгим з приводу дотримання регламенту, ну, звичайно, що тут не порівняно.

Ми й зараз, і тоді заважаємо розкрадати ту власність, яка залишилася. Зараз наша боротьба лежить контролі, в стимулюванні правоохоронних органів і команди Попова повертати майно у власність киян. Але ми по тому, що відбувається на Хрещатику, розуміємо, що вони взагалі не переймаються зараз питаннями поточними життя міста. Вони думають, як відсунути подалі вибори.

А як вони можуть їх не проводити?

У влади новий принцип: собі все, а закон підлаштуємо.

Тобто ви думаєте, що Київрада не буде оновлена?

Це питання до влади, яка давно тримає Киів на ручному управлінні.

Що тоді робити з Чернівецьким? Як тільки він припинить повноваження мера, кажуть, у нього виникнуть великі проблеми. Як складеться доля нинішнього мера?

Я не думаю, що в нього будуть якісь кардинальні зміни. На крайній випадок він просто сюди не повернеться, от і все. Він буде там, де зараз є. Знаєте, ситуація, не хочетьсясваритися, але вона є абсурдною! Мера немає понад 100 днів. Ставиться факсиміле, де владі треба. Він не представляє громаду, не веде прийому громадян, не веде сесії. Якщо він хворий, то треба довідки показати, а він не хоче визнавати себе хворим, він не вважає себе хворим. Мера немає і все нормально. Всіх влаштовує ця ситуація. До речі, цинізм дійшов до того, що він не отримував зарплату в Київраді, а отримував як голова адміністрації. Зараз ініціює Попов проект змін до рішення Київради, щоб він і його апарат отримувализарплату за рахунок секретаріату Київради. Ми виступали проти цього.

Невже йому ще треба платити?

Йому платять.

І Чернівецький забирає зарплатню?

Я не знаю чи він особисто забирає, але там окрім нього є радників купа, які отримують зарплатню.

Давайте повернемося до питання фракції. Одне з ключових і найсерйозніших питань для молодих політиків – це питання команди. Хто стане основою команди Кличка?

Ви побачите ці прізвища у складі нашого списку. Це запитання до Віталія Володимировича.

Добре, я запитаю інакше. Чи буде це рішення спільним і колегіальним, чи це буде рішення Віталія Володимировича?

В нас достатньо прозоро формується команда. У нас демократична фракція, демократична партія, члени команди представляються публічно.

В Києві на сіті-лайтах з’явилась обкладинка одного з журналів з молодим обличчям, яке говорить про фракцію Кличка... Зараз, коли відбувається боротьба за список, як мухи на мед летять колішні, молоді, багаті. Лізуть з усіх шпарин. Як ви убезпечите список Кличка від варягів?

Така проблема, звичайно, є. Черги стоять! Є щирі прихильники, які йдуть, яких ми радо приймаємо. А є псевдо-герої, які хочуть використати чергову шию, щоб по ній залізти в ту чи іншу раду. Зараз це Верховна Рада, а попереду виконавча влада. Є такі непорядні люди, або скомпроментовані, які не мають совісті, перефарбовуються в різні політчині кольори, аби тільки кудись устромитися. Та, повірте, наш досвід на місцевих виборах показав, що ми знаємо, як захиститися від перевертнів. За це не переживайте.

У відсотках скільки «тушок», умовно кажучи, у ваших місцевих фракціях?

Не так багато. Це десята відсотка, мабуть. В принципі, у нас на сайті відображається інформація, якщо стається так, що людина, або де-юре переходить, або намагається, або зробила дію, несумісну з принципами, які сповідує партія «УДАР», вона виключається з партії. На жаль, немає зараз механізму відкликати. Та, коли ми прийдемо до влади, це буде одна з наших перших законодавчих ініціатив, можете мені повірити.

Знову ж таки повернемось в юридичну площину з політичної. Ситуація і з Київрадою, і з Верховною Радою. Зрозуміло, ідеальна ситуація, коли відкриті списки. Проголосували громадяни, вибрали людей, ми помилилися і вони вже не голосують за цю політичну силу. Це і є політична відповідальність. А як відповідають мажоритарники? Чим? Способу відкликання немає, імперативного мандату немає. От в Київраді, як приклад, нема фракції Черновецького, за яку де-юре громадяни голосували, а люди сидять. Вони голосують, вони ділять майно киян... Як таке може бути? Де відповідальність?

Всі політичні сили обіцяють ввести відкриті списки, поки вони не при владі.

Ми це зробимо, зловіть мене на слові. Більше того: подивіться на політичні переслідування лідерів опозиції, які раніше були при владі в державі. Юлія Тимошенко, Юрій Луценко... Чи є нормальною ситуація, коли народний депутат БЮТ має недоторканість, а лідер Юлія Тимошенко не має недоторканості? Юлія Тимошенко, яка посіла друге місце на президентських виборах, не має недоторканості! І це стимулює провладного кандидата зробити максимум всього, щоб того, хто зайняв друге місце, до найближчих виборів знищити! Особи, які на президентських виборах зайняли відповідно друге, третє і четверте місця, повинні нести за своі помилки політичну відповідальність, а не кримінальну.

Бачите, коли всі говорять про зняття недоторканості, ви ініціюєте нову...

В даному випадку не треба підмінювати поняття. Недоторканість яка? Особиста, приватна? Чи політична? Це ж різні речі.

Ви розумієте, що юридично не має по документах політичного переслідування?

Скажіть мені, будь ласка, коли ми говоримо про Тимошенко, чи є доведена складова особистої вигоди Тимошенко?

Я не суд. Я не можу ухвалити таке рішення.

При чому тут суд? Є обвинувальний вирок. Є обвинувальний висновок, і пред’явлено офіційне звинувачення. Де корисливий мотив у Тимошенко? Немає... Злочин має складові: умисел, причину, причинно-наслідковий зв’язок, і у корисливому злочині є користь. Вона зловживала владою і отримувала користь з цього. Яку користь вона отримувала? Ніякої! Тому це явно політичне переслідування.

Свого часу ви починали з команди Ющенка і працювали в його штабі. На якій посаді, нагадайте?

На останні вибори НУ-НСа, «Наша Україна – Народна Самооборона», я був першим заступником керівника юридичного супроводу. Якщо ще раніше повернутися, я був керівником юридичного департаменту «Нашої України». Якщо ще раніше повернутися, то на виборах 2002 року я був заступником керівника секретаріату центрального штабу «Нашої України».

Як так сталося, що ви опинилися в команді Кличка?

Дуже просто. З 2001 –го року я мав змогу бачити, як росла команда, хто ким ставав, хто сповідував принципи, а хто ними прикривався.. Ми провели не одну виборчу кампанію,юридичний супровід був здійснений від першого кроку і до останнього, від подання документів до відстоювання результатів у суді. У мене прекрасна була команда, я міг формувати саме під свій напрямок людей, фахівців, ми гарно відпрацювали, я отримав задоволення, наш супровід був визнаний одним із кращих в політиці. Пізніше, коли всі обросли владою, я бачив, як люди поступово не займалися роботою, а займалися особистим. Хтось прагнув стати міністром, хтось – ще кимось. А мені досі цікаво працювати і мати принципи. Тому я з Кличком.

Ви в ті часи познайомились з Каськівим?

Ну, я і раніше його знав, але в той час ми активніше спілкувалися, звичайно.

Ви продовжуєте працювати в його Нацагенстві?

Ні, я подав заяву про звільнення. По-перше, морально не дає мені права обіймаючи посаду керівника юридичного супроводу в команді Віталія Володимировича, обіймати посаду в органах державної влади. Я був у виконавчій владі з 2009 року, призначався за уряду Тимошенко. Тепер я подав заяву Президенту про звільнення, бо не можу бути в системі, з якою борюся.

«Кличко гарний боксер, але він поганий політик» - це один з міфів про нього. Переконайте, що Кличко – політик?

Я не стану вас переконувати. Подивіться на рейтинги довіри до Віталія Кличка і його політичної сили, і не мисліть чужими технологіями. Щоб упередити ваші наступні запитання, скажу: Кличко не веде переговори з владою, і не грається в опозицію. Він - альтернатива. Людина іншого покоління і іншої політики. І, розумієте, якби цього комусь не хотілося, але природу речей не змінити. За зимою – весна, за ніччю – світанок. За Кличком – майбутнє.

Фото надані Валерієм Карпунцовим