Роман Безсмертний: «Путін може вчинити з Януковичем так, як з Лукашенком»
Ці стосунки не зазнають серйозних змін, вони піддаються тільки зміні формату ...
Після торгових війн з Росією, зіпсувалися стосунки України і з Білоруссю з приводу якості молокопродуктів та м’яса свинини, які завозяться на нашу територію. При чому Білорусь на українське попередження спершу відреагувала ультиматумом, а потім все ж дала згоду вирішити спірні питання мирним шляхом. Схоже, білорусам нічим крити на беззаперечні докази української сторони, бо такі «грішки» і раніше за ними водились. Водночас загострення аж ніяк не потрібне жодній із країн. Чому ж тоді був піднятий такий галас?
Про це в прес-центрі «Главкому» розповів Надзвичайний та Повноважний посол України в Республіці Білорусь (2010-2011) Роман Безсмертний.
Романе Петровичу, раніше, яке б не було політичне напруження між Україною та Білоруссю, це ніяк не відображалося на їхніх економічних стосунках. Чому зараз так політизувалося саме економічне питання? Що відбувається?
Минулого тижня засоби масової інформації повідомили про те, що Державна служба ветеринарного і фітосанітарного контролю України прийняла рішення про обмежений доступ на територію України окремих видів товарів білоруського походження, до яких насамперед відносяться молоко- і м’ясопродукти (свинина).
Факти, які засвідчували порушення фітосанітарних норм в окремих партіях продукції, завжди були. В час, коли я був там послом, ці факти фіксувалися майже щомісяця. Але у зв’язку з тим, що у практиці дипломатичних і економічних стосунків обох сторін продовжують побутувати архаїчні форми співпраці, то це, як правило, не набувало розголосу. Партії заверталися і сторони продовжували контролювати один одного, вказуючи на ті чи інші недоліки. Вперше восени минулого року така інформація пролунала у ЗМІ.
Проблема в тому, що ми знаходимося в рамках різних стандартів: Україна поступово переходить до стандартів ВТО, Білорусь знаходиться в рамках ГОСТів. І не дивлячись на те, що обидві сторони роблять все, щоб перейти на європейські стандарти, виробники не можуть це зробити одномоменто і одночасно.
Очевидно, що оприлюднення цієї інформації спричинила ситуація, яка склалася у стосунках між Україною і Росією в питаннях заборони експорту до РФ українських молокопродуктів. Це стало стимулом, який обумовив цей крок, тому що є єдина митна зона для Казахстану, Росії, Білорусі і є Україна – це два різних суб’єкти міжнародних економічних торгових стосунків. Тому очевидно, що в рамках двосторонніх стосунків Україна-Білорусь всі ці питання не можуть бути вирішені. Наведу фразу, яку я чув все частіше в закритих розмовах, перебуваючи в Білорусі, коли виникали подібні питання: якщо хочете вирішити проблему, їдьте до Москви.
Чому білоруська сторона змушена використовувати антибіотики, консерванти та інші добавки? По-перше, ця країна на сьогоднішній день володіє майже рекордним в Європі стадом поголів’я великої рогатої худоби в розрахунку на одну людину. Це перевиробництво, яке обумовлює необхідність консервації продуктів.
І, по-друге, ми з Республікою Білорусь знаходимося в різних правових і нормативних рамках, які регулюють наслідки аварії на Чорнобильській атомній станції, для продуктів харчування. Обидві території моніторяться абсолютно за різними показниками, що призводить до постійних дискусій при експорті і імпорті продовольства.
Тобто, причина політизації економічних процесів в тому, що Білорусь вступила до Митного союзу?
Роман Безсмертний: До зовнішньополітичних факторів цього питання однозначно відноситься тема вступу Білорусі в Митний союз і вироблення спільних правил, які працюють на терені цього об’єднання. Хоча сьогодні в рамках Митного союзу іде така ж дискусія: то російська сторона не виконує певні параметри, то білоруська, то Казахстан і т.д. Але це їхня справа, Митний союз поволі запускає свою роботу, всередині питань і проблем дуже багато, регламенти не відпрацьовані, тому це об’єднання ще дуже довго буде трясти від внутрішніх проблем.
Впровадження стандартів, які ми прийняли, вступивши в ВТО – це друга зовнішня причина, яка детермінує наші торгові стосунки. Свого часу ми пишалися тим, що Білорусь для України може бути товарними воротами в Митний союз, а Україна для Білорусі - торговими і товарними воротами до країн ВТО. Це застосовувати майже неможливо, тому що правила ВТО при експорті товарних груп не допускають продукції, яка має комплектуючі третьої сторони, тобто походження з-за рамок ВТО.
Крім того, момент нинішньої дискусії припав на період, коли особа в уряді, яка керувала комісією з українського боку, перейшла на іншу посаду – це Андрій Петрович Клюєв. Раніше в робочому порядку між першим віце-прем’єром білоруського уряду Семашком і першим віце-прем’єром українського уряду Клюєвим вирішувалося дуже багато питань, подібних до того, що виникло нині. В зв’язку з тим, що Клюєв був переміщений на іншу посаду, цим питання не було кому займатися на вищому рівні. Тому нічого не залишалося, як оприлюднити для того, щоб зупинити ці партії, які ветеринарна фітосанітарна служба мала підстави завернути.
Цифри товарообігу, делікатно кажучи, спотворені. Кормової продукції Білорусь має дефіцит, тому ці цифри весь час занижувалися, так само як занижувалися офіційні потреби Республіки Білорусь у кормах. Коли я глибше ознайомився з цією економікою, стало зрозуміло, чому: за всіма цими речами стоїть певна посадова особа в уряді, яка адміністративним чином контролює ці бізнеси. Цей товарообіг повинен мати не 5-6 мільярдів доларів, а набагато більше, тому що в регіональному розрізі північні регіони України потребують дуже великої кількості білоруської продукції, і навпаки. Перспективи є, але адміністративна економіка, яка є в Білорусі, все більше і більше зашкоджує подальшому поглибленню і зростанню торгових стосунків між двома країнами.
Який зараз товарообіг між Україною та Білоруссю?
Роман Безсмертний: За результатами минулого року він становить 6,5 мільярдів доларів. З 2007-2008 років він коливається в межах 5 - 6,5 мільярдів доларів, але дещо змінюється його структура. Продукція харчової промисловості складає десь четверту частину, в межах 15-20% з обох боків, а основу товарообігу продовжують складати енергоресурси, електроенергія, нафтопродукти і т.д. Сальдо майже рівне, іноді коливається до «мінус» 100-150 мільйонів для України.
Якщо відбуватиметься подальше загострення у питанні продажу білоруських харчових продуктів в Україні і, навпаки, то яка з країн постраждає більше?
Роман Безсмертний: Судіть самі: Україна в долі експортно-імпортних стосунків для Білорусі займає третє місце після Росії та Голландії, а Білорусь для України - займає 11-те, а на сьогодні може вже і 12 місце.
Україна поставляє більше 70% сировини для виробництва продукції з металу. Більше 36% (хоча цього не дозволяє антимонопольне законодавство, але ми не все контролюємо) займають поставки світлих паливно-мастильних матеріалів з Білорусі до України. Це дуже важливі складові двостороннього бізнесу. Але якою б ця цифра не була, вона є дуже дорогою для того, щоб руйнувати ці стосунки для обох сторін, а особливо для білоруської.
Ви сказали, що факти порушення норм в окремих партіях продукції були і раніше. Вони фіксувалися тільки у білоруських продуктах, чи і в українських також?
Роман Безсмертний: З українського боку таких випадків я не пам’ятаю. Щодо білоруських продуктів, які поступали з порушеннями, то я не наважуся назвати ці підприємства-виробники, я хочу залишити їм шанс поправили ситуацію. Але зараз в українських супермаркетах бачу цю продукцію, і знаючи всю історію, дуже обережно до цього всього ставлюся.
Днями українська Держветфітослужба розповсюдила прес-реліз, в якому попередила, що білоруси в понеділок планували ввести ембарго на певні українські харчові товарні групи. Але вони відмовилися це робити, про що офіційно повідомили. Що стало причиною спочатку такого випаду з білоруського боку, а потім скасування своїх висловів?
Роман Безсмертний: Тому що з українського боку представлені дуже серйозні документи, які доводять, що такі порушення неодноразово припускалися в товарних партіях. З білоруського боку відмовилися вводити ембарго, тому що для цього немає підстав, а невиправдані претензії можуть породити дуже серйозний конфлікт.
Тут ще й факт, який відбувся в селі Незнаново Гродненської області, який взагалі набув розголосу тільки завдяки Україні. Там нібито в рамках навчання в село заїхали війська цивільної оборони і повністю конфіскували та знищили всіх свиней. У нас курку різали і людям компенсували, а тут вибили свиней і всі мовчать. До речі, цей населений пункт знаходиться в північно-західній Білорусі, це в районі кордону Литва-Польща-Білорусь. Мені білоруси сказали, що це не поодинокий випадок.
Очевидно, що українська сторона змушена була зреагувати на це, тому що тема зараженості африканською чумою дуже резонансна не тільки для України, а і для всього світу на даному етапі. Тому я розумію, чому українська сторона прийняла рішення обмежити доступ продукції. Тим більше, продовж цього року Україна такі рішення приймала і щодо Польщі, Європейського Союзу, Росії і т.д., бо вони дають можливість зупинити ці епідемії.
Від яких українських харчових товарних груп Білорусь дійсно сильно залежить?
Роман Безсмертний: Це металургійна продукція та частина олійної. А решта видів продукції досить легко може бути заміщена поставками з Російської Федерації.
Ви писали у своїй статті про те, що Україна в дечому наслідує Білорусь. Коли нам очікувати авторитаризму і відповідних санкцій Заходу?
Роман Безсмертний: Демократія як умова суспільного розвитку – це хоч і не найдосконаліший, але на сьогодні найкращий спосіб організації нашого життя. Те, що я бачу в рамках розвитку політичної ситуації в Україні – це все більше і більше використання інструментів, які запозичуються у пана Лукашенка.
Там лідери опозиції у в’язниці - Санніков, Статкевич, Бондаренко, тут – Тимошенко, Луценко. Способи, як влада чинить у відношенні до демонстрантів: там знущаються над людьми, які виходять на вулиці, тут це повторюється майже на 80%. Суди що з одного боку, що з іншого: щоб там не говорив адвокат, захисник чи підсудний, це нікого не цікавить. Це стосується і засобів масової інформації друкованих, електронних, спроб регулювання інтернет-простору, і ще багато чого, що стосується прав людини.
Всі ці приклади змушують мене говорити про те, що такої тенденції треба остерігатися, вона є дуже небезпечною не тільки для людей, а і для тих, хто їх впроваджує. Не знаю, яким голосом треба кричати, щоб уроки чергової «арабської весни», уроки Центральної Європи десятилітньої давності привели цих людей у відчуття.
Екстраполюйте стосунки Путін-Лукашенко на стосунки Путін-Янукович в ретроспективі Лукашенко-Путін і перспективі Путін-Янукович, і вам все стане очевидно.
Якими будуть стосунки Україна-Росія після виборів в РФ?
Роман Безсмертний: Ці стосунки не зазнають серйозних змін, вони піддаються тільки зміні формату, тому що проблеми одні і ті ж, інструменти їх розв’язання зрозумілі, діалоги можуть бути частіше чи рідше, але на сьогодні дорога руху вже викристалізувалася. Хоча при бажанні вчинити з Президентом України Віктором Януковичем так, як з Лукашенком, Путін може. І це ми будемо відчувати кожного дня. Різниця тільки в тому, що українське суспільство інше, і воно не дасть можливості відноситися так до свого все-таки законно обраного Президента в демократичних умовах.
Як ви оцінюєте вибори в Росії, появу там «незгодних»? Ваше відношення до того, що росіяни вважають подоланою «помаранчеву чуму».
Роман Безсмертний: Чим більше в Росії будуть говорити, що Помаранчева революція там неможлива, тим більше шансів, що вона там відбудеться. Результати цих виборів ще ні про що не говорять, тому що голосує весь народ, а революції відбуваються у столицях.
Якщо ви хочете дізнатися про глибину фальсифікацій на виборах, то візьміть «криву Гауса», і ви побачите, яка динаміка фальсифікації голосів за Путіна. Я не вірю в це обрання, знаючи настрій в російському суспільстві і ставлення до влади в цілому. На останніх виборах в Білорусі при рейтингу 41% неможливо було набрати 86%. Для чого таке потворство? Це ж просто знущання над народом.