Олександр Сушко: Тимошенко не наполягає на лікуванні за кордоном

Останнім часом Юлії Тимошенко у Качанівський колонії майже не кожного дня доводиться приймати гостей. Про це дуже полюбляє розказувати генпрокурор Віктор Пшонка: за його словами ЮВТ в ув'язненні вже відвідали особистий лікар і академіки, тридцять два журналісти і двадцять дев’ять нардепів, ну, і головне – комісар Європейського Союзу. Чи вважати це приводом для гордощів – то вже друге питання, але відвідувачів останнім часом і справді побільшало. Четвертого квітня прорватися до камери Юлії Володимирівни вдалося і представникам американської неурядової організації Freedom House, яка досліджує стан політичних та громадянських свобод. Розмова з ЮВТ тривала годину і десять хвилин. Лідер «Батьківщини» зустріла їх, як і інших візитерів, у своєму ліжку, з болями у спині, і винесла на обговорення три теми, що хвилюють її найбільше.

До складу експертної групи Freedom House увійшов і директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко. День візиту він визначив, як «нетривіальний», бо «ми були першими представниками громадськості (української та американської), що потрапили на зустріч з об’єктом вітчизняного судочинства». А «Главкому» розповів, чого варта була організація цього візиту та про що саме вдалося поговорити з Тимошенко.

Олександре, чи складно було домогтися цього візиту? Скільки довелося заради нього оббити порогів?

Те, що ця зустріч все ж відбулася – це було не очікувано. Великих сподівань на те, що вона відбудеться, враховуючи попередню практику, ми не мали. Багатьом представникам іноземних організацій, які ще раніше просили зустрічі з Тимошенко, відповіли відмовою. І це була приємна несподіванка, коли під час зустрічі з генпрокуром Пшонкою в понеділок, ми отримали згоду на те, щоб цей візит був організований. Власне, після цього достатньо було лише прибути на місце призначення і звернутися до відповідальної особи.

До вашого візиту готувалися? Не перефарбовували стіни, не поклали новий лінолеум, як це робили перед візитом представників Європейської комісії з протидії тортурам до Тимошенко у СІЗО?

Качанівська колонія, взагалі, виглядає доволі пристойно. Там не треба нічого підфарбовувати, тому що це один з найкращих в Україні закладів.

Та я хочу уточнити, що в наші завдання не входило оцінювання і експертиза саме пенітенціарної системи. Ніхто з нас не є експертом в системі утримання ув’язнених. Більшою мірою, ми фахівці із верховенства права, демократичних інститутів. І саме тому для нас принципово було зустрітися з ключовими представниками політичного спектру держави і отримати їхні коментарі стосовно стану справ в сьогоднішній Україні. Саме в цьому сенсі для нас був важливим візит до Юлії Тимошенко, а не тільки в контексті дослідження умов утримання.

Але ж ви все таки помічали те, що відбувається навколо. Дійсність відповідає тому сюжету, що буквально за кілька днів до візиту з’явився на просторах Інтернету, і представив Качанівську колонію на рівні середнього оздоровчого комплексу? Як вас приймали працівники та керівництво колонії? Із остереженням?

Нас приймали згідно службових інструкцій і тих настанов, які вони отримали у свого керівництва. Не було ніякої настороженості. Вони абсолютно спокійно намагалися максимально нам показати всю інфраструктуру колонії: виробничі цехи, умови харчування, умови утримання різних категорій ув’язнених, територію взагалі, якісь зручності чи додаткові умови оздоровлення, клуб, тренажерний зал навіть. Звісно, що все це робиться для того, щоб продемонструвати саме умови утримання ув’язнених. Це те, що дає відповідь на питання стосовно дотримання сучасних стандартів саме пенітенціарної системи. Це вже наслідки. Але нас цікавили більш широкі питання: дотримання базових політичних прав, гуманізму і доступ до політичної діяльності. Ми, звісно, слідували тим правилам і програмі дій, яку нам запропонувала адміністрація Качанівської колонії, але в той же час ми підкреслювали, що ми не є фахівцями в цій проблематиці, і намагалися урвати більше часу саме на спілкування з Юлією Тимошенко.

Зустріч проходила в її камері? Як вона себе зараз почуває? Стан здоров’я, дійсно, погіршується?

Стан здоров’я у Тимошенко такий, який не дозволяє самостійно пересуватися. Зустріч проходила в камері. Тимошенко лежала на ліжку. Ми спілкувалися з нею годину і десять хвилин. Згідно з тих висновків, які ми маємо, вона дуже короткий час може самостійно сидіти, а пересувається лише за допомогою інших людей чи спеціальних пристроїв.

За час вашого спілкування у неї не було приступів болю?

Ні, не було. В принципі, коли Тимошенко лежить на спині, вона почуває себе нормально, але зрозуміло, що це не здоров’я. Це не нормально, коли болю не відчуваєш лише лежачи на спині. Тому дуже актуальним є визначення методів лікування найближчим часом.

Помітна вже підготовка її перевезення в лікарню?

Ні, бо ще немає визначеності щодо того, в яку саме лікарню її перевозити. Тимошенко, зрозуміло, не може заздалегідь знати про здатність тої чи іншої лікарні забезпечити їй необхідне лікування.

Тому і відмовляється від палати, яку їй вже підготували у харківській лікарні?

Вона покладається на допомогу німецьких лікарів, які вже її обстежували. Вона звертається до цих лікарів, щоб вони знову прибули в Україну і оцінили всі медичні заклади, які пропонують для лікування Тимошенко, ступінь їхньої відповідності вимогам лікування даної хвороби. Вона довіряє німецьким лікарям і з їхньою допомогою сподівається визначитися з клінікою. Але Тимошенко не наполягає на лікуванні за кордоном. Це чутки. Вона згодна лікуватися в Україні, але для цього треба мати незалежні висновки від медиків, яким вона довіряє стосовно конкретних медичних закладів, де їй пропонують лікування.

Яка Тимошенко зараз морально? Сильна і надалі готова боротися, чи виснажена хворобою і ув’язненням?

Це суб’єктивне враження, але, незважаючи на фізичний стан, як мені здається, вона зберігає присутність духу і готовність продовжувати політичну боротьбу. Про це вона заявляла неодноразово під час нашої зустрічі.

Про що ще ви говорили з Тимошенко? Чи не передавала вона через вас якусь звістку до однопартійців чи лідерів ЄС?

Розмова складалася з трьох блоків. Перше, це, звісно, стан її здоров’я. Друге, це юридичні перспективи Тимошенко в контексті різних кримінальних справ, які розслідуються. Третє, це оцінка політичної ситуації в Україні в контексті майбутніх парламентських виборів.

Щодо останнього – оцінки ситуації у контексті майбутніх виборів – Тимошенко не сказала, кого хотіла б бачити під номером один у єдиному списку?

Вона донесла до нас свою оцінку, своє бачення проблем сучасності. Важливими тезами, які прозвучали, на мою думку, були, по-перше, заклик до об’єднання опозиційних сил, а по-друге (що не менш важливо), заклик до максимальної відкритості під час формування виборчих списків і визначення конкретних кандидатів на участь у парламентських виборах цього року. Тому що на сьогоднішній день ми не бачимо в цьому достатньої прозорості, як з боку владних, так і з боку опозиційних сил. Тому для нас і було важливо почути те, що своїй політичній силі буде рекомендувати Тимошенко.

А щодо своїх «юридичних перспектив» - вона сповнена такої ж рішучості і оптимізму?

Я не адвокат – нічого нового повідомити не можу. Але сама Тимошенко впевнена, що влада і надалі буде пред’являти їй нові і нові звинувачення – для того, щоб зробити неможливою її участь у політичному житті країни.

Ще щодо умов утримання. Зараз саме на них стали звертати увагу представників європейської спільноти. Чи не вважається вам така демонстрація спробою виправдатися перед Європою і пом’якшити всі категоричні виступи щодо відсутності демократії і відповідного лікування ув’язнених?

Треба звертати увагу на умови утримання, однак не можна підмінити умовами взагалі увагу до всієї політико-правової ситуації навколо тих людей, стосовно яких застосовується вибіркове судочинство. В даному випадку, якими б не були умови утримання, ми маємо розуміти, що проблемою є сам факт перебування лідерів опозиції в ув’язненні.

Навіть рішення вивезти її в лікарню можна трактувати як спробу продемонструвати Європі, що, насправді, права ув’язнених у нас дотримуються. Зрозуміло, що зараз багато кроків робиться для того, щоб створити певну політичну картинку – як в середині країни, так і ззовні.