Михайло Волинець: Міліціонери шантажують тим, що хочуть в туалет
Депутат на обороні офісу профспілки
Ситуація, коли правоохоронці без будь-яких пояснень і рішень суду вриваються до офісу тої чи іншої організації, вилучають документи або проводять допити, мабуть, нікого в нашій країні вже не дивує. Сьогодні працівники УБОЗу «нагрянули» до офісу незалежної профспілки «Захист справедливості» і спробували вилучити документацію.
Заступник голови профспілки, народний депутат від БЮТ Михайло Волинець вирішив оригінально протистояти правоохоронцям: приїхав на місце й закрив себе разом з кількома працівниками організації в одній кімнаті з представниками правоохоронних органів – до приїзду викликаного наряду… міліції.
Про офіційні та реальні причини такого «візиту» правоохоронців Михайло Волинець розказав «Главкому».
Михайле Яковичу, розкажіть, що саме відбулося сьогодні вранці у офісі профспілки «Захист справедливості»?
До нас у офіс прибули двоє працівників міліції. Я назву вам їхні прізвища. Це старший лейтенант Княгницький Віталій Федорович і капітан Вербицький Едуард Анатолійович. Обидва оперуповноважені по боротьбі з організованою злочинністю. З Кам’янець-Подільського райвідділу Хмельницької області! Уявляєте, їхали з Кам’янець-Подільського, витрачали гроші на відрядження, прийшли до центрального офісу Конфедерації вільних профспілок, де знаходиться наша всеукраїнська профспілка «Захист справедливості»? Без усяких пояснень почали порпатися у столах і шафах, і все заради розправи, заради того, щоб вилучити у нас документацію, щоб вилучити у нас протокол, якого у нас і не може бути, бо він знаходиться у первинній організації.
Тобто це пов’язано з порушенням кримінальної справи проти голови первинної профспілкової організації ГП «Довжоцький спиртовий завод» Анатолія Яснила?
Вони вважають, що 25 вересня 2009 року зібрання первинної профспілкової організації не проводилися, голосування не було, а протокол – підробка. В тому випадку, коли пограбований завод, коли люди виступили проти пограбування, коли незалежна профспілка виступила проти пограбування, і пішла розправа над членами колективу і над профспілкою.
Ми це пов’язуємо з тим, що 21 травня близько семи десяти громадських організацій Конфедерації вільних профспілок мають пікетувати Верховну Раду з метою недопущення прийняття нового Трудового Кодексу.
Працівники правоохоронних органів, що прийшли вилучати документи, були в масках чи в цивільному?
В цивільному.
А як пояснили свій «візит»? Мабуть же не вашою майбутньою акцією…
Правоохоронці просто кажуть, що порушена кримінальна справа. Але навіть статті не називають. Говорять, що вони нічого не знають, що виконують доручення слідчого, який наказав прибути і вилучити документи.
Але це грубе втручання в діяльність профспілок. Це порушення Конвенції Міжнародної організації праці і Закону про профспілки. Вхід в профспілкове приміщення міліції чи воєнного підрозділу, проведення обшуків без судового ордеру – це серйозне посягання на свободу об’єднання. Представник Міжнародної організації праці спробував з ними поговорити, але вони розмовляти відмовляються.
Вони надали вам протокол або ордер?
Спочатку – ні. До мого приїзду нікому нічого не показували. Казали тільки, начебто, ви не маєте право брати в руки доручення, а тим паче, копіювати його. Показали тільки посвідчення. Але коли вже я прибув, то надали і постанову суду.
А у дорученні слідчого на вилучення документів, у четвертому пункті, написано що це, начебто, з метою вивчити персональний та кількісний склад членів профспілкової організації. Та вони ж право на це не мають. Ми викликали міліцію.
Що зараз відбувається у вашому офісі?
Взагалі сьогодні я мав би бути в парламентів, але мені довелося сюди приїхати. Я взяв ключ і зачинився разом з тими правоохоронцями і деякими працівниками в кабінеті. Щоб до приїзду міліції ніхто нікуди не вийшов.
А вони – «вилучальники» - тепер нас залякують. Ці правоохоронці шантажують мене тим, що хочуть в туалет, що я не маю права їх тут тримати, бо вони при погонах, бо вони державні люди, і мене за це по голові не погладять. Та я теж державний чиновник першого рангу. Чому вони намагаються мене залякати? Теж мені, хочуть в туалет. Я теж хочу в туалет, і ті працівники, що залишилися в цьому кабінеті, теж хочуть. Але ж всі мовчать, терплять.
Представники міліції, яких ви викликали вже приїхали?
Так, я зателефонував черговому у Міністерства внутрішніх справ. Лише через дві години до нас прибули прапорщик і сержант. А ці ж офіцери! І знаєте, як можна було їхати дві години, якщо відстань до них від нашого офісу 500 метрів?!
Зараз я маю розібратися, хто цей прапорщик, хто його послав, чи має він компетенцію розслідувати, або, може, він просто приїхав взнати обстановку, зібрати інформацію.
Побиття вашої помічниці Наталі Розинської напередодні ввечері ви не пов’язуєте з вашою діяльністю?
Не знаю. Був інцидент, коли на мене там тиснули, що вона грубо розмовляла з працівниками патрульно-постової служби. Але вона вже подала заяву, щоб їй надали весь інформаційний ряд записів цього інциденту. От звідки там взялося п’ять телекамер, саме в той момент, коли її зупинили? Також вона подала до суду на Поліщука, який давав неправдиву інформацію ЗМІ - версію Міністерства внутрішніх справ.
І сьогодні вранці вона мала ще якийсь важливий документ подати. Я не знаю, який самий. Не можу нічого взнати докладніше, бо вимушений знаходитися тут, у офісі.
Поки Михайло Волинець розмовляв з журналістом «Главкому» один з правоохоронців, що прийшов вилучати документацію, скориставшись «напливом» людей – приїздом сержанта та прапорщика – з офісу профспілкової організації «Захист справедливості» втік.