Валентина Руденко: Яценюк, Гриценко, Кириленко та Катеринчук – зрадники
Найближча помічниця екс-президента Ющенка розповіла, для чого він створює клон об’єднаної опозиції
Ще буквально місяць тому впевненості в тому, що Віктор Ющенко візьме участь у передвиборчій гонці та ще й відважиться рухатися до парламенту окремо від Об’єднаної опозиції, не було. Політик вирішив «проскочити» до Верховної Ради із новим політичним проектом, утвореним на базі «Нашої України». Про підписання певними партіями і громадськими організаціями Декларації об’єднаних правих сил Віктор Андрійович заявив нещодавно на своїй прес-конференції.
Останніми днями робота в офісі «Нашої України» кипить: соратники Ющенка, називаючи його «єдиним можливим Президентом України», буквально днюють і ночують із планами майбутнього походу на вибори. Відверта переконаність в можливостях Віктор Ющенка чимось нагадує ідолопоклонство: з ім’ям свого лідера на вустах партійці сподіваються здолати всі перешкоди. А портрет Богдана Хмельницького, вивішений на стіні прес-центру, покликаний ще більше переконати візитерів в величності господаря приміщення.
Однією з тих, хто звалив собі на плечі тягар передвиборчих проблем проекту Ющенка стала член політради Валентина Руденко. В день, коли ми записували з нею інтерв’ю, вона буквально «вирвала» зі свого розкладу годину часу: між нарадою і від’їздом, на Західну Україну (Руденко там планувала «спілкуватися з людьми та міряти градус настрою»). У своєму кабінеті, переповненому фотографіями з Віктором Ющенком, Вірою Ульянченко та Іриною Ванниковою – вона натхненно розповіла «Главкому» про те, наскільки серйозними є плани «Нашої України». Часто використовуючи слова і формулювання, які полюбляє говорити сам Ющенко, його помічниця намагалась пояснити, кому може завадити їхній похід на вибори та хто насправді є Об’єднаною опозицію.
-- «Неправильно Президенту займатися партією»
Віктор Ющенко вже частково розкрив формат участі «Нашої України» у парламентських виборах. Докладну інформацію пообіцяв оголосити на з’їзді. Скажіть, принаймні, на якій стадії зараз знаходиться робота в новому об’єднанні?
Угоду на сьогоднішній день закріпили майже 30 підписантів - це громадські та політичні організації, громадські ініціативи. Всі вони підписались під тим, що хочуть долучитися до виборчого процесу в рамках нового об’єднання. З певними політичними силами, партіями, наприклад, з КУНом чи УНП, вже майже все вирішено. Зараз проходять спільні наради, ми думаємо над презентацією свого політичного проекту. По всіх інших питаннях люди, які підписали угоду, переймаються тими самими проблемами, вони поділяють наші погляди, у нас спільні плани.
А з ким саме ви ще ведете перемовини?
Я не є членом переговорної групи, але я точно можу сказати, що поки ми з вами розмовляємо, йдуть зустрічі, і результат за декілька днів буде ще значущим. Знаєте, у людей бувають ідейні розбіжності, але часом бувають і організаційні. Різні бувають причини, через які люди не гуртуються. Але головне – гуртуватись навколо ідеї, а не навколо списків.
Нове політичне об’єднання буде формуватися і піде на вибори на базі якої саме партії?
Безумовно, «Нашої України».
Ходили чутки, що на базі УНП, бо ж у «Нашої України» фінансові складнощі: рахунки заблоковані.
Це питання буде вирішено. Віктор Андрійович дав дуже вичерпну відповідь на це питання на своїй прес-конференції. Він сказав, що як Президент не займався політичною силою, бо займався країною. І це, дійсно, неправильно Президенту займатися політсилою. Але настає момент, коли доводиться.
Назву «Наша Україна» залишите?
Не обов’язково – це ми ще будемо вирішувати. Але мені б хотілося, щоб назва нового політичного об’єднання включала важливі, головні слова, такі як «Україна», «патріотизм».
На виборах нове об’єднання представлятиме кандидатів у депутати і списком і на мажоритарних округах?
Ми не думаємо ні про списки, ні про те, як краще влаштувати територіальний поділ для мажоритарних кандидатів. Наша задача – згуртуватися. Головне – це те, що ми поділяємо всі разом ідеї, про які говорив Ющенко, і можемо запропонувати відповіді на ті виклики, які диктує сьогоднішній день.
А про свою політичну долю ви, принаймні, думаєте? Де б хотіли бути: у списку чи кандидатом на окрузі?
Я знаю точно, що ці речі зараз не на часі. Якщо політичний проект буде створено, і ми побачимо, що він життєздатний, що він може існувати, тоді кожен з нас матиме можливість відповісти і на певні ключові питання. Чи йти мені на вибори, маю відповідати не тільки я. На це питання мають відповісти політичні побратими, однопартійці. От Віктор Андрійович дуже гарно сказав: якщо мені «Наша Україна» скаже, що в цьому політичному проекті мій номер «88», то я стану на цьому місці і буду там стояти. Так само і я. Якщо мені скажуть, що мій номер 116-й або 120-й, то там я і буду стояти. Зараз визначити, хто перший, хто другий, хто третій, - це не головне питання. Не про це зараз мова.
-- «Не думаю, що Наливайченко зараз зробив помилку»
Повернемось до подій, що відбулися трохи раніше. В керівництві партії виникли суперечки з приводу формату участі у виборах. Голова політради Валентин Наливайченко склав свої повноваження через відмову «Нашої України» йти на вибори у складі Об’єднаної опозиції, назвавши спроби створення альтернативного блоку безвідповідальним кроком збанкрутілих політиків.
Мені дуже шкода.
Такий крок був для вас очікуваним?
Про Валентина Олександровича я можу сказати тільки гарно – і в людському плані, і як про голову нашої політради. Він дуже багато зробив у важкі для «Нашої України» часи - після програшу у президентських виборах. Хоч Віктор Ющенко і говорив: президентські вибори програв я, а «Наша Україна» не програла, жити нам і в 2010, і в 2011 році було нелегко. І Наливайченко забезпечив умови нашої адаптації – адже ми працювали з політичним лідером, який був при владі і був Президентом, а потім опинилися в опозиції. Ця трансформація досить складна для кожної людини і, безумовно, в корпоративному плані теж. Підтримка Наливайченка для кожного з нас є неоціненною, і за це він викликає у мене тільки вдячність і повагу.
Ви спілкувалися з Наливайченком після його «демаршу»?
З моменту виходу Наливайченка з політради я з ним бачилася, але не розмовляла. Я залишаюсь людиною, яка його поважає, і завжди буду воліти, щоб такі люди як він були в українській політиці.
Проводячи переговори з Об’єднаною опозицією у якості офіційного голови партії, Наливайченко начебто домовився про те, що буде висуванцем від КОДу по округу в Тернопільській області, де має рейтинг 15%. Опозиція в його кандидатурі зацікавлена, - ні для кого не є секретом.
Звісно, що вони зацікавлені. Але це тільки частина правди. Я не думаю, що все так просто, як ви кажете. Все набагато складніше. Зізнаюсь вам, що його вчинок для мене став «сюрпризом». Але я б хотіла, щоб такі люди були в парламенті, адже він на посаді голови СБУ дуже багато зробив для історичної пам’яті. Я вважаю, що СБУ за його часів була просто європейською службою, ні до нього, ні після нього нічого подібного там не було. І головою політради він був гарним. Я не сумніваюся, що пройде час, і ми зустрінемось в одній точці.
Тобто? Ви не виключаєте, Наливайченко повернеться? Після всього ви спокійно його приймете назад?
Я була би тільки за це. Я навіть не думаю, що Наливайченко зараз зробив помилку. Це, скоріше, якась його внутрішня дискусія. А я вважаю, що просунута людина весь час має бути в стані внутрішньої дискусії. Мені хотілося б, щоб ми всі були постмодерністами, щоб у нас були якісь старі істини, які ми модерно переживаємо і кожен раз модерно осмислюємо.
Валентин Наливайченко мав бути кризовим менеджером для партії. Хто тепер його буде заміняти? Чи Віктор Ющенко, так само, як і фінансові питання, звалить на себе і інші партійні проблеми?
Наливайченко і був два роки для нас кризовим менеджером. Що буде зараз? Звісно, у нас є лідер. Але Віктор Ющенко не може бути менеджером. Він все-таки людина, яка генерує великі ідеї. Ющенко – це вектор. А реалізацією і всіма проблемами, пов’язаними з походом, мають займатися інші люди
-- «Яценюк, Гриценко, Кириленко, Катеринчук вийшли із шинелі Ющенка»
Щодо ідей, які генерує Віктор Андрійович. Остання ідея – рухатися новим об’єднанням на вибори – взагалі, як давно була сформована? Адже «Наша Україна» стільки часу мовчала, і от видала «на-гора» дуже неочікуване рішення.
Він говорив це завжди. Ми пройшли виборчий процес 2009-2010 років, і на наступний день, на першій же політраді, Віктор Андрійович сказав: «Наша Україна» приймає участь в місцевих виборах, іде на парламентські вибори, взагалі, завжди приймає участь у виборчому процесі. Бо тільки вибори є інструментом демократії, який дасть відповіді на всі виклики часу. Вже тоді в 2010 році було ясно, які перед нами будуть стояти виклики. Адже ми ж розуміли, в якій країні опинимося. І Ющенко завжди говорив, що якщо «Наша Україна» не приймає участі у виборах, вона не є суб’єктом політичного процесу. А не бути суб’єктом політичного процесу для партії, яка привнесла демократію в цю країну, неможливо.
Говорячи про будь-якого сьогодні українського політика, ми розуміємо, що всі вони - Яценюк, Гриценко, Кириленко, Катеринчук – вийшли із шинелі «Нашої України», із шинелі Віктора Ющенка. Він всіх їх за руку привів в українську політику.
Та зараз на теплі стосунки між ними та Віктором Ющенком і натяку немає.
Як вони себе сьогодні поводять і що вони говорять – це питання до них. Бо для мене вони зрадники. Кожен з них базово зрадник. Вони зрадили людину, яка дала їм політичне життя. І це питання до українських виборців. Хочеться запитати: українці, як ви можете довіряти свою країну, своє майбутнє, майбутнє своїх дітей людям з отакими морально етичними цінностями? І я б порадила кожній людині, коли вона буде кидати виборчу анкету в урну на виборчій дільниці, про то пам’ятати і добре подумати.
Але ж ще на початку 2012 року «Наша Україна» разом з іншими опозиціонерами підписала Угоду про спільні дії на виборах. І вже після цього Ющенко став виступати проти створення передвиборчого альянсу з партією Тимошенко.
«Наша Україна» є ініціатором створення КОДу. Але після того, як ми підписали цю угоду, нас одразу звідти почали витискати. Давайте проаналізуємо ситуацію, і ви побачите, що весь цей час «Наша Україна» їх не влаштовувала: то були претензії до нашого лідера, то по кадровому складу якісь питання виникали. А найголовніше – звинувачення по примарній співпраці з владою. Самі голосують закон про вибори, не можуть навіть згуртуватись, щоб вивести людей на вулиці, зорганізувати демонстрацію в день вироку Тимошенко. Ще й цей «прекрасний» договірний матч із більшістю у Верховній Раді, я маю на увазі прийняття у першому читанні «мовного» законопроекту.
Але люди «Нашої України» теж переходять на службу до Януковича.
Якщо ви маєте на увазі Марину Ставнійчук чи Юрія Павленко, то вони роблять справу, яку треба робити за будь-якої влади. Спілкуватися з дітьми і думати про Конституцію має кожна країна і кожна влада. А от те, як працює у владі бютівський депутат Андрій Портнов, або Валерій Писаренко, або ті 30 голосів з БЮТу по мовному питанні – це набагато вагоміший аргумент, який пояснювати доведеться ще дуже довго.
От ви читали відкритий лист Сергія Бондарчука Арсенію Яценюку і керівництву КОДу?
Той, де йдеться про те, що Комітет опору диктатурі бореться сталінськими методами з патріотичними силами замість боротьби з чинною владою?
Так це був третій лист! До цього були ще два, на які вони не дали нам відповіді.
А якщо б вони вас не викинули, то «Наша Україна» попрямувала б на вибори у складі Об’єднаної опозиції разом із «Фронтом змін» та «Батьківщиною»?
Ми також Об’єднана опозиція. Бо всі ті люди, які підписалися і згуртувалися навколо сьогоднішньої нашої ідеї – це і є опозиція. Сьогодні в нашій країні опозиційно говорити про українську мову, наприклад, або про європейську чи північноатлантичну інтеграцію, або про свободу вибору, свободу слова, свободу бізнесу. Про це ж сьогодні говорить опозиція. Якщо у нас є новий політичний проект, в рамках якого згуртувалася якась кількість політичних і громадських організацій, то ми хто? Ми і є опозиція.
-- «Чому ми не можемо називатись об’єднаною опозицією?»
Але ж позиціонування свого політпроекта Віктором Ющенком як альтернативної опозиції передбачає презентацію саме альтернативних і владі, і Об’єднаній опозиції ідей. Що ви пропонуєте, окрім вже проголошених іншими політсилами тез?
Звідки у вас таке формулювання: «альтернативна опозиція»? Віктор Андрійович, думаю, сказав це у контексті того, що хтось називає нас альтернативною опозицією. Чого ми альтернативна опозиція? Я так не вважаю. Якщо вже підписалися 30 організацій, чому ми не можемо називатись об’єднаною опозицією?
Врешті – з чим «Наша Україна» йде на вибори? От Об’єднана опозиція прямує з Тимошенко на прапорі, а ви?
«Свободу Юлії Тимошенко» - я з цим цілком погоджуюся.
А що, окрім цього?
А ще – все те, що стосується нас з вами: свобода слова, бізнесу, вибору, наша українська історія, наші культурно-історичні цінності – це понесемо ми. Одним словом все те, що наповнює змістом такі поняття як «нація» і «держава». І, безумовно, свободу Юлії Тимошенко і всім політв’язням. Але для того, щоб політв’язнів не було, треба зробити так, щоб в країні була демократія.
І чому ви вирішили, що саме «Нашій Україні» вдасться забезпечити демократичне життя в державі?
Якщо б сьогодні на вулиці був, наприклад, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 рік, - ніхто би з них не сидів у тюрмі. Ніхто! Політв’язнів не могло бути в країні, де був Президентом демократ Ющенко. Давайте згадаємо наше життя за попередні п’ять років, і ми побачили, що ми жили в демократичній країні. Інша справа, що не вдалося зробити ці процеси незворотними – п’ять років дуже мало. Але звинувачувати одну людину – Віктора Ющенко – у програші демократії дуже поверхнево і нечесно. Кожен громадянин, коли робить свій вибір, має знати, що відстань від того, який папірець на виборчій дільниці він обере, до того, в якій країні будемо жити ми всі, дуже мала. Її майже немає. Адже ми обираємо собі владу.
Наступні п’ять років демократії, в яких ми могли прожити з 2010 по 2015 рік, забезпечили б вже набагато більше запобіжників проти авторитаризму і монополізації влади. І сьогодні немало дискусій про мову, зовнішньополітичний курс країни чи ще щось. Адже ми точно знали, що ми європейська держава, яка ось-ось має отримати європейське асоційоване членство, але сьогодні ми на великій швидкості несемось в СРСР. І в цьому винні всі ми. Треба це визнати і зробити роботу над помилками.
Презентуючи новий політпроект, Віктор Ющенко також використав словосполучення «патріотична опозиція». Дуже цікава, але не дуже нова ідея. Левко Лук’яненко нещодавно розповідав нам про свою ініціативу – поряд із Об’єднаною створити Патріотичну опозицію, до складу якої можуть увійти УРП, КУН та «Свобода».
Левко Лук’яненко для мене великий громадянин. І мені дуже шкода, що він свого часу опинився в БЮТі. Бо БЮТ жодним чином не є патріотичною політичною силою.
Свою Патріотичну опозицію Лук’яненко, до речі, хоче створити в рамках КОДу і навіть отримати певну кількість місць на округах.
Я можу тільки ще раз сказати, що Левко Лук’яненко для мене практично як Бог. Якби мене спитали, який Бог, я б відповіла: отакий як Вячеслав Чорновіл, як Євген Сверстюк, як Левко Лук’яненко, як Борис Возницький, як Любомир Гузар, як Слава Стецько.
Перелік прізвищ «несправжніх політиків», які йдуть на парламентські вибори, читайте у другій частині інтерв’ю з Валентиною Руденко.