Валерія Лутковська: Я очікувала не такого рішення Європейського суду щодо Луценка

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська увійде в історію українського парламентаризму. Вона вступала на посаду в надзвичайних умовах. Приводив до присяги пані Валерію перший віце-спікер, при заблокованій трибуні, проводячи засідання з дальнього куточку сесійної зали. Більше того, це було позачергове засідання, скликане під приводом розбору ситуації з вибухами в Дніпропетровську.

Парламентська більшість обрала Лутковську з другої спроби, а поспішати з присягою мусили через те, що попередній Омбудсмен Ніна Карпачова стала занадто активно розповідати про побиття Тимошенко у в’язниці. Фактично, саме завдяки гучним заявам Карпачової ця тема тоді так сколихнула міжнародну спільноту.

Попри всі скандали з призначенням, навіть суперник Лутковської в боротьбі за крісло Омбудсмена Євген Захаров визнавав, що Валерія Володимирівна досвідчений правозахисник та юрист, і це далеко не найгірший вибір влади. Сама вона потім навіть хвалилася, що в Партії регіонів не знають, з ким насправді зв’язалися.

До обрання Омбудсменом Лутковська була Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини. Вона відстоювала позицію держави у судових спорах з громадянами, в тому числі з Луценком та Тимошенко. В одному зі своїх попередніх інтерв’ю пані Валерія дуже скептично оцінювала шанси Луценка на успіх в Євросуді. Та прогноз не справдився.

Сьогодні Омбудсмен намагається максимально відмежуватися від політичних перипетій, дмухаючи навіть на холодне…

-- «Принципово не даю жодних політичних оцінок»

Валеріє Володимирівно, нещодавно Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі Юрія Луценка, було визнано порушення низки положень Європейської конвенції з прав людини. Ви на своїй попередній посаді займалися цією справою, наскільки для вас було очікуваним, що рішення буде саме таким, на користь екс-міністра внутрішніх справ?

Погодьтесь, що коментувати рішення Європейського суду – це не моя компетенція. Коментувати і виконувати його має нинішній урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Назар Кульчицький. Щодо мене, то я очікувала не такого рішення Європейського суду.

Тобто, ви очікували м’якшого рішення стосовно держави Україна, не на користь Луценка?

На сьогоднішній день існує лише позиція Європейського суду, яка висловлена публічно. Відповідно, моя позиція полягає у тому, що в разі, коли рішення суду стане остаточним, держава буде зобов’язана його виконати.

У який спосіб Україна має виконувати рішення, якщо воно стане остаточним?

Про це може говорити урядовий уповноважений. Він займається цим питанням. Більше того, відповідно до закону про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, Міністерство юстиції відповідальне за контроль виконання рішення. У них вже має бути певний алгоритм цієї робити.

В одному з недавніх інтерв’ю, коли вас питали, чи є в Україні політв’язні, ви намагалися навести певне визначення політв’язня…

Я, невже? За останні кілька місяців я так багато про себе прочитала, що не здивуюсь, якщо мені ще щось приписали.

В ефірі на «5 каналі» ви сказали, що політв’язні в розумінні ще часів Радянського союзу – це люди, які засуджені у зв’язку з політичними поглядами, а у рішенні судів щодо Тимошенко бачите тільки кримінальну складову. В рішенні Європейського суду вказано про порушення 18 статті Конвенції - це фактичне визнання політичної складової справи. Виходить, можна говорити, що в Україні таки є політв’язень Юрій Луценко?

Вважаю, що керуватись трактуваннями рішень суду не варто. Треба читати саме рішення Європейського суду в оригіналі, яке стосується порушення 18 статті Конвенції. Там є чітка відповідь на ваше питання.

На вашу думку, Луценка можна називати політв’язнем?

Омбудсмен – поза політикою, а відтак, я принципово не даю жодних політичних оцінок. Вважаю, що в рішенні суду не може бути різних тлумачень, воно одне і очевидне. Крапка.

Тобто, Луценка ув’язнили з політичних мотивів?

Хіба з моїх слів це випливає?

Вашу відповідь складно зрозуміти…

Відповідь проста – слід просто читати рішення Європейського суду в оригіналі і не керуватись його трактуваннями з боку чи то політиків, чи то журналістів.

Хоч ви відмовляєтесь говорити про вердикт по Луценку, але все ж таки, як у Омбудсмена у вас має бути позиція. Європейський суд призначив виплату Луценку державою 15 тисяч євро компенсації. Екс-міністра судили за збитки державі в сумі 40 тисяч гривень. Тут іде мова про 150 тисяч гривень компенсації, це будуть збитки, за які хтось так само має понести кримінальну відповідальність?

Відкриваємо закон про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини. Там є чітка процедура, хто і як сплачує збитки за рахунок бюджету, збитки це чи ні, як далі чинити. Тлумачити ж закони - це функція Конституційного Суду.

Після рішення Європейського суду з прав людини щодо Луценка нас чекає рішення щодо Тимошенко. Ваш колега у правозахисній діяльності Євген Захаров свого часу стверджував, що позиції Тимошенко та її скарга була написана набагато краще, ніж звернення Луценка. Ви з цими матеріалами маєте бути знайомі. Луценко виграв, варто чекати, що й рішення щодо Тимошенко буде для неї позитивним?

Прогнозувати рішення суду, а тим паче Європейського суду з прав людини - справа не вдячна. Давайте дамо судам можливість самостійно і без зовнішнього тиску вирішити справу по суті. Тому пропоную не віднімати хліб в гадалок, а просто дочекатись рішення.

-- Уповноважений не залишиться осторонь захисту виборчих прав

Нещодавно ви провели багато зустрічей з різними європейським посадовцями й правозахисниками, зокрема Генсеком Ради Європи, головою Європейського суду з прав людини. З повідомлень на вашому сайті важко зрозуміти, що насправді обговорювалось. Більшість людей, з якими доводиться спілкуватись, стверджують, що всі такі зустрічі зараз не проходять без обговорення ситуації з Тимошенко й іншими опозиціонерами. Ви це питання обговорювали?

Ні. В Раді Європи добре знають сферу компетенції Омбудсмена і вітають кроки, зроблені Секретаріатом Уповноваженого стосовно деполітизації офісу.

Навіть жодним словом не згадували?

Не згадували. Голова суду та Генеральний секретар Ради Європи говорили зі мною про допомогу, яку вони можуть надати, щоб права людини в Україні були захищені. З головою Європейського суду з прав людини обговорювали, чи можуть бути надані допоміжні матеріали суддям України, щоб вони з більшим розумінням використовували практику Європейського суду. Можливо, потрібні додаткові семінари для українських суддів, працівників правоохоронних органів. Говорили про загальну ситуацію, проте не довго й лише в контексті поглиблення співпраці.

З Генеральним секретарем Ради Європи говорили про те, яким чином цей орган може допомогти в реалізації механізму, що називається «Спільний план дій Ради Європи та Європейської комісії для України». В ньому передбачена величезна кількість заходів, фінансованих європейською стороною. Тому ми в основному говорили про реалізацію цього плану дій, наскільки ми готові активізувати співпрацю, як активніше залучити офіс Уповноваженого готовий до участі у цих заходах.

В новині про зустріч з секретарем Ради Європи було сказано, що ви йому пообіцяли стежити за дотриманням прав людини на парламентських виборах і докладати для цього значних зусиль. Як ви це можете робити?

Це один з аспектів роботи, який без сумніву є дуже важливим. Виборче право – це конституційне право. Оскільки Уповноважений має моніторити дотримання конституційних прав, то це право також має підлягати моніторингу з боку Уповноваженого. Яким чином це буде відбуватися – чекайте повідомлення на нашому сайті. Вже найближчим часом буде оприлюднена вся інформація щодо механізму і способів моніторингу. На разі ми знаходимось на фінальній стадії організації цього процесу. Обіцяю, що Уповноважений не залишиться осторонь.

Як це розуміти, є передумови для порушення прав, у вас є інформація й ви готуєтесь, як їх уникати?

Моніторингова діяльність здійснюється не тому, що комусь здається, що існують якісь міфічні «передумови для порушення прав», а тому, що це прямий обов’язок Уповноваженого, передбачений Законом. Уповноважений зобов’язаний стояти на сторожі конституційних прав громадян, одне з яких – виборче право. Секретаріат Уповноваженого планує свою діяльність не на підставі «передбачення порушень», плани будуються виходячи з того, що найближчим часом питання реалізації виборчих прав стане досить актуальним. При цьому мене як Уповноваженого з прав людини в першу чергу цікавить не стільки пасивне виборче право, скільки активне.

Відповідно, нам потрібно буде спрямувати роботу офісу на ефективний моніторинг реалізації активного виборчого права. Про це ми і думаємо, і найближчим часом спільно з міжнародними організаціями запустимо відповідний проект.

Які можуть бути порушення активного виборчого права?

Ми говоримо про активне виборче право – це право обирати. Сподіваюсь, що порушень не буде, але це не привід не здійснювати моніторинг. Якщо ви вважаєте, що таких порушень не буде, я не буду цього робити.

Робіть, звичайно. На вашу думку, те, що 400 тисяч громадян України, що проживають за кордоном, позбавили права обирати депутатів за мажоритарними округами – це порушення їх конституційних прав?

Це питання має визначити законодавець, Конституційний суд, суд загальної юрисдикції, в який люди можуть звернутися.

Але скажіть мені на всяк випадок, людина, яка проживає за кордоном, в якому конкретно мажоритарному окрузі повинна реалізувати своє право обирати?

В законі про вибори народних депутатів була норма, що цих людей розподіляють по київських округах…

Прекрасно, навіть при тому, що людина до виїзду за кордон була зареєстрована в Івано-Франківську? І має обирати кандидата в київському мажоритарному окрузі? Я правильно вас розумію?

Так законодавці записали…

Наскільки я розумію, законодавець зараз якраз записав інакше…

Вони нічого не записали після рішення КС…

Але ж і ситуація виглядає інакше. Логіка того, що було раніше, могла існувати лише за пропорційною, а не змішаною виборчою системою. Тоді, теоретично, так могло бути. При змішаній системі, коли мова іде про мажоритарні округи, давайте подумаємо, як право вибору логічно реалізувати. Я вважаю, що тут законодавець повинен самостійно вирішити це питання.

В кінці 2011 року в Україні працювали представники Європейського комітету проти тортур. Їх допустили на низку об’єктів місць обмеження волі, де вони зафіксували безліч порушень прав затриманих. Чи були виправлені їхні зауваження, враховуючи побачене в фільмі журналіста Костянтина Усова про Лук’янівське СІЗО?

Кілька прикладів. Коли експерти СPТ були в лікарні швидкої допомоги у спецвідділенні, в якому тримаються особи, що мають перебувати під вартою за рішенням суду, то побачили, що ці особи прикуті наручниками до ліжок. На сьогодні наручники до таких людей не застосовуються. Це позитив.

Інше питання, що в Харкові були спеціальні бокси, які використовувалися з дуже специфічною метою. Коли зустрічаються дві конвойні групи й ведуть двох в’язнів, то в момент зустрічі, щоб не було передачі заборонених листів чи предметів від одного в’язня іншому, одного закривали в спеціальний бокс, поки інший не пройде. Європейський комітет вирішив, що такі бокси не мають існувати. Їх сьогодні в Харківському ізоляторі немає.

Отже, зауваження Європейського комітету проти тортур були сприйняті, а недоліки – усунуті.

-- За останній місяць в Лук’янівському СІЗО була три рази

Ви дивились фільм Усова?

Так.

Які у вас були враження?

Зрозуміло, що не позитивні. Позитивних бути не могло.

Що ви робите, щоб виправити цю ситуацію, як взагалі можна щось змінити? Це ж не в одному СІЗО таке, подібне коїться по всій Україні…

Змінювати треба все. Починаючи від приміщень, які в багатьох містах перебувають ледь не в центрі поруч з ринками і житловими будинками. Вони були побудовані в 19-му столітті й відповідали тим нормам, але не сьогоднішнім. Змінювати треба і психологію працівників, їх ставлення до затриманих осіб і своєї роботи.

Змінити працівників чи їх психологію ми не можемо, але ми будемо брати участь в підготовці нормативно-правової бази, яка готуватиметься пенітенціарною службою та Міністерством юстиції. Головне, що ми зараз впроваджуємо – національний превентивний механізм. Його реалізація полягатиме в тому, що спільно з громадськістю будемо проводити планові та позапланові моніторингові візити до місць несвободи, щоб дивитись, як дотримуються права людини в цих місцях. Якщо будемо знаходити порушення, то надаватимемо рекомендації державним органам.

Що заважає зараз робити такі несподівані візити і покращувати ситуацію?

Нічого. Ми їх проводимо. Мова йде про посилення контролю та якісну реалізацію вимог Факультативного протоколу запобігання катуванням, який ратифікувала Україна.

Ви були в Лук’янівському СІЗО?

Так, а ще в Житомирському. За останній місяць в Лук’янівському СІЗО три рази.

Там щось змінилось?

Ситуація міняється. Найперше – змінилось керівництво слідчого ізолятора. При чому, цю заміну оцінюю дуже позитивно. На сьогодні СІЗО очолює людина, яка дійсно з честю виконує свої посадові обов’язки. Але навіть найпорядніша людина не може вирішити проблему грибка, який в’ївся в старі стінах. Після тої хвилі громадського обговорення після фільму Усова, київський слідчий ізолятор має отримати великі бюджетні призначення, щоб принаймні провести ремонт кількох приміщень.

Проте будинок побудований невідомо коли, він не розрахований на те, щоб там зробити сучасну вентиляцію. Навіть самий порядний керівник при величезних вкладеннях не зможе зробити нормальну вентиляційну систему. Треба вирішувати проблему інакше. Слідчі ізолятори слід виносити з центрів міст, будувати нові, у відповідності до сучасних стандартів. Лише після цього можна закривати ось цей жахливий осередок хвороб і нещасних людей, які опинилися в Лук’янівському СІЗО.

-- Наскільки морально-етично будувати новий слідчий ізолятор, коли не вистачає шкіл?

План виселення СІЗО з міста – це фантастика, чи реальність, можливе виділення грошей?

Я планую поговорити про це з Главою держави. Інше питання, наскільки морально-етично будувати новий слідчий ізолятор, коли не вистачає шкіл? Новий слідчий ізолятор потребуватиме грошей.

Скільки?

Складно сказати, я не будівельник.

Повертаючись до виборчих прав. За ініціативи прем’єр-міністра парламент ухвалив закон щодо встановлення на виборчих дільницях веб-камер й на це витратити мільярд гривень. За цей мільярд можна було б збудувати нові СІЗО замість найстаріших?

Уявлення не маю. Кажу ж, я не будівельник. Щоб підрахувати суму витрат на нові СІЗО, потрібні люди, які знають будівельні норми з одного боку, та європейські стандарти для таких місць утримання людей. В мене юридична і філологічна освіта, я не можу тут виступити експертом.

Можливо, Омбудсмен десь брав участь в подібному обговоренні…

Нажаль, в мене в штаті Секретаріату Уповноваженого немає експертів-будівельників.

Ви казали, що Лук’янівському СІЗО певні кошти таки виділили для ремонту, вам відомо скільки?

Якщо мені не зраджує пам'ять, виділяється близько 7 мільйонів гривень для того, щоб відремонтувати принаймні один корпус.

-- Суд має примати рішення з відритими очима

В цьому СІЗО вже майже рік сидить частина так званих «васильківських терористів». Чи цікавитесь цією справою, намагаєтесь допомогти? Молоді люди, у яких сім’ї і малі діти, за абсурдними звинуваченнями перебувають за гратами, а судовий процес викликає багато питань…

Справа така у нас є, вона знаходиться в провадженні Секретаріату Уповноваженого. В нас навіть була дружина Ігоря Мосейчука, одного з «васильківських терористів». Зустрічалися з ним в київському СІЗО. Зустрічалися і з іншими, які скаржилися на умови утримання. Проте варто розділити ваше питання на кілька окремих питань.

Перше – люди перебувають під вартою протягом певного часу, ідуть судові провадження. В даному випадку втручання з боку Омбудсмена, згідно закону, є неможливим. Вони перебувають під вартою за рішенням суду, жодного втручання в незалежність судової гілки влади з мого боку не передбачено ні законом, ні Конституцією. Я не збираюсь порушувати ці основоположні принципи.

Друге – ці люди скаржились на умови утримання й на те, що, можливо, відбуваються певні порушення в ході судового розгляду. Наскільки мені дозволяє закон, я відреагувала. Зокрема, ми були в слідчому ізоляторі й привернули увагу лікаря на скарги стосовно умов утримання й стосовно адекватної медичної допомоги. Ситуація виправилась - сьогодні таких скарг вже немає.

Крім того представник уповноваженого постійно присутній на судових засідання в ході розгляду. Без права голосу, але, скажімо так, з правом знати, як все відбувається під час процесу. Я не можу втручатись в судовий процес, проте це не заважає надати мені певні рекомендації суду, щоб процес у разі врахування цих рекомендацій був на європейському рівні. І тут в нагоді стає мій досвід співпраці з Європейським судом з прав людини.

Журналісти зняли ще одну програму про справу «васильківських терористів», в якій показали, як слідчий СБУ зустрічається з свідком й вимагає від нього давати брехливі свідчення на підсудних. Чи ви як Омбудсмен можете реагувати на подібні кричущі випадки?

Коли слідчий переконував свідка, що власне зафіксовано на відеозаписі, то робив це задля відповідних свідчень в суді. Ці свідчення може і повинен оцінити тільки суд. Відповідно, суд має дізнатись про такі факти тиску, що свідчення не зовсім добровільні, й після того буде й реакція суду. Якщо реакція суду не буде відповідною, то єдине, що можу зробити – надати свої рекомендації суду. Вони можуть полягати в тому, що європейська практика передбачає подібний розвиток подій. Чи прислухається суд до моїх рекомендацій – не знаю. Аля я переконана, що суд має примати рішення з відритими очима. Тому у разі необхідності мною рекомендації будуть надані.

Повертаючись до звіту Європейського комітету проти тортур. Так вже сталося, що звіт був опублікований 12 березня 2012 року, напередодні виборів Омбудсмена у Верховній Раді. Крім того, що в цьому документі є схвальні відгуки про вашу роботу, його опублікували саме на прохання Міністерства юстиції України. З боку це виглядало як частина вашої кампанії з виборів на посаду. Публікація звіту була пов’язана з вашими виборами?

Візит, наскільки я пам’ятаю, відбувався далеко до висунення кандидатів на посаду Омбудсмена, й моє сприяння роботі експертів надавалося ще тоді. Чесно скажу, коли представники Європейського комітету проти тортур приїздили в України на початку грудня 2011 року, я навіть не думала про висування на посаду Омбудсмена. Чесно кажучи, я тоді навіть забула, що в січні 2012 року я досягну мінімального віку, який дозволяє балотуватись на цю посаду.

А те, що цей звіт був відкритий, так це одна зі складових співпраці з комітетом, які я планувала побудувати й яку я будую зараз – повна відкритість. Впевнена, що співпраця з комітетом проти тортур має позитивні результати. Не дивно, що міністерство само попросило опублікувати звіт.

Знову ж таки до вас як до Омбудсмена питання щодо вибухів у Дніпропетровську. Було повідомлено, що підозрюваних затримали, а Президент України привітав правоохоронців з розкриттям справи і затриманням винних. Фактично, до рішення суду Президент визнав їх злочинцями. Чи це є порушенням прав затриманих, адже такі слова Глави держави можна розцінювати як тиск на суд і правоохоронні органи?

Я не читала і не бачила такого виступу Президента. Треба дуже уважно його аналізувати. Європейський суд з прав людини неодноразово розглядав заяви, які стосуються презумпції невинуватості. Частина друга статті 6 Конвенції забороняє порушувати презумпцію. Європейський суд декілька сотень справ з цього приводу розглянув, але кожен раз він дуже уважно та ретельно аналізує кожне слово, що конкретно було сказано посадовцем у відношенні до особи, яка перебуває під судом та наскільки це висловлювання вплинуло на судовий розгляд. Наскільки я розумію, поки що говорити про вплив не можна. Відтак, навіть теоретично говорити про якісь наслідки теж не можна.

Щоб це було порушення презумпції, в якій формі Президент України має сказати про вину особи? В інтерв’ю журналістам, виступаючи на якомусь офіційному заході?

Це залежить від кожної конкретної справи, конкретного висловлювання й того, чи вони були донесені до посадовця, на якого вони вплинули чи не вплинули. Тут є величезна кількість питань, тому одразу теоретично казати щось важко.

Був ще один подібний випадок, коли Президент в інтерв’ю американському інформаційному агентству «Блумберг» сказав, що Тимошенко причетна до вбивства Щербаня і в неї були мотиви. Це було повідомлено всіма засобами інформації.

Ще раз повторюю, що перед тим, як ухвалити рішення про порушення частини другої статті 6 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує презумпцію невинуватості, Європейський суд дуже прискіпливо аналізує, наскільки сказане чиновником могло вплинути на рішення суду. Треба дивитися на конкретну цитату й аналізувати її.

-- Дорікати мені політичними бійками у парламенті щонайменше недоречно

До речі, ви були приведені до присяги на посаді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в день вибухів в Дніпропетровську, на позачерговому засіданні, при заблокованій трибуні, десь в куточку сесійного залу. Ця річ вже забута, не згадували про ці не дуже приємні моменти на зустрічах з тими ж європейцями?

Знаєте, за останні два місяці ви про це згадали першим.

Тобто, вам цим ніхто не дорікає?

Ніхто. Всі вже мали можливість переконатись, що я поза політикою, відтак дорікати мені політичними бійками у парламенті щонайменше недоречно.

-- Скарги щодо мовних утисків до офісу Омбудсмена не надходять

Останнім часом йде багато спекуляцій на мовному грунті й політики від влади стверджують, що порушуються права російськомовних громадян. Чи є звернення і скарги до Омбудсмена щодо порушення прав на використання російської чи якоїсь мови національних меншин?

Ви самі сказали, що це політики говорять. В нас один з пріоритетів – зробити, щоб цей офіс був поза політикою.

Без політики – чи є звернення щодо порушення мовних прав?

Один з головних напрямків нашої роботи – питання протидії дискримінації. Відповідно, ми працюємо з утисками на будь-якому підґрунті. Мовне ж питання в даному випадку – політичне, а цей офіс залишиться поза політикою.

Можете сказати, чи є завал вашого офісу зверненнями про утиски російськомовних або представників інших національностей?

Ні, такого не має і скарги не надходять.

Коли ви прийшли на посаду, то йшли розмови про певні маніпуляції з кадрами й роздутим штатом. Чи були знайдені порушення?

Нас перевіряє Рахункова палата. Як тільки вона завершить всі свої перевірки й затвердить звіт, він стане публічним, ми його обов’язково опублікуємо. Всі порушення стануть явними.

Стосовно порушень, що мали місце до мого приходу в офіс – не хочу про це говорити. Це нагадує анекдот про три конверти. В мене ще не настала пора діставати перший конверт й говорити про поганих попередників. На сьогодні є нова структура штату, вона опублікована на сайті. Ми переорієнтували структуру з пріоритету на технічне забезпечення діяльності Уповноваженого на пріоритет оперативної і ефективної роботи зі скаргами, які надходять.

Що взагалі зроблено за перші місяці роботи?

Ми створили Консультативну раду, яка відповідно до закону повинна була бути створена ще 15 років тому. Ми відкрили цей офіс для представників неурядових організацій і ЗМІ. Ми приступили до реалізації національного превентивного механізму. Ми запровадили представників Уповноваженого з тематичних питань.

Громадські організації проводили моніторинг роботи колишнього Омбудсмена, я про це знала. Тому рекомендації цих організацій я й почала реалізовувати. Перша з них – створити інститут представників з конкретних питань, зараз їх вже чотири. Ми обговорили з громадськістю, чим вони мають займатися, створили відповідну сторінку на Facebook. Зараз у нас є представник з питань реалізації національного превентивного механізму, з питань соціально-економічних і гуманітарних прав, представник з питань антидискримінації, гендерної рівності та прав дитини та представник з питань доступу до інформації та захисту персональних даних.

Під цих представників створені відповідні департаменти, щоб забезпечити їх роботу. Названі представники мають певну процедурну і процесуальну незалежність від мене. Практично, це додаткові маленькі омбудсмени з конкретних питань.

-- Після звільнення Ніну Карпачову я не бачила

На роботу офісу впливає втручання правоохоронців? Пам’ятаємо, що до вас приходили слідчі, проводили якісь дії, Ніна Карпачова говорила про репресії стосовно її колишніх підлеглих через побої Тимошенко…

Хвиля, піднята в окремих ЗМІ, була значно вищою, ніж це було в офісі. У нас тут один раз були представники прокуратури, які прийшли до мене з повідомленням. Вони сказали, що отримали подання з боку Уповноваженого про те, що є певні події та подання, і під них підкладений експертний висновок. Запитали, чи можуть поспілкуватися з тими експертами.

Оскільки ці два експерти є співробітниками Секретаріату, я запитала, чи вони готові спілкуватись. Вони погодились і добровільно пішли на спілкування. На цьому спілкування з прокуратурою в стінах цього офісу було завершено.

Чи є у вас інформація про «справу Карпачової»? Вона взагалі існує, на якому етапі перебуває?

Коли я звертаюсь до правоохоронних органів, то прошу їх дати мені відповідь до певної дати. Якщо це щось нагальне, ставимо короткий строк, якщо не потрібне оперативне реагування, то даємо місячний строк для надання інформації. В листі, який був надісланий в Генеральну прокуратуру Ніною Карпачовою, наскільки я бачила, терміну реагування вказано не було. Тому в мене немає підстав говорити, що прокуратура не відповіла. Інформації щодо справи ніякої немає.

Ви спілкувалися з Ніною Карпачовою після того, як замінили її на посаді?

Ні. Пані Карпачова була тут на другий чи тертій день моєї роботи в офісі. Зайшла, ми поспілкувались, вона зібрала людей, попрощалася, подякувала. Після того Ніну Карпачову я не бачила.