Богдан Бенюк: Президент не виконає останню волю Ступки

Практично одразу після церемонії прощання з художнім керівником Національного театру ім. Франка, Богданом Ступкою стало відомо ім’я його наступника. Мінкульт призначив виконувати обов’язки керівника театру головного режисера Київського Молодого театру Станіслава Моісеєва. Один з старожилів театру – актор Богдан Бенюк, в якого була дуже непроста історія відносин з покійним Ступкою, оцінює це призначення та розмірковує про перспективи театру «без Ступки».

Як було сприйняте призначення нового художнього керівника театру Франка?

Важко однозначно сказати, бо в театрі працює величезна кількість людей. Звісно, це дуже відповідальна штука – керувати театром по художній частині. Варіантів, хто замінить Ступку, бродила величезна кількість, і всі переживали, щоб це не була людина збоку – абсолютний марсіанин, яким був мер Києва, і яку потім зняти не можна. Але те, що художнім керівником став Стас Моісеєв і те, що це була воля Богдана Ступки, який дійсно говорив з Моісеєвим в лікарні з цього приводу, – мудре рішення. Моісеєв – з когорти людей, які в театрі давним-давно, має своє обличчя, не робить зайвих рухів, спокійний, врівноважений чоловік. Я його знаю велику кількість років – ще з інституту і коли він працював в Сумах та Ужгороді, – і можу сказати, що він має свою позицію. І Молодий театр він надзвичайно добре розвивав – вивозив свій театр за кордон, шукав зв’язки з Європою, з різними естетичними театральними школами… Думаю, що це також підкупило Богдана Сильвестровича, коли він робив свій вибір. В даній ситуації – це вибір в десятку.

Коли можна очікувати призначення керівника без приставки «в.о.»?

На цю посаду завжди призначають виконуючого обов’язки. І Богдан Сильвестрович також свого часу був призначений з такою приставкою. Просто дається можливість для адаптації, бо дуже важливо, як керівник зустрінеться з трупою і визначаться їхні стосунки. Це – момент для притирання і для того, щоб або повернути колесо назад, або це тихенько перетвориться в повноцінне призначення.

Тобто Моісеєва ще можуть в будь-який момент поміняти на іншу фігуру?

При такій постановці питання ми втрачаємо важливу річ – волю колективу театру. Не треба забирати з порядку денного те, як театр Франка прийме Моісеєва і як потім зможе захищати його.

Ви вважали Ступку поганим керівником…

Так говорити не можна…

Принаймні говорили про це в 2005-му році.

Ті речі не можна переносити на 2012-й рік. В 2005-му році відбувався конфлікт навколо політики розвитку театру в репертуарному плані. А щодо можливостей Моісеєва, то хай він покаже свій почерк роботи і вже після цього можна буде його оцінювати.

Чи можна казати, що деякі спонсори давали гроші «під Ступку» і зараз в театру можуть початися перебої з фінансуванням?

Ступка був для театру Франка своєрідною «парасолькою», прикриттям і громовідводом. Ім’я Ступки надавало театру своєрідний статус, і ми знаходились під цим ковпаком – всі, хто працював в театру Франка, знали, що мають великий захист. І всі розуміли, що, коли не стане Ступки, багато речей зникне. Але побачимо, як події будуть розвиватись надалі, тому що все одно в будь-якому колективі з’являються люди, які далі беруть вуздечку і пруть плуга.

Театр Франка закінчив 92-й сезон і наближається до століття, тож можна обернутись і подивитись, які були керівники, актори, конфлікти, якісь парадоксальні речі… Не можна брати виключно сьогоднішній період з того хвоста комети, який тягнеться ще з 20-го року минулого століття. Дійсно, ми користувалися брендом Ступки, і зараз буде складно, але нічого страшного. Думаю, театр буде робити ті речі, які робив до цього. І в нас є актори, які можуть виконувати ту саму роль знаходження меценатів, які будуть підтримувати театр.

У Ступки були добрі відносини з владою. Наскільки їх збереження важливо для нового керівника?

Ступка міг знайти співіснування з будь-якою владою. Як показала історія, театр є організмом, який повинен в політичних питаннях і відносинах з керівництвом держави триматись збоку, а не випиратися і не лізти на очі. Ступка з будь-ким міг знаходити спільну мову, і якщо Моісеєву це вдасться – буде супер.

Чи ви особисто очікуєте якихось давно назрілих змін зі зміною керівника?

Якби я точно знав, які це мають бути зміни, то був би не актором, а віце-прем’єром чи ще кимось. Ці речі дуже важко відчути. І той же Ступка, який тільки вступив на керівництво театром, і Ступка, який став людиною, яку знає Європа, який запрошував до театру режисерів світового рівня, – це дві різні особистості. Думаю, позитивний розвиток приходить з впевненістю, коли в тебе і в душі все в порядку, і в роботі нормальний фундамент – тоді і крила починають розправлятись. Якщо Стас, як він зараз каже, хоче зробити театр проєвропейського скерування і вивозити його за кордон – це суперово, бо навіть Богдану Сильвестровичу не вдавалося робити це. Ми ніколи не мали поблажливого ставлення урядових структур, щоб проводити повноцінні гастролі за кордоном. Але Ступка втримав цю машину на плаву, хоча міг би тільки своїм ім’ям займатися. І тінь його слави зіграла добру роль для театру Франка.

Незадовго до смерті Ступка підписав листа Януковичу с проханням не підтримувати мовний закон. У вас є сподівання, що Президент це сприйме серйозно?

Я не можу судити за гаранта нашої Конституції. Враховуючи ті неоднозначні кроки, які раніше робив гарант разом зі своїм урядом, не думаю, що в цей момент він підтримає мудре зерно і відмінить цей закон. Мені здається, що він все-таки його підпише, і, на жаль, конфронтація в Україні буде загострюватись.

Тобто останню волю Ступки не виконає?

Не можна себе уявити, що Президент буде слухати чиюсь волю в таких питаннях. Такого ще не було, щоб він прислуховувався до творчих людей. Це нереально.

Пара питань щодо вашої політичної діяльності. Як ви підете на вибори – в списку «Свободи» в п’ятірці, як минулого разу, чи по мажоритарці?

Я піду в п’ятірці партійного списку. Те, що я буду другим номером, знаю точно, а інше побачимо на з’їзді 1 серпня. Можу ще сказати, що, наприклад, Ірина Фаріон піде по округу.

Після з’їздів буде багато ображених серед опозиціонерів і фактично всі попередні домовленості про розподіл округів можуть просто втратити сенс. На округах, що були узгоджені в рамках КОД, підуть всі, хто вважатиме себе несправедливо «кинутими». В «Свободі» готові до цього?

На жаль, це та річ, яка нас зупиняла на певному етапі об’єднання. Якщо так станеться – шкода, тому що тоді не буде ніяких зрушень. Мета «Свободи» – не просто зайти в Раду, а разом з міцною опозицією.

Наскільки опозиції і конкретно «Свободі» сплутає карти участь в виборах «Нашої України»?

Ім’я Ющенка для мене – болюче питання, бо те відчуття, що я мав до нього, роздирає душу. Думаю, той проект, який піднімає Ющенко, не має права на подальше існування, але час покаже. І гадаю, що це не відверне наших прихильників, бо ті, хто підтримував «Свободу», розуміють, що треба робити кроки вперед, а не тягнути той обоз, який відстав. Наша партія здобуває найрізноманітніших прихильників, а ті цифри, що зараз малюють, для мене під великим знаком запитання. Але, на жаль, ми маємо виборців, які до останнього дня сумніваються, і в останній момент можуть бути такі вибрики, які ми навіть не можемо собі уявити.