Тарас Стецьків: У списку Кличка колишні тушки і люди з сумнівним минулим

Один з польових командирів Майдану, соратник Юрія Луценка по «Народній самообороні» та нардеп від НУНС Тарас Стецьків опинився за бортом Об’єднаної опозиції. У виборчий список «Батьківщини» його не взяли, більше того, не узгодили єдиним кандидатом по його рідному 117 окрузі у Львові, виставивши проти нього брата колишнього віце-прем’єра уряду Тимошенко Івана Васюника Ігоря.

Стецьків проігнорував Об’єднану опозицію й виставив свою кандидатуру на окрузі. За його словами, підтримку йому обіцяла Юлія Тимошенко ще до «посадки», а Луценко в нещодавній заяві залишив за собою право агітувати за свого соратника проти Васюника.

Тарас Стецьків називає імена своїх недругів, проте не схильний палити всі мости. Він впевнений, що виграє округ й зайде в Раду, а там доведеться знову налагоджувати стосунки з тими ж Яценюком і Турчиновим. Про те, як будуть вести себе в парламенті ображені Яценюком та Турчиновим мажоритарники, що світить на цих виборах опозиції й скільки тушок буде в лавах «Батьківщини» та «Удару» Тарас Стецьків розповів в інтерв’ю «Главкому».

-- Думаю, щодо мене було застосовано право вето Арсенієм Яценюком

Тарасе Степановичу, на останнє судове засідання у справі Луценка з відомих політиків майже ніхто не прийшов. Все, виборчі списки складені, тема депутатам більше не цікава?

Як ніхто не прийшов? Прийшли Філенко, Гримчак, Уколов, я, Турчинов. Це наш моральний обов’язок – підтримати Луценка.

Якраз названі вами люди є знаковими – це ті, хто опинився за бортом прохідної частини списку «Батьківщини» або не отримали округ…

Може, це й знаково, але це питання не до нас, а до лідерів опозиції. Чому не останні люди в країні, які завжди послідовно відстоювали свою позицію, незважаючи ні на що своїм моральним обов’язком вважають підтримувати Юлію Тимошенко та Юрія Луценка на судових процесах, опинилися в такій ситуації?

На суді був Турчинов. Питали в нього, чому так сталося?

Ні, просто привіталися. Про що зараз вже говорити з Турчиновим? Образ в мене немає, відносини людські, я з Сашою Турчиновим знайомий з 1992 року. Не вважаю за потрібне зараз задавати йому питання. Опозиція допустила помилку й нам її треба виправити.

Як її можна виправити?

Перемогти на своєму мажоритарному окрузі.

Ви може й маєте шанс, а Гримчак й інші, що опинилися в непрохідній частині, або взагалі нікуди не потрапили, вже ніяк не виправлять…

Вони виправлять в інший спосіб. Політики помиляються. Лідери Об’єднаної опозиції по списку й по округах помилилися. Тепер будемо їх помилки виправляти. Ніхто нас з опозицією не розсварить. Думаю, в парламенті багато мажоритарних депутатів, які виявилися непотрібними партійним вождям, стануть цементуючим елементом майбутньої демократичної коаліції.

Який для себе зробили висновок з цієї ситуації?

Я задовго до 30 липня знав, що шляхом закулісних домовленостей на моєму 117 окрузі у Львові буде підтримано іншу кандидатуру. Перші сигнали щодо цього мені почали надходити навесні. А в червні ми побачили, що один з кандидатів запустив надзвичайно дорогу телевізійну й бордову рекламну кампанію. Без гарантій підтримки від опозиції він би такі гроші не витрачав. Єдине, що по-людськи було прикро, чому мені про це ніхто не повідомив.

Ми ж знаємося з людьми, які ведуть кампанію Об’єднаної опозиції не один рік. Треба було б хоч якось це мені пояснити. Остання розмова в мене була з Турчиновим в березні. Він мені довго пояснював, що мою кандидатуру важко узгодити з керівництвом «Фронту Змін», вони були проти.

Я сказав, чекайте, ми узгодили питання мого балотування в окрузі з Тимошенко, коли вона була на свободі, а також з Луценком. Ще в листопаді 2011 року Турчинов сказав Яценюку, що я від імені опозиції готовий прикластися на конкретному окрузі, де в мене прекрасні електоральні позиції. Тоді ніяких застережень не виникло. Чому ж тоді виникли питання навесні? Які аргументи для опозиції навів Ігор Васюник?

Вважаєте, що він просто дав грошей?

Він бізнесмен, можливо, такі аргументи навів, яких немає в мене. З людської та політичної точки зору керівники Об’єднаної опозиції мали би вчинити інакше в моєму конкретному випадку. Але я готовий до такої ситуації, буду вищий цього.

За вашими даними, Яценюк застосував право вето щодо вашої кандидатури?

Думаю, щодо мене було застосовано право вето. Що завадило Арсенію Петровичу, з яким я бачуся кожного пленарного дня у Верховній Раді, якимось чином зі мною поговорити, запропонувати інші варіанти чи пояснити ситуацію, чому кандидатура Васюника краща за мене? Я порівнюю поведінку теперішнього керівника Об’єднаної опозиції Арсенія Яценюка з поведінкою Віктора Ющенка в 2002 році, коли той був лідером блоку «Наша Україна». Різниця дуже велика.

На чию користь?

На користь Ющенка. Він переймався ситуацією, декілька разів мав зі мною персональну розмову, щоб переконати йти на округ. Я бачив, що керівник зацікавлений, щоб такі як я, а ми тоді були активістами руху «Україна – без Кучми», йшли в депутати. Наш рух зазнав поразки, ми були в списку Кучми тих, кого не можна пустити до наступного парламенту. Ми мали надію, що нас таки візьмуть у список. Тим не менше, Ющенко не погордився поговорити зі мною, і в кінці я погодився на округ. Коли я порівнюю, що було десять років тому і що зараз, то все набагато гірше з лідерами опозиції.

Яценюк вважає, що з його високої гори не царське діло розмовляти з кандидатами. Зі мною таки поговорили від імені Яценюка… В липні місяці. Мені почали пропонувати, щоб я собі обрав інший округ. Але це було за два тижні до старту виборчої кампанії! Казав їм, чекайте, за тиждень чи два до виборчої кампанії округів не обирають. Від імені «Самооборони», адже Луценко в тюрмі, я весь минулий рік закликав, що треба чим швидше визначити округи. Якби мені ще до Нового року запропонували якийсь інший округ, то я б не зміг відмовитись. Стартові позиції в мене були б непогані по всій області чи всій Галичині. Але цього зроблено не було, а ж тут в липні мене викликають в штаб Об’єднаної опозиції і ставлять до відома, що по цьому округу має йти Ігор Васюник, бо він член «Фронту змін», а цей округ – їх квота.

Я повідомив, що округи - це не приватна власність. Треба попитати людей, хто там користується довірою. Без зайвої скромності можу сказати, що у Львові мало в кого більший рівень довіри, ніж у мене. Тому я сказав, що обирався в цьому окрузі десять років тому, так буду чинити і зараз.

Виходить класична ситуація розводу опозиції: на окрузі є кандидат від «Батьківщини», будете ви, а вибори виграє представник влади, який набере на кілька відсотків більше вас обох. Ми ж це вже проходили не раз…

Так не станеться, гарантую. Перша причина – на 117 окрузі кандидат від влади є слабий. У нього гарне прізвище – Баран. Він депутат обласної ради, знаменитий тим, що випускає м’ясопродукти від торговою маркою «Родинна ковбаска». Аби по округу йшов Петро Писарчук, то тоді була б реальна небезпека. Друга обставина – я знаю свої позиції на окрузі, рівень впізнаваності й так далі.

Попри це, щоб не було несподіванок, можете домовитися з Васюником про зняття кандидатури перед голосуванням?

Після тривалих дебатів в Комітеті опору диктатури Львівщини і пан Васюник, і пані Юринець, яка йде від УДАРу, погодились визначити єдиного кандидата від опозиції через процедуру праймеріз, публічні дебати і соцопитування компанією, якій всі довіряють.

Васюник кілька днів тому підписав письмове зобов’язання, що коли рейтинг у нього буде нижчий, ніж у іншого кандидата, то зніме кандидатуру. Я таке зобов’язання дав із самого початку. Тому сподіваюся, що єдиний кандидат не тільки по 117 окрузі, а й по всій Галичині буде визначений. Тільки визначати їх будуть не партійні вожді в кабінетах в Києві, а громада.

-- «Перемога кандидатів від опозиції під питанням в половині округів Львівщини»

Ваш випадок один з багатьох. Не секрет, що не те, що округи по всій Україні, а й в Галичині опозиція відверто здає. Наприклад, Тетяну Чорновіл виставили проти бізнесмена Дубневича, Доній пішов по Коломиї, бо там кандидата опозиційного фактично не було. Чи може опозиція програти округи навіть в Галичині?

Опозиція може програти округи в Галичині. На превеликий жаль, я не можу пояснити причини, чому по багатьох округах Галичини виставлені дійсно слабкі кандидати. Чи це кадровий голод, чи це щось інше. Мені не хочеться допускати, що мова йде про відвертий продаж округів опозицією. Я жену від себе думку, що опозиція, яка декларує свою безкомпромісну боротьбу з режимом Януковича, може йти на такі кроки. В мене немає доказів щодо продажу округів, але аналіз цілої низки округів вказує, що, справді, опозиція виставила завідомо слабких людей.

Назвіть їх?

Городецький округ ви вже назвали. Я дуже добре ставлюсь до Тані Чорновіл, але проти Ярослава Дубневича, мільйонера, який останні три роки фінансами працює на окрузі, треба виставляти калібровану політичну фігуру. Відверто слабка кандидатура виставлена в Перемишлянах, там від опозиції іде місцевий активіст Лідія Котеляк. Вона власниця мережі ресторанів та кав’ярень. В Червонограді через змагання В’язівського і Курпіля може виграти кандидат влади. Це ті округи, які можу назвати одразу. Загалом по Львівщині з 12 округів половина для опозиції будуть проблемними для опозиції. Вперше в історії незалежної України перемога кандидатів від опозиції під питанням в половині округів Львівщини. Це ж не Луганська область! В мене запитання до керівників виборчої кампанії «Об’єднаної опозиції» та Кличка – невже не мали часу домовитися з моменту прийняття закону про вибори, щоб на кожен округ знайти достойного кандидата?

Це вина Турчинова?

Перший у списку Яценюк, кампанію очолює Турчинов, перший заступник у нього Мартиненко. Не знаю, хто саме, але ці люди відповідають за результат. Чому вони з Кличком і «Свободою» не могли за вісім місяців підшукати кандидатури? Чому ми повинні Перемишлянський округ закривати Василем Шкляром, оскільки бачимо, що кандидат опозиції просто не здатен виграти?

Чому ми повинні просити Олеся Донія йти по Коломиї, адже там виставили непрохідного помічника народного депутата Шлемка? Його в окрузі ніхто взагалі не знає. Там, де ми могли підставити плече, ми це зробили, але це поодинокі випадки.

Ви постійно кажете «ми». Хто такі «ми»?

Збиралися з Василем Шклярем, Донієм, Жебрівським й багатьма іншими людьми. Намагалися там, де ще є можливість, поставити кандидатів, підстрахувати. Щоб округ в Західній, Центральній Україні чи Києві не пропав. Питання списків я опускаю. Вони могли би бути кращими, а могли і гіршими.

Скільки в прохідній частині списку «Батьківщини» може бути тушок? Вже називаються прізвища Богдана, Донець, Табалова, Скосаря, Данилова…

Прохідна частина, на мою думку, - це 83 чоловіка. З них в мене є сумніви щодо 8-10 чоловік. Це з тих, кого я знаю. Приблизно тридцять людей, які пішли по квоті Яценюка, мені взагалі невідомі. Я тільки подивився, що з них 24 чоловіка – це бізнесмени. Вірю, що це, напевно, перевірені люди. Арсеній Петрович брав їх з собою, він несе за них відповідальність. Проте я добре знаю владу, яка є в Україні. Добре знаю, як вона швидко ламає бізнесменів й робить з них тушок. Чому такий вибір Яценюка? Бо не було грошей на виборчу кампанію? Але так можна провести гарну виборчу кампанію, а потім отримати в Раді багато тушок.

З тих, кого я знаю, ви вже назвали кілька прізвищ, яким не місце в прохідній частині списку. Але там спокійно могло знайтися місце Філенку, Гримчаку, Донію. Тим не менше, ці люди поза грою, а такі, як Таня Донець, Богдан й інші опинилися в прохідній частині…

-- «Опозиція думає, що віддасть місця в списку та округи бізнесменам, збере великі гроші, а ці гроші переб’ють гроші Партії регіонів»

Ці люди показали в своїх деклараціях не мільйони, а десятки мільйонів гривень. У вас в декларації одна депутатська зарплата. Як з такими статками будете округ вигравати?

Не буду робити дорогу кампанію. В мене не буде телевізійних роликів, бордів й дорогих речей. Всі свої гроші, які я зберу у львівських бізнесменів і простих людей, буду витрачати на організацію зустрічей з виборцями. Будемо виготовляти багато друкованої продукції, щоб доносити свої думки до людей. Велика помилка, що виборчі кампанії виграються грошима, вони виграються ідеями.

Теперішня опозиція думає, що віддасть місця в списку та округи бізнесменам, збере великі гроші, а ці гроші переб’ють гроші Партії регіонів. Це ж наївно!

Все таки, який бюджет вашої кампанії?

В мене є бюджет, розрахований на 100 тисяч гривень, 150 тисяч, 200 тисяч і 300 тисяч - в залежності від того, яку суму зберу. Тобто, в мене є кілька варіантів. Якусь з цих сум я зібрати можу, таке в мене відчуття від ставлення людей й бізнесу у Львові.

Мій конкурент Васюник витрачає на кампанію шалені гроші. Ми ж знаємо, скільки коштує в місяць оренда одного борду – біля 500 доларів. А їх там дуже багато. Невже на ці гроші не можна купити підручники з історії для 5 класів? В них є потреба. Це більше користі принесло б, в тому числі і для рейтингу, ніж дорога реклама. Смішно боронити українську мову на бігбордах у Львові.

Нещодавно Юрій Луценко в одному зі своїх листів написав, що залишає за собою право, попри рішення об’єднаної опозиції, агітувати за Стецьківа. Це якось допомогло?

Так. Така позиція авторитетних людей для мене є дуже приємною, вдячний їм. Вони визнають, що я таки щось зробив для цієї країни та опозиції. Так вже вийшло, що три прізвища стали символом нарікання в бік опозиції: Доній, Філенко й Стецьків. І це не наша проблема, чому опозиція таких людей викидає, нічого не пояснивши. Людям лідери опозиції цього пояснити не зможуть.

Припустимо, ви, Доній й інші зайдуть в парламент. Турчинов з Яценюком будуть організовувати фракцію. Знаючи, як вони ставляться до соратників, хто до них піде?

Метафорично, ми станемо тим цементом, який укріпить майбутню коаліцію.

Окремою групою, не входячи у фракцію «Батьківщини»?

У фракцію не підемо, будемо робити коаліцію опозиційних сил, мирити різних вождів, які вже під час виборчої кампанії пробують між собою конкурувати. Немає нічого поганого, щоб не могло вийти на добре. Статус незалежного кандидата і депутата дає мені чи Донію набагато більше можливостей бути посередниками чи об’єднуючими елементами в переговорах між фракціями. Наша репутація буде вагомим аргументом, щоб переконати мажоритарників приєднатися саме до опозиційної коаліції. Таку місію я для себе бачу.

Скільки мажоритарників може пройти від «Батьківщини» й скільки буде таких «незалежних», як ви, які наступного ж дня не підуть в Партію регіонів?

Чув песимістичні думки, що опозиція – Кличко, «Свобода» й «Батьківщина», можуть провести по мажоритарці від 25 до 40 депутатів. Я б не був таким песимістом, думаю, округів виграють більше. Також я бачу незалежних однодумців десь чоловік 15, які можуть виграти.

Тобто, готуєтесь до створення фракції незалежних мажоритарщиків?

Не зовсім. «Батьківщина», УДАР і «Свобода» пообіцяли в майбутньому парламенті створити коаліцію. Ми будемо її учасниками, а також заведемо туди всіх мажоритарщиків, яких зуміємо переконати.

Вже зараз можна передбачити, що в наступному парламенті буде кілька незалежних мажоритарщиків Петра Порошенка, включно з ним самим. На вашу думку, він буде учасником коаліції з Партією регіонів чи центром об’єднання мажоритарників, які не підуть до влади?

Петру Порошенку треба визначитися, де він хоче бути. Наскільки я розумію, зараз він хоче бути і міністром, і депутатом. Не зрозуміло, чи він піде в демократичну коаліцію чи ні. Думаю, що ми будемо вести переговори з Петром Порошенком. В залежності від того, пройде він один чи його людей буде декілька, будемо вести переговори. Єдине, що можу сказати – переговори будуть вестися з українських світоглядних позицій. Якщо Порошенко буде ставити умову, що учасником коаліції він буде у разі визнання його беззаперечного лідерства – такого не буде.

Так само буде вестися розмова і з усіма іншими. Я знаю, що є дуже багато бажаючих в майбутньому парламенті робити свої окремі депутатські групи і вирішувати питання. Таким шляхом дроблення йти не можна, треба чітко займати позицію з того чи іншого боку барикад. Необхідно всім увійти в єдину опозиційну коаліцію, яка стане більшістю, якщо у нас буде більше 226 депутатів. Якщо більшості ми не матимемо – станемо організованою коаліцією опозиційних сил.

Ваш соратник Володимир Філенко не вірить в опозиційну більшість, вважає, що було б добре мати 150 опозиціонерів і заблокувати конституційну реформу. Звідки у вас такий оптимізм?

Правильно Філенко каже. У Партії регіонів є план – назбирати просту більшість до Нового року, а в 2013-му зібрати конституційну. У нас план інший – зробити свою більшість. Чий план втілиться в життя – відповідь отримаємо 28 жовтня, остаточно все покаже робота з опозиційними політиками, які будуть обраними. Тут все вирішуватиме політична майстерність і гнучкість. Володя Філенко не вірить, бо є багато підстав для тривоги. Я вважаю, що треба пройти цю дорогу, побачити, хто пройде по мажоритарці й кого ми зможемо загітувати.

-- «З однодумцями готуємось до нового Майдану»

Як колишній польовий командир Майдану, чекаєте чогось подібного після 28 жовтня?

Я не виключаю новий Майдан після 28 жовтня. Тільки це буде інший Майдан, не подібний до того, що ми робили в 2004 році. Ситуація загострилась, суспільство стало зліше, влада стала більш цинічною, вона не має гальм й ні перед чим не зупиниться. Протистояння буде жорсткіше.

Біля Українського дому ж не дійшло силового знищення протестантів…

Це була проба пера з боку влади. Вони випробовували нас на міцність. Нічого в житті не повторюється дослівно. Та й не треба повторювати Майдан. Але якщо влада піде «по бєспрєдєлу», то викличе серйозне суспільне збурення, яке виллється в більш гостріші форми, ніж в 2004 році.

В 2004 році опозиція організаційно готувалась до Майдану, зараз подібна підготовка іде?

Я з однодумцями готуємось до нового Майдану, чи готується до цього об’єднана опозиція – питання до них.

Ви і ваші однодумці – хто це, якось формалізували цей своєрідний гурток?

Всіх дієвих польових командирів Майдану я знаю особисто, ми контактуємо, об’єднані в мережу громадських організацій, які діють в Західній та Центральній Україні. Такий варіант для себе ми припрацьовуємо. Чи керівництво виборчої кампанії об’єднаної опозиції, а саме Турчинов, працює над цим – не знаю. Я вважаю, що вони такий варіант мають припрацьовувати. Якщо ні, то ми в черговий раз підготуємо для них підстраховку.

На виголошенні вироку Луценку Юрій Віталійович не слухав суддю, а нібито проговорював з Турчиновим виборчу кампанію. Луценко з Тимошенко якось впливають на її перебіг?

Частково впливають. Знаю точно, що пропозиції Луценка при формуванні списку не були враховані й на 50%. Це він мені сказав особисто. Думаю, що пропозиції Тимошенко також враховані не повністю. Чому так? Не знаю, треба питати в Турчинова та Яценюка.

Чи може мовне питання й парад регіональних мов вплинути на результат виборів? Хто отримає більше бонусів?

Мовне питання суттєво не вплине на результат виборів. Більше того, парад регіональних мов навіть додасть голосів опозиції. На щастя для опозиції, Партія регіонів робить дурницю за дурницею. Вони ж ці статуси регіональної мови оголошували в 2006 році, згадайте. Зараз регіонали тупо повторюють власні рішення обласних влад зразка 2006 року. Їм воно не помогло тоді, не допоможе й зараз.

Проте нині Партія регіонів отримає неочікуваний для себе результат: якщо до прийняття мовного закону ПР могла розраховувати на приріст голосів в Центральній Україні, то тепер цей регіон виразно пішов у бік опозиційних сил. На мою думку, регіонали втратять через мовний закон від 2 до 5% голосів, а опозиція тільки набуде через кампанію оголошення регіональних мов.

Тому я своїх виборців, галичан, буковинців, волинян, подоляків заспокоюю і кажу – нічого з цього не вийде. Це все рішення, які не мають жодного практичного змісту.

Ви згадали цікаві регіони – Волинь і Буковину. Більшість експертів стверджують, що опозиція ці регіони вже втратили й там мажориратрку виграють представники влади. Опозиціонери на Волині на третіх ролях, а округи виграють Єрємєєв, Палиця й їм подібні…

Візьме опозиція своє і на Галичині, і на Волині, і на Буковині. Так, багато округів через виставлення слабких кандидатів є проблемними. Але казати, що опозиція на Західній Україні не візьме жодного округу, не можна. Я прогнозую, що в західному регіоні опозиція виграє більше половини округів, проте могла брати всі!

-- «Свободу» треба підтримати задля її проходження 5% бар’єру»

Знаємо ваші складні стосунки зі «Свободою». Які їхні шанси на проходження в парламент й чого від них чекати в Раді?

Проходження «Свободи» в Раду є під питанням. Всім відомі мої непрості відносини зі «Свободою». В Західній Україні ми ведемо з ними полеміку, я від імені «Зарваницької ініціативи», яка базована на просвітянській традиції, а вони з позиції радикального українського націоналізму. Але з тактичної точки зору, якщо вже так склалося, що є три опозиційні табори, «Свободу» на виборах треба підтримати задля її проходження 5% бар’єру.

Подивімося на ситуацію прагматично – якщо «Свобода» не добирає кілька десятих відсотка, всі 5% голосів пропадуть. Це будуть спалені голоси опозиції. Тому в цій конкретній ситуації я беру на віру слова Тягнибока, який пообіцяв, що «Свобода» в парламенті складе коаліцію з опозиційними силами.

Як можна підтримати «Свободу»?

Сказати людям, що є три опозиційні колони, всі вони заявили прагнення увійти в коаліцію між собою, тому виборець може безпомилково віддавати голоси комусь із них й бути впевненим, що голос не пропаде. Якщо «Свобода» набере 4,9%, то яка це трагедія буде для людей, які голосували за неї як радикальну націоналістичну силу. В цій ситуації треба попросити людей, які сумніваються між «Свободою» і «Об’єднаною опозицією», не допустити втрати голосів і віддати перевагу «Свободі». Результат зараз - це найголовніше.

Чи має керівник «Батьківщини» зараз зробити таку публічну заяву?

Має. В 2002 році Ющенко зробив таку заяву, коли «Наша Україна» брала 25%, а соціологія давала БЮТ і Морозу по 2%. Ющенко публічно закликав голосувати за «НУ», а хто не хоче – голосуйте за БЮТ або Мороза. Він тоді виявився вищим від своїх вузько партійних інтересів.

Тобто, за аналогією з Ющенком, Арсеній Яценюк має закликати голосувати за «Свободу» тих, хто сумнівається? Це ж автоматично призведе до погіршення результату…

Я кажу, як робив Ющенко. Подивимося, як вчинить Яценюк. Але це була б позиція загальнонаціональна, а не вузькопартійна.

-- До списку Кличка є питання з 10-го по 30-й номер

Ми говорили про потенційну кількість тушок в «Батьківщині», «Свободу» називають найменш «тушконебезпечною», а що з третьою колоною – «Ударом»? З 15-го по 30-й номер списку там переважно бізнесмени з обласних центрів…

До списку Кличка є питання з 10-го по 30-й номер. Віталій Кличко має пояснити, чому він взяв цих двадцятьох людей. Там же не просто бізнесмени, там люди, у яких, м’яко кажучи, дуже сумнівне минуле. І це не тільки колишні тушки, а люди з сумнівним минулим, корені якого сягають шалених 90-х років. Щодо частини людей Кличка є підозри, що вони ставленики українських олігархів, а дехто може бути ставлениками олігархів з-за меж України.

Хто може бути ставлеником іноземних олігархів?

Наприклад, 29 номер списку Павло Рябікін. Віталій має пояснити, чому ця людина опинилася на 29 місці. Що це значить? Адже історія Павла Рябікіна всім відома.

Маєте на увазі його славу на фінансовому ринку і зв’язки з Бакаєм?

Скажу так - всі знають його бізнес-партнерів за кордоном. Кличко має 10% рейтингу, входить у вищу лігу української політики, а тому зобов’язаний все пояснити. Я назвав одного, а міг би назвати десять таких людей в його списку. Від того, чиї інтереси представляють ці люди, буде залежати поведінка фракції «УДАР» в парламенті.

В кого більше голосів забирає Королевська? Дехто називає її проектом Банкової, проте соціологи стверджують, що на Сході вона забирає голоси саме в Партії регіонів…

Влада заплуталась. Вони робили цей спецпроект, думаючи, що Королевська стане псевдо опозиціонером. Тепер виявилось, що вона забирає голоси ПР. Це проблема товариша Клюєва. Хочу побажати йому успіхів, хай сам розбирається з проектом, який породив.

-- «Партія «Батьківщина» в нинішньому вигляді немає політичної перспективи»

Змоделюйте дві ситуації в парламенті: якщо опозиція якимось чудом отримує більшість і, якщо влада формує свою коаліцію. Яка стратегія поведінки у противників Партії регіонів до 2015 року?

Якщо опозиція не набирає 226 голосів, то лінія поведінки буде подібна до «Нашої України» зразка 2002-2004 років. З тією різницею, що Кучма – це не Янукович. Янукович буде дробити, трощити й нищити опозицію.

Якщо ми отримаємо більшість, то в такому разі опозиція одразу ж має відправити уряд Азарова у відставку й пред’явити Януковичу ультиматум – віддай нам уряд.

Який сенс в уряді, який нічого не вирішує, а повністю підконтрольний Президенту?

Попри все опозиція має публічно виставити ультиматум, що забирає уряд. Це сигнал для людей, що ми не боїмося відповідальності. Чи він дасть уряд – зрозуміло, що не дасть. З цього ми починаємо протистояння на 2013-2015 рік. Безвідповідально говорити, що ми, взявши більшість, не будемо претендувати на виконавчу владу. Тоді виникає питання – якого біса брати більшість? Ми маємо вимагати свій уряд, і це не посада прем’єра з рук Януковича, а гра з позиції сильного. Таке протистояння буде визначальним.

Тому я не поділяю точки зору опозиційних лідерів, які говорять, що ні за яких обставин не будуть вимагати виконавчої влади. Що, ми не маємо відправляти у відставку Азарова і Табачника? Звичайно, Янукович запреться, а опозиція зможе закликати підтримку людей. Нічого страшного я не бачу, коли Янукович лишиться Президентом, а опозиція витискатиме від нього уряд.

Якщо буде антиконституційний розпуск парламенту і повторення 2007 року?

Будь ласка, це все боротьба. Але ми зможемо здобувати підтримку людей задовго до президентської кампанії. Я не приймаю аргументи, що Янукович в будь-який момент може звільнити міністра. Так він і зараз це може зробити, і в тюрму кого хочете посадити. Давайте тоді взагалі не брати участі в політиці, бо Янукович посадить. Ми маємо забирати уряд з позиції сили, а позиція сили буде підкріплена позицією Заходу. Так ми його затиснемо в лещата й Янукович засяде в себе в Межигір’ї.

Вірите в перенесення виборів 2015 року в парламент?

Якщо вони отримають більшість, то зроблять це. Маючи свою більшість, за 2013 рік вони нашкребуть 300 голосів. Тому, якщо опозиція програє цю кампанію, то програє все. Саме ця опозиція в такому разі втратить все й зійде з політичної сцени.

Як зміниться політичне поле, якщо Тимошенко і Луценко вийдуть з тюрми до 2015 року?

Дуже сильно зміниться. Юля проведе серйозний огляд своїх лав. На жаль, партія «Батьківщина» в нинішньому вигляді немає політичної перспективи, її доведеться серйозно переформатовувати. Якщо Юля і Луценко вийшли б, то можна було б вести мову про тотальну ревізію всіх структур й творення нової сили не лідерського і не вождистського типу. Хоча не впевнений, що Тимошенко на це здатна.

Яка буде доля Яценюка у такому разі?

Якщо домовляться, то нормальна. Якщо ні, то фракція «Батьківщини» в парламенті розділиться.

Після останнього вироку Луценку ще є надія, що Янукович випустить їх з Тимошенко до президентських виборів?

Я не бачу можливості, що Янукович випустить Тимошенко і Луценко до 2015 року. Як виглядає зараз, він не збирається їх випускати «ні тепер, ні в четвер». Ситуацію може змінити або наша перемога на парламентських виборах, або творення масового суспільного руху.

Ви схильні бачити «світло в кінці тунелю» для країни в людях типу Ахметова чи Клюєва, які можуть одного дня розколоти Партію регіонів?

Це не світло в кінці тунелю. Якщо ПР втрачатиме стрімко рейтинг, партія розколеться на кілька уламків. Але це не зніме питання – де альтернатива? Якщо зараз ПР розпадається, де в країні взяти альтернативу, здатну опанувати ситуацію в країні? Тому головне зараз - створення такої альтернативи.

Нинішня опозиція альтернативою нинішній владі не є?

Чесно кажу, що на сьогодні Об’єднана опозиція в повній мірі критеріям альтернативи владі не відповідає. Хоча я хотів би, аби відповідала, ще може поправитись і дорости.

Хто там має для цього опинитися, Порошенко?

Якщо б він визначився й перестав сидіти на двох стільцях, то міг би допомогти.

Чому опозиція не залучила Романа Безсмертного?

В цю кампанію Безсмертного не захотіли запросити, зрештою, він і сам, подивившись на всі ці речі, вирішив стати осторонь. Роман Безсмертний мав би бути затребуваним Об’єднаною опозицією. Чому вони такого потужного орговика проігнорували – не знаю. Але можу сказати однозначно – Роман Петрович ще буде потужним гравцем української політики.

Ви вже 20 років сидите у Верховній Раді. Не набридло, може вже пора піти звідти?

Ні. Я вихований на традиції визвольного руху Західної України, цю традицію називають «бандерівською». Я йшов в політику не заради посад чи грошей, а через переконання й реалізацію певної ідеї. Я заспокоюсь тільки тоді, коли зреалізую хоча б на 70% той ідеал України, за який боролися мої рідні.

Відверто кажучи, в такі слова вже мало хто вірить, хіба що вас назвуть вимираючим видом…

Я романтик, яких одиниці. Але тільки за романтиками ідуть мільйони.