Роман Забзалюк: Янукович шкірою відчуває, що йому доведеться відповідати
«Бютівець» про операцію з викриття купівлі тушок та одіозні прізвища в списку опозиції
«Бютівець» Роман Забзалюк – один з небагатьох народних депутатів, кому за недовгий проміжок часу вдалося доволі сильно сколихнути інформаційний простір. Перший раз – коли він, один із затятих захисників екс-прем’єра, несподівано вийшов з фракції БЮТ і увійшов до складу депутатської групи Ігоря Рибакова «Реформи заради майбутнього». В той час в кулуарах Верховної Ради обговорювали дві можливі причини такого демаршу: або Забзалюку запропонували достатню суму грошей або погрожували надати гласності деяким його вчинкам з минулого, а, можливо, і притягнути за ті вчинки до кримінальної відповідальності.
Другий раз Роман Омелянович здивував і «своїх», і «чужих», коли повернувся в БЮТ – обставивши все із шиком та помпою. Штірліц та Джеймс Бонд в одному обличчі, він, як виявилося, зі згоди керівництва «Батьківщини» залишав фракцію заради розслідування фактів перекуповування народних обранців провладною більшістю. На прес-конференції на честь свого повернення він оприлюднив плівки – записи розмови з Рибаковим – і запевнив, що за свій «вихід» отримав від нього 450 тисяч доларів.
От тільки питань після повернення Романа Омеляновича стало ще більше. Тим паче, що депутати групи Рибакова одразу перейшли в атаку, звинувативши «нечесного» Забзалюка в тому, що він, скориставшись довірою, їх зрадив – мовляв, вони збирали «бютівцю» кошти на лікування, і не 450, а 100 тисяч.
Про мету «перфоменсу», справжню суму грошей, про суперечки та «одіозних» особистостей в списку Об’єднаної опозиції, а також про фінансування «Нашої України» та про те, чого боїться Президент, Роман Забзалюк розповів в інтерв’ю «Главкому». До розмови з журналістом Роман Омелянович спочатку поставився насторожено, прямо запитавши: "Хто вас підіслав?". Проте згодом депутат трохи послабив професійну пильність і додав емоцій. Наскільки відвертими виявилися його відповіді - на розсуд читача.
-- «Режим Януковича генерує появу «тушок»
Романе Омеляновичу, давайте почнемо з того скандалу, який був викликаний оприлюдненим вами аудіозаписом розмови з лідером групи «Реформи заради майбутнього» Ігорем Рибаковим, де вас «підкуповують» майже за півмільйона доларів, пропонуючи піти з опозиції. Тоді запис спровокував вибуховий ефект. Чим закінчилась ця історія?
Я публічно, не лякаючись погроз, провівши під керівництвом партії «Батьківщина» розслідування, підтвердив факти, які до того часу були в якомусь віртуальному стані, щодо реальної корупції у стінах Верховної Ради і появи продажних шкур – «тушок». Ми надали факти, які конкретно засвідчують справжню мотивацію продажності тих чи інших народних депутатів. Саме режим Януковича, будучи безпосередньо у фундаменті організації корупції в країні, генерує і фінансує такі проекти, які називаються появою «тушок». «Тушки» є не тільки у Верховній Раді, вони є і в журналістиці, і серед громадських активістів. Наше політичне розслідування показало, хто безпосередньо є ініціатором такої псевдоморалі.
Але ж всі факти мала вивчати слідча комісія, справою повинна була займатися Генпрокуратура (ви ж самі говорили пресі, що передавали всі необхідні докази). Чому все так швидко і безрезультатно заглухло? Якщо немає розслідування, навіщо був той весь перфоменс?
Треба задавати питання, якою була відповідь Генпрокурора на моє письмове звернення щодо порушення кримінальної справи. Відповідь була негативною. Звісно, режим сьогодні не зацікавлений в тому, щоб викривалися такі метастази корупції, які мають місце у владі, і в тому числі в парламенті. Аналогічним чином відреагували правоохоронні органи і на інші звернення інших народних депутатів, в тому числі, щодо необхідності утворення тимчасової слідчої комісії по розслідуванню факту підкупу народних депутатів з боку діючого режиму Януковича. На сьогоднішній момент пропрезидентська більшість, яка в парламенті виконує роль нижньої канцелярії Адміністрації Президента (верхня канцелярія – це уряд), заблокувала прийняття рішення по ТСК.
Офіційної реакції не було – зрозуміло. А, може, Ігор Рибаков, яка кажуть, «по шапці» отримав?
Мені цей бруд не цікавий. Тому що, по великому рахунку, ми провели вдале політичне розслідування. Мета була досягнута.
Чи всі отримані докази і факти, пов’язані з вашим «підкупом», ви оприлюднили? Адже в ЗМІ якось проходила інформація, що у «Батьківщини» є додаткові матеріали щодо корупціонерів в оточенні Президента?
Основний прецедент, а саме підступна аморальність цієї влади, яка займається підкупом народних депутатів, а також журналістів і окремих видань, - це якраз і є небезпека. Мене більше цікавлять ці речі.
Але ж нюанси у всіх різні. В групі Рибакова після оприлюднення вашого запису заявили, що збирали гроші вам на лікування, і не 450 тисяч доларів, а 100. Чи хворіли ви в той час? І скільки, насправді, було грошей?
Я скажу тільки, що мені і фракції дуже приємно отримувати тепер листи подяки від батьків, від дітей, яких ми врятували, передавши всі ці брудні гроші безпосередньо «Охматдиту», і відмивши так їх. Таким чином було врятовано чотирнадцять діток.
-- «Я передбачаю новий Майдан»
Ви, так би мовити, взяли на себе відповідальність за результати виборів…
Це не зовсім так. Я очолюю департамент щодо здійснення контролю за виборчою кампанією регіональними, місцевими штабами. Моя посада пов’язана, в першу чергу, з якістю роботи виборчих штабів Об’єднаної опозиції щодо контролю виконання функцій обов’язків посадовими особами, які працюють на громадських засадах у мережі виборчих штабів.
Ваше політичне розслідування було спрямоване на викриття депутатів-перебіжчиків. Як позбутися проблеми «тушок» в наступному парламенті? Які для цього є механізми?
Це питання треба адресувати виборцям. Народ України повинен згадати, що він – народ. Саме громадянин повинен вирішувати, бути в цій державі «тушкам» чи не бути.
Ми чуємо, як беруть гроші журналісти, як виходять проплачені матеріали, як виборці беруть шмат тої гнилої ковбаси, яку їм пропонують «за голос». Тут політичним силам потрібно вести пояснювальну роботу, в першу чергу, для розуміння того, що ми не кріпаки. А тому, кому тут подобається розповідати про «братні стосунки з усіма», я б рекомендував повернутись «з відрядження». Ми чітко пам’ятаємо, як заселяли етнічну територію України, під яким приводом і який режим – в тому числі, сталінський. Ми маємо донести до людей, що від них все залежить: і якість держави, і якість парламенту, і якість влади. Є добрий вислів: поганих політиків і погану владу обирають хороші громадяни, які ігнорують вибори.
Якщо ви пропонуєте всю відповідальність покласти на виборців, то, виходить, не боїтеся фальсифікацій? Чи можуть фальсифікації істотно вплинути на результати цих виборів?
На Інтернет-ресурсах вже зараз чимало тривожної інформації щодо фальсифікацій, які готує влада щодо результатів виборів. В тому числі – і навіть щодо скасування результатів виборів, якщо вони не будуть відображати бачення синьо-білого кримінального синдикату – Януковича і Партії регіонів. Бо їм тільки і хотілося б побачити загальний «одобрямс» покращення життя олігархам вже сьогодні.
Фальсифікації, безперечно, на виборах будуть. І звісно, протидіяти тим фальсифікаціям, які готуються – це обов’язок кожного громадянина, і, в першу чергу, політичних сил, які сьогодні входять до складу Об’єднаної опозиції.
І от які ви бачите механізми протидії можливим фальсифікаціям?
В першу чергу, це публічність. Це висвітлення безпрецедентних фактів, таких, як, наприклад, ведення агітації посадовцями, які увірували в те, що вони придбали ті чи інші посади і будуть передавати їх у спадщину. Коли ми бачимо, як губернатор відкриває дитячий садочок (а це він зобов’язаний робити щоденно, а не напередодні виборів) і тут же рекомендує голосувати за представника від Партії регіонів – це є відвертим порушенням. Виборець, який слухає це, повинен скласти акт, наші представники повинні запротоколювати порушення і надати матеріали для розгляду в окружну виборчу комісію.
Але, беручи до уваги, що і окружні виборчі комісії, і дільничні виборчі комісії влада сьогодні намагається взяти під контроль і утворити в там міні-«тушки», в цих питаннях на перше місце все-таки виходить саме публічність. Потрібно інформувати міжнародну, європейську спільноту про такі безпрецедентні факти узурпації не тільки влади, а й самого виборчого процесу. Механізмів протидії достатньо.
Ще щодо проблеми міні-«тушок». В окружкомах сидять 20-річні анархісти, на просторах мережі з’явились повідомлення про те, скільки коштують там місця - називаються суми від 10 до 20 тисяч доларів…
В окружкомах є багато представників «Русское единства», «Русского блока», які ніколи не були на політичній арені, але раптом з’явились на початку виборів і напрочуд сьогодні у більшості виборчих комісій займають ключові позиції – секретаря, заступника, голови окружної комісії. Ми побачили унікальне, як на мене, дійство у вигляді лохотрону – місцеве казино, де на рулетці розкрутили всі 225 округів – не окремо кожну окружну комісія, а скопом. А чого? Скопом можна і країну, як вони думають, розвести в наперстках.
Я категорично проти формування окружних комісій в такому якісному складі, який латентно або відкрито надає можливість приймати незаконні рішення.
Як практично забезпечити чесні результати? Потрібні люди на місцях, немалі суми грошей…
Є ціла низка заходів протидії. Та буде неправильно, якщо я зараз буду всіх їх перераховувати – там десь 111-112 технологій. Основним важелем, який буде визначати унеможливлення фальсифікацій, окрім таких технологічних моментів, як складання актів, як присутність спостерігачів, як праймеріз та екзит-поли, - є позиція громадянина України 29 жовтня. І коли люди, які в більшості усвідомлюють, що вони голосували за демократичні сили, побачать зовсім інший результат, у відповідності до Конституції можуть і зобов’язані вийти на Майдан.
Тобто новий Майдан буде?
Я передбачаю новий Майдан, і наполягаю на тому, що, треба зупинити цю кримінальну навалу. І активна позиція громадянина після усвідомлення, що вкрали навіть його бюлетень, - це, як виписано Конституцією України, захищати свою незалежність, свій суверенітет і не допустити антиконституційного перевороту в державі. А от те, що зробив Янукович і Партія регіонів, - антиконституційний переворот. Це пряма кримінальна відповідальність, яка виписана у 109-й статті – злочин проти національної безпеки держави. Крапку повинні ставити (і її поставлять – якщо не сьогодні, то завтра) в обов’язковому порядку громадяни.
-- «В Об’єднаній опозиції тертя виникають»
Олег Зарубінський в інтерв’ю «Главкому» нещодавно сказав, що Об’єднана опозиція зараз поділена на два табори. Одні – за підтримки Яценюка і Турчинова – виступають за те, щоб набрати якомога найбільше голосів на виборах. Інші – слідом за Тимошенко – закликають вже зараз визнати ці вибори недійсними. Чи є такий розподіл думок в політсилі? Є суперечки в Об’єднаній опозиції?
В Об’єднаній опозиції йдуть дискусії, якісь розмови, полеміки, можливо, тертя виникають. Але є думки. Вони можуть не співпадати. Цього не можна сказати про синьо-білий кримінальний синдикат, де кінолог Чечетов, образно кажучи, отримавши команду з Межигір’я, передає її, і всі голосують як один. В Партії регіонів – сліпі кошенята, а в Об’єднаній опозиції – люди мислячі.
Це абсолютно нормально, що у нас є декілька думок, бачень ситуації, є обговорення, дискусії. Інша справа, що в принципі ми, обговоривши ті чи інші питання, приймаємо максимально правильне рішення, яке підтримує більшість в Об’єднаній опозиції. І це правильно. У нас не кінолог Чечетов і не злочинець на «стрілці» в Межигір’ї. У нас люди, що думають про долю України. А в Партії регіонів Шарікови та Швондери.
Так а до чого в цьому питанні Об’єднана опозиція схиляється? Боротися за голоси (нехай і не досягти при цьому більшості в парламенті) або робити все, щоб вибори були визнані недійсними?
У Ніцше є такий вислів: «Бойся людей, которые от тебя требуют назвать сегодня черное и белое». Тому я не можу відповісти вам на це запитання. Обговорення ще йде, йдуть пошуки різноманітних варіантів розгортання подій, в тому числі і 28 жовтня. Це живий організм, і це добре. Так, можуть бути помилки, але є дія і є пошуки виходу з ситуації.
А от те, що у партійному списку не опинилося прізвищ «польових командирів» Донія, Стецьківа, Філенко – це помилка?
Складне питання. Справа в тому, що неодноразово, в тому числі і з боку журналістів, ми чули такі закиди в сторону політикума і, в першу чергу, опозиції, що потрібні нові обличчя. Якщо брати партійний список опозиції (я не маю на увазі перші п'ятнадцять чоловік – авторитетних і відомих), там багато отих нових облич.
І оновлення проводилось саме за рахунок відсутності у списку Донія, Стецьківа та Філенко?
Беручи до уваги можливість чималої кількості представників Об’єднаної опозиції пройти по мажоритарним округам, що так само входить в стратегію на цьому етапі, частина наших соратників йде на округи. В тому числі, Олесю Донію було запропоновано іти по мажоритарному округу.
Хочу нагадати також, що на з’їзді партії «Батьківщина», коли зачитувався і затверджувався список від Об’єднаної опозиції, голосування було відкритим – в присутності понад трьох тисяч членів партій, представників тих політичних сил, які увійшли до Об’єднаної опозиції. І якби щось надмірно не влаштовувало партійців, очевидно, хтось би виступив. Цього не відбулося. Тож, я констатую, що більшість політичних сил, які входять до Об’єднаної опозиції сприйняли позитивно запропонований формат партійного списку.
Але ваша пропозиція Донія не влаштувала, і він пішов самовисуванцем по Коломиї. В інтерв’ю «Главкому» він розповів про пропозицію Турчинова йти по округу в Києві і про свою відповідь Олександру Валентиновичу, що потрібних «величезних коштів» на це він не має.
Я з повагою ставлюся до Донія. Але це його рішення. Я би дуже хотів, щоб він пройшов по тому округу.
Дивне бажання з огляду на те, що на тому окрузі є кандидат від Об’єднаної опозиції – Олександр Левицький.
З точки зору дисципліни, потрібно підтримувати тих мажоритарщиків, які отримали підтримку на Об’єднаному з’їзді. Але потрібно і зважувати можливості. Як відбувається сьогодні в окремих округах? Є людина достойна від Об’єднаної опозиції, але ресурсів або потрібної харизми для того, щоб боротися і перемагати, маючи за противників мастодонтів від Партії регіонів, які сиплять наліво-направо мільйонами, у неї немає. А інший представник демократичних сил, можливо, може перемогти і пройти в парламент. Тут потрібно оперативно приймати рішення по кожному конкретному округу, над чим і працює сьогодні наш центральний штаб і безпосередньо Олександр Турчинов і Арсеній Яценюк, аналізуючи ситуацію стану справ по нашим кандидатам.
Тобто Левицького можуть зняти на користь Донія?
Я не виключаю, що таке рішення буде прийнято по Коломиї. Але треба ж отримати остаточну соціологію і все бачення аналізу активності роботи того чи іншого кандидата.
-- «УЯнуковича потрібно спитати, чому там кожен другий так званий мільярдер-злочинець»
Також в інтерв’ю «Главкому» Ольга Герасим’юк розповіла, що була виключена із партійного списку Об’єднаної опозиції в останню ніч – за вказівкою Арсенія Яценюка.
Я не знаю цієї ситуації. Про це було б правильно запитувати у самого Арсенія Петровича.
А наскільки, взагалі, список Об’єднаної опозиції був узгоджений з Юлією Тимошенко перед його виголошенням на з’їзді? Ви ж, мабуть, читали ряд публікацій про «список Трегубової».
Звісно, режим, усвідомлюючи, що його чекає після відсторонення від влади (а чекають на нього грати), йде на все – в тому числі, на контроль деяких засобів масової інформації. Відкрито чи через треті-четверті особи їх фінансують, роблять замовлення, намагаються перетворити нашу вітчизняну журналістику на «жовту» пресу. Всі провокативні питання щодо опозиції – технології діючого злочинного режиму Януковича, який намагається утворити видимість якихось чвар в середині опозиції, протистоянь.
Але деякі особи, що потрапили до списку Об’єднаної опозиції, все ж не можуть не викликати питання. На роль майбутніх «тушок» вже називаються прізвища Богдана, Табалова, Скосаря, Данилова, Донець…
І тут я вдячний журналістиці, тому що вона повинна виступати в ролі фільтра і задавати питання керівному складу тих чи інших політичних сил на кшталт: чому з’явилися, можливо, одіозні постаті у їхніх списках? Наприклад, у Януковича потрібно спитати, чому там кожен другий так званий мільярдер-злочинець.
І все ж – щодо постатей в списку Об’єднаної опозиції. Турчинов якось сказав, що «Батьківщина» розглядає можливість відкликання зі списку кількох людей, щодо яких критика громадськості є найбільш запеклою і хто не повністю віддається передвиборчій роботі. З’їзд фактично не закритий. Тож, чи можливо, що «одіозні персони» будуть виключені? Є вже кандидатури на відкликання?
Якщо, дійсно, з’явиться інформація, якщо вона буде запропонована середовищу в тому числі від журналістики, то чому ні? Статут нашої політичної сили це не забороняє, як і статут будь-якої іншої політичної сили, який діє в межах закону про політичні партії. Якщо виникне реальний прецедент, то партійці зможуть надати оцінку особі, яка, наприклад, уже на цьому етапі не витримує, яка не несе нашу ідею визволення України від загарбників. Але це прерогатива делегатів з’їзду.
Якщо оцінювати списки всіх політичних сил, в наступному парламенті ми побачимо більше людей з непоганою фізичною підготовкою. Може, вам вже зараз потрібно зібрати своїх колег і, як професіоналу, пояснити, як не підставляти голови? Щоб не було таких інцидентів, як із побиттям бютівця Миколи Петрука.
Це один з елементів агресії проти молодої держави. Спроба нав’язати думку громадянам України, що ми навіть не спроможні на нормальний парламент – от, дивіться, вони ж там б’ються, вони там всі однакові – це теж одна з технологій нівелювання нашої незалежної держави. Питання щодо заведення бойовиків у Раду я розцінюю тільки таким чином.
-- «Ющенко – співзлочинець путчу, який здійснили колишні кучмісти»
Якщо дивитись на те, як розпочалась одинадцята сесія Ради, складається враження, що всі депути набагато більше переймаються виборами, ніж роботою над законами. Навіть Яценюк на відкритті сесії сказав: «Ми йдемо на округи», і по суті, пообіцяв залишити в Раді лише «чергових».
Опозиція своє слово сказала. Ми в цьому фарсі – після того, як парламент, по великому рахунку був просто перетворений в канцелярію - участі брати не будемо. Фактично жодний законопроект, який давала опозиція, і який не носить популістських елементів, а напряму пов'язаний з покращення соціального стану населення, не приймався. І апріорі прийматися не може.
Давайте подивимось, як будуть присутні в залі представники більшості.
Все-таки на вибори йде не одна колона, як того на початку хотіла Тимошенко. Вам не здається, що, м’яко кажучи, «підсиджування» опозиційними силами одне одного, висунення «Ударом» 225 власних кандидатів, говорять про те, що опозиція у наступному парламенті не зможе домовитися, навіть якщо матиме арифметичну більшість?
Я сам довго міркував над питанням походу опозиції не однією колоною. І прийшов до висновку, що це один з оптимальних на сьогодні варіантів спробувати одразу в цьому році зупинити цю злочинну владу, отримавши більшість в Верховній Раді. Якщо навіть це не вдасться на цьому етапі, то можу вам гарантувати: протягом 2012-2015 років в Україні відбудуться серйозні зміни, які призведуть до того, що цей злочинний режим піде в небуття. Я – прихильник революції!
Як оцінюєте шанси партії «Свобода»? За соціологією гарантій тому, що вона «перестрибне» бар’єр, поки що немає.
Поряд з Об’єднаною опозицією, яка я сподіваюся і того прагну, візьме більшість у Верховній Раді, була б доречна і робота представників «Свободи».
А представників партії Королевської?
Ну, це - сателіт цього режиму. Щоб Королевська там не говорила, чи свідомо, чи ні, але сьогодні вона грає виключно на режим Януковича.
Але дивіться. На телебаченні реклами партії Королевської стало значно менше. Кажуть, що вона відбирає голоси не так у Об’єднаної опозиції, як у Партії регіонів. Чи не саме тому тепер збільшилася кількість реклами «Нашої України»?
Ющенко – співзлочинець того путчу, який здійснили колишні кучмісти, а нині «януковичі» в нашій державі. Якщо говорити про вагу вини, то більшою мірою вона лежить на панові Ющенко, який зрадив. Хоча, по великому рахунку, він, мабуть, і не зраджував. Це був просто заздалегідь продуманий проект отої кримінально олігархічної зграї, яка сьогодні тримає під контролем – наразі вони так думають – усю нашу державу. Вирок пану Ющенко давно зробив вже кожен українець. І це клеймо, яке йому поставили - зрадник – буде супроводжувати його усе життя.
Звідки в нього з’явилося таке непогане фінансування? Відповідь на це питання потрібно шукати у так званих амністіях і універсалах, підписаних паном Ющенком і паном Януковичем, в тому числі по призначенню прем’єр-міністром України Януковича при Президенті Ющенко. Це тандем двох осіб, які прагнуть перетворити територію України в додаток до їхніх маєтків. Та тут виборець сам для себе має прийняти рішення. Воно не повинно бути нав’язаним. Якщо виборцю подобається жити в якості кріпака, з клеймом малоросів – ну що ж, думаю, прийде час, і наші діти чи онуки так точно жити не схочуть.
Вам не здається, що влада трохи менше стала говорити про «покращення» - хоча напередодні виборів все мало б бути навпаки? В чому причина? Влада намагається більше не давати неможливих для виконання обіцянок?
Просто вже всім очевидно, що «покращення» відбулося виключно для олігархів, і що при цьому відбулося глобальне обкрадання держави. Тому найкраще, що сьогодні змогли вигадати їхні політтехнологи, - кинути виборцю не лише гречку, а ще й «язика». Вони зараз навіть не бажають хоч якимось чином загравати перед виборцями. Вони чітко розраховують на силову розв’язку. Недарма ми бачимо, як сьогодні серйозно додатково фінансується і МВС, і внутрішні війська, і Служба Безпеки. Вони готуються до можливого розгортання подій за білоруським, або ще гіршим варіантом.
Гроші їх не врятують, оті шалені гроші, які вони сіють, перетворюючи свої структури в репресивну біту.
-- «Межигір’я – вже не об’єкт, якщо журналіст запросто проходить на територію»
Якщо ми вже заговорили про силові структури, оцініть з професійної точки зору сьогоднішню роботу Служби Безпеки України?
Зовсім нещодавно пан Хорошковський, очолюючи це відомство, заявляв, що він особисто взяв на прискіпливий контроль справу по «Родовід банку». І де ця справа і де зараз Хорошковський? Він непогано себе почуває, будучи в уряді, при владі, будучи олігархом.
Було засідання комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. І там прозвучала така нотка, мовляв, давайте подякуємо Службі Безпеки за те, що вона так швидко розслідувала справу з дніпропетровськими терористичними актами. Та за що дякувати? Це їхній обов’язок! Та найперший обов’язок СБУ – упередити і унеможливити терористичні акти, які відбувалися протягом двох років на теренах України. А вибухів у нас було предостатньо – не тільки Дніпропетровськ, а ще Кіровоград, Макіївка… Там ще потрібно розібратися, чи, дійсно, саме ті люди, яких вони назвали, брали участь в організації тих терактів. Може, то підставні особи. Довіра до силових структур сьогодні просто втрачена. СБУ в більшості, на жаль, виконує забаганки кримінальної олігархії.
У вас залишились «свої» люди в СБУ?
Розбрат і ненависть входять в плани цього злочинного режиму – в тому числі, щоб ми з острахом дивились на людей у формі. Не дочекаються! Як кадровий офіцер, я вам скажу, що і в силових структурах є величезна кількість сумлінних і відданих офіцерів. Коли влада намагається наштовхнути нас один на одного, їй би не завадило добре пам’ятати, що там є сумлінні люди, яким далеко не до вподоби, що їх відомства сьогодні намагаються перетворити в терористичний орган проти народу України. Проти народу вони ніколи не підуть.
А суди підуть?
Судова гілка влади зруйнована. Якщо раніше Янукович і його оточення вигодовували і купляли окремих суддів разом із приміщеннями судів, то тепер вони вирішили покласти всю судову гілку влади собі в кишеню. І це їм вдалося. В аналоги увійдуть рішення, як не можна робити в юриспруденції, - це я про того ж Кірєєва, який безпрецедентно виніс протизаконне злочинне рішення щодо вкидання за грати Юлії Тимошенко.
От Азаров закупив швидкі допомоги – зробив фактично те, що інкримінували Тимошенко. Ми чули шалені крики з боку так званого оточення пана Януковича про «юліну тисячу». А що вони самі зробили? Знецінили ті гроші, і аналогічним чином намагаються видати заборгованість радянського «Ощадбанку». Вони не тільки їх знецінили, а ще й запровадили систему карток. А за картки ж треба платити. Знову діє корупційна схема: держава платить «Ощадбанку» за отримання цих пластикових карток, і на цю тисячу вони відмивають ще добру тисячу і кладуть її в свої особисті кишені. Люди бачать це!
Юлії Тимошенко тепер також закидають і причетність до вбивства Щербаня…
Ще якісь намагання повісити на Юлію Тимошенко нову кримінальну справу – при чому, безпрецедентно, не опираючись на факти – говорять про те, що вони саме через технологію 37-х років просто намагаються позбавитися інакодумців.
Нещодавно журналістка і кандидат в народні депутати Тетяна Чорновіл здійснила вилазку в Межигір’я. Чи могла вона постраждати? Та як можна оцінити якість охорони, яка три години не могла побачити на території сторонньої людини?
Вибачте, але це говорить про те, що вони сьогодні спроможні боротися в повній екіпіровці та амуніції тільки проти жінок, пенінерів і підлітків, які відстоюють свої конституційні права. До речі, прикладів бездарності та недієздатності оцих підрозділів жандармерії чимало. І не тільки таких, про який Ви запитуєте. Вдумайтесь, дівчинка змогла проникнути на територію так званого режимного об’єкту. Це хіба не доказ сказаного. А згадати події по Одесі, де понад тисячу правоохоронців були задіяні, щоб нейтралізувати лише трьох злочинців. Завели внутрішні війська, завели оті так звані спецпідрозділи, які застосовували важке озброєння в центрі міста. А результат - жалюгідний.
Чи могла вилазка журналістки справити на Президента такий же ефект як, наприклад, ситуація «з яйцем»?
Є два фактори – діалектичні в якійсь мірі. Так звані силовики завжди намагалися і будуть намагатися отримати безмежний доступ до «тіла». А відтак – певні фінансування на свої структури. І саме представники силових структур і «вдувають» в вуха Януковичу, що на нього готуються замахи – лише через бажання посилити свою роль.
Так як із масовою закупівлею зброї населенням?
Саме так. Та з іншого боку, як фахівець, можу запевнити вас в тому, що Межигір’я – вже не об’єкт, якщо журналіст запросто проходить на територію і проводить там зйомку. Це говорить про те, що режим гнилий. Якщо серйозно народ України візьметься, вони луснуть за один день. Президент підсвідомо своєю шкірою вже відчуває, що йому доведеться відповідати перед народом за всі здійснені злочини.