Юрій Одарченко: Деякі кандидати від «Удару» взагалі неспроможні вести кампанію

Свого часу Віктор Ющенко назвав вибори мера Києва Сталінградом Тимошенко та опозиції. Не треба зайвий раз нагадувати, що Сталінградську битву за столицю опозиція програла, що стало відчутним ударом і для Тимошенко, і для Віталія Кличка, що робив тоді перші кроки в якості політичного діяча. Зараз Київ – не менш важливий плацдарм для опонентів влади, і війни по мажоритарці тут намічаються більш ніж серйозні. Причому опозиція ризикує наступити на ті ж граблі, що й на місцевих виборах, – на цей момент ще нема інформації щодо узгодження кандидатів між «Батьківщиною» та «Ударом».

Під час нашої бесіди голова київського штабу Об’єднаної опозиції Юрій Одарченко дозволяв собі куди більш різкі висловлювання щодо позиції Кличка, ніж залишилось в вичитаному варіанті інтерв’ю. Тож можна припустити, що в опозиції ще є ілюзії щодо об’єднання зусиль з «ударівцям»…

-- «Глибинні соцопитування зараз зробити неможливо»

Чи йде, в цілому, кампанія по Києву так, як ви розраховували, чи є сюрпризи?

Формування списку кандидатів по мажоритарних округах було непростим процесом, тому що треба було знайти людей, які спроможні вести активну кампанію, здатні до публічної діяльності і будуть в Верховній Раді серйозними учасниками процесу. Список мажоритарників формувався по галузях, цікавих та потрібних для Києва. Наприклад, Ганущак та Чорноволенко – це спеціалісти в галузі місцевого самоврядування, є авторами багатьох законопроектів по розподілу повноважень і формуванню бюджетних відносин. Абсолютно очевидне для Києва питання, яке треба вирішувати на рівні Верховної Ради, – це зміна Бюджетного кодексу, по якому з киян вилучається 50% прибуткового податку. На жодній території України такого нема. Якщо казати про економічні відносин в місті, то ми до цих процесів залучали Терьохіна і Ляпіну. Терьохін – яскравий поборник розвитку самозайнятого населення і був автором альтернативного Податкового кодексу, який просував цю ідеологію. Бригинець та Яворівський – гуманітарна сфера, Ярема – боротьба з корупцією… Тобто це не чиїсь водії, а люди, які знають, що робити в Верховній Раді, мають досвід та історію стосунків з громадою.

І які у ваших висуванців зараз проблеми?

Найсерйозніша та найзапекліша боротьба йде по 214-му округу, де Ганущак бореться з Олесем Довгим…

Та ну? Якраз всі впевнені, що там ніякої боротьби не буде, і Довгий виграє у «варяга» з великим рахунком.

Конче необхідне висунення єдиної кандидатури, яка могла б боротися з такими проявами, яким є в Києві Олесь Довгий. Тож по цьому округу треба знайти спільну мову з «Ударом». Ми зараз ведемо перемовини з цього приводу, і зняття «ударівця» Чумака на користь більш фахового та знаного Ганущака може відбутися.

Так чи відбудеться таки глобальна домовленість з «Ударом» по мажоритарці? Бо всі ці розмови про «домовились домовлятися» вже всім набридли та й часу вже немає.

Зараз іде багато розмов, що будуть застосовані якісь методики – Кличко чимало говорив про праймеріз та про глибинні соцопитування. Але, по суті, зараз це неможливо зробити і, якщо відбудеться висунення єдиних кандидатів, то тільки на свідомості людей, які балотуються.

Соцопитування зараз – річ досить умовна.Соціологи кажуть, що провести по Києву глибинне об’єктивне соцопитування на рівні якогось округу фактично неможливо. Але, маючи інформацію по опитуванням, які проводять різні кандидати в депутати, ми бачимо, що кандидати в депутати від «Батьківщини» лідирують.

Всі лідирують?

Важко по округах, де від Об’єднаної опозиції представлені кандидати від «Свободи» – Іллєнко і Левченко. На жаль, «Свободу» кияни сприймають з достатньою інерцією. Ми ведемо аналіз успіхів-неуспіхів по кожному кандидату і бачимо, що на це дуже впливають неоднакові фінансові можливості кандидатів – авторитет у них є, але матеріальні можливості розвісити зовнішню рекламу, бути присутніми у ЗМІ і на телебаченні не у всіх однакові. І в того ж Ганущака чи Терьохіна ці процеси ідуть складніше: вони не можуть суперничати по кількості носіїв з Довгим і Лисовим. Складно йде процес і в 218-му окрузі у Ар’єва, бо там паралельно відбувається похід «сина лейтенанта Шмідта» Третьякова. Він представляє себе як відомого опозиціонера, поборника за Юлію Тимошенко. По опитуванням Ар’єв однозначно випереджає Третьякова, але той зі своїми можливостями маніпуляє виборчими технологіями. Ар’єву морально важко, адже вони працювали в одній фракції.

Ще йому морально важко, що керівництво Об’єднаної опозиції нібито надало наказ підтримувати Третьякова, а Мартиненко подав членів комісії, лояльних до останнього.

Як керівник штабу в Києві, можу сказати, що в поданнях, які йшли з «Батьківщини» до ТВК, не було ніяких протекцій для «любих друзів»…

Мартиненко від НУНС подає…

Це їхні особисті стосунки всередині фракції. Мені не хочеться зараз вивалювати брудну білизну, бо це не допоможе нашій загальній справі.

-- «Деякі кандидати від «УДАРу» взагалі неспроможні вести кампанію»

Чи центральний штаб якось допомагає не дуже заможним мажоритарникам фінансовими ресурсами?

Формування дільничних комісій зараз відбувається за рахунок залучення партійних активів – це лежить на плечах партії і виборчого штабу. Як і загальна агітаційна кампанія, листівки, газети, частина бігбордів. А особисті листівки, походи від дверей до дверей, спілкування з виборцями – це особиста справа кожного кандидата в депутати. І тут у кожного свої методи – хтось більше сам ходить по округу, хтось розміщує більше засобів зовнішньої реклами та залучає більше агітаторів.

Чому в палатках Об’єднаної опозиції немає елементарних прапорців, сувенірів, наліпок?

Ну чому ж нема, просто агітпродукція в наметах постійно змінюється. Календарики, програма, газети – все це є, а наліпки, магніти, дійсно, є досить дорогими. Не забувайте, ми ж знаходимось в рамках скромних бюджетів, бо працюємо в опозиції.

Чи стоїть перед кандидатами-мажоритарниками завдання агітувати не тільки за себе, а і за партію? Ви розраховуєте на якусь синергію?

Яка це синергія, ми побачимо по результатах виборів. В списку партії «Батьківщина» представлено чимало людей з різних політичних середовищ – ПРП, Рух, «За Україну», «Фронт змін», «Громадянська позиція». Перебування Юлії Тимошенко у в’язниці і весь її життєвий шлях – це вже серйозний сигнал для виборців, для голосування за демократію, яку відстоюють наші депутати. Впевнений, що кожен з них, навіть з точки зору досягнення ефекту для себе, пропагуватиме партію «Батьківщина».

Скільки прив’язка до цього бренду додає кандидату?

Бренд опозиції по Києву дає кандидату від 15 до 18 %. «Батьківщині» співчувають люди, які мають політичний досвід та свідомо відносяться до політичного процесу. По Києву ми зробили все, щоб очікування від кандидатів в депутати не були спаплюжені. І впевнені, що люди, які кажуть в опитуваннях, що будуть голосувати за «Батьківщину», прийдуть і проголосують. По «Удару», сподіваюся, така ж ситуація. Хоча деякі кандидати, такі як в Дарниці Куликов, дещо нівелюють цю політичну силу. Можу зазначити, чимало звернень від громадян приходить і до нас з проханням «відкорегувати» наш партійний список.

Яку мету, на ваш погляд, переслідував «Удар», коли виставляв кандидатів майже по всіх округах?

Я би порівняв позицію двох політиків – Кличка і Тягнибока, в яких споріднена ситуація. Ті ж соціологи кажуть, що якби «Свобода» виставила кандидатів по всіх округах, то мала б більшу підтримку. Впевнений, що Тягнибок розумів свою відповідальність в історичному процесі, хоча, думаю, йому зараз непросто в його партійному середовищі. Лідеру завжди важко приймати рішення. Думаю, Кличко розглядає кандидатів-мажоритарників в якості функціонування штабів на місцях, які ресурсно і організаційно забезпечують як партійну, так і власну виборчу кампанію. Саме тому його мажоритарники присутні в усіх округах.

Кличко заявив, що вже визначені округи, де «Удар» зніме своїх кандидатів.

Інформація про це є. Думаю, що у Віталія є розуміння ситуації, а також того, що деякі його кандидати по регіонах України взагалі неспроможні вести кампанію.

А чи взагалі узгодження кандидатів вартує таких нервів? Пан Бригинець, наприклад, проти, щоб «ударівець» на його окрузі знімав кандидатуру…

Для спільної перемоги – варто. На кожному окрузі своя ситуація, і немає загальних рецептів для їх вирішення.

Наскільки взагалі пересікається електорат «Батьківщини» і «Удару»? Чи так вже вони відкушують голоси в вас, чи все ж і в Партії регіонів також, і залучають абсолютно нових виборців?

Припускаю, що частина виборців, які підтримували «Батьківщину», могли піти до «Удару» за ілюзією швидкого досягнення світлого майбутнього. Також, це і ті виборці, які не сприйняли об’єднання «Батьківщини» і «Фронту змін», не зрозуміли загальної стратегії. Думаю, що якась кількість є і тих, хто раніше голосував «проти всіх».

Ви згодні, що Кличко правильно зробив, що свого часу не пішов на це об’єднання, бо воно, по суті, себе не виправдало?

Не забувайте, що у лютому Кличко, разом з представниками партій, що входять до Комітету опору диктатурі, підписав угоду «Про спільні дії об’єднаної опозиції України». І головною метою цієї угоди була і є перемога на парламентських виборах та усунення від влади режиму Януковича. Не думайте, що ми тут об’єдналися, і один одним не натішимося. Всяке буває, проте ми розуміємо: це має бути заради спільної перемоги на парламентських виборах.

Можливо, у Кличка були спочатку свої претензії, на які він мав право. Можу сказати, що в середовищі Кличка було бажання виставити принаймні по Києву єдиних кандидатів. І Закревська, і Странніков, і Коваленко, будучи відомими та фаховими кандидатами, зрозуміли важливість стратегічного об’єднання демсил і висуватися не стали.

А щодо того, що Кличко не став членом «Батьківщини»… Можливо, для нього було б краще бути в «Батьківщині» – хто знає, як складеться його історія.

Зараз деякі соцопитування дають «Удару» друге місце. Поки що його історія складається.

Ми всі знаємо, наскільки різними можуть бути результати соцопитувань. І знаємо, що більшість соціологічних інституцій мають особистісні критерії при створенні результативної частини. Важливо, що спільні рейтинги «Батьківщини» та «Удару» перевищують показник Партії регіонів. Ще можу зазначити, що втримати в Верховній Раді своїх депутатів Кличку буде складно: спокус багато, і впливів на кандидатів багато.

А вам легко буде втримати?

Нам теж нелегко. Тому що формат Об’єднаної опозиції це все ускладнив.

Ви натякаєте на квоту Яценюка, по якій він провів багатьох бізнесменів?

Не хочу персонально про когось казати, але принаймні в «Батьківщині» вже «викристализувався» склад незламних людей. Зараз в нашій фракції пишатись можна кожним.

-- «Шаповал – досвідчена людина і розуміє, що «дело пахнет керосином»

Скільки реально округів в Києві опозиція може виграти?

Мусимо всі вигравати. Сьогодні є можливість виграти якщо не 100 %, то принаймні 80 % округів по Києву. Тут же ще треба пам’ятати про плани влади на фальсифікацію виборів. Ми зараз маємо по різним порушенням 462 позови в суди. Є абсолютно унікальні порушення, наприклад, коли Терьохін не має жодного представника в дільничних комісіях і суд визнає це порушення. Але допомогти вже нічим не можна, бо дільничні комісії сформовані і «потяг пішов». Нещодавно ми судились за прийнятий ЦВК порядок, коли вони визначили, що електронні дані, які формуються в окружних виборчих комісіях і передаються до ЦВК, формуються тільки в присутності голови окружної комісії і системного адміністратора. Тобто фактично дані, які бачить вся держава, залежать від того, хто є головою окружної комісії і наскільки чесним буде сісадмін, який не є посадовою особою.

Але ж, з іншого боку, «політичний туризм» прикрили…

Думаю, подіяв тиск міжнародної спільноти.

Наталя Королевська закликала опозицію разом захищати результати виборів. Вас цікавить така співпраця?

Для відстоювання результатів виборів ми будемо працювати з усіма, хто не працює на владу.

Королевська працює?

Впевнений, що працює. І зараз постає питання, наскільки влада може забезпечити свої впливи на проект Королевської. Яка може бути співпраця на дільницях з Наталею, якщо ми маємо інформацію, що всіх членів виборчих комісій від її партії формували друзі Партії регіонів?

Якщо припустити, що Королевська – проект влади, то чи не перехитрить влада сама себе? Бо, за деякими підрахунками, цей проект починає забирати електорат Партії регіонів.

Влада могла себе перехитрити і в роботі з Компартією. Але у режиму є впевненість, що сума не зміниться. Януковичу потрібна більшість в Верховній Раді, а яким чином вона буде сформована, йому нецікаво. Навіть навпаки – йому буде зручно казати, що він великий демократ. Мовляв, дивіться – синхронно голосують і Королевська, і комуністи, і Ляшко…

Ви вважаєте, що відеофіксація порушень на дільницях нічим не допоможе?

Це така глибинна фальсифікація – породження в свідомості людей страху, що їх проконтролюють «всевидячим оком». І якщо вони вже взяли гречку чи гроші, то мусять прийти і віддати свій голос кому обіцяли. Тоді технологія «обмани обманщика» буде погано спрацьовувати, бо в нас люди достатньо сумлінні, а камера стане нагадуванням, що влада все бачить і все знає. І тих же бюджетників можна буде порахувати – скільки їх прийшло на дільницю і хто саме не прийшов.

З іншого боку, це схема «обналічування» бюджетних коштів. Шаповал же побоявся підписувати угоду про встановлення цих камер, бо він – досвідчена людина і розуміє, що тут «дело пахнет керосином» і завтра його можуть притягти до відповідальності. І він притягнув до цього процесу більшість в ЦВК. До речі, перед цим було залякування членів ЦВК Шелудька і Магери, коли їх засудили за порушення присяги при реєстрації Сацюка. Це унікальний випадок, коли при колегіальному рішенні суд робить винними тих, хто готував проект рішення! По цій схемі можна засудити будь-якого депутата, який готував проект. Так що на цих камерах можна і красти гроші, і залякувати кого треба.

-- «Актив складно сприйняв Андрієвського»

Ваше призначення головою київської організації «Батьківщини» супроводжувалось серйозними внутрішніми тертями. Чи було щось таке, коли ви очолили київський виборчий штаб?

Я відчуваю повну підтримку своїх однопартійців. У нас все зцементовано боротьбою та військовими діями пліч-о-пліч на протязі більше року, увесь цей час нашої боротьби за визволення Тимошенко. Впевнений, що в нас дуже дружній відповідальний колектив з серйозною історією стосунків, який буде мати велике політичне майбутнє.

Чи вичерпаний ваш конфлікт з Андрієм Кожем’якіним, якого ви хотіли змістити з поста голови фракції?

Не хочу це називати конфліктом. Були певні емоції з мого боку, коли не відбулося того, що всім хотілось, – щоб закон про мови не був прийнятий. Зараз я – заступник голови фракції, ми працюємо й надалі, все в порядку.

Чи не відчуваєте ви, як «списочник», деякої незручності перед тими, хто зараз вимушений воювати на округах?

Зараз всі, хто очолює список, сумлінно працюють, агітуючи по всій Україні. Кожен має свій пласт роботи, і впевнений, що ніхто нахлібником себе відчувати не може.

Але ваше майбутнє в парламенті вирішене, а їхнє – ні.

Формування списків, що відбувалось перед з’їздом, – річ досить непроста, бо, по суті, «Батьківщина» отримала половину списку. Стратегію Юлії Володимирівни на об’єднання зрозуміли не всі, саме тому в результаті «світ» побачив декілька демаршів.

Обурень не було, бо всі пам’ятають, в якому експрес-режимі проходив той з’їзд на Турівській, під цими вікнами.

Експрес-режим не вплинув на якість списка. Рішення ж певних депутатів, як от Міщенка і Коротюка, я би назвав такими, яких варто було очікувати. Всі в «Батьківщині» розуміють, що найперше завдання після виборів – це звільнення Тимошенко.

І яким чином навіть здобута більшість в парламенті дозволить вам випустити Тимошенко?

Для нашої партії звільнення Тимошенко – це перше завдання. Цього можна досягти шляхом скасування статей Кримінального Кодексу, за якими вона була засуджена. Також, демократична більшість може проголосувати законопроект про амністію у 2012 році, днями внесений Яценюком.

В Україні має бути двополярність, опозиція, свобода слова, без яких неможлива демократична держава. Це – речі цивілізаційного вибору.

Чи вистачить в Тимошенко сил після в’язниці повернутись в активну політику?

Я з нею близько знайомий і бачив Юлію Володимирівну на протязі всіх виснажливих кампаній. Її Господь мізинцем торкнувся, і в неї на все вистачить сил. Вона як лідер політичної сили свідомо не могла йти на компроміси, а пішла в тюрму, щоб забезпечити в майбутньому перемогу Україні. Впевнений, що це її свідома жертва.

Цим вона дуже допомогла вашій політичній силі?

Вона – лідер нашої партії, і де б вона не була, вона буде нашим лідером. Але якби

Тимошенко зараз перебувала на свободі, здорова й енергійна, це безумовно була би найбільша допомога для усіх нас.

Класичне вже питання – як в список Об’єднаної опозиції попала Тетяна Донець? Чия це була квота?

Вопрос, конечно, интересный (сміється). Я особисто з нею не знайомий, знаю про неї з публікацій в пресі і частково по діяльності в Шевченківській райраді. Вона активно виступала проти Пилипишина. Арсеній Петрович цю сторону її діяльності вже коментував.

А чому Дмитро Андрієвський, який не має відношення до жодної з партій Об’єднаної опозиції, був висунутий від неї по Солом’янці? Тому що більше не було на прикметі нікого, хто може скласти конкуренцію Максиму Луцькому?

Так, це правильний аргумент. По суті, нам треба було обрати кандидата, який зможе скласти серйозну конкуренцію. Хоча для «Батьківщини» це було достатньо непросте рішення, і актив складно його сприйняв.