Сергій Головатий: Влада помножила на нуль Україну та її Конституцію
Член фракції Партії регіонів про те, чим загрожує новий закон про референдум
Поки вся країна стежила за бойовиком з назвою «підрахунок результатів парламентських виборів», Партія регіонів під шумок протягнула у Верховній Раді скандальний закон про всеукраїнський референдум. Його намагалися проголосувати ще на початку 2010 року, коли саме на референдумі планували повернути Януковичу повноваження Леоніда Кучми. Тоді цю ганебну місію виконав Конституційний суд, а законопроект відклали.
Головна ідея проекту полягає в тому, щоб дати право на референдумах ухвалювати Конституцію без участі Верховної Ради, а також відміняти та приймати закони. При чому, підрахунок голосів на такому референдумі контролюватиме виконавча гілка влади.
Очевидно, Президент підстраховується на випадок, якщо новий парламент виявитися не настільки слухняним, як того бажатимуть на Банковій. Хтось вже навіть говорить, що нову Конституцію, яку розробить Конституційна асамблея, також протягнуть на референдумі.
Оцінити ухвалений парламентською більшістю закон про всеукраїнський референдум ми попросили опального народного депутата України з фракції Партії регіонів Сергія Головатого, який до останнього часу був главою президентської комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, а також багато років працював в інституціях Ради Європи.
Сергію Петровичу, парламент на першому поствиборчому засіданні прийняв закон про всеукраїнський референдум. Щодо нього є різні оцінки, але більшість експертів вказує на цілу низку неконституційних норм. Ви давно займалися цією тематикою, яка ваша оцінка ухваленого документу?
Закон про всеукраїнський референдум – неконституційний. Він суперечить Конституції України по суті, крім того, він навіть ухвалений з порушенням Основного Закону. Якщо Україна перейшла на рейки переписування Основного Закону шляхом неконституційного ухвалення неконституційних за змістом законів, то в цій державі не існує держави й не існує права. Влада творить повну юридичну вакханалію – це шлях в нікуди. Керівництво країни пішло шляхом знищення державності, ідеї конституційності та правопорядку.
Цей документ настільки не вкладається в межі здорового глузду, що, на мою думку, ухваленням закону державу Україну й її Конституцію помножили на нуль. Мене обурює, що ті, хто б’є себе в груди, що вони борці за демократію та європейську Україну, займаються абсолютно нікому не потрібним облаштуванням своїх власних інтересів.
На неконституційність закону по суті вказано у висновку головного юридичного управління Верховної Ради. В чому неконституційність ухвалення?
Цей же закон ухвалили у редакції першого читання! При цьому профільний комітет готував документ до другого читання, було багато поправок. Але все це проігнорували. А зміст взагалі не витримує жодної критики. Закон в принципі не може регулювати процедуру ухвалення Конституції. Адже це питання регулюється виключно самим Основним Законом, а там навіть теоретично не передбачено ухвалення нової Конституції.
В Конституції чітко записано, що єдиним законодавчим органом країни є Верховна Рада. А закон про референдуми дозволяє ухвалювати їх на референдумі - все поставлено з ніг на голову.
Ми мали схожу ситуацію під час ухвалення змін до Конституції на референдумі в 2000 році. Можна порівнювати той процес з нинішнім?
Зараз вони творять набагато гірші речі. Кучма тоді виніс конституційні поправки на референдум, що мав консультативний характер. Ухвалений же закон передбачає референдуми, що мають обов’язкову силу. В Конституції про це не говориться. Там є тільки необхідність проведення референдуму з чіткого переліку питань, також вказано, що саме виносити на референдум заборонено. Можна проводити референдум про внесення змін до окремих розділів Конституції, щоб народ ратифікував прийняті в Раді поправки. Також це стосується питань зміни території української держави. Більше нічого.
Представники влади стверджують, що ухвалення і скасування законів – це нормальна європейська практика прямого народовладдя…
Так, якщо такі процедури прописані в Конституції держави, тоді будь ласка. Наприклад, у Швейцарії є така конституційна практика, все це прописано в їхньому Основному Законі. У нас цього немає.
За вашою інформацією, чи може цей закон потрапити на розгляд Венеціанської комісії?
Може, якщо до Венеціанської комісії звернуться суб’єкти, які мають на це право. Тоді він стане предметом розгляду. Суб’єктами звернення є органи української влади та органи Ради Європи.
Мої повноваження в ПАРЄ закінчилися, я це ініціювати не зможу. Це вже питання до нового парламенту і тієї опозиції, яка там буде. Не знаю, чи захоче вона це робити, хай про це думають Яценюк, Турчинов і Кличко. Проте юридичні механізми для цього у них є. Інше питання, чи наша влада зважатиме на висновок Венеціанської комісії.
В 2000 році Конституційний суд однозначно сказав, що будь-які зміни до Конституції має ухвалювати парламент. Є надія, що нинішній склад КС займе ту ж правову позицію?
В 2000 році Конституційний суд був органом конституційної юрисдикції. Зараз же Конституційний суд – це обслуговуючий персонал владної системи. Від них чогось чекати не варто. КС себе «закінчив», коли в неконституційний спосіб запровадив новий конституційний правопорядок в Україні, не маючи на це повноважень. В 2010 році, коли вони повернули Конституцію в редакції 1996 року, вони себе знищили.
Головне юридичне управління Верховної Ради чітко вказало на неконституційність законопроекту. Чому цьому управлінню до сих пір дозволяють критикувати проекти влади?
Управління має існувати, це нормальний структурний підрозділ парламенту. Вони роблять експертні висновки, в тому числі і на відповідність Конституції. Інша справа, що Литвин «в гробу их видел в белых тапочках» - тому й працюють.