Павло Різаненко: Сьогодні Рада вже інша, у влади де-факто немає більшості

Призначення київських виборів сьогодні уперлося в нову перешкоду. Перед тим, як дійти до «найсмачнішого» депутати більшості і опозиції дружно голосували за призначення позачергових виборів сільських голів. Доки справа не дійшла до питання щодо виборів мера Василькова в Київській олбласті: опозиція кнопки натиснула, а «регіонали» – ні. Після цього вже опозиціонери пішли на принцип і саботували наступні голосування – зокрема щодо призначення виборів меру Алчевська. Перемовини лідерів фракції нічого не дали.

«Регіонали» мотивують своє неголосування по Василькову судовим позовом щодо звільнення минулого мера, опозиція вимагає призначення виборів, незважаючи ні на що. Владу зрозуміти можна – перемога на перевиборах провладному кандидату тут не світить, а майже столичний Васильків – занадто ласий шматок, щоб його так просто віддавати. Після того, як екс-мер Сергій Іващенко добровільно склав свої повноваження, обов’язки міського голови виконує секретар міськради Олександр Скиба, близький до «регіоналів».

Лідери фракцій нібито домовились почати завтрашнє засідання з «васильківського» питання. Чим це містечко таке особливо для опозиції та чи буде знайдений вихід з чергового парламентського ступору, «Главкому» розповів «ударівець» Павло Різаненко. Політик на парламентських виборах виграв округ в іншому місті-супутнику Києва – Броварах, де його головним конкурентом вважався так званий «масажист Миколи Азарова» - Сергій Федоренко.

Проясніть сьогоднішню історію з Васильковом. Свого часу дуже схожа ситуація трапилась і в ваших рідних Броварах.

Проти мера міста Василькова була порушена кримінальна справа, після чого він написав заяву про складення своїх повноважень за власним бажанням. Профільний парламентський комітет ще в лютому розглянув питання про призначення нових виборів, підтримав його і виніс на розгляд Верховної Ради. «Регіонали» кажуть, що нібито в березні якась людина подала позов. Може, він і є, але ніякого судового рішення наразі немає. І як можна примусити працювати мера, який написав заяву за власним бажанням? Взагалі не уявляю, яке може бути рішення суду в цій ситуації.

Але я чітко розумію, що це певна схема. Вона вже застосовувалась в Броварах, де мера звільнили в 2008-му році і також був кимось поданий позов про незаконне звільнення цього мера. Суд прийняв справу до розгляду і на протязі двох років, доки не прийшла пора чергових виборів, не виносив рішення. А місцева рада, що мала відіслати відповідне подання до Верховної Ради, посилалась на цей судовий позов, і ніяких рішень щодо перевиборів не приймала. Весь цей час обов’язки мера виконував секретар, а влада готувала до виборів свого кандидата, якого в неї не було в 2008-му. Але суд не може перебирати на себе компетенцію Верховної Ради – призначити дострокові вибори є її обов’язком.

Коли «регіонали» «прокотили» сьогодні рішення по Василькову, вони розуміли, яку ланцюгову реакцію це викличе?

Це до них питання. Я – новий депутат, і мене дуже розчаровує те, що я бачу. У Партії регіонів, мабуть, з радянських часів залишився цей більшовицький підхід: якщо нам щось треба – це правильно, якщо не треба – неправильно. Але зараз Рада інша – в них де-факто немає більшості, вона існує лише на папері.

Так в такій ситуації їм навпаки треба вас чимось задобрювати, а не дратувати.

Вони нас можуть задобрити одним – дотриманням законності. Вони думають, що завжди можна про щось домовитись, але потрібно, щоб ті, хто приймає закони, самі почали їх поважати і за ними працювати. А вони не звикли цього робити. 150 чоловік в залі прийняли мовний закон – і нормально.

Як, на ваш погляд, вирішиться питання з найголовнішими виборами – київськими?

Не можна говорити, що вони найголовніші. Вибори повинні пройти у всіх 117 населених пунктах, щоб були забезпечені конституційні права громадян.

Але ви зараз самі не голосуєте за вибори, зокрема в Алчевську.

Не може бути вибірковості. Ми ж до Василькова за все голосували.

Сьогодні в перерві було засідання за участі лідерів фракції, де домовлялися, але ні до чого не домовились. Навіщо було повертатись в сесійну залу?

Я не був учасником перемовин, але можу зробити свої висновки. Зібрались, поговорили – і Партія регіонів вирішила зробити, як їй вигідно. Мовляв, давайте ми питання по Василькову відправимо на доопрацювання в комітет, а по всіх інших продовжимо голосування, начебто нічого не було. Але комітет вже висловив свою думку, що немає підстав не розглядати цей законопроект. «Регіонали» вважають, що опозиції можна пообіцяти і не виконати – на їхньому жаргоні це називається «кидаловом».

Опозиція вимагає призначити вибори в Києві на 2 червня. Навіщо «Удар» в такій ситуації цейтноту ще й вимагав внесення змін в закон щодо двотурових виборів мерів та іншого? Зрозуміло ж, що це затягне процес і взагалі нічого не буде.

Ці ж зміни подані не сьогодні, а давним-давно. Слухайте, хто у нас затягує з виборами мера, Київради? Більшість Партії регіонів. Опозиція ж сама нічого не може ухвалити, але може підтримати законне правове рішення.

Без мера не тільки Київ, а й Чернівці, Херсон, Миколаїв, Ялта… До них теж руки в парламенту не дійдуть?

Принцип один для всіх – вибори повинні відбутись, але не може бути вибірковості. Поки не буде однакового підходу до всіх міст, ми будемо утримуватись при голосуваннях.

Тобто проблема з Васильковом може взагалі заблокувати всі вибори тепер, і в Києві в тому числі?

Ви неправильно перекручуєте питання. Це не питання Василькова, а фундаментальне питання. Для нас все одно, чи це Васильків, чи якийсь населений пункт, вибачте, Луганської області. Не можна позбавляти громаду права на місцеве самоврядування.

Є така популярна версія, що Віталію Кличку невигідні зараз київські вибори, бо його мета – президентські вибори…

Може, в когось і є така думка, але є й інша – що вибори мера – це гарний плацдарм перед 2015-м роком.

Але щось ніхто з київських мерів не ставав президентом.

Я ж кажу – думки є різні.

Яценюк заявив, що опозиція заблокує Київраду, якщо не будуть призначені вибори в Києві. Чи не логічніше тоді заблокувати роботу парламенту, вимагаючи їх призначення?

Щодо блокування Київради мені нічого не відомо. Взагалі блокування – це інструмент, який має бути задіяний виключно задля того, щоб змусити саму Раду працювати в рамках закону.

Так вона ж його порушує, не призначаючи вибори.

Якщо порушення відбувається поза межами Ради і вона до нього не причетна, на мою думку, блокувати її не треба. До того ж, блокування може бути не тільки фізичним. Коли рішення не ухвалюються, як сьогодні, це теж де-факто блокування. Ми з самого початку роботи цієї каденції виховуємо депутатів, як працювати по закону. Виконавча влада зараз підім’яла під себе судову, і єдиний орган, непідвладний виконавчій владі, – Верховна Рада, яка якось ще працює. І ми бачимо спроби її зламати, щоб вона просто підмахувала і легітимізувала те, що приймається десь в Адміністрації Президента.

Так нічого ж в них не виходить. Владі вигідна дестабілізація непокірного парламенту?

Вони дійсно пробують розповідати про погану недієздатну Раду, але ми повинні пояснювати виборцям нашу позицію, що Рада – незалежний від виконавчої влади орган. Зараз я бачу таку демонстрацію підходів від Партії регіонів і Президента, що їм потрібен або слухняний парламент, який буде підмахувати все, що їм потрібно, або нехай він не працює взагалі.

Тобто Партія регіонів зацікавлена в перевиборах чи в зависанні нинішньої ситуації?

Перевибори їм невигідні, бо соціологія показує, що ситуація для них погіршилась, тому результат буде гірший. Але з іншого боку ляльководи Партії регіонів не згодні, щоб Верховна Рада ухвалювала якісь самостійні рішення. Тому Рада не працює, суді підім’яті, а виконавча влада що хоче, те й робить.

А «Удару» були б вигідні перевибори?

Ми готові до перевиборів.

Навіть по чистій мажоритарці, як пропонували «регіонали»? Чи це рішення в цій Раді ніколи не пройде?

Я не бачу такої можливості – у Партії регіонів не вистачить голосів. Тобто або дострокові вибори пройдуть по старій системі, або, якщо вже її змінювати, то опозиція буде голосувати тільки за пропорційну систему з відкритими списками.

Ви, мабуть, чули про нещодавні ініціативи, які називають Харківськими та Херсонськими, які передбачають повну зміну владної конструкції шляхом референдуму. Зокрема, пропонується зробити двопалатний парламент, що дуже вдарить по опозиції. Вважаєте, це все серйозно чи це пробний шар задля перевірки громадської думки?

Про реальність важко судити, але такі спроби дійсно є. Це така спроба тестування – піде чи не піде. Але зміна Конституції через такий псевдореферендум, коли всі виборчі комісії контролюються виконавчою владою, – це вже крайній сценарій.