Руслан Кошулинський: Євроінтеграція викриє всіх агентів Кремля в Верховній раді
Віце-спікер вважає, що євроінтеграцією Янукович рятує себе від долі Лазаренка чи Каддафі
На початку нового парламентського сезону більшість та опозиція планують об’єднатися для ухвалення законопроектів, необхідних для підписання Угоди про Асоціацію з ЄС у листопаді. Тож зараз «регіоналам» треба буде займатися не стільки звичними пікіровками з опонентами, скільки нейтралізовувати внутрішньопартійну фронду та ситуативних союзників комуністів, які не сприймають західного вектору руху.
Віце-спікер від «Свободи» Руслан Кошулинський ділиться своїми думками про найближче життя Верховної Ради, прогнозує подальші дії проросійського лобі і пояснює, чому Янукович раптом заговорив про референдум.
Які у вас очікування від початку сесії? Здається, що на цьому тижні будуть розглядатися законопроекти, що об’єднають більшість та опозицію.
Переконаний, що перші два місяці роботи третьої сесії Верховної Ради цього скликання пройдуть в лейтмотиві євроінтеграційних процесів і ухвалення низки законів. З огляду на це і буде скерована вся діяльність Верховної Ради.
Рибак неодноразово акцентував, що в парламенті більше не буде бійок. Ви теж вважаєте, що градус протистояння знизиться з огляду на спільні задачі?
Я не «касандрую» і ніколи в політиці не говорив «ніколи». Всяке в житті буває і ніхто ні від чого не застрахований, але сьогодні максимальна робота депутатів буде скерована в євроінтеграційному напрямку. А як і що там вийде – побачимо.
Ви відчуваєте щирість «регіоналів» в підписанні Асоціації з ЄС?
Першоджерело – в мотивації, а вона в нас різна. Опозиція виконує свої програмові засади, а які засади виконує Партія регіонів, не знаю. Слава Богу, що вони стоять на цих принципах, але то їхні проблеми.
«Свобода», на відміну від тієї ж «Батьківщини», ніколи не ставила євроінтеграцію в числі пріоритетів.
Просто Україні це зараз необхідно для розвитку. Але ми ніколи не виступали проти цього, і в нашій програмі чітко записані євроінтеграційні прагнення України. Тут немає жодних протиріч.
Чи підтримає ваша фракція законопроект щодо недискримінації сексуальних меншин, який вимагає ЄС?
Переконаний, що Верховна Рада зараз не проголосує це питання.
А ваші будуть голосувати?
Ні, не будуть. В тій редакції, в якій він був, законопроект не отримає підтримки фракції. Думаю, що це надумана вимога з огляду на те, що до жодної країни, яка підписувала Асоціацію, не було представлено саме такої вимоги. Хочу нагадати, що, наприклад, Литва нещодавно схвалила закон про заборону популяризації подібних речей. Наші європейські партнери прекрасно розуміють, що в багатьох суспільствах дискусія до таких законопроектів тривала до десятка років. І вимагати його ухвалення від України з традиційними християнськими цінностями є неправильно. Тому зараз це питання навіть не порушується в такому контексті.
Зараз ми бачимо, як в Партії регіонів з’явилися ті, хто відверто критикують євроінтеграційний вектор. Як ви вважаєте, наскільки численною може бути проросійська група «яструбів» в ПР?
Це питання, скоріше, до керівництва фракції ПР. Але якщо і буде якась така групка, вона буде нечисельною, бо залежність від вищого керівництва там вагома. Думаю, знайдуться достатні важелі, щоб впливати на депутатів. Але в Україні є й частина представників тих, хто залежить від Російської Федерації. Якщо проаналізувати, хто почав порушувати це питання, то це саме ті, хто отримував державні нагороди від Росії.
Чи можна очікувати на цій сесії зменшення порогу для створення фракції з нинішніх 32-х депутатів?
Давайте ввімкнемо політичну математику – кому це треба?
Та хоча б мажоритарникам-позафракційним.
Також гіпотетично тим, хто вийшов з «Батьківщини». Треба хоча б 15 людей, в той час як зараз – 32. Хто проголосує за зниження порогу? Навіть якщо «регіонали», то їм потрібна підтримка хоча б однієї фракції. А я таких не бачу, бо тоді відбудеться переформатування, треба буде повністю перегравати комітети. Принаймні до підписання євроінтеграційних документів цей крок нікому не потрібен.
Чи взагалі є зараз в парламенті заявки на створення нових груп, вихід депутатів з фракцій?
Поки що я не бачив таких заявок. Є 48 класичних міжфракційних груп, які об’єднуються за різним принципом – за Чернігівщину, Оболонь і так далі. Але про об’єднання у фракційну групу немає навіть ніяких думок.
Думаю, що, наприклад, в панів Порошенка та Єремеєва такі думки є.
Думаю, що такі думки завжди будуть у обмежених в доступі, які мають бажання часткової реабілітації. Але сьогодні в них мало сил, щоб ухвалити рішення про зміни до регламенту. Принаймні до підписання Асоціації з ЄС політична складова буде невигідна для ось таких парламентських пертурбацій.
А пізніше?
Тоді ми і побачимо найактивніші впливи, які має російське лобі в українському парламенті –чітко стане видно, на кого поставили. Бо після підписання Угоди про Асоціацію треба буде ще пройти процес ратифікації, і Росія буде персонально працювати з конкретними членами ЄС. Тоді Росія включить всі свої контакти впливу, в тому числі, в Верховній Раді. Може навіть статись невелике об’єднання навколо якоїсь фігури – тоді і стане помітно, хто від кого більше залежить. Чи є таких людей багато – не знаю, бо не в курсі, за якими мотиваціями вони ставали народними депутатами. Деякі проявилися одразу, а деякі ще латентні.
Ви казали, що не в курсі, які заяви поступили на адресу парламенту. Але стало відомо, що пан Новинський увійшов у фракцію Партії регіонів, хоча в ході кампанії в Севастополі божився, що буде позафракційним.
Я вам сам можу стільки депутатів назвати, які казали, що цього не зроблять, а потім зробили. Шкода, що суспільство поки політично недосвідчене, бо якщо в цивілізованій країні політик собі таке дозволяє, – це його політична смерть. Але всі ж, в принципі, знали, що він так вчинить.
Янукович в своєму нещодавньому телеінтерв’ю натякнув, що питання щодо вектору інтеграції може бути винесене на референдум. Чи реально це зробити до самміту в Вільнюсі?
Думаю, зараз вже йде розмова про президентську виборчу кампанію. Євроінтеграція – нелогічний хід для Партії регіонів з огляду на їхню програму. Виглядає так, нібито йде відмивання грошей. Якщо вони не легалізують те, що нахапали, їх очікує доля Лазаренка або Кадафі. А щоб легалізуватися, треба прийняти світові правила гри. Друге, на що бути дивитися Захід: якщо Янукович виграє президентську кампанію – значить, громадяни України підтвердили законність набутих коштів. Але вибори ще треба виграти, і за допомогою референдуму можна підтягнути до другого туру Симоненка – єдиного кандидата, в якого вони можуть виграти. Це поле, в якому Партія регіонів вміє працювати і з якого вона вже витискала комуністів.
Питання виборів в Києві на погоджувальній раді не обговорювалося тому, що зараз більше на часі інші питання?
Переконаний, що Регіони будуть робити все можливе, щоб цих виборів не відбулося.
Але по проблемних округах компроміс знайдений?
Це вимога європейської сторони, і тут вже ми дотиснемо. Якщо опозиція добере ще п’ять мандатів, це Регіонам, звісно, невигідно, тому вони збільшили кількість проблемних округів до семи. Вони запропонують варіант оголосити вибори до самміту в Вільнюсі, а самі вибори провести в грудні.
Чому опозиція так налякана виборами в грудні?
Попередня дата – 22 грудня – це практично різдвяні канікули в Європі. І залучити спостерігачів до якогось якісного контролю в цей період буде дуже складно.
Чи питання Тимошенко буде вирішене за участі парламенту? Чи ЄС настільки зацікавлений в підписанні Асоціації, що закриє на нього очі?
Я не був учасником перемовин, але є заява Тимошенко, в якій вона попросила не ув’язувати її долю з долею Асоціації. Проте, зрозуміло, що без її підписання її точно не випустять, а в противному випадку є шанси.
Те, що Олега Тягнибока не запросили на засідання комітету з закордонних справ в Брюсселі – це окремий випадок чи тенденція в ставленні до «Свободи» в Європі?
Але хто важливіший – якийсь комітет чи комісар Фюле, який зустрічався з Тягнибоком? Ясно, що є велика ідеологічна боротьба, і ясно, що в Україні націоналісти отримали одну з найбільших фракцій. Згадайте, скільки було вереску і крику, щодо того, щоб «Свободу» не сприймали в опозиції, була заява депутатів Кнесету, ще чиїсь... Але це не впливає на вибір українців, і Фюле тут вчинив справедливо. А те, що якийсь один депутат не зустрівся з іншим – то його справа.
У вас були свого часу багато ініціатив щодо зниження видатків на утримання Верховної Ради. Чи на цій сесії плануєтесь просунутись в цьому напрямі?
Звісна річ, що ці ініціативи вже є і нікуди від них не дітися. Для нас це додатковий чинник їх максимально проштовхувати. Більше того, як тільки нам вдасться підписати Асоціацію, нам буде набагато легше приводити політичну парламентську етику в русло європейськості. І ми знову повернемося до поправок щодо зменшення видатків на депутатській корпус.