Юрій Левченко: Ми мали агентів в штабі Пилипишина, тому про все знаємо

Під навалою новин з Євромайдану перевибори у спірних округах потьмяніли і відійшли на другий план. Видається за ймовірне, що опозиція пустила їх на самотік – чи то не переймаючись долею кількох мандатів, коли йдеться про повне перезавантаження системи влади, чи то розраховуючи на ефект Майдану, чи то втративши пильність від останніх неочікуваних успіхів.

В усякому разі, маємо те, що маємо: влада тим чи іншим способом добилася перемоги у чотирьох з п’яти округів. І якщо Первомайськ або Черкаси географічно досить віддалені від Києва, отож відлуння революції могло до них не долітати, то у столичному ВО №223, де від опозиції єдиним кандидатом повторно балотувався «свободівець» Юрій Левченко, опозиціонери цілком могли розраховувати на позитивний результат. Особливо – з урахуванням екзит-полів, які показували перевагу «свободівця» над Віктором Пилипишиним в понад 10%.

Але Левченко несподівано для усіх програв. Причому програв тихо і швидко. Влада не стала йти на конфронтації та протистояння, а нахабно «продавила» потрібні рішення ДВК, використавши перевагу у членах комісій, заведених туди через технічних кандидатів. «Оцените красоту игры», - казав у таких випадках Михайло Чечетов.

«Свобода» заявила, що не визнає вибори у ВО №223 і збирається оскаржувати їх результат. Про це «Главкому» розповів кандидат у народні депутати від опозиції Юрій Левченко.

«Свобода» заявила, що не визнає вибори у ВО №223. Чи чекали ви такої кількості фальсифікацій, як було зафіксовано?

Ми в п’ятницю вже мали відповідну інформацію. В нас вже були наші агенти в штабі Пилипишина, які нам повідомили, що будуть малюватися відповідні результати, а тітушки мали забезпечити намальовані результати. У суботу нам вдалося заслати двох людей на збори членів комісій від Партії регіонів і її сателітів. Збори проходили в штаб-квартирі Партії регіонів в кінотеатрі «Зоряний». Про вибори та фальсифікації на зборах розповідав заступник голови Шевченківської районної організації Партії регіонів Віктор Кушнарьов, в нас є аудіозапис.

Тому ми очікували, що все буде саме так. Але ми, можливо, не були на 100% готові до того, що навіть коли на дільниці присутній народний депутат – і то їм буде, за великим рахунком, по барабану.

На мою думку, ми зробили, можливо, на 95% усе, що могли зробити. Коли є команда зверху робити такі речі, то є одна технічна проблема. Вона полягає у тому, що у влади є більшість в комісіях. У них є п’ятдесят технічних кандидатів, які можуть виставити кожен по спостерігачеві, отож виходить, що на кожній дільниці – по десять тітушок з посвідченням спостерігачів, яких ти не можеш вигнати, бо формально вони спостерігачі. Тому технічно протидіяти тут майже нереально. Хіба що поставити по три народні депутати на кожну дільницю, а це неможливо.

Збоку це виглядає так, ніби ви як минулого року не були готові, так і цього, хоча мали рік на підготовку.

Це абсолютно різні вибори, рік тому також були тотальні фальсифікації, але тоді вони купували рішення судів про перерахунок, псували бюлетені і т.д. А тут елементарно дали вказівку зверху, що кожен їхній голова комісії має просто оголосити певний результат. І все.

Протидіяти цьому можна було кількома шляхами. Наприклад надіслати по три народні депутати на кожну дільницю, але це фізично неможливо, бо було п’ять округів і, відповідно, опозиційні депутати розкидані по Україні. Або ми повинні були мати своїх технічних кандидатів і тітушок, що теж неможливо – ми таким чином не працюємо. Та і у будь-якому випадку, режим завжди буде мати більше технічних кандидатів, ніж опозиція, це зрозуміло. Третій варіант – ми могли елементарно зірвати ці так звані вибори. Але тоді постає питання: чи маємо ми право підставляти своїх рядових членів партії під кримінал за цей округ? Ми ж бачимо, що в нас відбувається, бачимо кількість кримінальних справ, хлопці тільки-но вийшли з СІЗО деякі. І ми вирішили, що один округ не вартий десятків наших хлопців за гратами.

А чому не використали потенціал Майдану? От ви кажете, що тітушки на дільницях – то можна було привести на кожну дільницю по 100-200 чоловік, чинити психологічний тиск.

Чесно кажучи, це питання не зовсім до мене. Я закликав неодноразово і в зверненнях, і в соцмережах, і наші депутати закликали людей виходити під дільниці. Можливо, люди навпаки очікували, що от Майдан - вже перемога, і вже все нормально, тим більше у Києві.

Електорально так воно і було. Коли кожен сусіда питає: за кого голосував? А той каже: за Левченка. Потім питає другого – і той каже, що за Левченка, і т.д. Я це все відчував, об’їжджаючи дільниці: зі мною п’ять-шість людей віталися на кожній дільниці, підтримували. І відчуваючи тотальну підтримку опозиції у них в районі, люди просто не очікували, що буде такий плювок. Тому мало хто вийшов до дільниць.

Відверто кажучи, інформація про підготовку до фальсифікацій на ВО №223, зокрема так званих «пірамід», ходила дуже давно, час на розробку плану протидії був, але усі ці «домашні заготовки» спрацювали…

Так, ми самі про це казали, робили розслідування і все показували. Але, тут питання не тільки в «пірамідах». Це йому (Пилипишину – «Главком»), звичайно, додало. От у нього є реально 25% за рахунок пірамід. Решта – це елементарне фальшування результатів. Рік тому у нього теж були піраміди, можливо, не настільки інтенсивні, але були. Але, наприклад, одна й та сама дільниця на Нивках: рік тому за Пилипишина 300-350 голосів, а сьогодні – 850. Це не піраміда. Це просто малювання.

Якщо було стільки порушень, до того ж очікуваних – може, потрібно було принципово добиватися переформатування ЦВК? Чому цих вимог немає у списку вимог Майдану?

Вимоги такі були, я особисто чув, як їх висували. Можливо, для Майдану вони не були такими першоплановими у порівнянні з тим, що стосується співпраці з ЄС, або покарання відповідальних за розгін мирних демонстрацій, взагалі – тим, що стосується повного перезавантаження політичної системи. І це правильно. Та і об’єктивно кажучи, ми ж бачимо, що регіонали у Верховній Раді не готові голосувати за будь-що, не кажучи вже про зміну ЦВК.

Минулого року влада витратила близько мільярда гривень на камери спостереження на дільницях. Цього року їх скасували через неефективність. Чому ще до виборів не була розгорнута кампанія щодо покарання причетних до цього грандіозного «розпилу»?

Камери б нічого не змінили. Ми подавали відповідні звернення і запити в так звані правоохоронні органи, прохали розібратися, на що ці гроші пішли. На мою думку, це був просто дерибан мільярду бюджетних гривень. Бо ці камери навіть не знімали процесу підрахунку голосів.

Чи не здається вам, що на вашому рейтингу відбилося повалення пам’ятника Леніну на Бесарабці?

Я так не вважаю. Врешті-решт рік тому я отримав 28%, а цього року – 50%...

Але це з урахуванням ефекту Євромайдану, протестними настроями.

Тут вже важко визначити, що і наскільки вплинуло. Наприклад, Пилипишин випустив п’ять повнометражних газет про мене, 8-12 сторінок кольорових, з абсолютними вигадками, бридкими речами. Але це все припущення, а екзит-пол реальність

А технічні кандидати – наскільки відчутно вони відтягнули у вас голоси?

Оці підставні Левченки, за нашими підрахунками, відібрали у нас щонайменше тисячу голосів.

А інші?

Щодо інших ще триває підрахунок.

Ви будете оскаржувати офіційні результати виборів?

Так, безумовно.

До ЦВК? Чи є в цьому сенс, якщо Центрвиборчком покриває фальсифікації?

Ми свідомі того, що це не дасть ніякого результату. Ми взагалі ці вибори не визнаємо. Але оскаржувати треба, щоб нам потім не закидали: ви такі-сякі, пропонуєте правову державу, а самі навіть до суду не подали. Це треба зробити обов’язково, щоб бути чистим перед собою та суспільством, зробивши все можливе для захисту голосу людей.