Владислав Атрошенко: Для зміни Конституції залишилося переконати 60 депутатів

Партія регіонів сьогодні зробила чергову заяву. Цього разу провладні депутати вирішили залякати громадян втратою незалежності України. Регіонали переконаують, що в областях на акціях протесту орудують бандити, а лідери опозиції не хочуть брати на себе відповідальності за дії розлючених людей. Попри спільну заяву з осудом протестувальників від імені партії, у парламентській фракції ПР не все так однозначно. Зізнання деяких поки що її членів дають підстави стверджувати, що за Богословською, Жванією, Мельниченком та Сухим готові піти й інші. Так, вчора у ЗМІ з’явилася сенсаційна заява групи депутатів, серед яких не тільки позафракційні, а й регіонали. Парламентарі, яких вважали опорою більшості, закликають колег підтримати повернення до Конституції 2004 року, а також виконати інші вимоги опозиції. Серед підпис антів нібито виявився і член фракції Партії регіонів, обраний в окрузі на Чернігівщині Олександр Атрошенко.

У списку парламентарів, які поставили свій підпис під заявою групи депутатів є і ваше прізвище. Підтверджуєте?

Ні, я не підписував цей документ. Я з повагою ставлюся до будь-якої депутатської групи. Але хотів би зауважити, що перш ніж оголошувати на всю країну списки депутатів, які входять до групи, хотілося, щоб хоч по телефону, або в будь-який інший спосіб були проведені консультації. Аби на самому початку не нівелювати цілі і задачі, які ставляться групою. Якщо ми засуджуємо голосування руками в Раді, оскільки це нівелює парламентаризм, то в якийсь мірі нівелюють парламентаризм і подібні заяви, які робляться без узгодження з депутатами.

Хто виступив ініціатором цієї заяви?

Не уявляю. Я про це дізнався з інтернету.

А чии поділяєте вимоги, які викладені в цьому документі?

Погоджуюся із заявою. Це ті висловлення, які я неодноразово робив публічно в місцевій чернігівській пресі тощо. Але на сьогоднішній день треба зрозуміти і наступне. Одна справа -приборкати ситуацію в політичній площині, передати відповідальність Верховній Раді. А інша справа – початок кулуарних процесів, мета яких – переформатування парламенту, уряду. Перше, що має зробити Верховна Рада – це проголосувати 300 голосами зміни до Конституції. Такої більшості на сьогоднішній день ще немає, але з депутатами необхідно працювати, розмовляти. Загальна тенденція така, що ця більшість має з’явитися найближчим часом.

Що має вплинути на депутатів, щоб 300 голосів з’явилися?

Давайте почнемо з арифметики. В залі 450 депутатів. Серед них 203 регіоналів, а також 32 комуністи. Для зміни Конституції потрібні 300 голосів. Опозиція має 215 голосів. Тобто для зміни до Конституції не вистачає 85 голосів. Ця кількість має бути з фракції Партії регіонів, абсолютно реальна кількість. Серед них група Льовочкіна, низка позапартійних мажоритарних депутатів, серед яких і я, це низка свідомих незаангажованих людей, для яких майбутнє України вище особистого майбутнього в Партії регіонів.

Скільки з цих 85 регіоналів вже сьогодні готові підтримати зміни до Конституції?

З цієї кількості гарантовано вже зараз буде 25-30 депутатів. Тобто залишиться переконати 55-60 в тому, що майбутнє України важливіше за їхнє майбутнє в ПР. Причина того, що є сьогодні в країні полягає в тому, що президент здебільшого обраний однією частиною України. У випадку з Ющенком, згадайте, він не був сприйнятий сходом і півднем України. У випадку з Януковичем він не був сприйнятий Заходом України.

Люди на Майдан вийшли не через те, що Україна не пішла в Європу, а через корумповану державу, яка працювала проти людини на сході, на заході, на півдні і на півночі. Держава не була з людиною. Разом з тим, сьогодні ми підійшли до тієї межі, коли абсолютно чітко зрозуміло, що президент, який представляє одну частину Україну може бути президентом, але він не повинен бути на чолі президентської держави. Нехай він буде на чолі парламентської держави. І тоді коаліційне формування уряду збалансує владу територіально, воно наблизить владу до людини. Якщо сьогодні депутат не може потрапити до міністра, міністр не чує і не знає проблем людей – це також причина того, що люди виходять на Майдан.

Але президента і Партію регіонів загалом не підтримують навіть в тих регіонах, де колись підтримували, нині протести вирують на Дніпропетровщині, у Запоріжжі…

Послухайте! Ми повинні розвести аналіз поточної емоційної ситуації і ухвалення збалансованих рішень, які унеможливлять таку кризу, яку ми спостерігаємо зараз. Я б не хотів коментувати, де, в якій черговій області створені які комітети. Це розкручування того маховика, який зупинити складно. А зупиняти його треба лише в політичній площині.

Тобто народні ради, створені в областях, поза законом?

Дуже складне питання. Вони не поза законом. Сьогодні, якщо ми бачимо народні ради на Західній Україні, вони повністю легітимізовані голосуваннями обласних рад, які обиралися легітимно. З правової точки зору це абсолютно легітимні формування. Там, де ці громадські ради не підтримані обласними радами, юридично це питання складне. Але на цьому етапі не варто аналізувати цю ситуації глибше, ніж записано в Статті 5 Конституції України, яка чітко говорить, що влада належить народу.

У східних регіонах України влада на акції громадян відповідає насилллям. То чи мають право громадяни захищатися в тому числі за допомогою сили?

Вихід з цієї ситуації – це прийняти абсолютно нормальну пропозицію, яка лунали сьогодні. Це переформатувати уряд. Скажу, що політично Яценюк потрапив в дуже складну ситуацію. Пропозиції, озвучені президентом України відповідають світовій практиці врегулювання кризи.

Що б ви порадили робити Яценюку?

Якщо він пристане на пропозицію Януковича, він буде політичним трупом в середині України, а якщо не пристане на пропозицію, то буде політичним трупом у світі. Сьогодні, у ситуації яка є, багато в чому відповідальність лежить і на владі, і на опозиції. Оскільки кожна зі сторін думає про свої рейтинги. Будь-які рішення, які приймала б кожна зі сторін, в тому числі Яценюк, повинні слугувати єдиним для врегулювання політичного конфлікту об’єднанням країни, унеможливленням поглиблення кризи у скочуванні до реальної громадянської війни. Це має бути головним, а не особисто його рейтинги. До речі, рейтинги президента також не підвищилися від того, що він запропонував Яценюку посаду прем’єра.

Але пропозиція високих посад для лідерів опозиції виглядає тепер не дуже привабливо. Здається, Янукович запізнився з такими поступками на тиждень, а може, й на міяць. У Майдану тепер одна єдина вимога – відставка президента.

Опозиція не представляє народ – це дійсно так. Сьогодні владі потрібно виходити на відкритий діалог з народом, пояснювати позицію. Ситуацію, що склалося, найбільш ефективно врегулювало би рішення президента про дострокові вибори усіх гілок влади, в тому числі президентської.

Чому Янукович не погоджується на це?

На сьогоднішній день потрібно розуміти наслідки і відповідальність сторін і для економіки в тому числі. Сьогодні і ми, і країна, стоїмо на порозі економічної кризи. Країна останні декілька місяців знаходиться на межі дефолту. Сьогодні реальні надходження до Державного бюджету України в рази відрізняються від запланованих. Потрібно відповідально поставитися до того, що мільйонам українців потрібно платити пенсії, мільйонам бюджетників платити зарплати. За цих обставин, які є, березень 2015 року був би прийнятним (для президентських виборів – «Главком»). В разі голосування за повернення Конституції 2004 цей термін (вибори президента – «Главком») прийде наприкінці цього року, це питання вирішується автоматично. Питання повернення Конституції 2004 року обговорюється нині в Адміністрації президента. Уже прийшов той час, коли від стадності і від колективної безвідповідальності в тому числі у фракції Партії регіонів треба перейти до індивідуальної відповідальності заради майбутнього України. Завжди у ПР депутати боялися, і бояться висловлювати свою позицію. Відкрито бояться висловлювати свою позицію в усіх партіях, і в провладних, і в опозиційних.

Де вихід?

Ми повинні дочекатися чіткої відповіді від групи Яценюка, чи приймає він пропозицію. Або не приймає, або на яких умовах приймає. Цілком вірогідно, що він прийме цю пропозицію, але на умовах прийняття Конституції 2004 року. В такому випадку влада повинна дуже серйозно замислитися над ситуацією, коли значна частина території України вийшла з-під контролю центральної виконавчої влади.

Ви говорите дуже обережно. До чого це може призвести?

Якщо влада і опозиція нездатні прийти до політичного компромісу в середині країни, то у гру вступають різні політичні центри світу. На сьогоднішній день на Майдані і на Грушевського давно вже грають і Росія, і Захід. Не дай Боже, якщо ми продовжуватимемо уникати відповідальності і не врегулюємо політичну кризу, яка є, то розрив України цілком можливий.

Наскільки вірогідне введення надзвичайного стану (НС)?

З точки зору здорового глузду це маловірогідний крок. Але час покаже.

Ви б підтримали введення НС у Верховній Раді, якби з’явився указ президента про це?

Ні за яких обставин. Це шлях в нікуди, це подальше загострення кризової ситуації і перехід до реальної партизанської і громадянської війни.

А яку думку з цього приводу мають ваші колеги з більшості?

Я не спілкувався більше тижня з депутатами. Але за цей тиждень настільки загострилася ситуація, що мені здається, що настрої депутатів значно змінилися, ніж були тиждень тому. Мені здається, що депутати від колективної безвідповідальності і стадності все ж таки переходять до індивідуальної відповідальності і бачать настрої в своїх регіонах. Фактично вони розуміють, що є українцями, складали присягу народові України, а не окремій особі.

Тобто введення НС не буде?

Вірогідність прийняття абсурдних рішень сьогодні в парламенті зменшується, але все ще досі залишається.

Ви отримували SMS з проханням підтримати у вівторок введення надзвичайного стану?

Ні. Наскільки мені відомо, якщо і була мова про це (введення НС – «Главком»), то у дуже вузьких колах Партії регіонів.