Олег Рибачук: Не розумію, чому влада діє так по-ідіотськи

Нещодавно одна з найвідоміших громадських організацій – Центр UA, розповсюдила інформацію про те, що МВС проводить щодо неї кримінальне провадження. Справа порушена за статтею про «відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом». Керівник організації Олег Рибачук заявив, що по цій справі планується допитати близько двох сотень людей по всій Україні. Центр UA відомий як ініціатор таких проектів як «Чесно», «Стоп цензурі», фінансує розслідування діяльності українських можновладців. Організація офіційно отримує грантові кошти західних донорів та заперечує будь-яку можливість їхнього «відмивання». Олег Рибачук вважає, що зараз на прикладі його центру ідуть намагання придушити громадське суспільство та обіцяє вибудувати систему захисту для всіх інших.

Розкажіть, в чому конкретно кого звинувачують і скільки вже людей допитано?

Як керівник організації я не маю жодних офіційних комунікацій. Першу інформацію ми отримали випадково від нашого банку, до якого звернулися листом за підписом керівника київської міліції з проханням чи вимогою надати всю інформацію про фінансові операції Центру UA. Підстава – відкрита кримінальна справа за відмивання коштів, здобутих злочинним шляхом. Є номер справи і дата її відкриття – 11 грудня минулого року. Також ми знаємо, що в рамках цього розслідування міліція буде допитувати близько 200 людей, хоча в самому центрі працює в штаті плюс на контрактах близько 20 людей. Це означає, що вони будуть опитувати всіх по Україні, хто мав будь-які стосунки з нами, включно з прибиральницею. Зараз ми підписали угоду з адвокатами, які мають ці питання професійно розрулювати.

На цей час допитали, просто прийшовши додому, одного нашого працівника. Задавали п’ять стандартних запитань: чи ви знаєте таку організацію, які у вас форми стосунків, яка оплата… І я так розумію, по всіх областях місцевим відділкам міліції пішов перелік людей з цими питаннями, які треба задати кожному. Повістку отримали батьки тільки одного з наших співробітників, а іншим залишають якісь записки з мобільним телефоном і проханням терміново переговорити. Адвокати кажуть, що такі трюки треба просто ігнорувати, бо потім органи з цих розмов будуть намагатись щось «ліпити». Центр UA, який є неприбутковою організацією, по факту підозрюється в відмиванні коштів, при цьому ми, в тому числі я як голова цього центру, в цій ситуації в якості свідків. Але ми отримаємо кошти від країн Євросоюзу, Сполучених Штатів, міжнародних фондів, приватних компаній… Шведська компанія була нашим аудитором і допомогла нам вийти на європейські стандарти обліку. Ми пройшли кілька аудитів на відповідність і американським, і європейським стандартам, бо там є свої відмінності. Всі ці процедури настільки задокументовані, що навіть наші адвокати такого нікого в житті не бачили. Звинувачення в нашу адресу означають, що ми отримуємо брудні кошти, здобуті злочинним шляхом від урядів Євросоюзу, різних американських фондів і тут їх відмиваємо. Як не юрист, я так це бачу. Але адвокати кажуть, що неважливо, в чому тебе звинувачують, потім справу можна перекваліфікувати на будь-що.

Чи ви проводили з цього приводу розмови з іноземними посадовцями?

Влада, мабуть, не очікувала такого резонансу, тому що журналісти і громадські активісти – останній оплот демократії. У нас викрадали комп’ютери прямо з офісу, нас прослуховували, читали наші пошти, але коли так нахабно і цинічно відкрили кримінальну справу з таким абсурдним формулюванням, це збурило всіх. В нашому офісі були з цього питання посол Великобританії, комісар Фюле, буде зустріч з послом США. Черга послів стоїть, які не можуть уявити, що так взагалі може бути. Мова ж іде не лише про організацію, яка відома своїми кампаніями по боротьбі з корупцією, за захист свободи слова, а й про те, що якщо можна таке робити з однією з найбільш прозорих організацій, це говорить про спроби закриття будь-якої громадської організації. Якщо на Грушевського якісь екстремісти, терористи, то що, цікаво, в Центрі UA? Ми дуже активні в своїй діяльності, але тепер змушені витрачати час на реакцію на те, що відбувається.

Тобто працівники центру зараз ніяк не залучені до розслідування?

Ніяк не залучені. Я, як керівник, формально не бачив жодного листа. Більше скажу –дипломати, посли, журналісти вже декілька днів намагаються звернутися до прес-служби нашої орденоносної міліції, яка грає в мовчанку, хоча скандал розгортається кілька днів. Але адвокати кажуть, що це нормально, бо ми ж свідки. Цією ситуацією прорвало ще один нарив, який показує цей жахливий відрив між європейськими практиками і нашими реаліями. Наша система не те що самознищилась, а «самозбожеволіла». І вона це божевілля підтверджує документально. Пан Клюєв, який зараз є керівником Адміністрації Президента, був головним перемовником з євроінтеграції і при ньому відбувається цей безлад – це клініка. Я уявляю, як це аналізують посли і який діагноз вони ставлять владі, яка говорить про готовність підписувати угоду про асоціацію і ще дорікає Євросоюзу, що той мало допомагає грошима. Це дуже серйозна тема, яка буде далі мати продовження.

Скільки проектів зараз фінансується через ваш центр?

Бюджет минулого року у нас був близько мільйона доларів, хоча ще чотири роки тому ми починали з 30 тисяч. Найбільший наш проект – це, звичайно, «Чесно», але є в нас і проекти, пов'язані з Європейським союзом, є «Владометр», «Відкритий доступ», проект за чесний референдум… Вся наша діяльність направлена на сприяння самоорганізації громадян і на створення запиту на нову політику. Зараз ми робимо дослідження, показуємо схеми відмивання коштів владою, а влада відкриває кримінальні справи не проти того, про кого написали, а проти того, хто написав. В Європі ж після таких розслідування уряди йдуть у відставку.

Після вибуху Євромайдану наша робота отримала зовсім інший зміст – ми змушені переглядати свою стратегію. Суспільство самоорганізувалося дуже швидко, запит на нових політиків зашкалює, просто немає пропозиції. Я особисто мріяв про те, щоб люди зрозуміли, що не треба питати, за кого голосувати, а головне – повний контроль над політиками, і Майдан це демонструє.

Вчора з’явилось депутатське звернення до Захарченка, з приводу пояснити відкриття справи проти центру. Навіть від депутата Партії регіонів стоїть підпис.

Це представник Президента Мірошниченко. У нас є ілюзія, що ми маємо справу з добре відпрацьованим механізмом влади – що це міцна вертикаль, де кожне коліщатко працює, і кожен знає, що робить. Це далеко не так – нічого не координується, не передбачене, права рука не знає, що робить ліва. Підпис Мірошниченка там стоїть, тому що він сам розуміє як юрист, що це маразм. До того ж, вони знають рух «Чесно», ми стільки компліментів від влади наслухались – як добре, що в Україні є громадянське суспільство, яке проявляє активну позицію і все таке. Я якраз розумію, чому депутати ставлять підписи, але не розумію, чому влада діє так по-ідіотськи. І те, що зараз мовчить МВС, свідчить, що в них чергова шокова ситуація. Вони відкрили черговий фронт, який є для них абсолютно безперспективним. Я не розумію, що саме в МВС будуть відповідати депутатам. Адвокати кажуть, що можуть прислати відписку, що справа порушена на підставі такого-то пункту, такого-то підпункту, а оскільки є слідча таємниця, вони не зобов’язані нічого пояснювати. Але що будуть відповідати ті ж Янукович, Клюєв на зустрічі з Фюле чи переговорах з західними політиками? А питання про громадські рухи буде підійматися на всіх переговорах.

Ви вважаєте, що готуються аналогічні справи щодо інших організацій, яких прийнято називати «грантожерами»?

Питання стоїть ширше, ніж «грантожери», – це ж для них «агенты влияния», а журнал «Корреспондент» вийшов з темою про «агентов вливания». Я розумію, що вони вибудували собі якийсь ланцюжок, але це мені нагадує сцену з «Операции Ы», коли Віцин з ряду горшків витягнув самий нижній. Так і у них це все буде валитися к чортовій матері. Люди, які заводили цю справу, напевно, просто не знали, що у нас є тільки кошти урядів Євросоюзу, куди прагне Україна. В нас шведська агенція міжнародного розвитку проводила аудит …

У нас зараз модно у всьому бачити «російський сценарій». Чи ви допускаєте, що всі ці пошуки «іноземних агентів» – самодіяльність нашої влади?

Подивіться на закон Олійника – Колісниченка: іде «copy - paste» з російських законів – просто цілі пасажі звідти переклали. Теми силового розгону – це теж калька з російського підходу, як треба вести себе з бунтівниками. Але скільки разів можна переконуватись, що це не працює. Вбивства людей не лякають, чорний піар дає зворотні результати, але вони вважають, що якщо на вентилятор накинути ще більше лайна, воно цього разу до них не повернеться. І експериментують з цим.

Але російський закон про «іноземних агентів» більш ліберальний, ніж норми, які хотіли прописати в українському законодавстві.

Я вам відповім як людина, що працювала на радянській митниці. Коли був введений «сухий закон», радянським туристам було дозволено вести не більше двох пляшок горілки за кордон, а по УРСР було прийнято окреме рішення – жодної пляшки. В Україні завжди був перегін – там, де в Росії робили догану, в Україні розстрілювали. І агенти впливу Росії в Україні навіть російський абсурд покращують.

Які ваші подальші кроки у зв’язку з цією справою?

Для нас це новий досвід. Ми відпрацьовуємо юридичну систему захисту не тільки для себе, а поділимось досвідом перед всім громадянським суспільством, як бути в таких ситуаціях. Будемо коментувати всі нюанси справи. Є варіант, що до когось там нарешті щось дійде і ця тема заглохне. Інший варіант – вони перекваліфікують справу. Також не відкидаємо можливість введення всіляких надзвичайних станів, намагання по-новому прийняти закон про наклеп і іноземних агентів – все це актуально. Ми зараз спостерігаємо живий експеримент, де важко щось передбачати. Я декілька разів намагався прогнозувати поведінку Януковича, але зрозуміти, чому він відмовився від Угоди про асоціацію, досі не можу. Логічна система просто перегорає.