Михайло Кириллов: Правому сектору виділили окремий кабінет в обладміністрації

Події на вулиці Грушевського у Києві наприкінці січня перекинулись в регіони. 23 січня Рівному сотні протестувальників, незважаючи на опір правоохоронців, змогли увірватися до приміщення облдержадміністрації, вимагаючи відставки керівництва області. Після 4 годин облоги на той час в.о. голови ОДА Анатолій Юхименко та ще три його заступники написали заяви про відставку. Але головного протестувальники так і не досягли: повноцінний голова ОДА Василь Берташ, який в той час перебував у відпустці, залишився на своєму посту. Згодом він повернувся з відпустки, але вже не у Рівне, а у Київ, де «працює над обласним бюджетом», пояснювали наприкінці минулого місяця в прес-службі ОДА. Між тим, на тлі революційних подій і радикалізації Майдану в Києві рівненська опозиція сподівалася швидко утворити альтернативну провладній облраді нову більшість з назвою Народна ради. А допомагати цій більшості, за задумом революціонерів, мав би виконавчий комітет, який перебрав би на себе функції ОДА. Як показав час – не так сталося, як гадалося. Більшість, яку контролювала Партія регіонів не розсипалася, інстинкт самозбереження змусив її шукати компромісу із опозицією, яка ставала все сміливішою. Все це вилилося у рішення змінити голову облради з «регіонала» на опозиціонера. Так, на сесії 4 лютого більшість депутатів підтримала представника ВО «Батьківщина» Михайла Кириллова, який змінив Юрія Кічатого. Було б наївно вважати, що все це відбулось за так. Взамін влада отримала лояльність протестувальників до Василя Берташа.

Новоспечений голова Рівненської обласної ради і за сумісництвом керівник нещодавно створеного міжфракційного об'єднання Народна рада Михайло Кириллов розповів в інтерв’ю «Главкому», яким чином він примудрився у 33 роки досягти таких кар’єрних висот. Кириллов також спробував спрогнозувати розвиток подій на Майдані в Києві, а також запропонував свій (керівника місцевої влади) рецепт змін до Конституції.

Пане Михайле, у 2009 році ви стали членом громадської організації «Фронт змін». Чим вас тоді привабив цей рух і чому вирішили піти в політику?

На місцевому рівні мою діяльність важко назвати політичною. Тут більше вирішується конкретні питання: як і в чому саме сприяти розвитку чогось. Якщо взяти 2009 році. Я розумів, що в мене уже є певний досвід, бажання щось змінити, покращити життя людей тут, в нашому регіоні. Не знаю, чому я обрав «Фронт змін». Можливо тому, що Арсеній Петрович (Яценюк – «Главком») був для мене ближчим, все ж, він – молодий політик. В певний момент я ухвалив для себе рішення і просто прийшов в місцевий осередок «Фронту змін», який тоді тільки почала формувати ініціативна група. Я знайшов тут друзів, адже всі приблизно мого віку. Потім все це перейшло в створення політичної партії «Фронт змін». Потім були вибори, після яких я почав працювати в облраді.

Минулого року «Фронт змін» прийняв рішення про злиття з партією «Батьківщина». Як цей процес пройшов у Рівному?

У нас було так само. В облраді у нас об’єднана фракція з назвою ВО «Батьківщина».

Ви свого часу вступали до партії «Фронт змін». А зараз …

Зараз я є членом ВО «Батьківщина». Тоді, коли було ухвалене рішення на всеукраїнському рівні об’єднатися з ВО «Батьківщина», вся наша команда («Фронту змін» - «Главком») це зробила, без усіляких виключень. До того ми давно працювали з ВО «Батьківщина», мали багато спільного.

Яким бізнесом ви займаєтеся?

З 1999 року я помаленьку почав займатися підприємницькою діяльністю. Був власником мережі магазинів з продажу автозапчастин «Самурай Авто». З 2005 року бізнес набрав більших обертів. Зараз я як голова облради вже не маю права займатися підприємницькою діяльністю.

Кому передали в управління свій бізнес?

Я не був одноосібним власником бізнесу. Зі мною були мої партнери. Вони і далі займатимуться ним, до цього бізнесу я вже відношення ніякого не матиму. Якусь частину з того, що мав в бізнесі, я уже продав.

Вам всього 33 роки, а ви вже є головою обласної ради. Хто саме запропонував вас висунути?

Якщо про когось конкретно, то ніхто мені особисто не пропонував очолити облраду. Чому так сталося? Скажу, що я завжди займаю дуже активну позицію. Якщо подивитися сьогодні, то мало хто навіть з місцевих депутатів, або громадських діячів можна побачити на майданах.

Але ж вас не перед фактом поставили, мовляв, сьогодні оберемо вас…

Ні, звичайно. Я був керівником фракції «Фронт змін» в обласній раді, потім став керівником об’єднаної фракції ВО «Батьківщина». Потім я став керівником міжфракційного об’єднання Народна рада, а потім вже очолив обласну раду. Якось так.

А для чого було створювати Народні ради по всій Україні як альтернативу владі, адже в областях діють цілком законні облради, депутати, яких обрав народ?

Я розповім, що зробили ми у Рівному. В нашій обласній раді до сьогоднішнього дня було багато фракцій. Але вона повністю була підконтрольна владі, облдержадміністрації. Тобто була стабільна більшість, яка голосувала за всі рішення, які «спускаються» з ОДА. Після тих подій, які сталися в Україні (масових протестів – «Главком»), почалося розгойдування влади, більшості. Ми в облраді створили міжфракційне об'єднання з меншості, яке назвали Народна рада. До цього об'єднання ми почали запрошувати тих депутатів, які не є прихильниками того, що відбувається в державі. Об’єднання ми створили для того, щоб депутати входили не до фракцій ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», чи УДАРу, а до об'єднання з різних політичних сил.

Саме завдяки Народній раді опозиційні фракції разом з депутатами з Партії регіонів (ПР) утворили тимчасову більшість і підтримали вашу кандидатуру на посаду голови облради. В той же час опозиційні фракції «забули» прибрати з посади очільника ОДА Василя Берташа. Чому опозиція в Рівному пішла на компроміс із владою?

Трохи не так було, як ви кажете. Зараз більшості в облраді немає ані у нас, ані у влади. Скажу, що питання висловлення недовіри голові ОДА не вносилося до порядку денного сесії. Ми як політики, і громада, Майдан, підняли питання про те, що в області є представницький орган влади в особі обласної ради, який очолював представник Партії регіонів на Рівненщині Юрій Кічатий. Окрім представницького органу влади є і виконавча гілка влади в особі Василя Берташа як голови ОДА. І той, і той є представниками Партії регіонів. Натомість територіальна громада, яку представляє обласна рада, не хоче, щоб на чолі органу, який представляє їх інтереси, стояв представник ПР.

Чому опозиція не ставить питання про недовіру голові ОДА?

Питання про недовіру Берташу ставилося на першому пленарному засіданні, яке відбулося наприкінці грудня. Тоді вого зібрало дуже мало голосів. По-перше, відповідно до регламенту, одне і те саме питання двічі впродовж такого короткого терміну ставити не можна. По-друге, ми висловили йому недовіру. Але ви ж бачили як подібним чином зробили у Львові. Вони (депутати облради – «Главком) створили виконком, забрали повноваження (в голови ОДА – «Главком»), але суд скасував всі рішення їх рішення.

То чи є взагалі механізми, як усунути від влади голову ОДА, адже саме відставки губернаторів, призначених Януковичем, символізували те, що контроль над областями переходить до опозиції?

Як можна усунути керівника області? По-перше, потрібно, щоб Верховна Рада Україна змінила законодавство. Якщо ми беремо той факт, що голова ОДА має підписувати платіжні доручення для забезпечення життєдіяльності області, і ніхто інший це зробити за нього не має права. Тобто з тими законами, які сьогодні діють, не може бути ситуацій, при яких в області буде відсутня посада голови ОДА.

Який тоді смисл в тих протестах, захопленнях обладміністрацій і облрад, якщо контроль над ситуацію як був, так і залишився у влади?

Якщо говорити про перемогу, то ми поки нікого не перемогли. Все ще попереду. Практичні зміни, яких ми прагнемо, полягають в тому, що ми хочемо повернути громаді контроль над представницьким органом влади. Для того, щоб більшість була не те, щоб опозиційною, а була такою, яка підтримує ті настрої, які має сьогодні наше суспільство. Ми як представницький орган влади маємо пропонувати рішення, які виконавчий орган влади буде виконувати, маю на увазі голову ОДА. Так само у нас має бути контроль за виконанням цих рішень. Нині ми хоча би починаємо на щось впливати, щось контролювати. Для того, щоб забрати делеговані (голові ОДА – «Главком») повноваження, ми маємо створити у нас у виконавчому апараті облради дієвий орган, так званий виконком в середині апарату, який готовий забрати повноваження у голови ОДА і виконувати його функції для того, щоб відбувалося життєзабезпечення області. Ми можемо ухвалити всі необхідні рішення в облраді, але їх скасує суд.

Який вихід із ситуації?

Внести зміни, які опозиція пропонує у Верховній Раді, до Конституції. У них передбачено, що на місцях мають бути створені виконавчі комітети, які будуть повністю підпорядковані обласним радам. За діючою системою все, що би ми не ухвалювали в облраді, буде скасоване судом. Я не дуже добре читав усі зміни до Конституції, які пропонується внести опозицією, але знаю, що і до варіанту Конституції 2004 року пропонують повернутися. Моя думка полягає в тому, що Україна має бути парламентсько-президентською республікою. Слід спочатку внести зміни до Конституції, а потім зробити перевибори. За такою послідовністю. Звичайно, можна очікувати чергових виборів, але краще зробити одночасне перезавантаження усієї системи, провести вибори на всіх рівнях.

Після того, як вас обрали головою облради, протести і пікетування біля ОДА припинилися, навіть Правий сектор зняв «облогу». У мешканців міста і області більше немає вимог?

Чому Правий сектор пішов? Вони є, для них навіть виділили окрему кімнату в приміщенні ОДА. Все перейшло до звичайного режиму роботи. Вони ходять, спілкуються з депутатами.

Вони підпорядковуються вам?

Вони нам не підпорядковуються, просто дослухаються до того, що їм кажуть.

Але на яких підставах там перебувають?

На останній сесії обласної ради ми ухвалили рішення, яке дозволяє перебування в приміщеннях облради звичайним людям. Там вони можуть створити пункти обігріву і тому подібне. Відповідно, у приміщенні є невеличка кімнатка, у якій вони перебувають, це буквально декілька людей. Вони заходять туди, щось, можливо, пишуть.

Вже минуло 10 днів після вашого обрання вас головою облради. Чи зустрічалися ви з губернатором Берташем за цей час?

Ні, не зустрічався.

Народного депутата Миколу Кучерука називають тимчасово виконуючим обов’язки голови виконавчого комітету рівненської Народної ради. Який стосунок він має до міжфракційного об’єднання Народна рада в облраді, якщо сам є народним депутатом?

Трохи не так. Раніше постало питання про створення виконкомів по всій Україні, які б взяли на себе функції ОДА. Відповідно, Микола Кучерук був обраний на віче головою виконкому. Разом з тим, на сьогодні виконком так і не створений, повноваження йому від ОДА так і не повернуті. В такому випадку він має визначитися, чи він народний депутат, чи голова виконкому.

Кажете, має визначитися, але ж виконкому немає.

Він є нашим побратимом, допомагає нам. Просто я кажу про те, що він має визначитися. Народний депутат не може бути головою виконкому в той же час. Але поки виконком не створено і повноваження (ОДА – «Главком») не припинені, тобто рішення про передачу цих повноважень виконкому немає.

Пане Михайле, ваш колишній колега по партії «Фронт змін», народний депутат України Андрій Павелко не так давно очолив партію «Демократи». Відомо, що він активно вербував колишніх «фронтовиків» по всій країні до себе. Чи пропонував він вам приєднатися до партії?

Ну, як пропонували? Були такі розмови. Але ще раз наголошу, тут на місці у нас є певна команда, нами було одноголосно ухвалене рішення щодо об’єднання з ВО «Батьківщина». Про нову партію мови не було. От і все.

Уточню питання. Особисто з Павелко зустрічалися?

Ні.

Ваш батько (Михайло Кириллов) є головою громадської організації «Російський культурний центр» в Рівному. Виходить, ви абсолютно різних політичних поглядів? Чому так сталося?

Так буває, напевно. Мій батько з нами не живе з тих пір, як мені було 13 років. Між нами не було тісного спілкування. У нього своє життя. А щодо моїх поглядів, то ані батько, ані хто інший на мене не може вплинути.

Зараз затишшя у переговорах між владою і опозицією. Остання гучна пропозиція, яка була озвучена владою, це пост прем’єра для Яценюка. Чи варто опозиції приставати на цю пропозицію? Як думають у Рівному?

Це рішення мають ухвалювати ті, кому було запропоновано сформувати уряд, а саме лідери опозиції. Як вони зроблять, так, напевно, і буде правильно. Якщо мова іде про тимчасовий уряд, в якому, наприклад, прем’єром ставимо Яценюка, а всіх інших залишаємо – це буде не правильно. Я підтримуватиму уряд, який складатиметься з політичної опозиції, з громадськості, яка не є частиною старої системи. Це мають бути люди, яким це зробити довірить суспільство. Все одно цей уряд працюватиме тимчасово, максимум рік до президентських виборів.

Нині в переговорах президента і опозиції тупик. Що потрібно зробити, аби вийти з нього?

Вимоги опозиції чіткі і зрозумілі, вони залишаються. Потрібно продовжувати домовлятися. Не сьогодні, так завтра. Хтось, може, досі не до кінця розуміє, що відбувається в суспільстві.

Якщо політики не зможуть домовитися, чи підтримуватимете ви повернення до силового протистояння, що ми бачили на Грушевського три тижні тому?

Питання не в тому, хочу я (такого продовження протестів – «Главком»), чи не хочу. Звичайно, те, що було на Грушевського, може повторитися. Якщо представники влади не ідуть на поступки, то, може, вони візьмуть на себе відповідальність за це? Так чи інакше, якщо не домовлятимуться політики, говоритиме вулиця.

Чи підтримуєте ви думку, що формат переговорів з президентом слід змінити, запросивши громадські організації, представників того ж Правого сектору?

В переговорному процесі має бути 2 сторони. З одного боку це влада, а з іншого –Майдан, ті його представники, яким надано кредит довіри. Скільки людей братимуть участь у перемовинах: троє чи один, не важливо. Важливо –спільне бачення, чіткі вимоги. Це все на сьогоднішній день уже є.

Джерело фотографій: Михайло Кириллов, Facebook