Міноборони: Україна вже втратила 30% флоту

Російські окупанти беруть у заручники українських військових, захоплюють об’єкти і не отримують адекватної відповіді з боку України. Лише кілька з останніх втрат: штаб Військово-Морських Сил в Севастополі, захоплення корветів «Хмельницький», «Луцьк». «Тернопіль», підводного човна «Запоріжжя», заблоковані в Донузлаві моряки тощо. Інформація оновлюється чи не погодинно.

Незважаючи на дозвіл використання зброї в Криму, яке не так давно видало Міністерство оборони, російські прапори продовжують підніматися на форпостах, які ще вчора контролювала Україна. Побутує думка, що українські військові на півострові кинуті напризволяще. Принаймні, три тижні постійного тиску на них і їх родини не припиняються.

Про те, скільки ще наші військові здатні витримати в очікуванні політичного рішення «зверху», а також про те, чому так легко «здаються» українські об’єкти «Главком» говорив з міністром оборони Ігорем Тенюхом та командуючим ВМС Збройних сил України Сергієм Гайдуком.

-- Ігор Тенюх: Березовський мав великий авторитет на флоті

Зараз багато говорять про те, що якби українські військові в Криму вчасно отримали відповідні накази, кримської кризи вдалося б запобігти. Чи є у вас зараз конкретна стратегія щодо дій на півострові? Військові, здається, досі не знають, що їм робити?

Всі вказівки і рекомендації були чітко віддані з першого дня. Наказ був один: стояти і тримати оборону ввірених частин. Я розумію, що це важко в тих умовах. Зараз шукаються виходи з ситуації на політичному рівні, щоб вирішити це питання дипломатичним шляхом. Це по-перше. А по-друге, ми не можемо залишити і не маємо права залишати територію Криму, на що дуже сподіваються російські війська і так званий невідомий уряд.

Дуже модно зараз, щоб моряк подзвонив з «Кіровограда», з середнього десантного корабля, і сказав, що він не знає, що робити, бо йому не дають вказівок. Є команда: стояти. І її треба виконати до вирішення про подальші кроки на політичному рівні.

Вирішення ситуації на політичному рівні можна чекати довго. За цей час здати Росії решту кораблів. Чому військові в Криму під час штурмів не стріляли?

Ми офіційно дали дозвіл на застосування зброї проти тих, хто йде на порушення території військової частини, хто іде на захоплення корабля. Цю зброю вони мали повне право використовувати. Та я розумію, що важко морякам використовувати зброю. Тому що дії російських спецслужб є надзвичайно нахабними. Спочатку вони перед собою виставляють жінок, пенсіонерів. Після - іде спецназ. Звичайно, рука українського моряка не може піднятися на старшу людину. А одразу за тою старшою людиною іде захват спецслужбами.

Рішення приймає кожен командир на місці. Наказ, який йому дозволяє це рішення приймати, йому наданий. Далі відповідальність за командиром. Не треба перекладати її на вищі органи.

Звичайно, в перші дні було важливо не спровокувати ситуацію, чого від нас чекали російські спецслужби. І ми її не спровокували. Вони хотіли провести операцію за два дні. Вважали, що військово-морські та повітряні сили здадуться без бою, без жодного вистрілу. Цього не вийшло. І вже протягом трьох тижнів мужньо моряки відстоюють інтереси України в Криму. Ми переможемо. Тому що це наша земля. І нікуди ніколи Крим від нас не піде.

Але як ви підтримуєте українських військових? Кримська прокуратура начебто обіцяє завести на них справи, звинувачуючи у державній зраді. Є інформація, що на них тиснуть через близьких, що їхнім родинам не дозволяють виїжджати з півострова.

Україна захистить всіх військових, які зараз знаходяться в Криму. Як моряків, так і військових повітряних сил. Зараз розповсюджується в пресі багато інформації, що так звана кримська прокуратура погрожує всім нашим військовим, що якщо вони не здадуться, то отримають 15 років тюрми. Це повна маячня. Перший заступник Генпрокурора Микола Голомша сказав, що вже ця так звана прокуратура буде скоро арештована. Тому ніякої правочинності слова цієї прокуратури не мають. Ми знаємо, як мужньо стоять наші військові – і моряки, і льотчики. Ніхто з них не буде забутий і кинутий.

У вас є плани щодо конкретних дій на їхню підтримку та на півострові? Фактично йде військова агресія, а складається враження, що Збройні сили просто не вживають жодних заходів.

Збройні сили не приймають самостійне рішення на застосування. Рішення приймає Верховна Рада. А всі чомусь звертаються тільки до Міністерства оборони і Збройних сил. Ми привели Збройні сили в повну готовність, знаходимося у відповідних районах. Ми не допустимо проникнення на континентальну Україну жодного російського солдата. Наші військові в Криму повинні чітко це розуміти.

Ми також готові і до евакуації. Створений штаб під керівництвом віце-прем’єра Володимира Гройсмана, до складу якого увійшли представники Міністерства оборони. Готуються місця в пансіонатах. Ми вже відкликали офіцерів з Російської федерації, які проходили навчання в тамтешніх військових закладах. Всі вже розташовані і навчаються в наших закладах. Так само, якщо буде така необхідність, буде зроблено і для військових, які зараз знаходяться в Криму. Але конкретно сьогодні стоїть одне завдання: тримати оборону до вирішення на політичному рівні. Це важко, але це наказ. Військовий повинен виконувати наказ.

Готовність до евакуації родин є. Ніхто не буде кинутий. Жодний військовий.

Куди у разі необхідності плануєте вивозити військових та їхні родини? Для цього треба будувати нові гарнізони?

Є куди. Є і Київ, і інші міста України. У нас є дуже багато частин, багато закладів. В яких можуть вони будуть використані. Ніяких гарнізонів будувати не потрібно. Що стосується берегового компоненту, питань немає. У нас є Одеса. У нас є, де розташувати.

У відомстві ви знайшли документи, які б підтверджували інформацію про те, що ваш попередник – Павло Лебедєв – є агентом Росії?

Я скажу так. Ви знаєте, хто був призначений і на які посади, і де вони зараз. Де колишній міністр оборони? В Севастополі. Де колишній голови СБУ? В Севастополі.

Але ж призначений вже за вашого керівництва на посаду командувача ВМС України адмірал Денис Березовський теж вже на другий день склав присягу на вірність «мешканцям Криму та Севастополя».

Бойова обстановка проводить очищення. Березовський, який був призначений, мав великий авторитет на флоті, був дійсно бойовим командиром. Першу ніч він витримав удар штурму, який був в штабі. Чому він далі поступив інакше? Це може з’ясувати тільки слідство, коли воно буде закінчено. На війні є різні ситуації, і в різних ситуаціях люди проявляють себе.

-- Сергій Гайдук: Коли відбувається штурм, спочатку ідуть цивільні

Як командувач ВМС України оцініть реально ситуацію: ми втрачаємо флот?

Треба розуміти, що з самого початку конфлікту відбулись певні питання кадрового порядку (призначення та звільнення Дениса Березовського на посаду командувача ВМС – «Главком»). Ми ситуацію тримали протягом трьох тижнів – до силового штурму командування, яке відбулося з силовими арештом. То була спровокована ситуація. Провокація із застосуванням цивільного населення. Ускладнюється ситуація ще й «грою» з військовослужбовцями та їхніми родинами, які знаходяться з іншого боку. По корабельному складу були виконані заходи щодо протипідводної диверсійної оборони, універсальної оборони кораблів, які знаходяться в пунктах базування. Частина кораблів, як в Донузлаві, була вимушена знятись з якоря. Кораблі тримаються, поки зв'язок з усіма командирами є, екіпажі в боєготовності. Хоча є окремі доповіді, що стосуються використання травматичної зброї відносно екіпажу. Але командири роблять все можливе, щоб зберегти екіпажі та виконати завдання.

Але немала частина кораблів вже втрачена? Чому українські військові не стріляли?

А ви будете стріляти в дитину чи жінку?

На кораблі лізли не жінки і не діти.

Це залежить від того, як подати інформацію. З точки зору інформаційного поля там же все заблоковано: жодного українського каналу, жодного радіоканалу. Та інформаційна боротьба, яка велася в Інтернеті, в телефонних перемовинах, має свої відбитки.

Вас захопили в результаті штурму штабу ВМС. Як людина, яка все бачила власними очима, розкажіть, яка саме відбувається штурм.

Як людина, яка пройшла цю ситуацію, скажу, що штурм відбувається так: спочатку ідуть цивільні. А часто ситуація складається так, що є провокації. Російських військових переодягають в українську форму одягу, українців в російську, інколи кубанські козаки свої справи роблять зі зброєю. Я на переговорах ставив питання щодо роззброєння цих незаконних збройних формувань, бо вони можуть спровокувати ситуацію. Коли все це відбувається, то у середині цивільного населення, яке підбурене спеціально підготовленими людьми, які психологічно впливають на цю масу людей, знаходяться спеціалісти спецслужб, які спочатку використовують людей, а потім далі роблять свої справи.

Як запобігти подальшим захопленням? Є у ВМС стратегія? Скільки Україна ще втратить кораблів?

Немає в цих ситуаціях стандартних рішень. Ми повинні це чітко зрозуміти. Потрібні нестандартні рішення. В кожному випадку – свої заходи. Рішення приймаються командирами. Хоча оперативний штаб в Севастополі опрацьовував ситуації, і кожному командиру по ситуації алгоритми дій надавав.

Скільки ще зможуть протягнути заблоковані на озері Донузлав кораблі? На який час морякам вистачить води та їжі?

Десять днів. Достатня автономність для корабля, щоб забезпечити харчування, воду - і для побутових умов, і для приготування їжі.

І що буде далі, коли протягом десяти днів ситуація не зміниться?

Я командувач. Моя сторона – військова складова цього процесу. Кожного командира я послухав, визначив проблему, рішення, надав рекомендації, запобіжні заходи – в режимі онлайн. Іноді хтось дійсно каже, що не знає, що робити. Але не можна ж кожному матросу розповісти стратегію тих чи інших заходів. Ми тоді розкриємо повністю той чи інший задум дій, і він просто втратить свій сенс. Обізнаність в тій чи іншій ситуації має бути в кожного своя.

Яку частину флоту – у відсотках – Україна вже втратила?

Якщо говорити по відсоткам. У нас є 100% бойових кораблів. Але не всі з них знаходяться в бойовій готовності. Деякі – в резерві на ремонті. Тобто в бойовій готовності у нас десь 50-60% кораблів зі 100%. І з отих 50-60% приблизно 30% заблоковані.