Командир батальйону «Айдар»: У Генштабі сидять зрадники

24-й батальйон територіальної оборони військової частини №0624 «Айдар» було створено 3 травня цього року. До його складу входять понад три десятка бійців. Близько половини з них – мешканці Луганщини. Через деякий час після створення батальйону його лави поповнили учасники 24-ї сотні Майдану. Порівняно з уже "розкрученими" батальйонами «Дніпро», «Донбас» і «Азов», що підпорядковані МВС, «Айдар», який у віданні Міноборони, до останнього часу був поза увагою ЗМІ.

З ім’ям командира цього угрупування Сергія Мельничука пов’язують декілька гучних скандалів. На початку червня він звинуватив голову Держприкордонслужби (ДПСУ) Миколу Литвина у злочинному наказі. Мовляв, саме головний прикордонник країни особисто примусив луганських прикордонників залишити управління прикордонної служби на околиці Луганська 4 червня, аби врятуватися від обстрілу терористів. За словами Мельничука, Литвин наказав прикордонникам спалити свої посвідчення, залишити близько 500 одиниць зброї терористам і самостійно пробиратися вглиб країни.

Інший скандал трапився тиждень тому. 17 червня дня під Луганськом «Айдар» зазнав значних втрат. У важкому бою загинули 4 бійці батальйону, ще декілька були поранені. За інформацією російських ЗМІ, восьмеро солдатів потрапили у полон. В.о. міністра оборони Михайло Коваль через прес-службу Міноборони звинуватив батальйон і його командира Сергія Мельничука у тому, що він самовільно ухвалив рішення перейти в контрнаступ, що спричинило жертви серед підлеглих. Як наслідок – військовим керівництвом було ухвалене рішення про ліквідацію батальйону. Між тим, сам Мельничук назвав дії батальйону вимушеними і заявив, що керівництво Міноборони отримує недостовірну інформацію про дії «Айдара» на фронті, а тому ухвалює невірні рішення.

На його думку, якщо батальйон, який сформований переважно з місцевого населення, розформують і виведуть з Луганської області, то сім'ї мирних громадян залишаться без охорони. «Адже ми в містах, які звільнені від терористів, відновлюємо функціонування української влади та інфраструктуру», - сказав він.

Схоже, «нагорі» почули командира батальйону територіальної оборони. 23 червня заступник міністра оборони Ігор Кабаненко заявив про відміну указу про ліквідацію «Айдара».

В інтерв’ю «Главкому» Сергій Мельничук розказав про те, як генерали б’ються за керівництво над його батальйоном, а також про те, чому мирні переговори у Донецьку за участю Кучми і Медведчука не допоможуть встановити мир в Україні.

Кому сьогодні підпорядковується батальйон «Айдар»?

Ми підпорядковуємося Міноборони. Так було із самого початку нашого виникнення.

Як так сталося, спочатку Міноборони заявило про ліквідацію батальйону, а потім відміняє своє рішення?

У Генштабі сидять зрадники, в АТО сидять зрадники. Вони надають керівництву неправдиву інформацію.

Хто ці зрадники?

Я не можу з’ясувати. Я ж не міністр оборони і не президент. Це ж не до мене надходять папери. Якби я був міністром, або президентом, я би знав, хто мені папери приносить.

Міністр і президент чи дослухаються до вас в тому, що ви хочете їм донести?

Думаю, що почули вже.

Ви заявляєте про зрадників у Генштабі, але продовжуєте підпорядковуватися Міноборони. В той же час ваші колеги по АТО з батальйонів «Донбас» і «Азов» підпорядковуються МВС і такими заявами не розкидаються. Якби ваша воля, чи змінили би підпорядкування?

Ні, це недоцільно.

Чому?

«Донбас» і «Азов» нікуди не переходили. Перші були добровольчим підрозділом, потім пішли під «крило» МВС, а «Азов» із самого початку був під МВС. По-перше, процедура переходу навіть однієї людини з відомства до відомства – мінімум півроку. По-друге, одна справа – армія, інша – міліція. Це зовсім різні речі. У мене в батальйоні полковники міліції служать на рядових посадах.

З яких областей бійці вашого батальйону?

Половина із Луганщини.

Серед бійців «Айдара» є представники такого націоналістичного руху як «Білий Молот». Хто ще представлений у вас?

У нас служать усі патріоти України. Усілякі політичні партії, рухи і течії тут недоречні. Всі, хто у нас є, про це знають. Ніякої атрибутики, окрім українського прапора, окрім української символіки, у нас немає.

Наприкінці травня громадський активіст Всеволод Філімоненко на своїй сторінці у Facebook розповсюдив інформацію про те, що начальник військової частини А1314, генерал-лейтенант Руслан Хомчак, який є командиром оперативного командування «Південь», заборонив виконувати бойові завдання вашому батальйону, видавати новоприбулим бійцям зброю. Бійці «Айдара» почали звинувачувати його у державній зраді. Чи мав місце цей факт?

Був такий випадок. Це була його ініціатива, щоб нас до нього перепідпорядкували.

Яка доля цього генерал-лейтенанта зараз?

Він продовжує служити там, де і служив.

Цьому генералу не вдалося свого добитися, і ви не перейшли під його підпорядкування?

Так, не вдалося. Я мав отримати 2 БТРи, але він не дає, я мав отримати автомобіль для миття особового складу ДДА (Автомобіль дезінфекційної душевої – «Главком»). Ставить палки в колеса, хоча знає, що наказ є.

Якщо він немає повноважень на вас впливати, як це йому вдається?

Він продовжує це робити через своїх знайомих, через друзів у Генштабі пакостить нам. Люстрацію в Генштабі потрібно провести! Бо там рука руку миє, так само як у нас в судах, прокуратурі.

Кому сьогодні безпосередньо підпорядковується підрозділ «Айдар»?

Генералу Бокому.

Якось намагалися залагодити конфлікт з Хомчаком?

З цього приводу з міністром оборони особисто розмовляв.

Що він вам відповів?

Що не може йому «хребта зламати» тому, що в Генеральному штабі сидять купа вовків, там пов’язано це з корупцією.

На ваш погляд, чи допомогло б у проведенні АТО введення військового стану на території Луганської і Донецької областей?

Звичайно. Скажу більше, наполовину цей стан уже введено.

Як це «наполовину»?

Ви думаєте, міліція виконує свої обов’язки на передовій? Ні, бо її немає. Всі обов’язки міліції виконують військові.

Терористи, захоплюючи українських полонених, записують на відео допити з ними. Ви також заявляли про те, що «Айдар» бере в полон бойовиків, але жодних роликів з цими людьми не викладаєте в мережу. Чому?

Цю інформацію я вам надати не можу. Усю свою роботу погоджую зі своїм керівництвом.

Колишній голова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж каже, що протистояння на Сході може переміститися за межі Донбасу. Чи погоджуєтеся?

Все залежить від того, наскільки фантазія у Путіна розвинеться, а також від того, наскільки ми дозволимо їм втілити її в життя.

Президент Росії Володимир Путін попросив Раду Федерації відмінити постанову про використання армії в Україні. Кінець війні?

Зовсім ні. Вони як лізли, так і будуть лізти. Путін робить політичні заяви. А реальні дії зовсім інші. Це по-перше. По-друге, перемовини, які проходять в такому вигляді (переговори Кучми і Медведчука з представниками терористів у Донецьку – «Главком») – це безглуздя. Тому, що є польові командири, є ще «Луганська народна республіка», хто її представляє? Окрім того є ще «Лисичанська народна республіка», яку також ніхто не представляє. Її очолює такий собі пан Олексій Мозговий, який відокремився від команди самопроголошеного керівника ЛНР Валерія Болотова. Тепер місцевий мешканець Мозговий створює свою республіку, об’єднав для цього три, чи чотири райони. Хто з ним домовляється? Так що усе, що вони там роблять – «фількіна грамота».

Тобто миру після таких перемовин не буде?

Перемовини не мають відбуватися з тими людьми, які хочуть собі на майбутнє виторгувати посади. Перемовини мають бути з польовими командирами.

Можливо, своєю заявою президент Путін натякає бойовикам, мовляв, складайте зброю, підтримки з Росії для них більше не буде?

Це заява «для простого обивателя», яка нічого, ніяких дій під собою не має.