Головний переговірник «Свободи» Ігор Кривецький: В партії немає жодної людини, яку привів особисто я

Ігор Кривецький - найтаємничіший депутат фракції ВО «Свобода» в парламенті. На відміну від своїх однопартійців цей депутат не виголошує заяв, не роздає інтерв’ю і не ходить в Раду пішки, як це полюбляють робити його соратники. Подейкують у Кривецького – особлива роль в партії. Він – головний фінансист «Свободи». А гроші, як відомо, люблять тишу.

Кривецький також не приховує, що саме йому ВО «Свобода» і Олег Тягнибок делегували повноваження переговірника. Політик, за його словами, був присутній в моменти найважливіших консультацій і на Майдані і після нього.

Виходити з тіні загадкового депутата змусили журналісти. Львівська газета «Експрес» рік тому на своїх шпальтах опублікувала серію викривальних матеріалів «Гроші Тягнибока». Автоматна черга гучних звинувачень, в першу чергу, була спрямована проти Ігоря Кривецького. Народного обранця звинуватили у зв’язках з криміналітетом, які нібито тягнуться ще з середини 90-х років.

Кривецький і досі не приховує свого обурення і вперто повторює, що «Експрес» – «жовта преса», «п’ята колона в журналістиці», тому довіряти цій газеті не варто. Політик впевнений, що судова тяганина з виданням вже б давно закінчилась на його користь. Але відповідачі, яких політик називає кілерами, вперто не з’являються на засідання суду. Також нардеп обіцяє найближчим часом оприлюднити докази своєї непричетності до криміналітету.

Про те, що саме це за докази, про походження багатомільйонних статків та рідну сестру, яка хотіла, але так і не стала депутатом, Ігор Кривецький розповів в інтерв’ю «Главкому».

Ігорю Ігоровичу, ви – одна з найзагадковіших для виборця фігур в «Свободі». Саме вас називають тіньовим куратором партії та фракції. Як би ви самі себе репрезентували?

Не знаю, звідки взялося таке твердження про мене – «тіньовий куратор». Від кого? У нас куратор партії – це політвиконком. Я – член виконкому, заступник голови партії. Якщо брати політвиконком як куратора, то так – я куратор. Але якщо брати мене як особистість, то це не так.

Хіба вам не подобається роль «сірого кардинала», яку вам приписують?

Я вважаю себе членом партії і «свободівцем»…

Але не рядовим… Кажуть, що Олег Тягнибок у прийнятті важливих рішень прислухається, в першу чергу, саме до вас. І часто діє згідно з вашими рекомендаціями.

Ну, це говорять ті, хто не знає, як у нас відбуваються дискусії, які ніколи на них не були присутніми, бо дискусії у нас закриті. Насправді, Олег Тягнибок прислухається до всіх членів виконкому і до партійців. Є, звичайно, моменти, коли він і до мене прислуховується. Але не можна сказати, що до мене він прислуховується більше, ніж до когось іншого.

Розкажіть свою історію знайомства з Олегом Тягнибоком.

Це було давно – десь більше десяти років тому. Нас познайомив наш товариш, член партії Василь Павлюк. Раніше у розмовах з ним я цікавився політичною діяльністю і говорив своє бачення, що потрібно зробити те або інше. І якось зазначив, що мені приємно було б познайомитися з Тягнибоком. У вихідний день ми і зустрілися: сіли, переговорили. Я розказав своє бачення. Розмова ця мені тоді сподобалася, і я почав допомагати «Свободі» фінансово без всяких зобов’язань зі сторони самої партії. Якщо ви проаналізуєте, то немає жодної людини в «Свободі», яку привів особисто я.

Тобто ви хочете сказати, що, незважаючи на те, якщо ви фінансуєте партію, у вас немає своєї квоти у партійному списку?

Що таке квота? Квота – це окремі люди, які заходять у список і є залежними від тебе. Це дискомфорт для всіх. Я не завів жодну людину. Навіть коли стояло питання по моїй сестрі. Казали: давайте включимо її в список. Я відповів: ні.

І хто ж це питання піднімав? Кого так турбувала доля вашої найближчої родички?

Питання піднімали обласні депутати. Я сказав: якщо вона хоче спробувати, хай спробує пройти по мажоритарці. В тому районі, де вона працює вчителькою. Львівська область, Турківський район. Вона спробувала, але її здурили. Фактично вона виграла, але віддали депутатство регіоналу. Вона зрозуміла, що не так все просто, на цьому і закінчилося.

-- «З усіх міністерств у нас лише два. А ми могли претендувати на третину»

І все ж. Заперечувати, що при вашій впливовості ви не можете посприяти комусь у просуванні, нещиро.

Повторюю. Я питання особистої квоти ніколи не порушував. Навіть нікого не рекомендував, щоб не було таких питань. Я можу оцінювати тих, кого рекомендують наші «свободівці». Хоча в нас квота є в кожного. Кожен може з обласної організації привести людей.

Отже, ви фільтруєте людей? Як саме?

Дивимося, що зробила людина, наскільки вона ідеологічно наша, що вона вміє, чи компетентна…

В країні вже півроку як змінилася влада, «Свобода» докладала до того багато зусиль. Як вважаєте, чи адекватно партія представлена тепер в уряді?

Ми не ставили питання щодо адекватності представлення. Нам запропонували – ми не відмовилися. Ми розуміли, що, можливо, ми не повністю готові, але діяти потрібно було швидко. Ми не знали, як буде діяти Янукович. Потрібно було швидко створювати Кабмін, швидко вирішувати проблемні питання. Ми не виставляли жодних претензій. Ви ж бачите, що з усіх міністерств у нас лише два. А ми могли претендувати на третину.

«Свобода» отримала в лютому також свого Генпрокурора. Але після перемоги на президентських виборах Петра Порошенка, ваша політсила цю посаду втратила. Чи відбувались консультації з президентом з цього приводу? Як він пояснював необхідність відставки Олега Махніцького?

Президент, звичайно, зустрівся з нами. І сказав: це – моя квота, президентська, і я би хотів, щоб мати можливість нормально керувати країною, цю людину поміняти. Він зазначив, що довіряє Махніцькому. Але Президент хотів, щоб це була людина, яка користується ще більшою довірою з його боку. Ми сказали: немає проблем. Ми не тримаємося ні за яку посаду.

Щодо тих, хто залишився. За підсумками перших півроку у владі два ваших міністри (екології та природних ресурсів Андрій Мохник та аграрної політики та продовольства Ігор Швайка), будемо відвертими, не проявили себе жодним чином. Навпаки, Швайка спровокував шалену хвилю звинувачень у непрофесіоналізмі.

Своїм питанням ви вже формуєте негативний образ наших міністрів у читачів. Звинуватити людину і облити її брудом набагато простіше, ніж похвалити. Якщо ми будемо давати більше довіри людям, вони більше будуть займатися професійною діяльністю, а не відбілюванням своєї репутації. Чи не так? Людина тільки посіла посаду, ще нічого не встигла зробити, а її вже облили брудом. І ніхто не захищає.

Ці два міністри в нинішній ситуації практично ідеально підходять для своїх посад. Мохник – взагалі, політик з великої літери. Ми його попросили стати міністром. Він погодився, щоб не підвести команду. Ні один з наших урядовців не взяв жодного хабара – це я вам можу гарантувати. Ці міністри завжди за свої слова відповідали і відповідають.

По Швайці. Пам’ятаєте, коли він став міністром, всі кричали, що він завалить посівну, ми помремо з голоду. На сьогоднішній день у нас результати набагато кращі, ніж при минулих міністерствах. При тому, що у нас немає контролю за частиною Східної України, за Кримом.

Завжди потрібно дивитися на кінцевий результат. Тут паралель можна провести з будівництвом будинку. От була земля, я викопав яму. Всі починають мене звинувачувати: ай, була земля, було все нормально, а тепер яма. Так дайте мені можливість побудувати той будинок. Тоді можете критикувати: зробив я його правильним, гарним, естетичним.

Я не готовий вам проаналізувати все. Але, кажу ж, ситуація з посівною краща. Швайка зібрав урожай більший, ніж був зібраний минулого року – з урахуванням відсутності Криму і Донбасу.

Це чудово, але от тільки міністр жодним чином не впливає на посівну і на збір урожаю...

Навіть посівна і збір урожаю показують, яким, насправді, є міністр. Куди урожай дівається? Залежить від того, як його рахують. Коли умисно занижуються показники – це ж інша ситуація.

-- «Дострокові парламентські вибори, чесно кажучи, для нас не дуже вигідні»

Ви не приховуєте, що є офіційним переговірником в тому числі з колишніми партнерами по коаліції. Розкажіть, як приймалось рішення про розвал більшості? Чому «Свобода» пристала на ініціативу президента і «Удару» і спровокувала розпуск парламенту в умовах війни?

Давайте розберемо цю ситуацію з самого початку. Для того, щоб зберегти державу і не показати, що немає абсолютного безвладдя, ми пішли (навесні, - «Главком») на такий крок, як створити коаліцію з колишніми регіоналами. Так, вони – регіонали, нехай вони і перефарбувалися. І кожен патріотично налаштований депутат розумів, що це тимчасова коаліція, щоби легалізувати владу. Якщо б ми не могли вибрати нового голову Верховної Ради чи прем’єр-міністра – це був би колапс. І невідомо ще, чим би це все закінчилося. Можливо, ще б повернули Януковича на престол і сказали: бачите, вони вміють тільки розвалювати.

І ми говорили: це коаліція лише тимчасова, ситуативна. Хоча ця коаліція, до речі, зробила багато позитивних речей. Провела президентські вибори. Після виборів ми отримали легітимного президента.

Дострокові парламентські вибори, чесно кажучи, для нас не дуже вигідні. Бо ми весь час займалися революцією, а не популізмом. Але воно, це перезавантаження, потрібне.

Якими аргументами оперував президент? Чому ви, розуміючи, що це не вигідно для партії, все-таки погодилися? Як йшла дискусія?

Я вам скажу, дискусія була і в «Свободі». В чому вона була? Чи не використає Путін якраз оцей момент для якогось нападу? Про це ми говорили із Порошенком. Ми питали: ви впевнені, що це потрібно зараз, впевнені, що втримаєте ситуацію, якщо буде розпущена Верховна Рада? Він сказав: так, я впевнений, нам потрібно це зробити. І ми пішли на ці кроки. Хоча рейтинги нам тоді показували не дуже хороші результати. Але справа ж не в рейтингах, а в ситуації в країні.

Ми прийняли рішення свідомо і пішли на нього після того, як з коаліції вийшов «Удар». Ми одразу говорили: якщо вийде «Удар» чи Батьківщина, ми теж будемо виходити з коаліції. Тому що коаліція з тими, кого хотіли запропонувати наші деякі знайомі, неможлива. Це було б неправильно.

Знайомі – це хто? «Батьківщина», яка намагалась врятувати коаліцію?

Не можу говорити.

Тоді скажіть, кого ці «знайомі» запрошували в цю коаліцію на місце «Удару»? Хто вас не влаштував?

Запрошували ще певну кількість депутатів від Партії регіонів, які перефарбувались.

«Главком» володіє інсайдерською інформацією про те, що президент давав певні гарантії Олегу Тягнибоку, за підтримку розпуску парламенту. Ви сьогодні готові оприлюднити їх?

Ми говорили про те, що нам потрібно створити єдину команду, поміняти багато правил, що потрібно очищення влади. Але не про конкретні посади, бо у нас війна в країні.

Отже, мова йшла про «єдину команду». Тобто президент гарантував «Свободі», що після перевиборів, вона отримає свою квоту у владі?

Конкретних домовленостей немає. Є обговорення того, що ми, якщо не будуть порушені принципи порядності, принципи формування за квотою «спеціаліст», а не «кум, сват, брат», сподіваюсь, будемо працювати разом.

-- «Ми знаємо Петра Олексійовича – у нього все нормально. Але він ще не «засвітив» свій список»

Як ви ставитеся до пропозиції Петра Порошенка ще до виборів підписати декларацію про створення коаліції?

Ну, в ідеалі, якщо все так сформувати, можна, взагалі, тоді не проводити вибори.

Якщо говорити про саму виборчу кампанію, чи є вже домовленості із колишніми партнерами по коаліції про співпрацю, взаємонепоборення, про узгоджених кандидатів на мажоритарці?

На сьогодні таких домовленостей немає. Є розмови: давайте сідати за стіл, домовлятися – і по округах в тому числі. Але у нас навіть не визначено поки, хто по яких округах йде. Які можуть бути обговорення тут, якщо ми не знаємо ще, кого ми висуватимемо, кого висуватимуть наші партнери?

Але кампанія стартувала і часу дуже мало. Досвід минулих парламентських виборів показав, що ваша домовленість з «Батьківщиною» спрацювала. Чи готовий на такі ж компроміси «Блок Петра Порошенка»?

Звичайно, ми розмовляємо і з Порошенком, і з Яценюком, і з «Батьківщиною». Ми ведемо розмови, але рішень ще немає. Рішення будуть прийняті тоді, коли будуть відомі кандидатури, і ми будемо розуміти, з ким ведемо мову. Ми знаємо Петра Олексійовича – у нього все нормально. Але він ще не «засвітив» свій список.

Всі спостерігають за стосунками президента і його партії із «Ударом». Не секрет, що в «Ударі» є велике незадоволення тим, що до президентських виборів їм обіцяли одне, а постфактум вони отримали зовсім інше. Не боїтеся, що домовленості зі «Свободою» теж можуть бути не виконані?

Чого нам боятися? В цьому житті здурити можна тільки себе. Ті, хто нас будуть обманювати, обдурять себе. На жаль, і Україна також буде обдурена, і хтось просто не дочекається того моменту, коли щось зміниться на краще.

Як оцінюєте шанси «Свободи» пройти у Верховну Раду? Бо останні соціологічні дослідження не дають партії і 5% - тобто поки що ви навіть не долаєте прохідний бар’єр.

Насправді, нам дають 6,9 – 7,7%. Менше 5% - це від 100%.

Якщо б люди бачили і розуміли, що ми робимо, у нас був би максимально високий рейтинг. Ми не популізмом займаємося, а реальними справами. На жаль, у нас люди вірять брехунам, правду не хочуть слухати, а вірять в солодку брехню.

Тобто результат «Свободи» буде, за вашими оцінками, несправедливим, але достатнім, щоб пройти в наступний парламент?

Так, я переконаний. В наступному парламенті буде фракція «Свободи». Чисельність залежить від виборців.

Як буде відрізнятися «Свобода» зразка виборів-2012 від «Свободи» в 2014 році? Чи будуть зміни в списку, в агітаційних меседжах?

В списку фактично змін не буде. В виборчій кампанії, звичайно, зміни будуть. Тому що у нас війна. У нас і риторика інша, і ворог інший. Хоча він фактично той самий. Просто тоді Янукович працював на Путіна. А тепер вже сам Путін відкрив своє обличчя.

Тобто риторика буде ще радикальніша?

Звичайно. Думаю, що вона буде максимально радикальна.

Поясніть, чому депутати, підконтрольні президенту, «зарубали» ідею чисто пропорційних виборів?

Не знаю – це питання до тих, хто «зарубав». Я вважаю, що це не правильно було. Що мали б бути відкриті списки. Зараз по мажоритарці пройде багато людей, які б не мали потрапити в парламент. Це потрібно тим, хто хоче перефарбуватися.

Назвіть головних лобістів мажоритарки?

Та ви подивіться, хто як голосував.

Стара виборча система, вважаєте, нашкодить «Свободі»?

Вважаю, вона нашкодить Україні. А тим самим нашкодить «Свободі». Стара виборча система – це система, яка приведе у парламент багато випадкових людей, популістів і зрадників. Тим паче, зараз війна. І дуже непросто буде проконтролювати цю ситуацію. Є ж іще один момент. В другому читанні не проголосований закон про люстрацію. Це важливо.

Ви сказали, що список «Свободи» майже не зміниться? Чи можна очікувати хоча б декілька нових облич в ньому?

Якщо хтось новий і з’явиться, це все одно буде «свободівець», який давно в партії. «Нових-нових» не буде.

А як же мода на те, щоб когось витягнути з АТО і у список поставити?

Можливо, залучимо деяких наших героїв. В нас ситуація дуже демократична, насправді. Засідаємо, обговорюємо, хто достойний.

Багато бійців в АТО – вони хороші бійці, але це не значить, що вони хороші політики. На цьому теж йде спекуляція. Брати у список бійця для того, щоб він підтягнув рейтинг партії, - це неправильно. Добре воює людина – це війна, добре їздить на машині – перегони, добре пише закони – це парламент.

Тому я думаю, мало що зміниться в першій п’ятірці-десятці.

Яким буде ваше місце в списку? Минулого разу ви йшли під загадковим номером «13».

Думаю, воно не поміняється.

Чому саме 13?

Таке, видно, місце займаю в рейтингу партійців.

Ви акцентували увагу на необхідності люстрації. Як вважаєте, депутати від «Свободи», у разі, якщо б люстрація дійсно проводилася, пройшли б її всі?

Думаю, що так. Я бачу депутатів «Свободи» в їх роботі, я бачив їх на революції, бачив їх в АТО. Ці люди мають право бути депутатами.

Але в запропонованому законі є моменти, які стосуються глибокого бекграунду чиновників і політиків? Наприклад, хтось керував комсомолом, хтось був в компартії…

Ми чітко декларуємо – до влади не можна допускати тих, хто обіймав керівні посади в компартії. Мене наприклад, приймали в комсомол, не питаючи, хочу я того чи ні. Більше того, я пам’ятаю, коли на уроках в 6-му чи 7-му класі нам розповідали, як важко жити в Америці і Європі, і я тішився, що народився в Радянському Союзі. Пропагандистська машина зомбувала дітей.

Особисто ви люстрацію б пройшли?

Звичайно.

Вважаєте, жодних питань до вас би не виникло?

Ніяких.

Ви неодноразово наголошували, що «Свобода» доклала неабияких зусиль до революції…

Вважаю, найбільших. Ви можете порахувати, скільки «свободівців» загинуло під час цієї революції. Я знаю, що ми цією революцією жили, ми хотіли змінити владу.

За вашими словами, ви вклали десь 90% від тієї суми, що була витрачена партією на Майдан...

90 чи 80% - це так, приблизно. Я багато доклав фінансово. Але не вважаю це героїзмом.

В таких масштабах будете фінансувати і виборчу кампанію?

Буду допомагати, звичайно. Точну суму важко сказати. Ще не порахований загальний бюджет.

Скільки готові витратити?

Це буде залежати від моїх можливостей. Я подивлюся, який бюджет, і вирішуватиму. Зараз багато доводиться витрачати на АТО. Тому, може, і не так багато витрачу на вибори.

У вашій декларацій за минулий рік вказана сума доходів 52 мільйони гривень. У родини ще 20 мільйонів. Не кожен заможний політик дозволяє собі заявити такі цифри. Але тут же виникає інше питання. Виходить, що в часи Януковича вам як опозиціонеру все-таки жилось доволі непогано?

Що значить жилось непогано? Я ніколи не товаришував із владою Януковича – цю інформацію легко перевірити. Наш бізнес – це, в основному, нерухомість, яка була куплена давно. Я завжди сплачував податки. Їм було важко за щось мене зачепити, але спроби були постійно. Просто я не випинав це. Це була війна «втихую». Зі мною воювали, я воював. Але так як не було у мене ресурсу телебачення, радіо чи газет, то ви і не бачили тієї війни. Під час революції, до речі, палили мою нерухомість. Коли я купив сцену на Майдан, було спалено два мої об’єкти у Львові.

В часи Януковича у Львові постійно були спроби закрити родинний бізнес, готелі. Навіть була відкрита кримінальна справа на один готель – на огорожу, яка була побудована ще в 1984 році. Вони вигадали, що то я її побудував...

Вони хотіли зробити, щоб ми або втекли з країни, або боялися. Я завжди декларував і декларую: Україна – це мій дім, я нікуди звідти не піду.

Чому в вашій декларації немає авто?

У мене є автомобілі. Звісно, що говорити, що у мене немає автомобілів – це смішно і неправдиво. Просто автомобіль в декларацію записується, коли він оформлений на мене особисто. В мене ж багато автомобілів: вони всі – власність родинних структур. А якщо він записаний на мою структуру, то не записується. В деклараціях, які я подавав ще в облраду, я зазначав, що у мене був і Maybach, і Bentley, і інші. Я нічого не утаємничував ніколи.

Який зараз у вас автопарк?

Зараз у мене прості демократичні автомобілі. Час інший і випинатись не варто, та й не хочеться.

Демократичні, це які?

Ну, є Toyota, є Volkswagen мікроавтобус. Є Range Rover – це не демократичний автомобіль, але він є.

Києвом ви чим пересуваєтеся?

Toyota.

А де зараз отой «славнозвісний» Maybach, який всім так допік?

Я його продав. Ще перед тими виборами до Верховної Ради.

От мені докоряли тим автомобілем. Це для чого робиться все? Щоб люди боялись показати, що в них є. Знову все направлено на те, щоб лунала брехня.

Кілька місяців тому ви обіцяли презентувати свій бізнес, щоб зняти питання, звідки берете гроші для фінансування партії. Час вже настав?

Моя родина в основному займається готельно-ресторанним бізнесом. Звичайно, є нерухомість, яка здається в оренду. Я зараз не займаюся бізнесом, бо є депутатом Верховної Ради, тому презентую вам його тоді, коли буду займатися саме бізнесом.

Де зосереджені ваші активи?

В основному, на Західній Україні.

В столиці чим володіє ваша родина?

Квартирою.

Відомо, що ви контролюєте 5% столичного торгового центру «Арена Сіті».

Цю частку ми продали вже. Просто діставали всі вже…

Тобто ви тепер не є, як стверджували деякі ЗМІ, «партнером Дмитра Фірташа», у якого там 95%?

«Партер Фірташа» - це настільки висмоктано з пальця. Ті відсотки, які я купив в цьому приміщенні, не належали Фірташу. Таке враження, що ти не можеш купити магазин, тому що колись цей будинок побудував Ахмєтов, наприклад. Бо про тебе будуть казати, що ти - співвласник разом з Ахмєтовим. Якщо б я купляв щось у Фірташа, або він би мені подарував – можна було б говорити про наше партнерство. А так, просто йдуть маніпуляції, щоб облити мене брудом. Причому, ця частка була оформлена на маю матір, але я одразу сказав: так, це моє, я не стидався цього.

Скільки ви виручили від продажу своєї частки в «Арена Сіті»?

Точно не пам’ятаю. Але десь в районі 70 мільйонів гривень. Можливо, більше. Зараз моя родина думає, що придбати – бо то все-таки немаленькі кошти. Але зараз є куди витрачати гроші. Це і АТО, і виборча кампанія.

Назвіть, будь ласка, ще одну цифру. За скільки мільйонів доларів ви купили готель Hyatt?

Хто вам сказав, що я його купив? Це неправдива інформація.

-- «Стосовно мого кримінального минулого. Його не існує»

Минулого року ЗМІ активно почали активно писати про ваше кримінальне минуле. Чим закінчилась ваша судова тяганина з газетою «Експрес»? Які, зі звинувачень, висунутих проти вас у розслідуваннях цього видання, ви вже спростували?

Газета «Експрес» - це жовта преса. От хтось з цієї газети подумав про те, як поставляться до всього цього мої батьки? Це може бути інфаркт чи щось інше. Кілери, які вбивають пером, не кращі за тих, що працюють із снайперською зброєю.

Стосовно мого кримінального минулого. Його не існує. Яке може бути кримінальне минуле у людини, яка немає навіть жодного штрафу, жодного разу не була прив’язана до жодної справи навіть як свідок? Про це мені навіть смішно говорити. Ви ж не можете назвати жодну людину, яку я пограбував, або вбив, або щось іще з нею зробив.

А з «Експресом» у нас суди. Але вони тікають, постійно переписують адреси, щоб їм позови не вручили, не з’являються на засідання. Один суд вже виграв Олег Тягнибок. Насправді, я не хотів навіть з ними судитися. Я вважав, що це нижче за мене. Але мені сказали: це потрібно зробити. Коли ми робили революцію, «Експрес» обливав брудом мене. І я розумію, на кого він працював.

І на кого ж?

Влада Януковича. Коли ми боролися з нею – нас обливали брудом. Та в такий час навіть вороги об’єднуються. У нас у всіх в країні був тоді спільний ворог – Партія регіонів і Віктор Янукович.

От скажіть, ви в бізнесі з яких часів?

Після інституту, з 1995 року.

Погодьтесь, що як бізнесмен, який починав в 90-ті, було важко так розкрутитися і не перетнутись з кримінальним світом?

Послухайте, всі ми перетинаємося багато з чим. Ми можемо з вами на сходовій клітці перетнутися. Але це не значить, що всі, хто жив у 90-ті, - всі були бандитами, а всі, хто народився вже у 2000-х, - нормальні люди.

Сьогодні, коли ви прийшли до влади, тема щодо вашого кримінального минулого в пресі чомусь зійшла нанівець?

Нічого не припинилося.

Але ж Януковича вже нема в Україні, навіщо ж йому «мочити» вас і «Свободу».

Не знаю, чому так. Але вони працюють проти України, це «п’ята колонна» в журналістиці.

В ефірі Громадського ТВ прозвучала інформація, що нинішній генпрокурор Віталій Ярема таки підтвердив, що ви значилися на оперативному обліку у Львові з 90-х роках.

З Яремою я особисто розмовляв. Коли мені задали про це питання, я пішов до нього і спитав: як ти міг таке сказати, звідки ти взяв таку інформацію, в тебе є факти того, що я був кримінальним авторитетом? Він каже: ні, я прочитав в «Експресі». Ну, ми ж розуміємо, що не можна оперувати неперевіреною інформацією з газети, тим паче на такому рівні.

Ми направили відповідне звернення до Генпрокурора – щодо того, чи брав я участь у злочинних угрупуваннях, чи проходив свідком по кримінальних справах. Звичайно, відповідь вже зрозуміла. Бо всі вже все прошерстили. Якщо б була якась кримінальна справа, вона вже б давно була на шпальтах газет. І мені цікаво, чи озвучать ті ж журналісти цю інформацію, коли ми отримаємо відповідь, так само, як вони робили із плітками «Експресу».

-- «Син моєї рідної сестри шість місяців був на передовій»

Минулого місяця Верховна Рада проголосувала за воєнний податок, який повинні сплачувати всі українці. «Свобода» пропонувала оподаткувати тільки тих громадян, статки яких сягають більше 500 тисяч гривень. В такому б разі ви, виходячи, з вашої декларації, мали б заплатити більше 10 мільйонів гривень. Ви готові були це зробити?

Я на АТО дав вже більше 20 мільйонів гривень.

Я переконаний, всі багаті мають зібратися. Якщо їм байдуже на країну має спрацьовувати бодай інстинкт самозахист в першу чергу, захистити себе. Хай захищають свій бізнес – тим самим вони захистять Україну. Їм потрібно дати можливість зрозуміти, яким чином можна захистити Україну.

У нас є проблема. Люди вважають, що є держава, а є вони. Вони не розуміють, що держава – це і є вони. От вони завжди кажуть: держава винна, держава не зробила. Так держава – це всі ми разом.

Коли кожен робить свій маленький внесок, у нас буде все добре.

Ви не вважаєте, що піар на переказі коштів військовим з боку політиків чи багатіїв є спробою відкупитися від участі в АТО самому чи відкупити своїх дітей. Чи перебуває хтось з вашої родини на війні?

Так. По-перше, я сам виїжджаю в зону АТО. По-друге, син моєї рідної сестри, який навчався на п’ятому курсі інституту, пішов в академвідпустку, поїхав в АТО і шість місяців був на передовій. Тільки зараз приїхав.

Погодьтесь, він би спокійно вчився далі. А він обрав передову. І ніхто там навіть не знав, що він мій племінник. Це було рішення нашої родини. Ми не можемо говорити, що ми патріоти, якщо ніхто з нас не воює.

Він пішов добровольцем чи потрапив під мобілізацію?

Його направили у 80-ту аеромобільну. Він записався і пішов в армію, як контрактник.

А ви що робите в АТО? Навіщо туди їздите?

Їжджу, щоб подивитись, що відбувається, які є потреби.

Я розумію, що я не військовий, не професіонал. Але хочу розуміти ситуацію, хочу, як парламентар, розуміти, наскільки правдива інформація йде від офіцерів і від солдатів. Треба розбиратися, чим живе країна на Сході.

Тиждень тому «Свобода» повідомила про те, що відправила свій батальйон – «Січ» - на фронт. Чому це трапилось лише тепер? Схоже більше на початок виборчої кампанії.

У всіх батальйонах – «Айдар», «Дніпро», «Донбас», «Луганськ » і так далі – воюють більше 300 «свободівців». Першою до Турчинова із готовністю профінансувати забезпечення батальйону звернулася «Свобода». І тільки через кілька місяців це реалізувалося. А «Січ» - батальйон міліцейський. Він називається «свободівським», тому що там більшість наших людей. І «Свобода», відповідно, ним опікувалася. Тобто закуповувала амуніцію, техніку і так далі.

Тобто більше 20 мільйонів гривень, ви віддали саме на цей батальйон?

На батальйон зокрема. Але це далеко не левова частина наших витрат. От, наприклад, на цих вихідних «Січ» отримала три джипи. А в Слов’янськ завезли кілька фур продовольства. Значно більше коштів було витрачено на допомогу для добровольчих батальйонів, і для армії. Просто випинатись на тому, що ти допомагаєш армії – комічно і дико. Що значить, ти допомагаєш армії? Ми всі допомагаємо собі – нам потрібно зберегти країну.