Петро Мельник: Чотири бугаї приковували мене до ліжка…

Екс-ректор Податкової академії зізнався, що в Америці проходив лікування в центрі для постраждалих від тортур

Петро Мельник вважає себе унікальною людиною. І частка правди у цьому дійсно є. Довгі роки Мельник був ректором Національного університету Державної податкової служби України, але на всю країну став відомим не через наукову чи педагогічну діяльність. «Слава» до колишнього регіонала прийшла завдяки численним скандалам, які увінчала карна справа, відкрита через хабарі.

Всеукраїнська «популярність» ректору дісталася ще в буремному 2004 році. Тоді Мельника звинувачували в тому, що він змушував своїх студентів голосувати за Януковича. В 2012-му на виборах мера в Обухові Мельник теж «засвітився». Перед камерами силою ректор-депутат виштовхував з виборчої дільниці нардепа Ірину Геращенко. А вже на парламентських виборах-2012 начебто тиснув на співробітників свого навчального закладу з метою, щоб ті вплинули на результати голосування.

Тоді здавалося, що одіозному і всемогутньому Мельнику сходило з рук все. Але несподівано режим, за який він так затято боровся, списав його з рахунків.

Наприкінці липня 2013 року впливового ректора Податкової академії затримали в його ж кабінеті. Керівника вузу звинуватили у отриманні двох хабарів (40 та 80 тисяч гривень) від батьків абітурієнтів. Під час обшуку у Мельника знайшли ще 30 тисяч доларів. Після того був судовий розгляд, домашній арешт та електронний браслет на руці. Але останнього Петро Володимирович дивним чином позбувся та втік до США. Незабаром він був оголошений в міжнародний розшук.

Повернувся Мельник в Україну лише 1 квітня 2014 року – після подій Майдану, коли Янукович та його команда вже втекли до Росії. І прямо в аеропорту був затриманий МВС. Щоправда, потім колишнього ректора відпустили під заставу у 609 тисяч гривень.

Розгляд справи про хабарі досі не дійшов кінця. Проте почалась інша судова тяганина – ініційована вже безпосередньо Мельником. Він хоче взяти реванш та поновитися на улюбленій посаді.

Петро Мельник погодився дати інтерв’ю «Главкому» лише в присутності двох своїх адвокатів – Ігоря Черезова та Сергія Лапутько. Перший з них втручався в розмову та роз’яснював певні технічні моменти судових засідань, в яких «бере» участь його підзахисний.Також були моменти, коли питання адвокатами знімалися, як «провокативні». Хоча Петро Володимирович, здається, був зовсім не проти говорити про все, запитання викликав лише ступінь його щирості.

Екс-ректор зустрів журналістів «Главкома» в зшитій спеціально для нього сорочці із вишитими на манжеті літерами М.P.V. (Мельник Петро Володимирович). Сьогодні герой нашого інтерв’ю виглядає набагато краще, ніж під час судових засідань влітку 2013 року, і справляє враження людини, що вміє насолоджуватися життям. Він розповів, хто із «сімейних» робив з нього «цапа відбувайла» та чому він втікав саме до Америки. Але секрету, як позбавитися електронного браслета, так і не розкрив. Інколи Мельник задіював свої акторські здібності, але розуміючи, що робить це не надто добре, переводив розмову на сміх...

-- «Я – тричі народний депутат, а вони соплі жують»

Петре Володимировичу, після всіх подій – затримання за хабар в липні 2013 року, втечі з-під домашнього арешту, оголошення вас в міжнародний розшук, врешті, повернення в Україну – ви забажали поновитися на посаді ректора Національного університету Державної податкової служби. Для чого це вам?

Що значить забажав? Дуже добре, коли людина знаходиться в тій сфері, де вона може розкрити свій талант. В даному випадку освіта співпала з моїми природними задатками.

Я 22 роки керував цим навчальним закладом, 5 років був там першим заступником. А прийшов в Ірпінь я, взагалі, в 15 років – з Полісся. Тато – тракторист, мати – технічка, нас четверо дітей в сім’ї… Порося, корова, болото, гриби, ягоди… Я не з тих, хто спустився «з парашута». І люди мене в Ірпені знають. Тому що я був конферансьє, вже на першому курсі вів концерт. Я був нормальним хлопчиком, розвивався, зростав, мене запросили туди працювати…

Тобто ви вважаєте, що маєте реальні шанси повернутись на посаду?

Послухайте, вже чотири рази була ініціатива з боку Податкової обрати ректора. Чотири! Так кого вони хочуть з тих чотирьох? Останнього? Так щодо останнього – я вам доповім. Вже немає зараз в керівництві Державної фіскальної служби Ігоря Білоуса та його заступників, які – думаю, не без тиску – представляли нинішнього в.о. Павла Пашка (згідно з даними офіційного сайту Податкової академії Павло Пашко 30 грудня 2014 року був призначений виконуючим обов’язки ректора, - «Главком»). Хто такий той Пашко? Української мови він не знає – а записано в законі «Про вищу освіту», що ректором не може бути людина, яка не володіє українською мовою. Проректором він не працював – а чітко записано в статуті університету, що виконувати обов’язки ректора може тільки проректор університету. Те ж, що там робиться зараз, - це знущання з колективу. Керує людина, яка, взагалі, не має права там бути, яка, більш того, підлягає люстрації. Інші кандидати на пост ректора прекрасно знають свої можливості.

Поки що Ірпінський міський суд Київської області переніс засідання суду з питання поновлення вас на посаді ректора на 15 квітня. Але паралельно проти вас також розглядається справа про хабарництво, а народний депутат Ірина Суслова повідомляє про «відкриття карного провадження Ірпінською прокуратурою відносно зловживань» вами на посту ректора на суму, вищу за 3 мільйони гривень.

Я – тричі народний депутат, а вони «соплі» жують, перший раз зайшли в Раду, і замість того, щоб прийти порадитися, повчитися у Петра Мельника, беруть і брешуть.

Адвокат Черезов: Давайте я конкретніше розповім по справі про поновлення на посаді. Там була призначена експертиза, бо заява про звільнення Мельника з посади ректора академії надрукована і незрозуміло, ким підписана.

Тобто ви хочете сказати, що заява писалась не Мельником?

Адвокат Черезов: Він не пам’ятає. Але, дивіться, ця заява про звільнення написана 30 липня 2013 року. Наказ про звільнення теж виданий 30 липня, згідно з тими документами, які відповідачі надали в суд. Це все – через три дні після затримання. В той же час на 2 серпня 2013 року призначається судове засідання по відстороненню Мельника. То де логіка? Якщо вже є наказ про його звільнення з посади, то який сенс його вдруге відстороняти, якщо він, згідно документам, які точно мали б бути у слідчого, вже і так відсторонений?

Тоді були повідомлення, про те, що Мельник в суді сам також робив заяву про своє звільнення.

Адвокат Черезов: Було засідання суду, на яке періодично до недавнього часу посилались відповідачі, нагадуючи, що там був якийсь чоловік, який чув, як Мельник сказав, що написав заяву про звільнення. Він був запрошений в якості свідка відповідачем – тобто Податковою академією. На засіданні він дослівно сказав таке: я чув, що мені так сказали, що Мельник так сказав. Отакими були покази цього свідка.

Далі - по трудовому спору. У зв’язку із тим, що невідомо чи Мельник писав ту заяву, чи ні, була призначена почеркознавча експертиза. Бо там просто набраний на комп’ютері текст, під яким стоїть підпис, схожий на підпис Мельника. На період експертизи був призупинений судовий процес. А 4 лютого цього року було видане розпорядження Кабміну про те, що всі ВНЗ тепер у підпорядкуванні Міністерству освіти. Відповідно, у нас виникла ситуація, що невідомо, хто наразі є відповідачем. Якщо допустити, що суд прийме рішення на нашу користь, то хто тоді повинен буде поновити Мельника на роботі? Міністерство доходів і зборів, якому формально підпорядковувалась академія, і яке видавало наказ про його звільнення, чи нинішній правонаступник – Міносвіти? Тому ми на суді заявили клопотання про те, щоб залучити Міндоходів в якості співвідповідача. Але от відкривається останнє засідання і на нього не приходить представник Міносвіти. Все - засідання перенесли.

Мельник: А партія «Воля» каже, що то вони призупинили процес.

Адвокат Черезов: Депутати від «Волі», які сьогодні ходять на процес з поновлення Мельника, якщо б дійсно були зацікавлені у тому, щоб притягнути його до відповідальності, ходили б на карний процес (справа про хабарі, - «Главком»). Мельник створив академію, та йому запропонували піти, тому що на його місце була людина з Донецька. Мельник відмовився. Йому сунули гроші. Зараз посаду ректора купила людина, що підлягає люстрації. Так вони за кого: за корупціонера Мельника, який створив цей ВНЗ, чи за корупціонера, який купив собі цю посаду, як в часи Януковича? Якщо Мельник отримає реальний строк, про яке поновлення може йти мова? При цьому, на карному процесі немає нікого, а на трудовому спорі - люди з плакатами і купа телеканалів.

Натякаєте на те, що навколо ректорського крісла простежується чийсь інтерес?

Ну, звичайно. Хто не хоче мого повернення? Перший – це Пашко, про якого ми вже говорили, який 9 років працював на Митниці. Що таке Митниця? Це корупція ще більше, ніж в Податковій. Але хто платить? Є такий Андрій Деркач (народний депутат, депутатська група «Воля народу», - «Главком»), який тримає канал «Ера», який закінчував те ж училище, що і Пашко, у Харкові (Харківське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ им. М. І. Крилова, - «Главком»).

Пашко не хоче, щоб його люстрували, а посада ректора не підлягає люстрації. Але як можна, якщо говорити простими словами, було призначити двірника чи просто викладача в.о. ректора? Проректор може тільки у відсутність ректора обіймати його посаду. Є перелік проректорів – ну і призначили б когось з них. Та і ніякого відношення до колективу він не має, тільки руйнує його. Якби я керував академією, ні в якому разі її передача Міністерству освіти не була б допущена. Я б боровся. Бо готувати кадри для Митної і Податкової служби, коли ти маєш бази практики, маєш можливість прямого обміну і залучення кращих фахівців як викладачів університету – це тільки перевага для університету. Зараз все буде гірше.

Коли мене не було в Україні, зрозуміло, що академія була без ректора. Але потім я з’явився. Більш того, закінчений судовий – підкреслюю, судовий – розгляд кримінальної справи. Залишились тільки заяви і дебати. Всі свідки вислухані. Гроші мені підкинуті. Виконавці не ходять з вересня на засідання суду, взагалі. Батьки, які щось нібито «давали Петру Мельнику», взнали про те, що про їхню дитину іде мова, коли я повернувся вже з Америки – тільки в травні 2014 року, а не в липні 2013 року. Все це «зверстано».

Ким? Деркач та Пашко, про яких ви вже згадали, з’явились на авансцені значно пізніше. Хто, як ви висловились, «верстав» справу?

Олександр Клименко (глава Міністерства доходів і зборів при Януковичі, - «Главком»), Віталій Захарченко (міністр внутрішніх справ при Януковичі, - «Главком»). З благословення колишнього Генпрокурора Віктора Пшонки. Вони ліпили то, щоб показати: дивіться, ми боремося не тільки з нашими політичними супротивниками, а й зі своїми, він же до «регіонів» належить. Дивись, Європа, які ми пухнатсі, як ми боремося з корупціонером. Але, насправді, звільнити мене можна тільки за згодою сторін. Бо я обраний колективом, зі мною заключений контракт до 1 вересня 2018 року. На сім років! Це національний ВНЗ!

Адвокат Черезов: Основна проблема трудового спору, дійсно, в тому що, згідно з контрактом, Мельника не могли просто звільнити. Згідно законодавства, зробити це дуже проблематично. Відповідно, треба було створити умови, щоб Мельник спокійно пішов сам. Один із варіантів – карний процес. Але, згідно контракту, якщо б Мельник вирішив піти, його б могли звільнити не за власним бажанням, а за згодою сторін. Та пацани поспішали, контракт ніхто не читав. Тому ця заява про звільнення написана саме за власним бажанням, що не відповідає умовам контракту. От і вся інтрига. Навіть якщо вважати, що Мельник особисто написав цю заяву, все одно це б не відповідало контракту, і він би мав можливість поновитися. Експертиза – в цьому спорі, взагалі, не головне. Не в ній справа.

Що саме вона показала? Хто, згідно висновків експертів, підписав заяву?

Адвокат Черезов: Вона постановила, що за тими зразками, які для її проведення надавав відповідач, встановити, хто саме підписував заяву, неможливо.

-- «В Америці я навіть проходив лікуванні в центрі для осіб, які постраждали від тортур»

Петре Володимировичу, все-таки, як так може бути, що ви не пам’ятаєте, чи підписували заяву?

Що за день був 30 липня 2013 року, коли я був звільнений по версії Податкової служби? Я знаходжусь у лікарні швидкої медичної допомоги на вулиці Братиславська, 3. Там за ґратами палата, я в тій палаті один, біля ґрат цілодобово чергує три чи чотири міліціонера с пістолетами. Як тільки я хочу в туалет, я повинен їх просити: хлопці проведіть.

Стан здоров’я в мене критичний, тиск 240 на 120. Я переніс інсульт, я переніс інфаркт. Я знаю, що це: коли на межі, коли починаються провали в пам’яті, починає двоїтися, обертатися все. Ще немає восьмої ранку, як приходить слідчий із, так сказати, бандитами найнятими своїми. То не міліціонери, тому що для них закон не існує, те, що вони роблять, - за межами права. І він мені читає своє звинувачення. І збирається мене тягнути до суду. До мене ж приїжджає місцева реанімація, з кардіології цієї ж лікарні, мене везуть у реанімацію, роблять відповідні процедури.

Десь біля 11-тої ранку знову появляється цей слідчий Олег Зайцев, цей кат. Йому відповідальні лікарі кажуть: ось медичні показники цього чоловіка, він знаходиться в такому кризовому стані, що може віддати Богу душу. І що вони роблять? Треба ж медичний висновок. Вони викликають «Борис». Міліціонери перевдягаються в лікарів. Я голий фактично лежу. Чотири бугаї за ноги, за руки наручниками приковують мене до ліжка, вколюють мені щось в вену, заливають щось у рота, знущаються, катують. Це був переламний психологічний момент, після якого я довго відходив і досі не відійшов. Потім в Америці я навіть проходив спеціалізоване лікуванні в центрі для осіб, які постраждали від тортур. Це якась паралельна реальність, коли з тобою так поводяться оці УБОЗівці, найняті Захарченком, Клименком і Пшонкою.

Ви особисто бачили, як ці люди перевдягалися в лікарів?

Бачили інші люди. Мені про це потім розказали рідні.

Потім в мене зникає пам'ять. Бог його знає, що було далі. Здається, я щось підписував, може, щось щодо ліків, а, може, й заяву.

Врешті, мене везуть до суду. Привозять, а я не можу стояти. Я на цьому візку лежу, суд починає розгляд. Та, треба віддати належне, суд переносить розгляд, знімає наручники, і швидка відвозить мене в цей день до Ірпінської міської лікарні, в реанімацію в Бучі. А ці негідники за мною. Їм закон не писаний – вони заходять в палату реанімації за мною, їх 30 чи 40 чоловік оцих «мусоров», цього бидла злочинного. Далі я знаходжуся в реанімації. Щось друкувати – не було можливості. Рідних до мене не допускали. Я постійно був під охороною. Яке може бути звільнення за яким власним бажанням 30 липня? У мене є всі документальні підтвердження того, який у мене був стан здоров’я, що робили швидкі допомоги, є факт, що приїжджав «Борис», що «Медиком» забрав мене із суду, що я був в реанімації в лікарні в Бучі. Все це до купи зшито, це не просто слова. Я не міг спати. Я просинався в поту після тортур, мені лікар давав уколи. Якби не вони – мені б і кришка, мабуть, була. А ця сволота потім, вже пізніше ще прийшла міняти мені запобіжний захід – на утримання під вартою. Згадую це і досі нервуюся.

Академія створювалася під патронатом колишнього прем’єр-міністра Миколи Азарова. У вас з ним були досить дружні стосунки. Розкажіть, чому він, коли на вас звалилися всі ці проблеми, не став на ваш захист?

А як він мав мене захищати? Ця банда скористалася тим, що Азаров пішов у відпустку, а Сергій Арбузов (колишній перший віце-прем’єр-міністр, - «Главком») був за нього. Треба відрізняти Азарова від банди. Азаров – це далеко не Янукович. А от Янукович і Арбузов – ото вже банда, сини туди ж, Захарченко і Клименко – все це банда.

Азаров був головою Державної податкової адміністрації з 1996 року. Потім він був міністром фінансів, потім віце-прем’єром, потім став прем’єром. Я коли до Азарова приходив, з якимось питанням, коли ще був ректором, завжди від нього отримував або підтримку, або пораду, як це питання можна вирішити. Ніколи не було вимоги: ти мені за це щось поверни.

А що почали робити ці негідники, ця банда? Забирати гроші в університету.

Розкажіть, як саме працювала ця система?

Як, як? Гектарами землю забирали!

Територія, яка є біля університету, в Ірпені найпрестижніша. А раніше там, до речі, був циганський табір. Земелька – це теж ресурс. Я мав бажання, щоб там був льодовий центр, щоб там тренувалася збірна України. Під Євро-2012 ми зробили там спорткомплекс, стадіон на 8 тисяч місць, з басейном, гуртожитки відремонтували. А вони – Едуард Ставицький (міністр енергетики та вугільної промисловості в часи Януковича, - «Главком), Микола Присяжнюк (міністр аграрної політики та продовольства України в часи Януковича, - «Главком») під патронатом синочка Януковича «Стоматолога» - беруть і цю землю забирають собі! Півтора гектари! Під носом. Біля університету. Я всю сесію Ірпінської ради налякав, так вони поміняли рішення, яке спочатку приймали. Як це так можна забрати те, що має університет. Вони, оці всі бандюки, вважали, що то їхнє. Аж тут ректор Мельник взяв і назад забрав цю землю. Це я вам один приклад розповів.

Справа була лише в землі?

Були і інші в них «програми». Був лист в Кабмін: мовляв, просимо перекинути з університету із такої-то статті – там на розвиток науки було 7 мільйонів, поточні видатки 10 мільйонів, а всього 37 мільйонів – на Податкову службу. Це свитинку треба було купити Клименку чи Захарченку!? Такі вони бідненькі, розумієте? Це ж треба було забрати у університету і віддати на Податкову службу!

Що робить Мельник? Іде до Азарова, до Володимира Рибака (спікер Верховної Ради з 2012 до 2014 року, - «Главком») і блокує все це діло. Блокує і в 2011, і в 2012 роках. Тричі ці негідники хотіли зняти гроші з університету, гроші, які були виділені і пройшли через Мінфін, Кабмін, бюджетний комітет ВР і були підписані до використання. Це їм не подобалось. Вони хотіли робити по-іншому. Пропонують: ну от є гроші, хочете будувати щось – будуйте, але з того ви маєте віддати нам 20% відкату. Я питаю: що!? Я кажу, як я вмію, інколи, знаєте, нецензурно прямо. Послав їх. Вони мені в діти годилися. У мене дочка того Клименка на рік молодше. Про що мова? І я не платив ніякої корупційної складової і їм не збирався все робити. А далі вони під виглядом того об’єднання-роз’єднання «Мінздоху» вже хотіли не реорганізувати університет, а ліквідувати. Бандити заробляти хочуть і можуть на всьому!

До того, як проти вас була відкрита кримінальна справа, представники цієї, як ви кажете, банди намагалися з вами домовитися по-хорошому?

Безперечно. Петро Мельник – не просто ректор, а він був ще депутатом Верховної Ради. Я був ректором фактично без заробітної плати, коли був депутатом ВР.

Звичайно, вони хотіли поставити на моє місце когось свого, з «Сім’ї». Вирішили, що це буде Цікаленко (Юрій Цікаленко на парламентських виборах 2012 року так само, як і Мельник, балотувався по 95 округу. Він йшов самовисуванцем, але зазначав, що є членом Партії регіонів. Набрав трохи більше 6%, - «Главком»). Я не буду давати йому характеристики. Вони його підтримували-підтримували, але потім бачать – не виходить. Тоді запрошують мене до себе і кажуть: верни затрати, які поніс Цікаленко на виборах, ми його знімаємо, а ти стаєш народним депутатом (Мельник програв вибори на окрузі, набравши 20,97%, - «Главком»). Що я зробив? Я послав.

Кого саме?

Кого послав? Штаб виборчий. Як це відбувалося? Мене запрошує Захарченко (глава МВС в 2011-2014 роках, - «Главком») до себе і каже оці всі слова: якщо я не поверну оці значні кошти, які попросив повернути штаб, то і ректором мені не бути. Це пряма погроза. Це в середині жовтня 2012 року відбувалося, тоді я був народним депутатом.

Він мені ще й дзвонить по телефону, питає: скільки ще ти збираєшся працювати? Це було коли я опирався перерахуванню коштів, ліквідації університету. Я кажу: ну, до 1 вересня 2018 року. Він мені: ну ти давай визначайся, у тебе доба, далі будемо компрометувати. Так, вони мене попереджали, але я не зважав на їх попередження.

Вони мене до Саші (Олександр Янукович, син екс-президента, - «Главком») почали запрошувати. Мовляв, він хоче зі мною зустрітись. Я питаю: нащо? Я знаю, що якщо зустрічатись, то потрібно щось везти. Нащо? Хто він мені такий? Я не поїхав.

Знаєте, я ж і з дружиною 29 грудня 2012 року розлучився після того, як вона сказала, щоб я не йшов на вибори, а я не послухав та пішов. У нас був внутрішній сімейний конфлікт. Але вона була права. Не потрібно було мені йти ні на які вибори з цією бандою. Це була спеціальна технологія, вони мне підставили.

Якщо вас обіцяли почати компрометувати, значить, було чим? От, наприклад, що скажете щодо відео, опублікованого в ЗМІ, де ви «зваблюєте студентку»?

Та то відео людьми Захарченка і змонтоване. Він мені це відео показував ще коли я до нього приходив в середині жовтня 2012 року і казав: віддавай гроші або оприлюднимо. Я послав його разом з відео. Є заява цієї дитини, ніяких претензій в неї немає. Це все було сфабриковано, змонтовано.

Тільки за два тижні – з 27 липня до 15 серпня – до того, як я виїхав в Америку – на інформаційну кампанію проти мене було витрачено 350 тисяч доларів. Цю суму проплатив особисто Олександр Клименко засобам масової інформації. Деякі досі відпрацьовують.

-- «Я був готовий потенційно покінчити з життям»

Ви зазначили, що маєте слабке здоров’я і що вам доводилося проходити реабілітацію в центрі США для осіб, які постраждали від тортур. Розкажіть, як і де ви лікувалися?

Я ще зараз до кінця не одужав. Бачите, який я знервований (сміється, - «Главком»).

От уявіть, у людини відсутній сон. Людина прокидається в поту, у людини страх смерті. У мене були думки неодноразово. Пережити те, що відбувалось, можливо не для всіх. Я боявся, що мене можуть вбити. Також я був готовий потенційно покінчити з життям. Через все те, що звалилося на мене.

Я – сільська дитина, я хотів з дитинства в житті чогось досягти. Сам з болота. І я дійшов. Я тричі був народним депутатом. Я залишив позитивний слід в людських душах. Та я унікальний ректор. Таких ректорів одиниці. Я був ефективний. Але коли вас беруть оці покидьки ні за що і голого катують, і ви нічого не можете зробити, крім сліз, у вас нічого немає.

То як в Америці вас приводили до тями?

В Америці прийшли до мене працівники ФБР. Прийшла гарна жінка з білими зубами, мулатка, з нею два офіцери. Але це окрема тема. Американці мене захистили. Я в Америці отримав дозвіл на роботу, права водія, ідентифікаційний код і на 10 квітня отримав запрошення на співбесіду про політичний притулок. А 1 квітня минулого року поїхав додому. Я прийняв таке рішення. Ніхто ще в історії не приймав такого рішення, щоб поїхати до Америки и добровільно повернутися.

Америку обрали тому, що там дочка?

Дочка зараз в Америці – дійсно (відомо, що дочку Мельника звати Олена, мешкає вона в Сан-Дієго, місті в США на березі Тихого океану, - «Главком»). Син, до речі, тут – в Україні (він, за даними Вікіпедії, володіє 20% ОАО «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство», - «Главком»). Але Америку я обрав не лише через дочку.

Коли я зрозумів, що я потрапляю в Лук’янівське СІЗО (а Лук’янівка – це два «трупіка» в день), одразу почав думати: куди мені діватися? В Білорусь, Молдову або Росію? Я розумів, що в тої банди там все «схвачено». В Європі також. Єдина надія, і я поцілив «в яблучко», - Америка. В Америці я бував до того, і в дочки, і по роботі їздив. Я обрав Америку, в першу чергу, з огляду на питання безпеки. І, звичайно, ще з точки зору, що треба за щось же і жити. Мене там прийняли та підтримали.

Сьогодні ви вже можете розповісти всі деталі того, як лишали Україну?

За один раз – то неможливо.

Коли покинув Україну, то думав, що назавжди покидаю. А Бог, бачите, є на небі. Діти пішли на Майдан. І, дякуючи студентам та Майдану, я повернувся в Україну. Тому я їм вклоняюсь. Те, що вони зробили, – неймовірне. Вони спихнули банду.

І все ж таки. Цікаві деталі вашої втечі. Як вам вдалося зняти браслет? Хто вам допомагав виїхати закордон, ви ж були невиїзний?

Що значить «невиїзний»? Я був скрізь виїзний.

Але ви перебували під домашнім арештом.

Кажуть, що я втікав кудись. Так от, у мене збереглася міграційна картка, все законно, я виїхав в Білорусь. Я перетинав кордон за своїми документами.

Адвокат Черезов: 1 серпня 2013 року було судове засідання, був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Потім, за інформацією «1+1», виявилося, що Мельник, начебто, не живе за домашньою адресою. І саме інформація цього каналу якимось дивним чином для слідчого слугувала підставою для подання клопотання про зміну запобіжного заходу. Якщо б був рапорт представників правоохоронних органів про те, що Мельник порушує умови арешту – це одне. Але цього не було. Всі ґрунтувалися на інформації каналу. Але це маразм. Він же був з браслетом – по ньому одразу зрозуміло, за тією адресою він знаходиться чи ні. Але слідчий подав клопотання. Було зрозуміло, що клопотання буде задоволене. Бо жоден адекватний слідчий, розуміючи, що Мельник з браслетом, цього б не робив. Засідання було призначене на понеділок. В п’ятницю Петро Володимирович вирішив, що йому нудно. Зібрав свої речі та поїхав по своїм документам в Білорусь. Він не був у розшуку. Це був домашній арешт. Він спокійно міг перетинати кордон.

Петро Володимировичу, але як ви зняли браслет? Щось не віриться в пояснення про схуднення руки.

Він був знятий з руки. Ніяких збитків не нанесено. Браслет я зняв та не пошкодив.

-- «Азаров для них був просто прикриттям»

Ви так і не дали відповіді на питання: чому ви не зверталися за допомогою до Азарова?

Оця вся банда, щоб ви знали, вони Азарова вважали ні за що. Азаров для них був просто прикриттям. Ширма. Азаров допомагав мені створювати університет і ні разу нічого з мене не вимагав. Спасибі йому за це. В Партії регіонів було багато порядних людей.

Ви з ним сьогодні підтримуєте стосунки?

Ні.

А хтось з регіоналів відважився вас захистити?

Щодо Партії регіонів – то там десь на початку вересня 2013 року щось Шуфрич хотів сказати, але Янукович-старший його обірвав.

Тобто ви виявилися не потрібним своїй же політичній команді.

Не просто не потрібним. Вони з мене зробили «цапа відбувайла». Для «донецьких» «луганські» не були своїми, Центральна Україна – тим більше. А я з Західної родом. Я розумів, що відбувається у цьому так би мовити, «шалмані». Коли вони проводили п’янки в Межигір’ї, там навіть Рибака, голови Верховної Ради не було.

А хто був?

Там сформувалась своя, так би мовити, банда, яка правила.

Азаров не входив то того кола, щоб ви розуміли. Азаров – це окрема тема. Володимир Рибак, Микола Азаров – це «старі донецькі», а нові – це шваль. Я не був «їхнім» ніколи.

У вас також були дружні стосунки із Михайлом Чечетовим, який трагічно пішов з життя місяць тому. Ви з ним спілкувались протягом останніх місяців, тижнів?

Ми не були друзями. Але я прийшов на його похорон. На ті питання, які в мене виникали в процесі роботи і з якими я звертався до Михайла Васильовича, він завжди реагував нормально. Він приїжджав привітати мене на день народження. Дійсно, у фракції мені було комфортніше звернутись до Михайла Васильовича, ніж до Олександра Єфремова.

Останні місяці я з ним не спілкувався. Але знаю тих, хто спілкувався з ним близько. То ті люди казали, що, начебто, такого наміру в нього не було.

Смерть Чечетова – не єдина за останній час в рядах регіоналів...

В вересні 2013 року я був виведений з членів політради Партії регіонів. А заведений хто? Оці бандити – «клименки», «колобови», «захарченки». Тому виведіть мене, будь ласка, з «регіонів». Прошу мене, починаючи з вересня 2013 року, в «регіони» не причисляти. Але коли я був у Партії регіонів – то мені ні за що не соромно, з того, що я робив.

З ким з представників Партії регіонів ви підтримуєте зв’язки?

З кумом своїм Святославом Піскуном (колишній Генпрокурор та екс-нардеп від Партії регіонів, - «Главком») підтримую стосунки. Днями також з Володимиром Рибаком спілкувався. «Дєдушка» Рибак молодець. Нічого такого не робив, завжди поміркований, завжди з ним можна порадитись. До речі, коли закрутились події з ліквідацією університету, він просив Захарченка, казав йому: послухай, ти допоможи якось. Але Захарченко не допоміг. Навпаки. Рибак з Азаровим – то дружбани. І я з Рибаком дружу, він добрий порядний, скромний. Старий «донецький», а ця молодь – я такого в житті ще не бачив, - крім «забрати» нічого не знають.

Що ви, до речі, думаєте, з приводу намагань Арбузова та Клименка повернутись?

Не вірю, що вони повернуться. Хай собі там в Росії сидять, дорога їх не лежить в Україну. Вони, окрім біди, нічого не зробили. Нехай вертаються, але не до нас. Може, вони повернуться в «ДНР», звідки ми знаємо. До Києва – зась!

Якою була ваша зарплата на посаді ректора?

Заробітна плата у ректора була 7 тисяч доларів: 5 тисяч зарплата плюс 2 тисячі пенсія. За контрактом.

Де ви мешкаєте зараз: в Ірпені чи в Києві?

Як ніде, так і скрізь. Я мешкаю так, щоб мене не застали та не обікрали. Тільки варто мені розповісти, де я мешкаю, то приходять міліціонери, і щось зникає. Та їм дуля під носа! Петро Мельник публічно каже: це УБОЗ був виконавцем і це факт, розумієте. Вони фабрикують справи. Це банда всередині міліції. От ми ще пізніше дійдемо до персоналій. Бо є ще персоналії, вони працюють, начебто служать. Вони готові розірвати мене. Портфелі украли, комп’ютер украли з дому.

З того вашого розкішного приватного будинку?

А ви хочете, щоб я в державному ночував? Чи що? Чи вам цікаво, з ким я ночував? Так я холостяк. Можна ночувати, з ким хочеш. Що ви, заміж хочете? В мене, як у холостяка, знаєте яка проблема? Нема питань, бажаючих, як то кажуть, вистачає. Але є серйозна проблема: дитинку треба, чи ні?

Так у вас є діти.

В мене є. В мене і онучка народилась. Як мені бути, дідусю? Якщо жінка ще молода, їй треба дитинку, а мені куди вже?.. Я собі не дав на це відповідь.