Михайло Гаврилюк: Одним словом, в Верховній Раді - бардак. Люди прийшли не на роботу, а буцімто в розважальний центр

Козака Гаврилюка слава спіткала несподівано на Майдані. Під час січневих протистоянь на вулиці Грушевського його, на той час простого добровольця 4-ї сотні самооборони, схопили співробітники спецпідрозділу «Беркут», роздягли та побили. Гаврилюк активно себе проявляв під час протестів, був завжди у перших рядах у сутичках, тому його козацький чуб добряче намозолив очі «беркутівцям». Відео, на якому правоохоронці знущались над активістом підірвало мережу.

Ця історія мала несподіваний фінал. Гаврилюк став народним героєм і цим, як часто трапляється, скористались політики. Поки прості люди з усієї України збирали гроші на відбудову хати Михайла в Чернівецькій області, йому самому зробили цікаву пропозицію. У підсумку козак вступив до «Народного фронту» та виграв вибори у мажоритарному окрузі №95 під Києвом, випередивши кандидата від «БПП». Згодом у Гаврилюка з’явився благодійний фонд, на допомогу йому підключився волонтерський рух, сформувався добровольчий батальйон «Золоті ворота» , яким депутат почав опікуватись.

В розмові з «Главкомом» Михайло Гаврилюк підбив підсумки перших ста днів свого депутатства, пояснив, для чого йому здався той мандат, та розповів, чому йому не потрібна юридична освіта.

-- «Відсудили у Калєтніка 12 га лісу, не дали ректору Мельнику поновитись на посаді»

Пане Михайле, ви вже відчули користь від депутатства?

Відчуттів величезних немає ніяких. Як можу допомагаю українському простому народу, який багато років шукає правди і справедливості. В комітеті мені виділили кабінет.

Персональний?

Мій помічник там знаходиться і я. Я би міг вам показати скільки ми вже опрацювали звернень від людей, скільки ми вже допомогли.

Тобто ви самі бачите реальну користь від мандата?

Ніхто не звертається, щоб розказати, що в нього хороше життя, всі звертаються за допомогою, бо скільки шукають люди правди – ніде не можуть її знайти. Складається враження, буцімто в державі одне зло живе. Доводиться допомагати.

Хто ці люди, яким ви допомагаєте?

Це прості люди.

І ви усім допомагаєте? Чи робите акцент на певних категоріях громадян?

Акцент ні на кому не роблю. Всім по черзі допомагаю. Наприклад, на днях хлопець 24-річний впав посеред дороги. Сирота з Дніпропетровська приїхав до Києва. І до нас якимось чином звернулися люди по допомогу. Ми його відправили в лікарню, йому надали першу допомогу, безкоштовні ліки. Виявилось, що він, хоч і молодий, і сирота, але любить випити, любить уколотись, в нього почалась там ломка, почало його крутити, викручувати у палаті. І він заявив, що з лікарні хоче піти.

Вважаєте, що народний депутат має такими випадками займатись?

Є й багато інших цікавих випадків. Наприклад, в Бучі відсудили у Калєтніка, колишнього комуніста землі. Коли була їх влада, вони собі присвоїли дуже багато лісу. Там 11 чи 12 гектарів, обклали височенним тином, мовляв, не підходьте, це все наше. В кінцевому результаті ми у них відсудили і забрали.

Того самого Калєтніка, який був віце-спікером?

Так. Але він там все на дідуся свого переоформив. Начебто він не причетний: це все дідуся. Також допомагали розбирати справу ректора Мельника в Ірпені. Він хоче поновитись на своїй колишній посаді. Хотів через суд вирішити це. Але його вимоги суд не підтримав.

Думаєте, він тепер полишить спроби поновитись?

Думаю, ні. Студенти та викладачі не хочуть цього. Вони до нас звернулись спеціально, щоб ми їм допомогли. Народ його не хоче.

А як ви сприяли в цьому питанні? Це ж справа суду?

Від мого імені звернулися до суду з клопотанням, попросили суд прийняти правильне рішення. Не так, як раніше, коли суд приймає рішення, в залежності, хто більше дасть грошей. Зараз я бачу, що у нас в державі все змінюється: судді притягуються до відповідальності. Так що, дивіться, щоб ви не опинились на лаві підсудних.

Отже, непризначення Мельника вирішилось завдяки вашому клопотанню?

Не лише моєму. З «Народного фронту» було ще клопотання депутата Віктора Романюка, та деяких інших. Завдяки діям депутатів все вирішилось на нашу користь, а не Петра Мельника.

Ви були активістом Майдану, ваша історія прогриміла на весь світ. Не вважаєте, що «Народний Фронт» на виборах скористався вашою славою?

Та ні… Я думаю, що це не може бути так. Хоча я знаю, що багато з ким були фотографії, на плакатах, було з одним, з другим, але я рахую, що ні. Це не так… бо… Одним словом, думаю, що це не так.

Чому саме керівники «Народного фронту» запропонували вам співпрацю?

Запропонували тому, що побачили, що я – справедлива людина, борюся за правду і багато хто в «Народному фронті» також бореться за правду. Я думаю, що вони вирішили таким чином патріотів і борців зібрати в один кулак і бути однією силою.

Пане Михайло, як оцінюєте те, що рейтинг партії «Народний фронт» впав до 4% , згідно з останніми дослідженнями?

Я рахую, що це через ті реформи, які зараз відбуваються в країні. Арсеній Яценюк брав на себе відповідальність, щоб отримати транш від МВФ. От вони вимагають від України певних кроків, щоб у нас щось змінилось у державі. От тому і падає рейтинг партії «Народний фронт».

У вас за перші сто днів у Раді не було жодного публічного виступу з залу або з трибуни. Чому? Вам немає що сказати?

Багато хто там виступає не по ділу, а просто так, щоб попіаритись перед камерами. Бо зараз підготовка до місцевих виборів. Але я не люблю піаритись. Навіщо це? Займатись популізмом, як більшість політиків, – це не про мене. Прийде час я виступлю.

-- «Я ще не знайшов такої людини в уряді, з якою б можна було поговорити, як треба дбати про народ»

Зараз Кабмін приймає дуже не популярні кроки. Чи відчуваєте ви солідарну відповідальність за дії вашого уряду? Чи запитують ваші виборці-пенсіонери, як тепер їм прожити на 1 долар в день?

Одне знаю: в даний момент багато що залежить від Євросоюзу, бо вони дають гроші, дають транш, вони диктують свої правила, мовляв, у вас мають комунальні послуги коштувати, як у нас. Дороге життя повинно бути.

Але ж зарплати не підвищуються, декому скорочують.

Саме так, зарплата зменшується, а ціни ростуть. Думаю, зарплатня не може ще підніматись, так як багато підприємств стоять, не наповнюється бюджет. Якщо він не наповнюється, то як ми можемо збільшувати зарплати? Для цього економіка повинна працювати. Ми повинні торгувати, бізнес має бути. В даний час ще нам заважає війна на сході. Якби не вона, то у нас би краще розвивалася держава, ми би зростали. Надіюсь, що в скорому часі ситуація владнається тоді наведемо порядок в державі.

Чи не багато, на вашу думку, влада списує всього на війну?

Можливо, але на війну дійсно іде дуже багато коштів. По 100 млн ледь не щодня. Їх же треба звідкись брати.

Ви думаєте, що цю цифру не перебільшують?

Дивіться: там дуже багато техніки. Її потрібно завезти, прогріти, перш ніж їхати, треба розуміти, що кожен постріл – також коштує грошей. Я не рахую, що солдат потрібно одягати… Більшість їх одягають, годують волонтери.

Ви намагались якось достукатись до когось з уряду щодо скорочення соціальних видатків, підвищення тарифів?

В даний момент я ще не знайшов такої людини, з якою б можна було поговорити і хто б міг це почути.

Раніше ви виступали проти кредиту МВФ. Казали, що виділення кредиту МВФ зажене людей в рабство. Перший транш вже виділений. Які, на вашу думку, це спричинить наслідки?

Всі гроші, які нам позичають, все, що нам дають – прийдеться рано чи пізно віддавати українському народу. Але в даний час без цих грошей ми не можемо існувати. Гроші ці потрібні, щоб була наша держава, щоб вона залищилася на плаву.

Як потрібно рятувати економіку? Ваше бачення. Є якийсь вихід?

Малому та середньому бізнесу не потрібно заважати розвиватись. Тоді підприємці будуть надавати робочі місця людям. Якщо люди будуть працювати, значить, можна буде наповнювати бюджет.

-- «Сергій Мельничук не сам вийшов з фракції. Його попросили вийти»

Судячи з вашого facebook ви часто буваєте в АТО. Ви раніше навіть казали, що очолюєте батальйон «Золоті ворота», возите в АТО гуманітарну для них.

«Золоті ворота» - це батальйон, який зараз знаходиться та базується у Щасті.

Чому ми мало знаємо про військові досягнення цього батальйону?

Бо на АТО дуже багато людей, які піаряться цими батальйонами. Вони їх розкручують, закликають журналістів з відеокамерами, розкручують.

Хто піариться по вашому?

Я не хочу називати ніяких прізвищ. А «Золоті ворота» вони не «піаряться», а несуть свою службу. Базуються в Щасті, в Сєвєродонецьку, просто нема цього піару, як у інших. У мене наразі є велика волонтерська група, яка постачає цей підрозділ.

В яких боях батальйон цей брав участь?

Зачистка сіл в Луганській області. Вони також стоять там на блокпостах.

Як ви залучаєте спонсорів?

Волонтери все просять у людей, багато через facebook звертаємось, що батальйону потрібна їжа. Про всі потреби пишемо в Інтернеті, розповсюджуємо, а ті, хто бажають, допомагають нам.

Так хто найбільше допомагає?

Серед спонсорів немає олігархів. Це люди, які себе не рекламують, про себе не завжди розповідають. Ми запитуємо: про вас писати в соцмережі або на нашому сайті? Людина погоджується або ні. Зазвичай допомагають анонімно, по совісті. На сайті Фонду Михайла Гаврилюка є розділ, де люди можуть подивитись, хто нам допомагає. Якщо потрібно звіт – ми можемо його надати. Кошти в основному начисляють на рахунок нашого благодійного фонду.

Ви допомагали нести службу батальйону?

Я не лише допомагав, але і служив. На початку літа як пішов, так майже до виборів і був. Це було у Сєвєродонецьку. Він на той час був окупований російськими козаками. Поки збирався наш батальйон, я доставляв туди допомогу.

Одна справа – це возити гуманітарку. Інша – воювати.

Я був і на блокпостах, приймав участь в зачистках. Як і всім воїнам, доводилось стріляти. Наприклад, звільняли Красний луч, село Весела гора.

Як ставитесь до того, що багато політиків роблять собі піар на АТО? Наприклад, ваш колега з «Народного фронту» мільйонер Константиновський, який «продав роллс-ройс, пішов на фронт» і… переміг на виборах. Як це сприймаєте?

Да, чув таке. Може, одні зі щирих переконань це роблять, деякі може і піарились. Знаю одне точно: кожна людина має відповідати за свої вчинки.

Ви щось кажете таким людям?

Я таке не роблю. То треба мати конкретні факти, що хтось робить певні речі. Я ж не буду розслідувати, хто чим займався.

Які у вас стосунки з колегами, депутатами «атошниками»? Тими, що прийшли в Раду з батальйонів. У вас є товариші серед депутатів-комбатів?

Точно не воюю з ними. Спілкуюся просто. Я завожу дружбу з людиною, лише у випадку, коли з нею пережив якесь горе. Не так легко знайти друга в парламенті... З тими комбатами я в просто в нормальних хороших стосунках.

Як ставитесь до того, що саме один з комбатів Сергій Мельничук з «Радикальної партії» перейшов в депутатську группу пана Єремеєва «Воля народу», де зібрались олігархи? Так би мовити, перша «тушка» в новій Раді.

Він не вийшов з фракції. Його попросили вийти. Йому треба було десь прибитись, до якогось берега. Сам по собі ти не маєш тієї сили, коли за тобою немає підтримки. Сам у полі не воїн – того він приєднався до тієї групи.

Але в тій групі багато мільйонерів, тих, хто ще не так давно прислужував режиму Януковича.

Він вважає, що це правильно.

Ви б так зробили?

Ні, я би так не вчинив. Я не знаю, що б я робив в такому випадку. Щось би придумував.

На вашу думку, яка доля чекає на окуповану частину Донбасу?

Я думаю, що найближчий час все це буде у складі України. Нещодавно ми прийняли закони для виконання Мінських угод, щоб там були вибори, щоб можна було їх провести. Для цього Росія має відвести свої війська, кордон має закритись і тоді ми могли б спокійно розбиратись.

Ви щиро вірите в те, що всі умови будуть дотримані?

Думаю, там є ще народ, який хоче миру та спокою. Вони мають вставати, нагадувати про себе, вимагати виборів. Народ має вставати, бунтувати. Думаю, люди хочуть цих виборів, хочуть спокою, миру.

Але ці вибори можуть зробити з таких терористів, як Плотніцький та Захарченко, легітимних керівників?

Думаю, коли будуть вибори, ми побачимо, кого люди хочуть.

Тобто ви думаєте, що там зможуть балотуватись проукраїнські кандидати?

Думаю, так.

Хіба це зараз можливо?

В нашій державі все можливо…

-- «В «Народному фронті» немає дисципліни та витримки»

Що вам подобається, а що – ні в роботі фракції «Народний фронт»?

Що вам можу про них сказати… Одна є біда: немає дисципліни, немає тої витримки, що коли приходиш на роботу, сів, відпрацював, коли обід – пообідав, повернувся. Відпрацював – і все. Я люблю дисципліну. Якщо ти вже прийшов працювати – то працюй. А приходити в зал, вирішувати свої питання, або якщо з твоєї фракції виступають, а ти розвернувся задом, і навіть не слухаєш… Самі бачите, що у залі відбувається, це у всіх фракціях таке. Словом – бардак. Буцімто люди прийшли не на роботу, а в розважальний центр. Захотіли піти каву попити – сходили, попили, покурили, повернулись. Мені таке не подобається.

А що подобається?

На даний момент навіть нічого не можу вам сказати.

Під час голосування за важливі закони та їх попереднього обговорення серед депутатів, думку кого вважаєте авторитетною для себе?

Я прислухаюсь до свого розуму, до свого серця в першу чергу. Є такі ігри, що можуть голосувати фракціями, якщо партія так вирішила, так постановила, бо це командна гра. Там ігри свої. Але я голосую так, як я вважаю за потрібне. Якщо я вважаю, що закон потрібно прийняти, бо він вкрай необхідний для нашої держави, нашого народу, значить, так і голосую.

А коли наказують голосувати фракцією у повному складі? І ніяких «ні».

Розумію. Але кожна людина повинна думати та приймати рішення сама. Якщо їй сказали вискочити у вікно – то що, вискакувати, чи що? Це не правильно. Я голосую так, як сам вважаю за потрібне.

-- «У будівлі, біля ресторану, де застукали мене телевізійники – там зазвичай збирається наша фракція»

Де ви зараз живете?

Живу я у Боярці, за 20 км від Києва. Знімаю однокімнатну квартиру в 9-поверхівці. Площа 29 квадратних метрів.

Скільки витрачаєте на побутові потреби? На харчування, на бензин?

На проїзд витрачаю щодня: якщо друг мені дає автомобіль, то виходить трошки дорожче. В день десь до 100 гривень на дорогу до центру Києва та зворотній напрямок. Коли я їжджу маршрутками, то мені в день виходить дешевше – 29 гривень.

Ви самі собі готуєте їсти?

Сам собі готую. Прокидаюсь, роблю каву, з кавою лягаю назад у ліжко, п’ю та читаю новини. Потім збираюся та вирушаю на роботу.

Одного разу телевізійники застукали вас у дорогому ресторані в центрі столиці. Там також були впливові бізнесмени і політики. Що саме вирішували в такій обстановц?

В дорогих ресторанах не часто буваю. Де людина хоче зі мною зустрітись, призначає зустріч, то я маю прийти. Якщо призначили в ресторані – маю туди прийти. Я туди іду не їсти, не пити, а спілкуватися, дізнатись, що до чого і як.

Хто ж у підсумку платить?

Зазвичай ми там не їмо. Чай п’ємо лише. У тій будівлі, біля ресторану, де застукали мене телевізійники, – там зазвичай збирається наша фракція, там у нас обласний штаб «Народного фронту». Не буду ж я всім розповідати, де у нас все знаходиться. Ті журналісти, які мене бачили біля ресторану, – вони не розуміють жартів, одразу розповсюдили, ніби я ходжу по ресторанах. А я був у справах.

Як ваша публічність відобразилась на житті вашої родини? На сині?

Мого сина в школі поважають. Він правильно вихований. З законною дружиною я 10 років назад розлучився. Потім з одною жінкою жив у цивільному шлюбі в Ярівці. В даний час живу, як прийдеться.

Будете їхати допомагати рідним садити город весною?

Моя мати на городі не працює. Вона живе в Чернівцях, працює на ринку. Городом давно не займається.

Вона пишається вашими досягненнями?

Рахую, що так. Пишається, що дитина стала депутатом. Я не з багатої родини, а тут ні з того ні з сього уже депутат. Але із-за справ бачимось з нею не часто: за останній рік лише разів шість. Але спілкуюсь з нею по телефону.

Ви раніше казали, що мрієте назбирати коштів на недорогу автівку.

Ще не назбирав. Користуюся поки автівкою друга. Він мені регулярно дає «Жигулі».

Скільки ви сьогодні заробляєте?

6500 гривень у місяць.

-- «Ніхто не бачить, як правильно робити виплати учасникам АТО»

Багато військових скаржаться, що не можуть отримати пільги, компенсації, дуже складно оформити пенсії, отримати допомогу на лікування? Скрізь вони стикаються з бюрократією, із марним збиранням папірців. Ви – заступник голови парламентського комітету у справах учасників бойових дій та людей інвалідів. Чи бачите шляхи вирішення цих проблем?

Ми від бюрократії ще нікуди не втекли. А на рахунок виплат військовим: ніхто ще не бачить, як це правильно має бути, як вийти з цієї ситуації, багато хто боїться і в нас в комітеті була розмова щодо того, щоб не з’явилося, як кажуть, цих «дітей лейтенанта Шмідта». Як серед чорнобильців.

Чи комфортно вам працюється в комітеті з його головою Олександром Третьяковим? Ви в курсі, що він мультимільйонер?

Трохи є нерозуміння. Бо хтось є мільйонер, а хтось – проста людина, і вони один одного не можуть зрозуміти. Якщо людина тяжче ложки в руках нічого не тримала, якщо ніколи не лягала голодна спати, ніколи не думала про те, чим буде завтра годувати родину, як вона може думати про нужденних?

В чому у вас з Третьяковим виникають непорозуміння?

В тому, що я намагаюсь захистити наш народ, наприклад, я проти відміни пільг для наших інвалідів 1-ї та 2-ї груп, дітей-сиріт, багатодітних родин. Але вони цього не розуміють. Кажуть: немає у бюджеті коштів. На все така відповідь. То нехай шукають! Як це взяти та відрубати дітям їх пільги? З квітня почнуть рубати пільги, припиняти їх дію. Нехай мультимільйонери трошки поділяться, допоможуть трохи державі. Як так?

Чи допомагає Третьяков ветеранам АТО особисто?

Я не знаю, чим та як він кому допомагає. Не цікавився.

Ви були в АТО влітку. Чому, на вашу думку, досі не понесли відповідальності ті, хто винен в Іловайському котлі? Екс-міністр оборони Гелетей, наприклад, продовжує керувати Державною службою охорони.

Це питання потрібно задати нашому президенту, нинішньому міністру оборони. Вони мають дати наказ провести розслідування. Президент ще тоді надав наказ своїм службам, щоб вони розслідували. Але щось воно дуже тихо, нічого не чути, як воно відбувається.

Чому так? Є що приховувати?

Є що приховувати – це раз. Потім – могла була неправильна команда, або взагалі ніякої команди не було. Там щось є, що не хочуть висвітлювати.

Хто вам допомагає працювати над законопроектами? Розкажіть про цих людей.

Це прості волонтери. Серед них багато юристів. Вони раніше стикалися з питаннями, проблемами, знають, як зробити так, щоб цих проблем не було, щоб не було такого, що бумажка бумажку накривала. Вони пишуть законопроекти, або поправки до законів, показують мені, висвітлюють, розказують про ту користь. Так працюємо.

Чи були у вас моменти, коли приходило бажання кинути всю цю політику?

Було. Деколи мене таке відлуння переслідує. Я бачу, які закони приймаються і після цього я маю щось розказувати людям. Говорити, чого так, а не інакше. Бачачи, як живе наш народ, в якій скруті зараз знаходиться. Якось трохи незручно себе почуваю. Дуже величезна відповідальність. Бувало, думав, краще скласти той мандат, взяти автомат у руки та піти на передову... Своєю думкою я ділюсь з деякими людьми, вони мені доказують: почекай, як тебе не буде, то все-одно ті закони будуть прийматись, вони все-одно будуть, не дивлячись на те, де ти знаходишся. Мої друзі мене переконували, щоб я залишився в парламенті.

Це друзі з «Народного фронту»?

Ні. Є прості люди.

Чи комфортно вам зараз в сесійному залі серед такого оточення? Там же мало простих людей.

Навіть не знаю, що вам відповісти… Нормально. Терпимо.

Ви плануєте отримати освіту? Є час на це?

Може, ближче до осені я подам свої документи на педагога фізкультури, або праці, або історика. Маю надію, що так і буде.

А чому, наприклад, не на юриста?

Не лежить в мене до того душа. Навіщо воно мені, та юридична освіта. На це в мене є помічники та юристи, якщо мені потрібно вирішити питання – вони мені завжди допоможуть.

На педагога в Університет Драгоманова будете поступати?

Ще не знаю. Може, у себе в Чернівцях.

У вас особистий сайт з продвинутим дизайном. Хто вкладав кошти в його розробку?

Це самий дешевий сайт на самій дешевій вкладці. Його розробляв друг-волонтер, він сайтом і займаэться. На розробку пішли копійки. Я навіть не пам’ятаю скільки, символічні кошти, все гривнях.

Чи плануєте в найближчий час знову одружуватись?

На все воля Божа. Я наперед про такі речі не можу казати. Та й про своє особисте життя наразі нікому не розказую.