Рефат Чубаров: Туреччина не втомлюється повторювати, що ніколи не визнає анексію Криму

1-2 серпня в Анкарі відбудеться Всесвітній Конгрес кримських татар. Напередодні цього заходу в окупованому Криму посилились репресії щодо активістів, які намагалися виїхати до Туреччини, що б взяти участь у ньому. Одразу кільком членам Меджлісу призначили допити саме на ці дати.

28 липня на допит у «справі 26 лютого» у Слідчий комітет були викликані перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял, заступник глави Міллі Меджлісу Ільмі Умеров, і голова ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв. Джелялю, Смедляєву та голові Сімферопольського регіонального меджлісу Леммару Юнусову, була видана повістка на новий допит саме на 1 серпня 2015 року. Умерову після чергового допиту 29 липня слідчі призначили нову зустріч на сьогодні.

Заступнику голови Меджліса Ахтему Чийгозу на днях подовжили арешт – його звинувачують в організації масових заворушень в ході мітингу біля Верховної Ради АР Крим 26 лютого 2014-го року. Окупанти навіть не звертають увагу на той факт, що в Криму на той час діяли українські закони. Всіх інших кримських татар тримають на «гачку», лякаючи долею Чийгоза або лідерів кримських татар – Мустафи Джемілева і Рефата Чубарова, яким заборонений в’їзд в Крим.

Чому Росія так боїться Всесвітнього Конгресу – зрозуміло. В Анкарі, напевно, будуть лунати заклики припинити окупацію Криму та репресії проти кримських татар. Кишеньковий кремлівський кримськотатарський рух «Къырым» вже назвав організаторів конгресу ледь не самозванцями, а сам захід «міжнародною провокацією». «Заступник голови «Держради Криму» Ремзі Ільясов охрестив конгрес в Анкарі «небезпечним заходом». Проте в Меджлісі очікують на участь біля 200 кримськотатарських делегацій з багатьох країн світу. «Главком» поспілкувався з главою Меджлісу Рефатом Чубарив практично біля трапу літака, перед самим вильотом у Туреччину. Чубаров розповів, чого саме очікує від конгресу, та як далеко можуть зайти репресії російської окупаційної «влади».

Отже, скільки кримських татар не випустили з Криму на конгрес? І яка аргументація окупаційної «влади»?

Членів Меджлісу запрошують на допити у якості свідків – це почалося позавчора і кожного дня ці допити продовжують. Всіх усно особисто попереджують, щоб не намагались виїхати, бо всі прізвища є на кордоні і спроби виїхати саме в ці дні будуть означати, що вони намагались уникнути допитів. Тоді їх можуть перевести в статус затриманих. Інших людей викликають і кажуть, що знають про їхні наміри виїхати на конгрес. Мовляв, таке право ти, звичайно, маєш, але твоя дружина працює вчителькою у школі і якщо поїдеш, вона більше працювати не буде. Іншому кажуть – у твого брата є крамниця і якщо поїдеш на конгрес, у твого брата будуть з нею проблеми. Тобто для кожного знаходять якісь персональні приводи.

Нещодавно був продовжений арешт Ахтема Чийгоза саме за цією справою, по якій членів Меджлісу тягають на допити. Чи можна очікувати нових арештів?

Не можна нічого прогнозувати, що зробить окупаційна влада. Вони вже «підвісили» більше ніж сто наших людей за дві події. За мотивами 26 лютого 2014-го року, коли був мітинг в підтримку територіальної цілісності України, ще до того, як з’явилися «зелені чоловічки», – вже десятки людей пройшли через допити і готуються до судів. Також сотні людей пройшли через судове рішення щодо великих штрафів за події 3 травня 2014-го року, коли Мустафа Джемілєв намагався в’їхати додому і ми його зустрічали. Але це не значить, що від людей, які вже отримали штрафи, відчепилися. Ми знаємо, що намагаються знайти так звані нові обставини, щоб перевести справи з адміністративних на карні. Окупанти слідкують за сотнями активних людей – і їм є загроза. Скажімо, у Іллі Умерова, якого допитують як свідка по «26 лютого», одночасно намагаються знайти порушення з того часу, коли він був головою Бахчисарайської райдержадміністрації.

Є така думка, що Туреччина могла б виявляти більшу наполегливість щодо захисту інтересів кримських татар у Криму. З іншого боку, ведення бізнесу в Криму Туреччина якраз виправдовує тим, що допомагає кримським татарам і це є «гуманітарна місія». Як ви оціните таку неоднозначність?

В Криму немає турецького бізнесу, є транспортні засоби, зокрема, кораблі, які ходять. Але ми знаємо наполегливу позицію офіційного уряду Туреччини, щоб будь-які комерційні установи не співпрацювали з окупаційною кримською владою. Знаю, що прийнято спільне з Україною рішення, щоб турецькі літаки не літали в Крим. Думаю, не треба очікувати від Туреччини набагато більше, ніж від всієї міжнародної спільноти. Туреччина є однією з країн, яка з першого дня виступила проти анексії і загрози територіальної цілісності України. Вона є одним з співавторів ключової резолюції Генасамблеї ООН від 27 березня і не втомлюється повторювати, що ніколи не визнає анексію Криму.

Хто ініціював проведення конгресу в Туреччині?

У нас, до речі, ці плани були до окупації, бо в Туреччині живе наша найбільша діаспора – від 3 до 5 мільйонів. Ми планували цей черговий конгрес в 2014-му році, бо, звісно, не очікували окупацію, і обговорювали два місця його проведення – Бухарест та Анкару. В Румунії найбільша діаспора в Європі, яка складає близько 40 тисяч кримських татар. Але після окупації Туреччина привабливіша для нас з точки зору багатьох організаційних і технічних питань. Та і логістика краща – всі наші діаспоряни можуть біль-менш легко туди прибути.

Які взагалі цілі в цього конгресу і що ви розраховуєте отримати на виході після його проведення?

Цей конгрес не є чимось новим – багато націй мають такі об’єднання, в тому числі, українці (Всесвітній конгрес українців). Це великий майдан, на якому обговорюються спільні дії і де створюються структури, які їх координують. Кримські татари теж мають таку структуру, завдяки якій діаспоряни гуртуються між собою. І дійсно, починаючи з 2009-го року, коли ми провели перший конгрес, ми відчули, наскільки потужними стали напрямки – особливо просвітницькі, культурні, гуманітарні. Ми просто концентруємо завдяки конгресу наші сили.

Але ще жодного разу конгрес не проходив за таких специфічних умов для кримських татар. Чи посилить цей конгрес увагу Туреччини та взагалі світової спільноти до ваших проблем?

Зрозуміло, що посилить – там же будуть високопосадовці як з Україні, так і з Туреччини, будуть медіа, буде відповідне звернення. Все це підсилить увагу не тільки Туреччини, а й всього світу.

Хто саме очікується з високопосадовців? Ердоган навряд чи буде?

Президентів ані України, ані Туреччини не буде. Але будуть міністр закордонних справ України пан Павло Клімкін, віце-спікер парламенту Туреччини, представники уряду Туреччини, видатні політики і лідери майже всіх політичних фракцій турецького парламенту.