Олександр Омельченко: Треба, щоб всі кандидати на посаду міського голови пройшли медичну комісію
«Я бачу свою кандидатуру в другому турі. А з ким – ще не знаю»
5 вересня в Україні стартує кампанія з місцевих виборів в Україні. Та потенційні кандидати на посаду столичного голови не стали чекати офіційного початку перегонів: всі вони вже розпочали свою кампанію. Мешканців столиці, незважаючи на «мертвий» сезон відпусток, «обробляють» агітатори в наметах і біл-борди на вулицях. Та найцікавіше, звичайно, попереду. Лише наприкінці вересня з’ясується, яким точно буде передвиборче меню цього разу і хто набереться сміливості скласти конкуренцію меру-боксеру.
Тим часом одним з перших на старт вийшов ніхто інший, як Олександр Омельченко. Він очолював столицю 10 років, але в 2006-му зірка Сан Санича згасла, бо кияни несподівано обрали для себе іншого міського голову – Леоніда Черновецького.
Всі наступні намагання Омельченка повернутись на столичний Олімп були марними, і він навіть не приховував своєї образи на «невдячних» киян. Минулого року Омельченку вдалося зі своїм соратником пройти до Київради від власної партії «Єдність».
Днями Сан Саничу виповнилося 77 років. Але свій поважний вік для подальших звершень він перешкодою не вважає. Запевняє, що сповнений енергії і сил і для майбутніх перегонів, і для відповідальних посад. І щоб остаточно переконати в цьому «Главком», кілька разів віджимається від підлоги прямо в редакції. Чи то жартома, чи ні, він навіть пропонує кандидатам на головну посаду в столиці пройти публічну медкомісію.
Тим часом, за інформацією «Главкома», в команді Кличка наразі ламають голову над тим, з ким краще було б нинішньому меру в якості спаринг-партнера опинитись в другому турі. В числі ймовірних конкурентів сьогодні розглядають і Олександра Омельченка, і Борислава Березу, який також почав активну кампанію. Колишній міський голова Омельченко має свій прогноз на цю осінь. «Я бачу свою кандидатуру в другому турі. А з ким – не знаю», - зухвало говорить він.
-- «Я комфортно почуватимусь у другому турі з Віталієм Володимировичем»
Олександре Олександровичу, в липні ви повідомили, що будете балотуватись на посаду міського голови Києва. Ще не змінили свого рішення?
Я не тільки буду балотуватись на посаду Київського міського голови, а й поведу з собою групу досвідчених господарників від партії «Єдність», яку я очолюю.
Я також підкреслював, що буду балотуватись саме на посаду київського міського голови, бо всі чомусь ідуть на мери. Вони врешті і працюють як мери, попередники – Черновецький, Попов, Кличко. А треба, щоб в Києві працював міський голова, бо в Конституції і в законах в нас немає такої посади – «мейор» (від англ. «mayor», - «Главком»). Це тільки в Європі. То європейські стандарти и київські українські стандарти життя людей так само відрізняються, як посади міського голови і «мейора». То всі підуть «мейорами», а я – міським головою.
Зараз в Інтернеті проводяться численні опитування. І серед приблизного переліку кандидатів на посаду міського голови є і ви. І от - вас готові підтримати лише 3,5% інтернет-користувачів. Звичайно, говорити про те, що ці дослідження репрезентативні, не будемо. Але чи розглядаєте ви такий варіант, що, можливо, зніметесь з виборів і підтримаєте когось з лідерів?
Соціологи Ірина Бекешкіна і Володимир Цибулько – це я офіційно читав – дають Олександру Олександровичу після Кличка другий рейтинг в Києві. То я цьому рейтингу вірю, бо особисто знаю принциповість цих соціологів. Олександр Олександрович іде на вибори, щоб перемагати, а не поступатися комусь чи підсилювати когось - невідомо кого. Тому я особисто бачу свою кандидатуру в другому турі. А з ким – не знаю.
Якщо вірити наведеним вами даним, не думаєте, що Кличку вигідно отримати саме вас у другому турі? Панує думка, сьогодні в фаворі «молодість та прогрес»...
Якби ми – Віталій Володимирович і Олександр Олександрович – вийшли в другий тур на посаду міністра спорту і молоді, то я би одразу відмовився від неї, і в нього було б 90% виборців. Але ми йдемо на посаду київського міського голови, де потрібен організатор, професійний господарник; не обов’язково, але бажано інженер, і бажано з досвідом керівництва і управління організацією робіт підприємствами, заводами, комбінатами. Це все в моєму житті є. Тому я комфортно почуватимуся у другому турі з Віталієм Володимировичем. А якщо б Віталій Володимирович ще і вагу скинув – із тяжа 102 до 75 кг, бо я середняк – то це була б чесна рівна боротьба.
Окрім Кличка, є ще ряд кандидатів. Один з них – права рука олігарха Ігоря Коломойського Геннадій Корбан, який нещодавно прославився тим, що роздавав гречку на виборах в Чернігові. Ви готові до таких «технологічних» суперників?
Я згадав одну сторінку із мого життя. У свій час мер Москви Юрій Лужков будував квартири в Севастополі. А міський голова Києва Олександр Омельченко теж будував у Севастополі квартири. Тільки Лужков віддавав їх в оренду, а Омельченко давав у власність. І мені севастопольці задали питання: а ви от знаєте, що пан Лужков претендує на Севастополь? Я дав їм таку відповідь: я строкову службу проходив у Кронштадті, але на Кронштадт не претендую. То я на ваше питання хочу дати таку відповідь: я на Дніпропетровськ – чудове місто – на мера не претендую. І тому – бажаю здоров’я кандидату Корбану.
І все ж. В Чернігові гречка «не спрацювала». Але вона раніше «працювала» в столиці. Ви вже не раз розчаровувалися в киянах. Вашу роботу на посаді київського голови мешканці міста не оцінили і в 2006 році обрали Леоніда Черновецького. Якого дива ви очікуєте тепер?
Мене часто питали, чи маю я зло, чи я сердитий на киян за ті часи «гречкосіїв» Черновецького? Я відповідаю: образу мав, але простив. Образа тимчасова, це не злоба. Я не знав, що київські пенсіонери так цінують гречку. В мене були можливості оточити весь Київ вагонами з гречкою і забезпечити всіх на багато років. Тут десь була і моя провина, що я глибоко не знав і психологію, і соціальний настрій киян. І, можливо, самі пенсіонери не розуміли: коли вони дають дані паспорта і коду, адрес квартири і телефон, вони тим самим дають можливість підробити результати голосування. Вибори були брудними, нечистими.
Київ треба ставити в один ряд із Парижем, Римом, Лондоном, Москвою, Віднем, Токіо. В часи, коли я був міським головою, я за 10 років виїхав з делегаціями в понад 52 столиці, прийняв делегації з близька 60 столиць Європи і світу. Були підписані договори дружби і співпраці. Але ці договори реалізовувала тільки моя команда. А потім про них забули. Скажіть, хто приїжджав на День Києва з мерів Європи і світу в часи Черновецького, Попова і Кличка? Ніхто. А при мені в Києві бували мери Токіо, Парижу, Риму, Пекіну, Відню, Праги, Берліну, Москви, Варшави та інших міст.
Тому я звертаюсь до всіх учасників перегонів, до всіх кандидатів. Я закликаю і сподіваюсь, що Київ покаже 25 жовтня всій Україні і Європі приклад демократичних виборів без підкупу.
Давайте будемо реалістами!
Чернігівський варіант, до речі, не найбільш поганий через те, що фури з гречкою стояли. Поганий він тому, що менше 40% чернігівців прийшли на вибори. Люди розчаровані, люди втратили віру у владу, міську, обласну і державну. Це біда для суспільства. Це дуже серйозний сигнал для Президента, Верховної Ради, Кабінету міністрів, прокуратури, Служби безпеки. Районні, міські, обласні прокурори, працівники міліції, суди спокійно дивились на те, що робиться в Чернігові. Це не дзеркало Чернігова чи Чернігівської області, це дзеркало нашої держави. 35% явка – це національна біда.
Кілька днів тому ви відзначили 77-річчя…
Так, дві сімки – щасливе число.
Скажіть відверто, чи відчуваєте ви в собі ту силу, що дозволить вам потягнути роботу міського голови?
Є два фактори оцінки стану особи – фізичний (стукає себе по пресу та показує м’язи на руках, - «Главком») і розумовий. Я читаю без окулярів, слух у мене як у жайворонка, який співає з шостої ранку, я живу і показую приклад здорового способу життя. Ніколи не цурався в межах розумного чарочки. Жалкую, що залежний від сигаретки. Але вранці – підйом, зарядка, басейн. І ніколи я вдень не спав. Режим міського голови був такий: о сьомій ранку - службова машина на роботу, о дев’ятій-десятій вечора – службова машина додому. Тому тим, хто питає мене про стан здоров’я в 77 років, я відповідаю: заздрісники!
А у кого є сумніви, давайте зробимо так, щоб всі кандидати пройшли суспільно-медичну комісію. Голяком. Це як конкурс красунь. Хай оцінять (на цих словах Олександр Омельченко встає з крісла та починає віджиматися від підлоги, - «Главком»).
-- «Люди бачать Тимошенко на вищій посаді, ніж мер Києва»
Чи симпатизуєте ви комусь з інших кандидатів?
Все життя голосував тільки за жінок. За Наталію Вітренко, за Юлію Тимошенко, за Лесю Оробець. Це щира правда. Я прихильник, до речі, гендерної квоти у виборчих списках партій, але не 30%, як прийняла Верховна Рада, а 50 на 50, бо в Конституції прописана рівність.
Якщо б Юлія Тимошенко, за яку ви готові голосувати, пішла на вибори міського голови, що це б змінило?
Юлія Тимошенко з її досвідом політичної та соціальної діяльності, тих мук, які винесла вона в неволі, могла би бути мером Києва. Але її люди бачать на вищій посаді, ніж мер Києва.
В червні деякі ЗМІ писали, що незабаром відбудеться з’їзд партії «Єдність» і її очолить Микола Маломуж. Прокоментуєте?
Це якісь недомисли.
Не так давно ще відбулась презентація новоствореної політичної сили «господарників» - «Наш край», куди увійшли мери кількох міст. Вам не пропонували долучитися до цієї команди?
Я чув про нову партію «Наш край». Це дешеве припудрювання: купити маленьку партійку, на ній сформувати політичну начебто мерів. Вона не має ніякої перспективи. Вони мене не могли запрошувати – я ж очолюю «Єдність».
До речі, як ви оціните шанси своєї «Єдності» на місцевих виборах в Києві?
Партія відстає вдвічі від мене. А я хотів би, щоб було навпаки, щоб рейтинг партії випереджав мій власний рейтинг.
Ви слідкуєте за тим, що відбувається в місті? Взяти для прикладу хоча б нещодавню поламку головного каналізаційного колектора, в результаті якої три райони міста в спеку сиділи без води. Ви, як депутат Київради, ваші колеги, що робили, щоб запобігти таким аваріям?
В часи Черновецького обледеніння Києва було, масове падіння людей, травмування, швидкі не встигали забирати. А Черновецький підписав розпорядження і похвалив себе за те, що він виділив 1 мільйон гривень на гіпс. При Попові Київ засипало снігом, 10 днів ніхто не їздив, школи були закриті. А Олександр Павлович у Відні слухав мелодії вальсу в той час. Три тижні тому гарний дощ пройшов в Києві, і весь Київ плавав у воді. Виявляється, все просто. Всі колодці, решітки, водоприймачі були забиті минулорічним листям.
Тепер щодо колекторів. 280 мільйонів при моїй владі було вкладено в новий колектор. Потім, при Черновецькому, це все було заморожено, при Попові заморожено, і півтора року Віталій Володимирович (Кличко, - «Главком») і його команда на колектор не звертали ніякої уваги. Це правда. А Олександр Олександрович в минулому році особисто подав запит на міського голову з пропозицією підготувати рішення сесії і розпорядження, яким в «Київводоканал», «Київенерго», «Київгаз», «Київспецтранс» і всі інші стратегічні підприємства Києва призначити депутатів – членів і голів наглядових рад, які б контролювали ці підприємства. І тоді не треба було б в минулому році тримати киян чотири місяці без гарячої води, обманюючи, що не вистачає лімітів газу. А зекономили на три доби лише газ. Бо люди холодну воду гріли на газу або на електроплитах і платили за газ та електроенергію. А в цьому році такі аварії, як на Борщагівській уздовж швидкісного трамваю, на колекторі на Фрунзе, - це наслідки бездіяльності минулих влад за останні роки, які не розуміли, що таке головний колектор столиці Києва.
На жаль, не зрозуміла це і нова влада Києва. Я особисто проявив ініціативу: разом з гендиректором «Київметробуду» Володимиром Петренком, який будує і метро, і колектор, підготував обґрунтування прем’єр-міністру України Арсенію Яценюку про виділенню щонайменше 250 мільйонів гривень на головний київський колектор. Прем’єр-міністр написав резолюцію міністрам Геннадію Зубку, Наталії Яресько, Андрію Пивоварському, Айварасу Абромавічусу і голові КМДА Віталію Кличку: прошу спільно розглянути та внести пропозиції про фінансування. І міністри поставились до цього байдуже, безвідповідально. А де позиція Кличка…
Коли це було?
Це було на початку цього року. І Віталій Кличко винуватий в тому, що він не потребував від свого першого заступника Ігоря Ніконова відповіді, чому не виконано розпорядження прем’єр-міністра. Такий документ треба було брати, вибачте за вираз, в зуби і не давати вийти з роботи жодному міністру, не давати їм спокійно ні спати, ні працювати. Це повинен був зробити голова КМДА.
А керівництво Києва врешті отримало відписку заступника міністра фінансів про те, що немає можливості вирішити питання. А це оцінка і прем’єру: чому заступник міністра дає відповідь, коли прем’єр давав доручення конкретним міністрам і голові КМДА?
Тепер в пожежному порядку це залатування дірок у скільки обійдеться бюджету?
Завжди легше попередити, ніж потім рятувати. Аварійні ситуації обходяться дорожче, ніж планові. Наскільки мені відомо, на сьогодні Міністерством регіональної політики під керівництвом віце-прем’єра Зубка вже готується рішення про виділення Києву 150 мільйонів гривень на головний колектор. Тобто спочатку треба нанести травму, а потім її лікувати і хвалити себе.
-- «Навесні в Києві насадили дерев, насіяли трави на 52 мільйони гривень. Все посохло»
Які ще потенційні техногенні небезпеки є в Києві? До чого сьогодні потрібно привернути увагу, щоб завтра-післязавтра не повторилося те, що трапилось з колектором?
Після того, як оболонці і подоляни залишились без холодної води, я хочу спитати у Кличка та його заступників Ніконова та Пантєлеєва: а чому з 300 артезіанських свердловин, які були побудовані за часи Омельченка, половина замулені і не працюють? Це злочин «чинуш». А в планах наших було добудувати у Києві понад 500 артезіанських свердловин чистої води з глибинних горизонтів.
Сьогодні багато є питань, які не вирішила влада. Ми говоримо не тільки про аварійний стан. А хіба це не прорахунки нинішньої влади: навесні насадити тисячі молоденьких дерев, насіяти трави на 52 мільйони гривень, і, знаючи прогноз погоди, досвід минулих років, нічого не поливати? Молоді деревця посохли, трава згоріла, як в пустелі. Це повна безгосподарність.
Прикладів можна назвати достатньо. А непрофесійне формування бюджету на 2015 рік?
Щодо формування бюджету та «Метробуду», про який ми вже згадали. Ваш колега, депутат Київради і претендент на посаду міського голови Володимир Бондаренко відзначав, що коли більшість Київради коригувала бюджет, вони «кинули» гроші на виборчі речі. А 150 мільйонів, які винні колективу «Метробуду», призвели до того, що більшість людей, які там працювали, унікальні фахівці, поїхали працювати в Китай та інші країни. Ви тісно спілкуєтесь з керівником «Метробуду», він підтверджує, що люди тікають з підприємства?
Ми постійно спілкуємось. Володимир Петренко – це дійсно патріот. Людина, з якою пов’язано все життя будівництва метро в Києві. Дійсно, на підприємстві збереглася незначна кількість інженерів, конструкторів. Але й вони практично безробітні. Виходять, знаєте, як з положення? Щоб не звільняти, щоб стаж йшов, йдуть у відпустку за свій рахунок.
В передвиборчій програмі Віталія Кличка було продовження будівництва метро, в тому числі, на Троєщину. В минулому році – нуль гривень. В цьому році – нуль гривень. Але більше того, не завершено будівництво останньої станції метрополітену на Теремках. Борг понад 100 мільйонів гривень. А вже два роки минули. Люди без заробітної плати. І «Метробуд», трьохтисячний колектив, практично зник. Нема. Тож заморозили будівництво метро на Троєщину в 2006 році, коли наша влада пішла. Єдине, що зробили – дорогий кран, який успішно завалили в Дніпро і ріжуть на металолом. Збитки – понад 200 мільйонів гривень.
-- «Інтереси бізнесу у команді керівництва Києва на першому місці»
Незважаючи на всю вашу критику щодо минулої київської влади, ви не можете не визнати, що все-таки комунальний автопарк при Попові був суттєво оновлений до Євро-2012. Але те, що сьогодні відбувається з цим автопарком, викликає подив. Журналісти пробралися на територію одного з комунальних автопарків і зафіксували нові автобуси, які тепер стоять без вікон, без дверей, без коліс, в розібраному вигляді. Київська міська рада, взагалі, цікавиться тим, що відбувається в «Київпастрансі»?
В минулому році Віталій Кличко заявив, що 3 мільярди коштів вкрадені у «Київпастрансі» минулим керівництвом. Тому нова влада змінила керівництво. Але за рік ніхто не дав відповіді: а хто поніс покарання за цей злочин на 3 мільярди? Ніхто. Значить, неправда, що було вкрадено 3 мільярди гривень. Це я так думаю – це моє право. Чому ніхто не покараний? Це перше питання. А що змінилось за рік, коли поміняли керівництво (зараз генеральним директором «Київпастранс» є Сергій Майзель, - «Главком»)? А змінилося все на гірше.
Вдвічі підняли тарифи на транспорт, а збитки залишились. Скоротили депо, скоротили транспортні підприємства. Черги ввечері і вранці в Києві на зупинках шалені. На багатомісні автобуси, що розраховані від 60 до 120 пасажирів, Київ не переходить. Зациклились на «Богданчиках», якими забитий весь Київ. Ремонтну базу скоротили. І тому великомісні автобуси, які були придбані за моїх часів, а потім за часів Попова до Євро-2012, стоять і на лінію не виходять. Без коліс, без акумуляторів...
Можливо, даруйте за крамольну думку, автопарк просто навмисно знищують, щоб потім оголосити тендер і накупити нових гарних «богданчиків»?
Ваше питання не в брову, а в око. На місці одного автопарку побудований гігант – торгівельний центр. На місці другого автопарку, на Васильківській, теж заплановано будівництво. Інтереси бізнесу у команді нинішнього керівництва Києва на першому місці. А інтереси стандартів якості життя киян навіть не на другому...
Я от читаю, що Петро Порошенко, і це дійсно правда, працює по 14-17 годин на день. А, згадайте, Віталій Кличко, звітуючи за перше півріччя, говорив, що його команда працює по 24 години на добу і більше. То у мене виникають питання. У них, що, безсоння? Бо результату жодного.
Чому Київрада після журналістського розслідування, після ганебних фото нових автобусів без коліс, не викликала на килим керівника «Київпастрансу» Майзеля і не спитала: що відбувається?
У Київраді сьогодні 78 депутатів від партії «Удар-Солідарність». Від них вся влада і в комісіях Київради, і в виконавчих органах. А меншість – 42 депутати – від фракцій «Єдність», «Свобода», «Самопоміч», «Батьківщина», «Демальянс», Радикальна партія. Вони не мають жодної посади у виконавчій владі як в Києві, так і в десяти районах. А в апараті, нагадаю, понад тисяча чиновників КМДА.
Чи можна назвати цю команду, яка нині керує містом, дійсно командою Кличка?
Ні. Ото ще велика біда, що Віталій Володимирович йшов з передвиборчою програмою на вибори, не маючи власної команди професіоналів. А коли прийшов до влади, заявив: «мої зами лежать у Кабміні». Розшифрувати це треба так, що його зверху Адміністрація президента, Кабмін примусили набрати заступників. Тому у Віталія Володимировича власної команди немає. Вона відсутня.
Ви підтвердите, що реально містом керує не Кличко, а Ігор Ніконов (перший заступник голови КМДА, а також скандально відомий забудовник – мільйонер)?
Містом сьогодні не керує ніхто. Воно пливе. А куди пливе? Підміняє роботу київського міського голови вдало Олексій Резніков (заступник міського голови - секретар Київської міської ради, - «Главком»), бо він веде 95% сесій. І підміняє роботу голови Київської адміністрації перший заступник Ніконов. Від такої роботи результату мало. Ігор Ніконов в колах бізнесових відома людина. Але державна служба, служба в органах місцевого самоврядування – це інше. Те, що дає результати в бізнесі, не дозволяється на державному міському рівні управління. Тому вони не керують і управляють, а підміняють та підривають авторитет Кличка.
Але визнайте, за ці півтора роки якихось публічних скандалів, пов’язаних із тим, що хтось з цих людей використав свої можливості для власного бізнесу, не було.
Я вже один приклад вам навів. Коли я пропонував, наполягав і доводив до точки накалу питання по «Київенерго», «Київводоканалу» та інших базових, стратегічних підприємствах, де контрольний пакет акцій у киян, у Київради. Голова міста в минулому році відмінив депутатів наглядової ради старого скликання, а не призначив нових. Я, як вже казав, наполягаю півтора роки і як горохом об стінку. В усіх цих компаніях, окрім «Київгазу», не призначені члени і голови наглядових рад з депутатів нинішнього скликання. Призначені тільки голови в «Київміськбуд» и «Київспецтранс». Не змінені керівники минулих періодів, які працювали при Чорновецькому і Попові. Не оновлений керівничий склад. Тому маємо повну безконтрольність цих організацій і у роботі, і в формуванні і непрозорості тарифів.
Який сенс в цьому блокуванні для команди Кличка, яка має переважну більшість в місцевій раді?
Суцільна корупція. Точніше, продовження нинішньою владою «кришування» цих підприємств так, як це було останні роки минулими владами.
Але вони із своєю переважною більшістю в Київраді могли призначити в наглядові ради своїх людей.
Ті схемі, які працювали раніше, залишились. Комусь вигідно це.
Тепер наглядових рад нема. Їхні дії не контрольовані. Тому сьогодні 90% всіх комунальних підприємств Києва збиткові. Тому я і сказав, що Києвом не керують, Київ пливе…
Наглядова рада має контролювати, щоб не крали. А красти в «Київенерго» дуже просто. Гаряча вода може йти на опалення і на гарячу воду. А бухгалтерія одна. Як можна ціну гарячої води скласти і кіловат електроенергії, коли не контрольований директор, коли не контрольована бухгалтерія? І в одних все руках. Такий самий приклад по «Київводоканалу». На одну людину в однокімнатну квартиру присилають 9 кубів води холодної. І лічильників не ставлять. В законі написано, що постачальник ставить прилади обліку. Їм вигідно не ставити лічильники – і «Київгазу», і «Київводоканалу».
Складається враження видимості боротьби з корупцією. Корупцію необхідно долати всередині себе, всередині своїх однодумців і оточення, а не займатись півтора роки переставлянням МАФів та автокав’ярень. Віталій Володимирович офіційно в своєму звіті за півроку визнав, що органи прокуратури і міліції недостатньо реагують на подання на злочинців, корупціонерів і злодіїв. Серйозно. Я тоді питаю: а де ж влада Києва? На території Києва після Президента, прем’єр-міністра і голови Верховної Ради найвища посадова особа – голова КМДА. Тиждень тому чиновник із фракції «Удар» отримував 4 мільйони хабар і був затриманий. Саме з фракції «Удар». Яка реакція? Тиша. Тому ніякої боротьби з корупцією не проводиться.
Ми пам’ятаємо, як після боксерських поєдинків ви піднімали Кличка на руки…
І Віталія, і брата Володю.
І навіть називали братів «прийомними синами». Як так сталося, що ви зараз є опозиціонером до Віталія Кличка?
Я опозиціонер? Ні. Я і не прихильник його, і не опозиціонер. Я з ним неодноразово зустрічався за останні два роки і за його, і за моєю ініціативою.
Що він питав, просив поділитись досвідом?
Питав одне, а робив все навпаки. Як в скривленому дзеркалі.
Приклади можете навести конкретні?
Перше – формування бюджету. Як тільки ми прийшли в Київраду того року я запропонував Кличку, Резнікову поставити на той бюджет, що є, хрест: борги чужі - злочинні борги. І на 1 липня минулого року з нуля на друге півріччя скласти реальний прозорий соціальний в інтересах киян бюджет. І показати вже в минулому році у другому півріччі, що прийшла нова влада з новим мисленням і з новими підходами.
Погодились і не зробили.
Далі – формування бюджету вже на цей 2015 рік. Я виступаю на сесії, на комісіях категорично проти липового профіциту: 1 мільярд 900 мільйонів у бюджет заклали. Це липовий профіцит. Тобто вони не знають, що таке профіцит, а що таке дефіцит. 3,5 мільярди дефіцит в цьому році в бюджеті. Ми ж говорили з вами – метро не будується, колектори ремонтувати нема за що, жодної квартири соціальної для інвалідів, пенсіонерів, чорнобильців, атошників нема, дитячі садочки не будуються, черги. Дефіцит бюджету – 3,5 мільярди. А вони показують 1,9 млрд профіциту. Меншість не голосує, а більшість голосує. Через місяць-півтора переглядають цей же бюджет, вже прибирають оцей 1,9 мільярда - зник як роса на сонці. Це - друге.
Третє. Я вже говорив, питання по наглядовим радам. І т.д. і т.д.
-- «Пану Сергію Целовальнику треба добровільно здати диплом»
Ще одна проблема Києва – забудови. Наприклад, якщо поглянути на стару Шулявку, то там ледь не в кожному дворі, де стоять хрущівки, буквально за три роки повиростали «свічки». Комунікації при цьому залишились старі, а навантаження зростає в рази.
Я вже говорив в свій час, що забудови в районах хрущівок можуть бути тільки планомірними. Будується нове житло - відселяються хрущівки, на їх місці будується нове житло. І так далі. Це злочин, в першу чергу, головного архітектора Києва, який із своїм апаратом несе повну відповідальність за те, що робиться. Чому? Тому що коли були райради, то без рішення райради головний архітектор не міг так робити. А коли ліквідували райради, то архітектор дозволяє собі недозволене. Я вже казав, що пану Сергію Целовальнику треба добровільно здати диплом, або треба позбавити його диплома за такі дії.
Що сьогодні відбувається з флагманським столичним забудовником «Київміськбудом»?
«Київміськбуд» вже втратив свої позиції. Це підприємство колись здавало мільйон квадратних метрів житла, а всі інші забудовники в Києві – 500. Разом півтора. А зараз «Київміськбуд» здає 200-300 тисяч. А всі інші – мільйон. Тому його роль не значна.
Ваш колега Володимир Бондаренко повідомляв, що на одному з засідань Київради прийняли більше 100 рішень з розподілу землі. Всі вони, за його словами, сумнівні і нагадують ситуацію, коли під керівництвом Черновецького столичні депутати роздавали цілими гектарами за мізерним розцінками дорогу землю.
Дійшли до такої безвідповідальності, щоби винести, розглядати проект рішення сесії по Трухановому острову. Розумієте, що таке Труханів острів? Меншість заблокувала трибуну. Закрила засідання Київради і не дали цього зробити. Вони збиралися ділити Труханів острів між впливовими компаніями.
З огляду на всі останні події, що трапились в Україні, чи не жалкуєте, що в 2010 році голосували в парламенті за Харківські угоди Януковича-Медведєва, які продовжили перебування Чорноморського флоту РФ на території України? В квітні минулого року, після зміни влади в Україні і анексії Криму, ці угоди були денонсовані РФ в односторонньому порядку.
Я тоді письмово подав Литвину Володимиру Миколайовичу (на той момент голова Верховної Ради, - «Главком») обґрунтування мого голосування. Це було викладено так: зберегти без продовження і на умовах особливих орендних відносин двох держав – Росії і України. При цьому і Крим, і водні ресурси Чорного моря залишались власністю держави Україна. Є документ, який зберігається. Ті умови зовсім були іншими, які потім прийняли на якісь там далекі роки…