Глава Держказначейства Тетяна Слюз: Заборгованість Пенсійного фонду зросла з початку року на 4 мільярди

Тетяна Слюз очолювала Держказначейство ще за часів Ющенка-Тимошенко, а після президентських виборів 2010-го була оголошена у розшук владою Януковича за нецільове використання коштів, виділених в рамках Кіотського протоколу. Але в 2012-му опальній Соратниці Тимошенко вдалося обратись народним депутатом від «Батьківщини»: вона отримала недоторканість, повернулась в Україну і стала критикувати бюджетну політику «донецької» команди. В квітні 2014-го року Слюз знову була призначена в Держказначейство і, на відміну від багатьох призначенців з постмайданної хвилі, поки не була помічена в скандалах, хоча саме через її відомство проходять величезні бюджетні потоки.

Наразі Слюз багато їздить по країні, намагаючись пояснити регіональній владі переваги фінансової децентралізації та впровадження електронного документообігу. Щоправда, поки, за її словами, на місцях з насторогою та острахом сприймають нові віяння.

На сьогодні у Держказначейства, як запевняє його очільниця, немає проблем з виплатою всіх необхідних видатків, оскільки Кабмін рапортує про перевиконання бюджету. Головний біль для Слюз сьогодні – це постійно зростаючий дефіцит Пенсійного фонду, який гаситься казначейськими грошима, та заборгованість, що була накопичена за минулі роки.

-- «Є ряд сільських бюджетів, які ще в червні виконали в подвійному розмірі річний план»

На початку вересня прем’єр Арсеній Яценюк казав: «Коли ми прийшли в урядові кабінети, 27 лютого 2014 року, на рахунках було аж 108 тис. грн. Сьогодні на рахунках Держказначейства без урахування іноземної валюти – близько 45 млрд. грн.» Розповіді про рекордні залишки на рахунках казначейства ми чуємо останнім часом дуже часто. Що означає цей факт сам по собі, як його сприймати людям?

Від залишку коштів на єдиному казначейському рахунку залежить, в першу чергу, стабільність держави у всіх її проявах – починаючи від соціальних виплат, закінчуючи військом та сплатою гарантованих державою боргів. Дійсно, станом на 27 лютого 2014-го року на рахунку було 108 тисяч, а на 1 вересня 2015-го – близько 45 млрд. гривень. Це відбувається за рахунок перевиконання дохідної частини бюджетів – і державного, і місцевих. Загалом перевиконання зведеного державного бюджету за 8 місяців 2015-го року становить 20,1 млрд. грн. або 6,4% (план 317,5 млрд. грн., факт – 337,7 млрд. грн.)

В першу чергу, така сума – це сигнал для місцевих бюджетів. Я добре пам’ятаю ще по першій свої каденції в Держказначействі, як під час фінансової кризи виникали касові розриви Пенсійного фонду і місцевих бюджетів, які покривались за рахунок позичок єдиного казначейського рахунку. Тож така велика сума на рахунку гарантує своєчасність виплат не тільки захищених статей, а й незахищених статей видатків. Однак на кінець року навантаження на бюджет посилюється як по боргових зобов’язаннях, так і по видатках, тому такої цифри (залишку на казначейському рахунку, - «Главком») в цьому році може вже і не бути.

Скільки саме зараз на рахунках казначейства?

На сьогоднішній день (23 вересня) – 36 мільярдів, тому що сьогодні проводяться значні видатки Пенсійного фонду, боргових зобов’язань та й розпорядники досить активізуються під кінець року.

Попереднє керівництво Держказначейства ви критикували за те, що воно не проводило видатків в останні числа місяця, щоб на перше число мати красиву цифру на рахунку. Ви таким не займаєтесь?

Всі заявлені видатки ми проводимо своєчасно і в повному обсязі, це відчувають усі розпорядники як державного, так і місцевих бюджетів. І стало набагато легше працювати казначеям, яких у період відсутності коштів звинувачували у всіх гріхах, нібито вони винні в незабезпеченні дохідної частини бюджету. Тому для «такої» статистики ми не працюємо.

Такі великі надходження до бюджету відбуваються виключно через інфляційну складову? Виробництво ж падає.

Є велике перевиконання по ПДВ, але це виключно по державному бюджету. А от по місцевих бюджетах ріст відбувся за рахунок децентралізації, так як окремі податки державного бюджету передані місцевим бюджетам, а також введені нові податки. Я четвертий місяць підряд їжджу у відрядження по районах, де проводжу наради з розпорядниками бюджетних коштів усіх рівнів, з головами місцевих рад, адміністрацій. Одним із основних питань, які обговорюються і цікавлять людей, є зміни у бюджетному законодавстві та їх переваги для місцевих бюджетів.

Новий Бюджетний кодекс вперше дав місцевим бюджетам право самим затверджувати рішення про бюджет на наступний рік, не чекаючи затвердження Верховною Радою закону про державний бюджет. Поки що на місцях із обережністю планували свої прогнозні показники на 2015 рік, особливо це відчутно по акцизному податку та податку на нерухоме майно. Також є ризики суспільного незадоволення у разі прийняття неправильних ставок по податку на нерухомість, тому всі розуміють чутливість цього податку. Однак вже цього року надходження по ньому в шість разів вище, ніж минулого. Треба зауважити, що у місцевих бюджетів, окрім збільшення доходів, збільшуються і видатки, в зв’язку з чим їм необхідно думати про забезпечення дохідної частини, а не чекати манну небесну з державного бюджету. Так я вам скажу, що у нас є ряд сільських бюджетів, які ще в червні виконали в подвійному розмірі річний план.

З 2 лютого 2015 року, відповідно до статті 200¹ Податкового Кодексу, запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ. Там є багато позитиву, однак є і певне недорозуміння зі сторони платників податку. Адмініструє цю систему та податок Фіскальна служба – тож нехай вони про це і розповідають. Я лише хочу сказати, що ми свою справу зробили – створили програмний продукт, на якому адмініструється система електронного ПДВ, без додаткових коштів та додаткового штату працівників за півтора місяці, відкривши близько 240 тисяч рахунків.

Ви кажете, що багато їздите країною. Наскільки взагалі, за вашою оцінкою, органи місцевої влади виявилися готовими до фінансової децентралізації?

Процес децентралізації лише розпочався, і вже з перших кроків видно, що усього нового бояться, причому не тільки бюджетні установи. Будь-які реформи люди сприймають з острахом, але боятись нічого – необхідно фахово та своєчасно роз’яснювати їх суть та мету. Це стосується і нових проектів, які запроваджуються Держказначейством. Наприклад, з 1 січня ми ввели в експлуатацію систему дистанційного обслуговування «Клієнт Казначейства – Казначейство». Ця система побудована за класичним принципом інтернет-банкінгу. Змінюється система обміну документами між Казначейством та його клієнтами з паперового на електронний та надається можливість в режимі реального часу володіти інформацією про стан рахунків у Казначействі та здійснювати операції, не покидаючи власного офісу. При впровадженні електронного документообігу з’являються такі поняття як електронно-цифровий підпис і електронна печатка. Це поки людей лякає, але нічого складного тут немає.

Плюсів багато. Програмою можуть користуватись не тільки бюджетні установи, а й інші клієнти Казначейства. Станом на сьогодні ми надаємо два види послуг – оплата платіжних доручень і формування виписок, а з 1 січня 2016-го року будемо проводити весь комплекс електронного документообігу – зовсім без макулатури, яка зараз в великій кількості привозиться в казначейство. Це нагадує програму «Клієнт – Банк», коли кожен клієнт знає, що у нього робиться на рахунку. Зараз ми формуємо виписки про стан рахунків на паперових носіях, що дуже незручно для бухгалтерів. У разі прийняття клієнтом рішення щодо переходу на дистанційну форму обслуговування, він оформлює та подає в Казначейство відповідні документи, після чого ми безкоштовно надаємо клієнту програмний продукт для встановлення на його робочому компютері. Бухгалтери зможуть в автоматичному режимі формувати будь-які звіти та таблиці і користуватись цим продуктом цілодобово без всіляких вихідних. Важливо також, що будуть економитись людський час і бюджетні видатки (папір, картриджі, пальне та інше). Обов’язкова умова підключення – наявність Інтернету.

Взагалі бюджетна тематика дуже складна і доводиться людям все роз’яснювати простими словами – демонструю їм на зустрічах флешки, які потрібні для електронних підписів, і картрідери. Недолік в тому, що вони платні і їх треба купувати – це дорого, але це разові витрати. І в даний час команда спеціалістів Казначейства спільно з розробниками працюють в напряму розширення кількості виробників, які б могли продавати носії ключової інформації за нижчими цінами. Насправді, на інші програмні продукти, які не так часто використовуються, витрачається набагато більше бюджетних коштів. Є такі програми, які всі бюджетні установи використовують лише для передачі даних чи на інші незначні функції. Ці програми оплачуються щороку і коштують дорожче, ніж ті ж флешки. Наш продукт безкоштовний і оплатити треба тільки фізичні носії. Не треба цього боятися – раніше ми переходили з рахівниць на калькулятори, не знали, що таке мобільний телефон, а зараз всі ними нормально користуємось.

Чи вами були помічені зловживання новими бюджетними правилами з боку місцевої влади? Або навпаки – чи не боїться вона на початковому етапі брати на себе зайву відповідальність, щоб її не звинуватили у таких зловживаннях?

Я іноді жартую, що в нас так тяжко йде децентралізація, бо розпорядження, яке дало їй старт, було прийняте 1 квітня. Жарти жартами, але прикмети іноді треба мати на увазі.

Безумовно, у людей є побоювання втратити роботу, бо якщо сільські ради об’єднаються, буде одна потужна громада. По деяких районах навіть відчувається, що проводиться робота проти об’єднання – це видно з питань, які ставлять люди. Ще важливий момент – місцеві вибори, результатів яких очікують голови рад. Об’єднаним територіальним громадам треба зрозуміти одну річ – якщо вони юридично і фактично об’єднаються до 15 жовтня, то з 1 січня перейдуть на нові бюджетні правила. А відповідно зможуть реалізовувати свої права як органи місцевого самоврядування.

З 15 вересня запрацював з помпою презентований офіційний портал публічних фінансів країни. Хто його основна аудиторія?

Головна аудиторія – громадські організації, фізичні та юридичні особи, які не є байдужими до долі своєї країни та хочуть змінити її на краще. За п’ять днів у цього сайту вже було 20 тисяч користувачів. Закон про відкритість використання публічних коштів був прийнятий на прохання громадськості, яка хоче зрозуміти, як проходять видатки, і складається з двох етапів. На першому етапі казначейська служба в онлайн-режимі публікує всі оплачені платіжні доручення по всіх зареєстрованих у нас клієнтах. На другому етапі розпорядники бюджетних коштів та фонди будуть щоквартально, а суб’єкти господарювання державної та комунальної форм власності – щорічно публікувати детальну інформацію про використання їхніми установами хоча б однієї копійки.

Працює це наступним чином – після завершення операційного дня на сервер центрального апарату Казначейства стікається інформація про оплачені платіжні доручення з усієї України, потім вона до першої години ночі автоматично опрацьовується і передається на сервер Мінфіну, який вже спрямовує її на цей сайт. Але не вся інформація туди потрапляє – виключення складають інформація з грифом «цілком таємно», «таємно», «для службового користування» та трансакції утворених відповідно до закону військових формувань, правоохоронних органів щодо забезпечення обороноздатності країни в особливий період або під час проведення АТО, а також персональні дані, коли ми повертаємо з бюджету кошти фізичним особам. Останнє робиться з метою захисту фізичних осіб від всіляких зазіхань на їхні кошти та безпеку.

У ході роботи ми зіткнулися з такою проблемою як «лікарська таємниця», коли з бюджету виплачуються кошти громадянам зі специфічними хворобами. Їх нібито треба публікувати, але ми знайшли юридичні підстави не оприлюднювати прізвища таких людей. Тому я під час нарад по районах і областях звертаю увагу, що якщо вони пропустять інформацію щодо персональних даних або з обмеженим доступом, то відповідальність будуть нести саме на місцях. Ми в Держказначействі просто не можемо цього перевірити і виправити ані з технічної точки зору, ані з людської.

Металурги скаржаться на те, що Держказначейство та СБУ припинили відшкодовувати ПДВ цілій низці підприємств гірничо-металургійного комплексу. Там були різночитання з реєстрацією підприємств «Метінвесту» – в компанії стверджують, що хоч вони знаходяться на неконтрольованій території, але перереєстровані на контрольованій. Як ця ситуація буде вирішуватись?

Насправді відшкодуванням ПДВ Казначейство займається лише з технічної точки зору. Фіскальна служба, як адміністратор цього податку, подає нам реєстри на центральний апарат і ми проводимо відшкодування. Безумовно, там є і підприємства Донецької і Луганської областей, і навіть коли Фіскальна служба надає нам таких платників, ми все рівно їх ще раз перевіряємо в частині знаходження на неокупованій території та здійснення фінансової діяльності не через сумнівні банки – скеровуємо запити до правоохоронних органів. Але відносно того, чому одним підприємствам відшкодовується, а другим ні – це питання до Фіскальної служби. Як і те, скільки податків надходить в український бюджет від підприємств, що фізично знаходяться на окупованих територіях.

В Фіскальній службі до останнього часу були конфлікти між керівниками. Це якось відображалось на вашій співпраці?

Про конфлікт між керівництвом Фіскальної служби стало відомо лише після звільнення заступника голови Лікарчука з посади із засобів масової інформації. Ми з ним по роботі ніколи не пересікалися, хіба що бачились на нарадах в Мінфіні. Головне, щоб нормально працювала середня ланка відомств, а з цим проблем не було. Звичайно є робочі питання, але перетворювати їх на кофлікт може лише людина некомпетентна і у якої відсутній діловий етикет.

Яка сьогодні у Казначейства заборгованість перед місцевими бюджетами?

Щодо заборгованості по платежах то повторюсь, що ми проплачуємо усі наявні платіжні доручення вчасно і в повній мірі. Заборгованість, яка рахується за попередні періоди, погашається розпорядниками у разі її підтвердження Фінансовою інспекцією по капітальних видатках та при наявності коштів. Жодних перешкод щодо цього немає, і при дотриманні бюджетного законодавства платіжки своєчасно проплачуються.

У минулі роки проблема з єдиним казначейським рахунком полягала в тому, що не виконувалась дохідна частина бюджетів усіх рівнів та відволікався значний ресурс з ЄКР через утворення касового розриву та надання безвідсоткових позик місцевим бюджетам та Пенсійному фонду. Станом на 1 вересня цього року бюджети, починаючи з 2010-го року, заборгували близько 9 мільярдів середньострокових позик – з них 3,6 мільярди стосуються бюджету Києва. Законом про держбюджет передбачено, що ми ці кошти маємо просто списати, і зараз з Мінфіном працюємо над цим питанням. В цьому році середньострокові позики вже не надаються, – є борги по короткострокових позиках, але до кінця року вони будуть погашені.

Вічна проблема вашого відомства – заборгованість Пенсійного фонду.

Станом на 1 вересня він нам заборгував понад 54 мільярди гривень. Причому за вісім місяців цього року заборгованість зросла на 4 мільярди і вона накопичується. Зараз щомісячний фонд виплати всіх пенсій складає майже 21 мільярд гривень. Але забезпеченість громадян пенсіями не покривається власними ресурсами Пенсійного фонду (єдиним соціальним внеском та двома відповідними програмами з держбюджету), тож він за Бюджетним кодексом має право отримувати в казначействі безвідсоткові позики, які по закону повинен погасити.

Як на дефіциті Пенсійного фонду і відповідно на Держказначействі відіб’ється підвищення пенсій з вересня?

Законом про держбюджет передбачено майже 10 мільярдів гривень на підвищення мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму і збільшення фінансування бюджетних програм, за рахунок яких фінансується Пенсійний фонд. Будемо сподіватись, що дані кошти зменшать потребу як Пенсійного фонду так і місцевих бюджетів в отриманні позик.

Пенсійний фонд взагалі повертає ці позички?

Повертає, але далеко не все. Як правило, пенсії виплачуються до 24–25 числа місяця і, якщо до кінця місяця лишається три–чотири робочих дні, то всі надходження по єдиному соціальному внеску ми враховуємо в рахунок погашення отриманих позик. А потім у наступному місяці, починаючи з другої декади, знову даємо позики. І це правильно, бо єдиний казначейський рахунок створювався в 2001-му році як інструмент управління бюджетними коштами. Коли нас в попередніх роках звинувачували, що ми не платили місцевим бюджетам, я наводила приклад: коли переді мною фактично стояв вибір, чи платити зарплати та пенсії, чи незахищені статті видатків, то, звісно, ми обирали захищені. Бо якби ми не покривали касові розриви місцевим бюджетам і Пенсійному фонду, то виникала би заборгованість з виплати пенсій та зарплат. Згідно із законодавством, за невиплату захищених видатків передбачена кримінальна відповідальність, тож місцевим бюджетам та Пенсійному фонду довелося б іти в банки і брати кредити під великі відсотки. А це, в свою чергу, призвело б до додаткового навантаження на бюджет.

Чи ви можете спрогнозувати параметри дефіциту бюджету на кінець цього року?

Його можна буде прогнозувати, коли будуть перераховані згадані соціальні гарантії по мінімальній зарплаті і прожитковому мінімуму,а також коли Мінфіном буде доведений графік платежів по внутрішніх та зовнішніх запозиченнях. Та й з практики ми знаємо, що розпорядники з різних причин не використають усі асигнування, які їм виділили. Але я сподіваюсь на достатній фінансовий ресурс та позитивний баланс на єдиному казначейському рахунку для успішного завершення бюджетного року.

Наприкінці року парламент буде приймати новий бюджет. Очікуєте, що він знову виявиться «бюджетом виживання»?

Це буде бюджет, спрямований, в першу чергу, на соціальні гарантії та заходи оборони в зв’язку з подіями на сході. Як, власне, і бюджет цього року, коли на оборону загалом заплановано 90 мільярдів гривень. Насправді, якщо йти логікою Бюджетного кодексу, то такий документ повинен прийматись в трьох читаннях, а не за хвилини, як це мало місце в попередніх роках.

Ви можете оцінити нинішній масштаб емісії, яка минулого року була просто шаленою?

Зараз, до речі, на внутрішньому ринку ми не виконуємо плани запозичень. Цього року Нацбанк має заплатити по бюджетному розпису 65 мільярдів гривень – це перевищення кошторисних доходів над витратами. За вісім місяців 2015 року Нацбанк вже перерахував до Державного бюджету України 39,1 млрд. грн. Всі вважають, що це – емісійні кошти, але хай сам Нацбанк скаже, емісійні вони чи ні. На наступний рік цей показник майже в два рази менше – 34 мільярди гривень.

-- «Енергоносії та вода постачаються на окуповані території, але за них ніхто не платить»

Зараз одне з актуальних питань – фінансування відновлення Донбасу, яке і на ваші плечі ляже.

Насправді, у нас є декілька нормативних актів, якими встановлено, що видатки всіх бюджетів поновляться тоді, коли ці території відійдуть під українську юрисдикцію. З минулого року ми заборгували багато мільярдів виплат по бюджетних установах, які залишилася на неконтрольованій українською владою території. І, з одного боку, я дуже хочу, щоб та територія повернулася в Україну, але при цьому розумію, що в нас дуже великі накопичені видатки перед пенсіонерами і бюджетниками, які залишилися на тих територіях. Приблизна сума на 1 січня (включаючи незахищені видатки) складала близько 20 мільярдів гривень. Враховуючи те, що з того часу багато хто переєструвався і отримував виплати на українській території, ця сума частково зменшилась. В той же час через військові дії на сході державний та місцевий бюджети України втратили декілька десятків мільярдів гривень. На сьогоднішній день також є актуальним питання енергоносіїв та води, які постачаються на окуповані території Донецької та Луганських областей, але за них ніхто не платить.

До речі, коли там почали захоплювати приміщення казначейств, то поряд з людьми з автоматами вони залучили потужних айтішників, які хотіли побудувати власну платіжну систему і мали намір втрутитися в наш програмний продукт. Але ми вжили всіх заходів і зберегли фінансову систему країни – ми відключили казначейства, які знаходяться на неконтрольованій Україною території, від нашої платіжної системи. Зараз казначейства там залишились, але ніякі електроні системи там не працюють.

Зараз звучать думки, що відновлювати Донбас треба за рахунок грошей, що залишились у України на тих територіях.

Насправді, у нас є в залишку невикористані кошти на рахунках клієнтів, які залишились на тих територіях, – близько двох мільярдів гривень. І у Верховній Раді зареєстрований законопроект по спрямуванню цих коштів в якості субвенцій до державного бюджету і потім на відновлення територій Донецької та Луганської областей, контрольованих українською владою.

Рахункова палата зараз проводить перевірку Держказначейства. Вам не здається дивним, що при всіх люстраційних процесах досі не змінений керівник Рахункової палати, який був призначений ще за часів Януковича?

Тут є колізія в законодавстві, бо попередній закон говорив про те, що голова Рахункової палати обирається на сім років. Насправді члени Колегії Рахункової палати, обрані по старому закону, декілька років були нелегітимними, бо закінчився строк їхніх повноважень. Зараз набув чинності новий закон, яким колегія обирається по інших правилах. Кандидати подають заяви на конкурс до бюджетного комітету, а потім буде рейтингове голосування у Верховній Раді. Але, на мою думку, функції двох контролюючих органів – Рахункової палати та Фінансової інспекції – майже дублюються. І зараз Мінфін спільно з Фінансовою інспекцією працює над змінами методології розвитку Фінінспекції.

Чи пан Андрій Павелко справляється, на вашу думку, з керівництвом бюджетним комітетом, бо він людина дуже зайнята – ще й президент Федерації футболу?

Ми з ним в попередньому скликанні парламенту були в одній фракції. Усі питання, які виникають щодо взаємодії, вирішуються у робочому порядку. Звичайно, що багато чого хочеться змінити в бюджетній сфері, але це не питання до бюджетного комітету, хоча разом з ними ми теж опрацьовуємо певні проекти. Водночас я відчуваю, що Андрію Васильовичу деколи складно. Але він, не будучи бюджетником, вміло організував засідання Комітету, досить коректно та грамотно проводить його засідання.