Глава НКРЕКП Дмитро Вовк: Постанова уряду про залежність плати за опалення від погоди прийнята, але досі не опублікована

Енергетика України залишається не прозорою та не зрозумілою для українців – про це у своєму виступі в парламенті наголосив віце-президент США Байден. Одним з найбільш актуальних залишається питання щодо легітимізації Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

З причини нелегітимності НКРЕКП (не існує Закону про діяльність цієї Комісії), його рішення оскаржуються в судах, тому так важливо, щоб парламент нарешті ухвалив законопроект, в основу якого покладені європейські принципи роботи Регулятора. Але, схоже, що сподівання узаконити роботу Комісії до кінця року можуть виявитися марними, адже триває гостра боротьба між політичними силами за призначення членів НКРЕКП.

В другій частині інтерв’ю з головою НКРЕКП Дмитром Вовком йдеться про те, хто ж блокує просування законопроекту. А ще - чому державний Регулятор не підтримує шалені кредити, які беруть енергетичні компанії, а потім намагаються їх перекласти їх на тариф. Звісно, це загострює конфлікт Регулятора з учасниками ринку. Вовк висловив сподівання, що Закон «Про ринок електроенергії» - а це, одна з ключових Директив ЄС, парламент ухвалить до кінця 2015 року.

Про запровадження нової моделі енергоринку України та очікувані зміни, про стимулювання розвитку конкуренції, перехід на прямі договори між виробниками і споживачами та вільне ціноутворення на електроенергію, Дмитро Вовк розповів в першій частині інтерв’ю.

Енергетичні компанії постійно беруть кредити, під високі відсотки. І все це потім лягає на тариф?

Комісія не включає до тарифу відшкодування відсотків за кредитами, які вони беруть для своєї операційної діяльності - це їхнє особисте планування. Я це не заохочую. На мою думку, великі енергетичні компанії для операційної діяльності могли б використовувати інші важелі, наприклад, переговорні - щоб збільшити відстрочку платежу від постачальника.

Якщо ж говорити про кредити теплової генерації, то у них була трохи агресивна кредитна політика, яка не враховувала невідповідність між валютою операційною в гривнях і валютою кредиту. У них була досить низька вартість капіталу, найкращі умови – це, мабуть, 5% річних, середньозважена – менше 10% річних, якщо це все в доларах. Але потім у них з’являється природнє бажання все це перекласти на тариф. Комісія це не підтримує. І це було основним каменем спотикання в першому кварталі, коли потім все виливалось у вже згадані «протести шахтарів».

Законодавче врегулювання повноважень національного Регулятора – це вимога Третього енергетичного пакету ЄС, який для України як сторони Договору про Енергетичне Співтовариство став обов’язковим із жовтня 2011 року. Хто блокує процес узаконення Регулятора, або кому не вигідно жити за міжнародними стандартами?

Спільно з Міненерговугілля, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та Світовим банком був розроблений відповідний проект закону, який був схвалений урядом та поданий до Верховної Ради. Але в парламенті під час голосування у першому читанні законопроект не підтримали три фракції з коаліції: БЮТ, Радикальна партія і Самопоміч.

Мотиви – бажання змінити підходи до формування Комісії та термінове переобрання її нинішнього складу. Ці питання на етапі розробки дуже уважно розглядались і наше завдання було досягти балансу інтересів всіх гілок влади: Верховної Ради, президента і виконавчої влади, тобто, уряду. На нашу думку, цей варіант законопроекту був збалансований і ми отримали підтримку від Світового банку і Енергетичного співтовариства. Під це підв’язано також і виділення кредитних коштів Україні. Більше 10 років цей закон не приймався, хоча порядок призначення був визначений в Законі про природні монополії.

Мені дуже прикро. Спілкуючись з представниками фракцій, які не підтримали цей закон, я сказав: «Якщо у вас нема політичної згоди між собою, то проголосуйте цей законопроект хоча б в частині функціональної та фінансової незалежності Комісії». Тому що цей закон побудований на трьох основних речах: функціональна незалежність, тобто можливість приймати рішення без необхідності їх погодження з Антимонопольним комітетом, Міненерго та іншими зацікавленими структурами. При цьому зберігається можливість оскаржити рішення в судовому порядку. Це нормальний європейський підхід, це закладено в директивах ЄС та в «золотих» правилах складання таких законів про Регулятора.

Друге – це фінансова незалежність. Не секрет, що сьогодні переважна більшість органів державної влади в частині фонду оплати праці недофінансована. Мені дуже складно чути два одночасні заклики: до зменшення видатків державного бюджету і зменшення видатків органів державної влади. Як? Якщо і так зарплати нижчі від адекватних ринковій ситуації. І другий заклик – давайте отримаємо кошти від західних донорів.

Навіщо? Якщо є можливість завжди це профінансувати власним коштом, забезпечити фінансову незалежність Комісії, щоб працівники отримали адекватні зарплати. Не так, як зараз: бюджет Комісії менший ніж один із грантів, який ми отримали. Бюджет Комісії на рік – 45 млн гривень, він розрахований на 600 штатних одиниць. На одного працюючого в місяць це приблизно 6250 грн – це з усіма податками, канцтоварами і комунальними послугами.

Цілком очевидно, що відбуваються політичні змагання за вплив на діяльність та статус державного Регулятора. Дехто з експертів стверджує, що процес узаконення Регулятора блокує керівник парламентського Комітету з питань ПЕК Микола Мартиненко - він керує Комітетом 13 років, а закону про діяльність Регулятора немає й досі. А яка Ваша думка з цього приводу?

Я можу лише стверджувати, що Микола Мартиненко під час обговорення цього законопроекту на парламентському Комітеті проголосував за його винесення до зали парламенту. Хоча можна припустити, що багато інших політичних сил, крім вищезгаданих, могли проголосувати за цей законопроект, розуміючи, що його все одно не підтримають в цілому. І зараз всі такі амбівалентні, їм все одно, бо всі знають, що закон про Комісію вже понад 10 років не приймається, то чому ми повинні старатися? Якщо ми захочемо проголосувати, то в обмін на якісь політичні дивіденди. А має бути все навпаки: депутати повинні розуміти, що це той закон, який необхідно ухвалити. Питання узаконення Комісії винесемо на розгляд Національної ради реформ і я проситиму його підтримати. Звернуся також і до парламенту.

Дехто з експертів стверджує, що не всім вигідно, щоб діяльність Комісії була узаконена. Олігархічним угрупованням нібито вигідно на власний розсуд управляти органом, який встановлює вигідні для монополістів тарифи на електроенергію, комунальні послуги та ціни на газ.

Я не розумію, в чому страх. Якщо у нас є позиція, вона логічна і ми її відстоюємо, то ми завжди зможемо її погодити з іншими органами державної влади - чи то Антимонопольний комітет, чи Державна регуляторна служба. Якщо ці органи займуть незрозумілу позицію, тоді завжди можна винести цю тему в публічне русло і змусити відповідний державний орган підняти рішення про походження нашого регуляторного акту. Але зберігати нинішню ситуацію – неправильно. Тому що це не відповідає принципам роботи Регулятора. Друге – ми дуже повільно рухаємося, нам доводиться витрачати масу зусиль на доведення своєї позиції. От і все.

Вас не лякає, що вже вдруге суд скасовує рішення НКРЕКП про встановлення цін на газ (а раніше на електроенергію), вказуючи, що було перевищення повноважень чиновниками НКРЕКП, зокрема, у вас не було повноважень підписувати таке рішення – про це заявив пресі директор «Публічного аудиту» Максим Гольдарб. В Кримінальному кодексі є стаття 365 частина 3, що передбачає відповідальність за перевищення влади. Якими будуть наслідки для споживача?

Наші споживачі повинні знати, що рішення Комісії було правильним. Ми не погоджуємося з рішеннями суду першої інстанції. Подаємо апеляцію і будемо доводити свою позицію. Щодо цієї прес-конференції, в якій брали участь колишні працівники прокуратури,то хочу сказати, що зараз дуже модно приєднуватися до тарифної тематики, набирати собі політичні бали. І велика кількість безробітних екс-прокурорів стають тарифними експертами.

До речі, пан Гольдарб працював прокурором транспортної прокуратури в Києві, потім був головним аудитором в Міноборони і був звільнений влітку 2014 року. Я так розумію, що йому скучно і треба чимось займати себе, то він став експертом і головою спілки аудиторів, хоча, мабуть, стандартів звітності не знає.

У моєму розумінні Публічний аудит - це організація, що була створена ситуативно. Висновки, які вони роблять в своїх роботах, не витримують жодної критики. У нас, як у Регулятора, немає часу і сил, щоб критикувати їхню роботу. Це стосується майже всіх експертів. І в мене немає можливості відповідати на десятки і сотні якихось пустих звернень.

Чи буде Регулятор перераховувати тарифи з огляду на зменшення обсягів споживання газу та рівня температури?

В квітні цього року Комісією розроблено проект постанови уряду, що передбачає застосування перерахунку тарифів у будинках, не обладнаних приладами обліку в тому випадку, якщо буде відхилення температури. Плата за опалення може бути розрахована або за показниками лічильника, або за формулою, що передбачає певні витрати гігакалорій за певної температури.

У нас є два варіанти. Перший – взяти умовну середню температуру століття, тобто, статистичну вибірку. Другий варіант – взяти фактичну температуру. Ми запропонували ще в квітні цього року уряду ухвалити відповідну постанову. Як ми знаємо з преси, вона була прийнята, але досі ще не опублікована. Є вартість гігакалорії, а кількість спожитої гігакалорії можна отримати або за допомогою лічильника, або ж розрахувати за допомогою формули. Але важливо, яку температуру використовувати. Ми запропонували варіант – не якусь середню брати, а взяти фактичні дані. Але це не скасовує нашого стратегічного руху до забезпечення 100-відсоткового комерційного обліку в сфері теплопостачання.

Як Ви вважаєте, чи потрібно запроваджувати орендну плату на газові мережі облгазам, щоб потім перекласти ці платежі на споживача через підвищення ціни на газ?

Я вважаю, що потрібне більш фундаментальне рішення. У нас сьогодні в газорозподільчих компаніях застосовується підхід «витрати-плюс», тобто, підхід до тарифоутворення такий, що покриваються лише операційні витрати. Доцільно зробити законодавче підґрунтя для переходу на стимулююче тарифоутворення, і потім, як це не крамольно звучить, приватизувати ці мережі. Чому я вважаю, що це правильний підхід? Якщо є стимулююче тарифоутворення, з’являється вартість цього бізнесу, а при «витрати-плюс» вартості немає, прибутку немає.

Прямолінійна відповідь на це питання така: якщо включити в тариф оренду, тариф зросте. З точки зору споживача, це начебто не має жодної користі. Єдина користь, яка при цьому варіанті є, що ця оренда піде в державний бюджет і з державного бюджету вона має бути правильно використана.

При стимулюючому тарифоутворенні з`явиться можливість порахувати фінансові потоки та вартість такого бізнесу. Тоді буде й зацікавленість інвесторів, чи то стратегічних, чи фінансових, придбати акції компанії. А у держави буде можливість отримати «справедливу вартість». Якщо ж зараз зробити приватизацію, вартість буде незрозумілою. Все буде заплутано. Якщо ж включити в оренду - знову критика.

На мою думку, буде правильним кроком, якщо зараз таки включити плату за оренду мереж на короткий період, а на горизонті 2017-2018 років створити таке законодавче підґрунтя, щоб можна було провести приватизацію. Це принесе додаткові надходження до державної скарбниці. Держава не повинна триматися за газові мережі - це не суперстратегічні об’єкти.

Вже не один десяток років поспіль одна з найгостріших проблем у стосунках споживачів з енергопостачальними компаніями – це нові під`єднання до електромереж. Корупція в цій сфері досягла небувалих розмахів – за під`єднання до мережі будинку потужністю лише 5кВт енергетики через посередницькі структури вимагали хабара в $5 тисяч. І от нещодавно я дізнаюся, що практично без хабарів будинки в Броварському районі почали приєднувати до мереж лише за 6 тисяч гривень. Яким чином Комісії вдалося вгамувати апетити хабарників?

Це стає можливим, якщо створити відповідні законодавчо-нормативні умови. Ще навесні ми подали до Кабінету міністрів проект закону про перехід на двоставковий тариф, суть якого полягає в тому, що один компонент тарифу – фіксований (це абонентська плата), другий – змінний (плата за фактично спожиту енергію). В такий спосіб ми вирішили питання фінансування нових підключень до мереж. Це один з прикладів. Інший – це перехід на стимулююче тарифоутворення, тому що в існуючій системі в обленерго відсутні стимули підключати нових споживачів до мереж. При стимулюючому тарифоутворенні у них з`являється стимул, адже інвестуючи в мережі, обленерго отримують офіційний прибуток, а зі споживачів коштів не вимагають. І це однозначно більш прозорий механізм.

Але це буде у майбутньому, тоді як уже зараз почалися позитивні зміни?

Тому що ми активно працюємо з обленерго, а з 2016 року ми запускаємо пілотний проект. Дійсно, має місце корупція на середньому рівні в підприємствах. І чим швидше цю середню корупцію ми зможемо викреслити новими правилами роботи, тим буде краще і для споживача, і для керованості таких підприємств, і для Комісії. Це питання ми вирішуємо комплексно. Запроваджуючи стимулююче тарифоутворення, обленерго самі починають бути зацікавлені в тому, щоб розвивати мережі, а не вимагати у громадян кошти за підключення.

Ще одна стратегічна мета Комісії – це створення геоінформаційної системи, яка дозволить відтворювати реальну ситуацію в мережах. В цю систему буде закладено всю топографію мереж.

На створення такої системи доведеться витратити чималі кошти?

Доведеться зробити інвентаризацію електричних мереж з метою перенесення всієї інформації з паперового вигляду в електронний – це дуже копітка праця. І така ж ситуація в газових мережах. Інвентаризація - це проект щонайменше на один рік. Але завдяки її впровадженню можна буде викорінити значну частку зловживань.

Обленерго та облгази грішать тим, що масово присилають споживачам платіжки, де показники в рази перевищують дійсно спожиті обсяги. Особливих розмахів це набуло останнім часом, коли й без того тарифи стали непідйомними для більшості споживачів. Зупинити цю вакханалію можна шляхом внесення показників лічильників через особистий кабінет на сайтах цих компаній – там відразу йде розрахунок платежу,формується платіжка. Але ж не всі володіють комп’ютерною технікою. Що робити?

Моя улюблена річ – це дистанційний облік. Ми нещодавно створили спеціальну робочу групу. Її завдання – розробити технічне рішення, який функціонал ми хочемо зробити, щоб можна було дистанційно обліковувати споживання. Друге – визначити вартість під це технічне рішення. Третє – пов’язана оптимізація. Четверте – необхідні зміни, нормативні документи, п’яте – робити пілот.

Для запуску пілотного проекту дистанційного обліку, можливо, буде вибраний певний регіон чи область?

Це буде одне чи два підприємства. Більше за інших до запуску пілотного проекту готова компанія Одесагаз. В чому суть цього пілоту? У нас є велика кількість абонентів. Для того, щоб їх обійти, потрібна значна кількість контролерів. Це зумовлює великі операційні витрати, тривалість процесу та недостовірність даних через людський фактор.

Дистанційний облік дозволяє отримати достовірні дані, оперативно і має при цьому кілька інших переваг. Зокрема, можна буде оптимізувати фонд оплати праці та витрати на паливо для всіх команд контролерів, які ходять і знімають показники лічильників. Друге - за рахунок того, що у вас є оперативні та достовірні дані про баланс споживання, ви можете зрозуміти, де у вас є комерційні та технологічні втрати і зробити правильні акценти з метою їх виправлення – десь щось відремонтувати. Потрібно розробити нормативну базу – це дуже просто. І тоді за допомогою пілотного проекту буде здійснено тестування нашої гіпотези.

Пілот планується запустити лише в газових мережах, чи й в електричних також?

Так, і в газових, і в електричних. В електричних мережах - це відомі smart-мережі (розумні мережі), але в Україні цього ніколи не робили. Вже в грудні ми плануємо зробити широку презентацію для преси та експертів, де розповімо про зроблені нами ключові події кожного місяця протягом року. Є цікаві технічні рішення з нашої сторони, які, можливо, не всім будуть зрозумілі з боку населення, але будуть мати ефект у майбутньому.