«Безвізовий» аванс. Рано радіємо?

Україна дочекалася – сьогодні Єврокомісія нарешті оприлюднила звіт щодо виконання Києвом Плану дій візової лібералізації, який передбачає рекомендацію ЄС про скасування віз для українських громадян. Хоча це лише «рекомендація», фактично рішення прийняте – Рада ЄС тепер має тільки освятити його. Проте розслаблятися не можна – Єврокомісія зробила певний реверанс у бік України, не дочекавшись виконання нею всіх необхідних пунктів. Для того, щоб безвізовий режим реально запрацював, Київ має виконати ще декілька умов, що вказані у звіті і стосуються здебільшого антикорупційної складової. Тож хоча пропозиція щодо скасування віз вже буде направлена в Раду ЄС, в першому кварталі Україна повинна довести до кінця ще кілька вимог, як-то: ефективний запуск Національного антикорупційного бюро; формування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (зі змінами до закону про прокуратуру), остаточне створення та початок роботи Національної агенції з питань запобігання корупції, внесення змін до закону про Агенцію з повернення активів, а також законів про спецконфіскацію та арешт майна.

Безвізова сага для України тягнеться вже п’ять років, і лише в шостому звіті Єврокомісії ми нарешті отримали позитивний результат. П’ятий був у травні цього року, коли Україні було надано майже півсотні рекомендацій. З гріхом пополам більшість з них вдалося виконати, хоча деякі норми, як-то скандальна «секс-поправка», довелося проштовхувати через наш цнотливий парламент з боями. За позитивного для України сценарію вже взимку Рада ЄС має прийняти рішення, яке потім затвердить Європарламент – тож десь з середини наступного року українці зможуть подорожувати Європою без віз (крім Ірландії та Великої Британії) до 90 днів за кожні півроку. Щоправда, Рада ЄС, до якої входять представники 28 країн, має прийняти рішення одностайно, що викликає деякі побоювання на тлі поширення в Європі проросійських та ізоляціоністських настроїв на фоні міграційної кризи.

Втім заступник директора Інституту світової політики Сергій Солодкий налаштований доволі оптимістично, але при цьому закликає українську владу не святкувати перемогу завчасно.

– Це символічне завершення цього року, – впевнений Солодкий. – Українська дипломатія нарешті може записати до свого активу таке досягнення і таку, нехай скромну, але перемогу. Цим прикладом українська влада в цілому показала, що якщо вона докладає зусиль і працює злагоджено, то може досягнути результатів. З іншого боку, ми маємо бути свідомими, що Європейська комісія все ж таки зробила для нас частково поступку, розуміючи вагу України для себе і вагу очікувань українського народу. Тому ЄС довелося частково заплющити очі на деякі недопрацювання з українського боку – в першу чергу, мова йде про антикорупційну складову. Представникам нашої влади повірили – і це важливо, бо дуже багато говорилось про втому від України на зовнішніх просторах і певну недовіру. Ми бачимо, що така довіра все ж існує попри деякі маневри і маніпуляції української влади в антикорупційній сфері. І ми не маємо тепер права зловживати такою довірою, бо це може стати останньою крапкою у відносинах України і ЄС.

Звичайно, що після сьогоднішнього рішення безвізовий режим не настане, далі має приймати рішення Рада ЄС. Не знаю, коли це може відбутися, але є очікування, що в першій половині наступного року. Якщо будуть позитивні висновки щодо виконання Києвом тих зобов’язань, що залишились, не бачу жодних підстав, щоб Україні не надали безвізовий режим. І за позитивного сценарію в другій половині року всі українці, які мають біометричні паспорти, зможуть безперешкодно подорожувати до Євросоюзу, крім Ірландії та Великої Британії.

Ніяких додаткових документів чи довідок не знадобиться?

Тільки паспорт. Звичайно на кордоні тебе можуть зупинити і не пустити, якщо ти підозрюєшся в діяльності, яка може стати загрозливою для Євросоюзу. Можуть навіть заарештувати. Це звичайна практика – з таким можна зіштовхнутись і зараз в країнах, з якими ми вже маємо безвізовий режим. Наприклад, у нас зараз такий режим з Ізраїлем, але дуже великий відсоток людей, яких повертають назад до України.

В Європі є багато, скажімо так, країн-песимістів щодо України, особливо в нинішніх умовах з напливом мігрантів зі Сходу. Чи не зможуть вони поламати цей оптимістичний сценарій, бо рішення Ради ЄС приймається консенсусом?

Думаю, цей оптимістичний сценарій зможуть поламати навіть країни-оптимісти. Якщо ми не продемонструємо відданість своїм обіцянкам і не покажемо, що відповідаємо за свої слова, то табір песимістів просто поповниться. Звичайно, є країни, які не фанатіють від ідеї безвізового режиму з Україною, щоправда, про це публічно не заявляють. Припускаю, що до таких країн можуть належати Франція, Греція, Австрія – тобто або проросійські країни, або ті, які постраждали зараз від кризи біженців. Ті ж французи на фоні напливу біженців з Близького Сходу можуть побоюватись напливу біженців з України. Хоча про це можуть не говорити вголос, а послатись на невиконання нами якихось технічних критеріїв.

Україна веде переговори про безвізовий режим вже понад п’ять років і зараз, мабуть, найневдаліший час з погляду на зовнішню кон’юнктуру. Страх тероризму та біженців зараз настільки сильний в ЄС, що відкидати повністю цей чинник не можна. І ми маємо бути реалістами, що він може спрацювати. Власне, зараз завдання українських журналістів, експертів і нашої влади пояснити, що Україна не буде становити загрози по цих питаннях. Думаю, можновладці Франції, Греції, Угорщини все це гарно розуміють, але вони можуть враховувати негативну реакцію суспільства. Особисто у мене один з аргументів такий: якщо потік біженців дійсно хлине, візовий режим не врятує нікого, бо у ЄС із тією ж Сирією не було безвізового режиму. Якраз безвізовий режим не означає, що люди зможуть без паспорта їхати в Євросоюз – вони мають володіти біометричним паспортом, будуть проходити прикордонний контроль на перетині кордону з Шенгенським простором і вже на цьому етапі їх можуть зупинити. Вас можуть запитати, куди ви їдете, чому, чи є у вас зворотній білет. Якщо скажете, що їдете нелегально працювати на будівництво, то не пустять точно.

Найбільше занепокоєння у мене викликає навіть не Євросоюз і його готовність приймати рішення, а українська сторона, яка вміє затягнути процес. Зараз новорічні свята, всі підуть святкувати і десь тільки у лютому почнуть щось робити. Ми ж знаємо, як наші роблять все «врозвалочку». Ми вже спостерігали як молдавани, які почали цей процес пізніше, отримали безвізовий режим раніше. Ми ж дотягнули до невдалої зовнішньої кон’юнктури і далі продовжуємо вести якісь торги і маневрувати з прийняттям законів. Так ми «змухлювали» із законом про Національне агентство з повернення активів, бо уряд розробив законопроект, який відповідав експертизі ЄС, але потім наші доблесні депутати повносили такі зміни, що європейці схопились за голови. Звісно, там такого не люблять, і це негідно для країни, яка хоче отримати рівень партнерських відносин з ЄС. І та ж Грузія може отримати безвізовий режим раніше за нас, бо до неї в антикорупційній сфері нема питань.

Безвізовий режим не передбачає права на роботу в ЄС. Але можна не сумніватись, що наші люди намагатимуться ним зловживати?

Наші люди цим вже зловживали, і той, хто хотів потрапити до Євросоюзу, давно це зробив. І візовий режим не захищав ЄС від мільйонів українців, особливо в південноєвропейських країнах. Як на мене, зараз ЄС набагато більш захищений в цих питаннях – у нас є угода про реадмісію і зараз Україна сама зацікавлена в тому, щоб не допускати цих нелегалів, бо потім повертати їх доведеться за рахунок нашого бюджету.

Чи не хвилює європейців в контексті надання безвізового режиму той напівкордон, який існує зараз з територіями, які Київ не контролює?

Зі свого досвіду можу сказати, що зараз до українців на прикордонних пунктах є більше питань, ніж ще два роки тому. І це не залежить від того – чи ти з Донеччини, чи з Львівщини, тому що Україна все-таки розглядається в сегменті загроз. Не думаю, що це політика всього Євросоюзу і навіть не впевнений, що це політика прикордонних служб певних країн ЄС – це може бути людський чинник того чи іншого прикордонника.

Але є біометричний паспорт – дуже ґрунтовний деталізований документ, який дозволяє фактично бачити всю картинку про людину. Якщо людина буде запідозрена в злочинах проти людяності чи в терористичній діяльності, вона може бути не те що відправлена назад, а заарештована. Експерти Єврокомісії ставляться до України як до суверенної цілісної держави, де кожен громадянин має право на отримання біометричного паспорта, який дає право на в’їзд до ЄС.

Ми згадали про страхи європейців перед потенціальною ватагою українців, що хлине в ЄС. Чи не посилить ці страхи можливе загострення на Донбасі та чудова «телекартинка» з постійними сутичками, вибухами і всіма принадами нашої «молодої демократії»?

Ми зараз стоїмо на важливому етапі прийняття політичного рішення, і на цьому етапі можуть спрацювати будь-які чинники. Чим більше ми будемо лити воду на млин російської пропаганди, що Україна – це джерело нестабільності, тим більше буде отаких політичних занепокоєнь серед наших партнерів і тих країн Євросоюзу, які трошечки симпатизують Російській Федерації. І українські політики мають вести себе неймовірно обережно в таких умовах. Один з відомих американських аналітиків сказав, що від України сьогодні вимагають бути білішою від білого. Від нас вимагають бути кращими від німців, французів і інших європейських народів. Це наш виклик, який ми маємо подолати, зважаючи на ті загрози, які перед нами стоять. Якщо ми будемо демонструвати свою роз’єднаність, політичне безкультур’я і непрофесіоналізм в просуванні реформ, то покладати потім провину за підрив довіри в ЄС ми зможемо тільки на самих себе.