Адвокат росіянки, затриманої за шпигунство: Їй загрожує до 15 років ув’язнення

Затримання Анастасії Леонової розділило активістів: одні вважають її російською прихильницею України, інші переконані, що вона терористка

До середини грудня про росіянку Анастасію Леонову і її перебування в Україні мало хто знав. Служба безпеки затримала дівчину в ніч з 9 на 10 грудня біля квартири, яку вона винаймала в столиці України. Затримання відбулося за кілька годин після проведеної СБУ спецоперації «з припинення діяльності диверсійно-розвідувальної групи», яка нібито готувала теракти в тому числі в Києві і Харкові. На чолі цієї українсько-російської групи, як стверджує слідство, стояв донеччанин Олег Мужчиль. Під час операції СБУ при спробі затримання Олега Мужчиля було вбито. За життя загиблий був членом націоналістичної організації «Тризуб», яка пізніша стала фундаментом утворення «Правого сектору». На момент вбивства Мужчиль, більш відомий під псевдо «Лісник», уже не був членом «Правого сектора». Він відійшов від діяльності руху, гостро критикуючи на той момент керівника «Правого сектора» Дмитра Яроша.

Анастасія Леонова, на думку слідства, брала участь у діяльності цього терористичного угрупування після того, як переїхала з Росії. Сама ж затримана позиціонує себе як громадську активістку. Днями в коментарі телеканалу «Дождь» мати затриманої Ольга Леонова розповіла, що її донька втекла до України від російського політичного режиму у квітні минулого року і з того часу займалася волонтерством.

За словами Анастасії, після приїзду до України вона працювала санінструктором зокрема у полку «Азов». Потім нібито брала участь у діяльності «Правого сектору». Між тим у «Правому секторі» не можуть згадати про таку активістку, а в «Азові» кажуть, що Анастасія пробула у їх харківському цивільному корпусі не більше місяця, оскільки її кваліфікація не знадобилась. Після затримання Леонова розповіла, що не була знайома із Мужчилем, оскільки знала загиблого під ім’ям Сергій Аміров, бо саме так він представлявся у соцмережі Facebook. Проте це ніяк не переконало силовиків, Леонову помістили спочатку до ізолятора тимчасового утримання СБУ, а з 31-го грудня перевели у Київське СІЗО.

Активісти неоднозначно відреагували на затримання росіянки. Серед громадськості є як прихильники її затримання, так і противники. Блогер на ім’я Олександр Деркач на доказ причетності Леонової до російських спецслужб пише у Facebook про те, що «на їх домашньому з мамою телефоні в Москві 8 (495) 149-48-67 встановлений «прапорець». Це означає, що за адресою проживає співробітник органів держбезпеки та телефон перебуває на особливому контролі в районному вузлі». Російський журналіст і блогер Євген Левкович, який є одним з найактивніших захисників Анастасії у Facebook спростовує обвинувачення, критикуючи недостовірність доказів. Посилаючись на Ольгу Леонову він пише про те, що зазначений телефон встановлений в комунальній квартирі, у якій Леонови були лише зареєстровані, але не проживали. Більше того, їм не належить кімната в комуналці, та і індекс телефону не 495, а 499 був.

«Пане Левкович, а ви можете відповісти всім і мені в тому числі, на таке питання: навіщо Настя в Харківському штабі батальйону («Айдар» - «Главком») фоткала всі документи, накази, список бійців та інше на свої 2 айфона? Просто так?...», - не зупиняється в нападах Деркач. Левкович пообіцяв знайти відповідь і на це питання.

На думку відомого блогера і бізнесмена Карла Волоха, не слід виключати, що під виглядом російських опозиціонерів, що тікають з РФ, до України не будуть залучені агенти російських спецслужб. «Немає жодних сумнівів, що московські чекісти відфільтрували сюди чимало своїх людей, в тому числі, під виглядом втікачів російських опозиціонерів. Так що, ніяка участь у подіях на Болотній або військових (волонтерських) діях на боці України, не є доказом, що козачок не засланий», - написав він на своїй сторінці у Facebook, проте визнає, що таких доказів у відношенні затриманої наразі немає.

Окрім Анастасії Леонової в ніч з 10 на 11 грудня СБУ затримала ще кількох росіян і українців, яких також підозрюють в участі у терористичному угрупуванні на чолі з Мужчилем. За словами радника голови СБУ Юрія Тандіта, офіційно посольство РФ підтвердило, що серед затриманих нібито членів терористичного угруповання є троє громадян РФ. Однак в спецслужбі поки не розкривають жодних подробиць операції, в результаті якої є загиблі і поранені силовики.

Анастасію Леонову нині захищає призначений державою адвокат Віктор Губський. Він розповідає про те, що його підзахисну 20 днів після затримання протиправно тримали одну у двомісній камері ізолятора СБУ, начебто принижували на національному ґрунті. Проте зараз у підзахисної вже скарг немає, каже Губський. За словами адвоката, він фактично позбавлений інструментів для захисту Леонової через неконкретність висунутої підозри.

В якому стані перебуває Анастасія, в яких умовах її утримують?

Востаннє ми бачилися з нею 6 січня. Вона перебуває у тій же камері Київського СІЗО, що і раніше. Нині вона не скаржиться. Скарги були пов’язані з її утриманням в ізоляторі СБУ.

У чому саме обвинувачують затриману, який термін ув’язнення їй загрожує, якщо провина буде доведена?

Її поки що не обвинувачують. Їй висунуто підозру в тому, що вона увійшла до терористичної групи, яка була створена Мужчилем. Вона начебто допомагала іншим членам групи підбирати місце, час, засоби (для здійснення терактів). Але жодної конкретики немає. Де, в яких саме місцях, коли, яким чином? Нічого не вказано. Окрім того начебто вона готувала у складі цієї групи теракти на території України, зокрема у Києві і Харкові. Це ч. 2 статті 258 і ч. 3 статті 258. Максимальне покарання, яке може загрожувати – це ув’язнення на 15 років з конфіскацією майна.

А які докази у вчиненні злочинів пред’являє слідство?

Надані процесуальні документи. Є протокол допиту одного з підозрюваних. Є в нас документ з повідомленням про підозру в тому числі щодо самої Анастасії, є витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, протоколи обшуків, протоколи огляду місця події. Але навіть усі ці перелічені мною документи не містять жодної інформації, яка би вказувала на те, що Анастасія Леонова, громадянка Російської Федерації, такого то числа в такому то місці зробила якійсь дії, які підпадають під визначення в зазначених статтях. Підозру висунуло Головне слідче управління СБУ.

Той факт, що Анастасія неодноразово спілкувалася із підозрюваним у тероризмі, загиблим, начебто керівником диверсійного об’єднання Олегом Мужчилем не є аргументом для спецслужб?

По-перше, вказується на те, що Анастасія разом з іншими особами увійшла до складу групи, яка була організована громадянином Мужчилем. Анастасія такого громадянина не знала. Вона знала Амірова, вона знала «Лісника». По-друге, іншої конкретики, яка би підтверджувалася доказами, які були надані нам при обранні запобіжного заходу, відсутні.

Скільки людей були затримані разом з Анастасією нібито за участь в терористичному угрупуванні, чому на відміну від Леонової, про них нічого не відомо?

Так, є окрім неї ще затримані, громадяни України і громадяни Росії. А чому ми про інших нічого не чуємо, я не знаю. Чи знає вона інших затриманих? Ми з вами нині не можемо говорити. Тому що прізвища, які фігурували у повідомленні про підозру, яке було нам надане, їй ні про що не говорять.

Ще зранку 11 січня я був упевнений, що справа перебуває у Головній військовій прокуратурі. А насправді я не знаю, де вона. Один з кореспондентів мені сказав про те, посилаючись на Юрія Тандіта (радника голови СБУ), що справа перебуває в СБУ. Головна проблема в моїй роботі нині полягає в тому, що та інформація, яка відображена в повідомленні про підозру, не дає можливості захисту рухатися, вживати якихось безпосередніх заходів, перевіряти дані тощо. Ми просто не розуміємо суті підозри. Формально підозра є, у ній ідеться про якусь терористичну групу, про якусь підготовку до якихось терористичних актів в якихось містах якимось чином. І от, виходячи з цієї інформації ми, на жаль, не можемо захищати, збирати якісь докази. Піди туди, не знаючи куди, принеси те, не знаючи що. От так це виглядає.

Що у Леонової було спільного з «Лісником»?

Наскільки мені відомо, спільне – це тема буддизму і ситуація між Росією і Україною.

До того, як підозрювану перевели до Київського СІЗО, її 20 днів утримували на самоті у двомісній камері ізолятора тимчасового утримання СБУ…

Порядок утримання осіб в ізоляторі СБУ, який називається відділом забезпечення досудового слідства СБУ, визначається наказом СБУ. В цьому наказі регламентуються підстави поміщення до ізолятора, строки перебування осіб в ізоляторі, їх права, обов’язки. В одному з пунктів цього наказу ідеться про те, що особи можуть перебувати або в одиночній камері, або на самоті в іншій камері. Але лише на підставі постанови органу, або посадової особи, у впровадженні якої перебуває дане кримінальне провадження. І такими підставами для вжиття даних заходів (про те, щоб утримувати затриману фактично в ізоляції) можуть бути неадекватна поведінка, небезпека для оточуючих, неможливість утримання цієї особи поряд з іншими, або через відсутність осіб в ізоляторі взагалі. На мою думку, скоріше за все, представники цього ізолятора посилатимуться саме на цей останній з перелічених мною пунктів. Однак ця постанова (про утримання в таких умовах) мала бути оголошена Анастасії і долучена до її особової справи, чого наразі немає. Можливо, вона буде долучена, однак я дуже сумніваюся в тому, що під нею буде підпис Анастасії, тобто підпис під тим, що їй цю постанову оголошували.

Я буду ставити це питання перед уповноваженим Верховної Ради з прав людини, аби уповноважений вжив заходів, направив перевірку. І якщо дійсно там були порушення, то потрібно буде, щоб була ініційована процедура, за якої винних осіб встановили би і покарали.

В одному з попередніх інтерв’ю ви заявили про те, що в ізоляторі тимчасового утримання СБУ були «дискримінаційні нотки» за національною ознакою щодо Анастасії. В чому це проявлялося, хто вчиняв такі дії, і якою є ваша реакція?

Одна зміна працівників (ізолятора СБУ) порядні люди, нормальне ставлення виявляють, жодних проблем, є взаєморозуміння. Інша зміна навпаки – неприпустимо висловлювалася, принизливо, поведінка була нахабною тощо. Посадові особи не мають так поводитися. Що стосується дискримінаційних моментів на ґрунті національності, були висловлювання типу «чому ця росіянка сюди приїхала? Сиділа би в своїй Росії. А зараз ми тебе за це…». Це все є неприпустимим. Те, що вона приїхала висловити свою позицію, допомогти, сприймається як шпигунство, наче вона агент ФСБ. Коли брався запобіжний захід у слідчого судді я став свідком того, як один з конвоїрів дозволив собі неприпустимі висловлювання. Добре, що інший конвоїр, старший, припинив такі дії і конфлікт був вичерпаний на цьому.

Чи відвідували Анастасію представники Уповноваженого з прав людини?

11 січня була спроба представника Уповноваженого поспілкуватися з нею. Але так сталося, що я прийшов (до СІЗО) і він прийшов в цей же час з комісією. Оскільки Настю вже виводили до мене, то вони з Уповноваженим декілька хвилин поспілкувалися. Настя пояснила їм, що їй потрібно працювати з адвокатом, тому поспілкується з ними у будь-який інший день і час. Це все я розповідаю вам з її слів.

Чи зустрічався з нею російський консул?

Мені про такі спроби невідомо. Хіба що десь в Інтернеті прочитав про те, що консул РФ начебто звертався до СБУ з проханням надати можливість такої зустрічі з громадянами РФ, але чи це дійсно так, я не знаю.

Чому саме ви стали захисником Анастасії?

Я був призначений адвокатом Анастасії 10 грудня регіональним центром безоплатної вторинної допомоги міста Києва. Близько 4-5 години ранку 10-го числа виїхав на Володимирську, 33 до Головного управління СБУ, де оформляли папери на її затримання. З того часу я з нею працюю. На даний час з Настею укладена угода. І вона, і її батьки виявили бажання співпраці. Спочатку з батьком був укладений договір, потім із нею. Батько для цього приїздив до Києва.

Мати Анастасії намагалася побачитися з донькою у грудні минулого року, проте не змогла цього зробити. Чи планує вона ще раз приїхати до Києва?

Я не знаю планів матері Леонової. Заборони для зустрічей я не бачу, просто зустрічі вимагають певної процедури. Коли Ольга (мати Анастасії) приїхала, їй повідомили, що потрібно було написати заяву на побачення і надіслати її поштою, чого зроблено не було. Напряму в канцелярію подати документ, клопотання, запит неможливо, лише листом потрібно.

Скільки часу Анастасію можуть утримувати у СІЗО, чи можна прогнозувати, коли почнеться розгляд справи по суті?

Складно прогнозувати. Скоріше за все, після того, як сплине двомісячний строк її перебування в цьому СІЗО, строки досудового розслідування надалі продовжуватимуть до трьох, чотирьох місяців. Максимум, скільки може так тривати – рік.