Віктор Матчук: Обрання Наливайченка головою «Нашої України» я підтримаю

Віктора Матчука можна назвати щасливчиком, кому єдиному з усієї ющенківської губернаторської раті вдалося після президентських виборів перескочити в зручне парламентське крісло - після смерті Івана Сподаренка ЦВК визнала саме його, як наступного в списку НУНС, народним депутатом.

На посту губернатора Рівненської області він пропрацював чотири роки, прийшовши туди навіть ще до призначення Віктора Балоги главою президентського секретаріату. Хоча балансував між областю й Верховної Ради ще з весни 2009-го. Тоді коаліція НУНС, БЮТ і Блоку Литвина саме хотіла проштовхнути низку кадрових призначень, в результаті чого Матчук і міг потрапити в парламент. Знаково, що тоді у фракції НУНС було всього 37 підписів під коаліційною угодою, і в разі відкликання хоч одного, коаліція могла почити в Бозі.

На роботу в уряд мали піти кілька членів коаліції від НУНС, а тому потенційний новобранець публічно погрожував, зайшовши в раду, коаліційну угоду не підписати й розвалити союз трьох. А про своє публічне несприйняття політики уряду Тимошенко рівненський губернатор і власник будівельної корпорації «Реноме» навіть не приховував.

Зараз глава рівненської «Нашої України» воліє не згадувати минуле, хоча закликає партію до каяття та сподівається на майбутнє відродження на чолі з колишнім главою СБУ Валентином Наливайченко. Вважає, що входження НУНС до коаліції з Партією регіонів можливе, але тільки за умови надання можливості порулити в уряді гуманітаркою. Водночас, категорично заперечує, що може стати черговою тушкою, яка побіжить в коаліцію в нинішньому її форматі.

-- Я з острахом думаю, яке продовження мала би політика уряду у виконанні Президента Тимошенко

Вікторе Йосиповичу, напередодні президентських виборів ви нещадно критикували уряд Тимошенко. А напередодні депутатської присяги навіть казали, що одразу хочете зареєструвати в парламенті постанову про її відставку. Ось ваші бажання здійснені, уряд Азарова пропрацював вже 100 днів, задоволені такою зміною?

Скажу чесно - «хрен редьки не слаще». Азаров на 90% повторює дії Тимошенко в питаннях, які стосуються економіки. В гуманітарній сфері вони діють по-різному, але не тому, що БЮТ та Партія регіонів інакші, а тому, що в уряді Тимошенко гуманітарним блоком займалися представники «Нашої України». Тобто, Азаров від Тимошенко відрізняються тільки гуманітарною політикою.

Знаковим кроком нової влади було залишення Чорноморського флоту в Криму до 2042 року. Але під час баталій щодо флоту в раді ви не були помічені в активному протистоянні з регіоналами. Ваші колеги з фракції навіть в бійки лізли, щоб зірвати голосування, кидали шашки. Чому ви стояли збоку?

Я шашок не кидаю. Не впевнений, що це взагалі було правильне рішення. Було би більше толку без яєць і шашок, і це точно виглядало би краще. Треба було просто тримати підходи до місць для голосування фракції «НУНС», що не дало би можливості Партії регіонів проголосувати чужими картками. Наші місця були накриті державним прапором. Я стояв поруч і тримав свій ряд. Шашки стали приводом для бійки, що і треба було регіоналам. Інакше вони мусили щось вигадувати. Але тоді вони мали виглядали ініціаторами неподобств.

Але вони все одно відтіснили би вас від своїх місць для голосування…

Можливо, але не було би балачок, що НУНС і БЮТ спровокували бійку. Зрозуміло, що рішення щодо флоту вони би продавлювали будь-якими засобами. Була залізна домовленість з росіянами про ратифікацію в один день.

Нещодавно довелося бути в рідному для вас Рівному. Там підприємці готуються до закриття бізнесу після скорочення видів діяльності, які підлягають спрощеному оподаткуванню. Рішення щодо флоту, гуманітарна політика уряду, яку ви не сприймаєте, а також наступ на малий бізнес, що зараз дозволяє виживати жителям західної України. Хіба все це не змушує переглянути свої позиції щодо несприйняття Тимошенко під час виборчої кампанії? Не з’являється думка, що, можливо, її таки треба було підтримати перед другим туром і не допустити приходу цієї команди?

Як можна було закликати обирати людину, яка зробила для України ексклюзивно найвищі в світі ціни на газ? Як можна агітувати за людину, яка призвела до найбільшого в Європі падіння ВВП? Це прив’язували до світової фінансової кризи, хоча ми не інтегровані в світову фінансову системи. По нас криза мала вдарити не так боляче. Як можна було агітувати за людину, в присутності якої прем’єр-міністр сусідньої держави ображав Україну і її Президента, а вона стояла і задоволено хіхікала? Я такого не робив, не роблю і робити не буду! Зараз іде продовження її економічної політики. Але я з острахом думаю, яке продовження мала би політика уряду у виконанні Президента Тимошенко.

Мені взагалі здається, що на ці теми треба припиняти говорити. Необхідно думати, що буде з Україною завтра. І це не персональна проблема Юлії Володимирівни, Віктора Федоровича чи Віктора Андрійовича. Є проблема 46 мільйонів громадян. В Україні сьогодні збудована жорстка вертикаль влади, тільки влада не знає що з цим робити. Ось побили журналіста «СТБ», є спроби заборонити акції протесту, ще щось відбуваються. Але ж не задля цього вибудовували вертикаль!

Це, можливо, правильно. Але як ці віддалені від людей слова пояснити сотням тисяч підприємцям, у яких вже завтра заберуть роботу? Вони зараз говорять, що Тимошенко так би не вчинила з ними…

Добре, а я задам зустрічне питання – а де ці підприємці? Чому їх тут немає під парламентом?. Нехай прийдуть і висловлять свою думку. Якщо вони готові закусити губу і терпіти, то значить ситуація їх влаштовує. Якщо їх це влаштовує, то немає предмету для розмови.

Не так просто організувати протест, це все має визріти в суспільстві…

Ось коли йшла мова про створення Комітету порятунку України, своєрідного опозиційного штабу, то ми побачили, що в суспільстві немає опозиції. Якщо вона має дозріти, то створювати комітет і штаби треба саме тоді. Інакше це виглядає ніби по селі біжать і кричать «Пожежа!» Всі хапають, що під руку потрапить, і біжать гасити. А немає чого гасити. І коли в когось насправді загориться хата, то тоді ніхто допомагати не піде. Тому ці всі комітети треба створювати тоді, коли в суспільстві будуть протестні настрої. Коли на вулиці вийдуть десятки тисяч людей, і треба буде координувати їх дії. Сьогодні цього немає. Є поодинокі незадоволені, але люди сидять тихо.

Досить пасивна позиція. Зі сторони ситуація зі створенням комітету національного порятунку виглядала черговим небажанням «Нашої України» та Ющенка існувати разом в одному русі з Тимошенко. Хіба не цим продиктована позиція «Нашої України»?

Добре, навіть якщо прийняти до уваги цю точку зору, хоча вона не відповідає дійсності, подивіться на сьогоднішні рейтинги. Який рейтинг Ющенка?

Майже нульовий.

Ну, не нульовий, але добре, дуже низький. В цьому контексті я запитую – що відняв Ющенко, не вступивши туди? Нуль? Саме так. Біда комітету не в тому, що там немає Ющенка, а те, що він – булька, яка людям не потрібна. Ви десь чули від людей? – «Боже, яка біда, Комітет порятунку України не встиг вчора зібратися!» Цей комітет – політичний проект Тимошенко. Він мене зараз не цікавить. Ющенка він теж не цікавить, і найголовніше, він людей зараз не цікавить.

-- Питання прем’єрства Віктора Ющенка ніхто не ставив

Ви стали депутатом вже за президентства Віктора Януковича. Багато хто очікував, що «НУНС» увійде до коаліції з ПР й сформує уряд. Ви підтримували такий сценарій? Це б відповідало вашому баченню захисту гуманітарної сфери від того, що зараз роблять регіонали?

Є велика ілюзія, ніби хтось вів переговори з «НУНС» про вступ до коаліції, і через те, що не домовились, переговори завершились нічим. Ніхто і вести не збирався! Ви можете уявити, як би тоді приймалося рішення щодо Чорноморського флоту? А про угоду щодо ЧФ вже була попередня домовленість. Тому НУНС в коаліції була неможлива. Були консультації щодо коаліції, були бажання окремих представників фракції вискочити з штанів і вскочити в цю справу.

Різниця між консультаціями і переговорами завжди дуже умовна. Ви особисто виступали за входження в коаліцію з Партією регіонів, аби, умовно кажучи, захистити гуманітарку?

Якщо «Наша Україна» отримала би гуманітарний блок уряду, знімалося питання пролонгації терміну перебування Чорноморського флоту й не ставилося питання ревізії мовної політики України, то я би голосував за входження фракції в коаліцію з Партією регіонів.

Є інформація, що аби не було рішення КС щодо коаліції тушок, то Віктор Ющенко серйозно розраховував стати прем’єр-міністром. Тоді регіонали мали до вас приходити з проханнями вступити в коаліцію. Аби так і склалося, НУНС вже був би у коаліції?

Я назвав умови, на яких значна частина фракції підтримувала створення коаліції. Персонально питання прем’єрства Віктора Ющенка ніхто й не ставив. Ну як ви уявляєте – Янукович виграв вибори, а на переговори щодо газу в Москву летить Ющенко. Після цього в Росії волосся на голові стало би дибки. Цей варіант зі сфери фантастики.

Але ж Віра Іванівна проводила роботу у фракції, готувала підґрунтя для входження в коаліцію для підтримки прем’єра Ющенка?

Вона фракцію жодного разу не збирала. Було, що вона приходила на засідання, але тоді таке питання і близько не розглядалося. Тоді ставилося питання під іншим кутом зору – ми намагалися консолідувати фракцію під питання, які нас об’єднують. Наприклад, Чорноморський флот. Під цей привід можна зафіксувати позицію. Ось тоді на засідання фракції прийшло 43 людини, більшість. Це був аншлаг – феномен. Були намагання утримати це, нехай і далі на засідання ходить більшість, щоб ухвалювати якісь рішення.

До речі, не так давно ви розробляли якісь ідеологічні засади консолідації фракції. Яка доля цього документу?

Їх сприйняли, але це не те, що може об’єднати цих людей. Якби фракцію роз’єднувала ідеологія, то це можна було подолати. Фракцію більше роз’єднують особисті образи, стосунки, бачення особистої політичної перспективи. Це такі речі, через які перестрибнути підписанням декларації не можливо.

Навіщо тоді це писали?

Частково, це була наївність і не розуміння того, що відбувається у Верховній Раді. Це було в перші дні мого депутатства. Мав багато хороших думок про людей, але сьогодні їх вже набагато менше. За час роботи в парламенті я зрозумів, що далеко не завжди приймаються логічні і розумні рішення. Часто здорові аргументи навіть не хочуть вислухати. Це ще раз підтверджує, що цей парламент не має права на існування всю каденцію. Мали відбутися дострокові вибори до Верховної Ради. Якщо цього не буде, то наступні вибори точно мають пройти за іншою системою, щоб, прикриваючись списками, до ради не пройшли бойовики і кнопкодави, які дивляться на «Мішу-семафора» й голосують, як він покаже.

Це так тепер називають Михайла Чечетова, який керує голосуваннями фракції?

Так. Ну це як залізничний семафор, він теж подає сигнали. Так депутати між собою говорять.

Ви думаєте, що коли не буде списків, то по східних округах в раду не пройдуть ці самі бойовики? Їх же запросто проведуть в якомусь Єнакієвому чи Макіївці…

Цих самих не проведуть. Це не можливо. Ілюзія, що на сході за кого скажуть, за того і проголосують. Спитайте депутатів за часів чистої мажоритарки. Тоді були люди, які займалися спортом. Але не було таких, які крім спорту нічим ніколи не займалися. Вони тут з’являються кілька разів на рік, коли треба комусь щось відбити, зламати або порвати.

Щоб знаходити компроміс, треба вміти слухати і переконувати. Я, до прикладу, сприймаю чужі логічні аргументи. Але треба переконувати, а не просто бити лобом в ніс, як це робили регіонали. Головою «бац» - і все, депутат падає в крові – його переконали. Це їхній спосіб ведення дискусії, але в цьому не хочеться брати участі.

Які дискусії зараз відбуваються у вашій фракції? Є якась перспектива хоч якої консолідації?

Нічого такого не буде. Фракція існуватиме, як організаційна одиниця парламенту цього скликання. Але якихось консолідованих голосувань в нормальному режимі роботи не буде. Можливо, якщо буде голосування на кшталт Чорноморського флоту, мови – тоді можна чекати якої консолідації. Але це буде під одне голосування.

З якою групою у фракції спілкуєтесь і координуєте дії?

Групою партії «Наша Україна». Ось на такому рівні групок відбувається якась комунікація. Іноді Микола Мартиненко збирає політраду фракції. Туди приходять керівники партійних груп. Але це відбувається не часто. На засідання фракції кворум не збирається.

Юрій Єхануров, глава київської «Нашої України» припустив, що восени фракція може увійти в коаліцію замість комуністів. Якісь реальні процеси у фракції ідуть, готується грунт під такий крок?

Це особиста думка Юрія Івановича. Він її послідовно відстоює, починаючи з 2006 року. У нього щире переконання, що європейська країна не може спокійно спостерігати, як комуністи знаходяться при владі. Щоб запобігти подальшій радикалізації внутрішньої і зовнішньої політики, на його думку, потрібно робити кроки щодо заміни комуністів на НУНС. Цю думку поділяє частина депутатів.

Скільки? Хто?

Меншість. Хто саме не буду казати, а я б погодився на це на заздалегідь визначених умовах. І ці умови не стільки кадрові, скільки ідеологічні й гуманітарні.

В НУНС часто все впирається саме в завеликі кадрові апетити…

Ну які кадрові апетити?

Та у вас у фракції тільки охочих на президентське крісло троє. А про міністерські посади й говорити нічого. Арсеній Яценюк нещодавно мітив у прем’єри…

Моя позиція ще з часів, коли в кулуарах проговорювали можливість входження до коаліції з Партією регіонів і наші кадрові апетити, була проста. Тоді ж не тільки прізвище Ющенка прем’єра озвучували, а й Яценюка з Єхануровим. Я висловлював категоричне ні прем’єру від НУНС. По-перше, ми програли вибори. По-друге, не треба брати на себе відповідальність за політику Віктора Януковича. Коригувати її в вузьких межах, в гуманітарній сфері – можливо, а все інше – це не наше.

Тобто, НУНС має претендувати тільки на міністра освіти, культури і гуманітарного віце-прем’єра?

Так, там, де немає великих грошей. Помітьте, що «Наша Україна» не претендували на посади, які регулюють найбільші грошові потоки. Ми ніколи не були в «Нафтогазі», Мінфіні й інших ресурсних міністерствах. Тому, коли кажуть про наші кадрові апетити, то треба розуміти, що це дуже великий комплімент. На грошові потоки завжди сідають люди з Партії регіонів або БЮТ. Вони чергуються між собою.

Візьмемо перше, що спадає на думку – віце-прем’єра з гуманітарних питань Васюника. Він займався Евро-2012, хіба це не ресурсне місце?

Що стосується Евро, це було як супровідне до того, що під ним знаходилося Міністерство у справах сім’ї, молоді і спорту, де сидів Юрій Павленко.

Теж нашоукраїнець, і сидів на грошах Евро…

Так. Але ні через це міністерство, ні через Васюника напряму фінансування жодного об’єкту не відбувалося. Це зараз так є, коли цим питанням займається Борис Колесніков. Тоді фінансування йшло через території. Стадіони будували області. Зараз Коленсіков всі об’єкти бере на баланс Агенції з Євро, і там вже іде фінансування. При Васюнику кошти з Мінфіну, не питаючи віце-прем’єра, йшли на область або місто. Він не підписував платіжки й не визначав виконавців і вартості.

До речі, під Євро-2012 до Рівного мали запустити швидкісний поїзд. Цей проект буде реалізований?

Цей проект буде, але не під Євро-2012. Залізницею вболівальники з Європи пересуватися не звикли. Але цей проект треба робити, хоча б точки зору екології, економічності й швидкості. Але коли це буде проведено до Рівного – сказати важко, фінансування зупинене.

-- Очікуємо подання заяв про вступ до «Нашої України» значимих і резонансних людей

Ви особисто бачите своє майбутнє в партії «Наша Україна»? Зараз ви ще глава рівненської обласної організації, але партія потихеньку вмирає й її рейтинг на межі статистичної похибки. Бачите перспективу?

Очевидно, що «Наша Україна» зараз переживає глибоку кризу. Змінився статус партії, змінився статус лідера. Таке непросто пережити будь-якій партії. В цьому сенсі «Наша Україна» не відрізняється від структур, які переживали відхід від влади раніше. Переважна більшість таких партій вмирали. Дуже сподіваюся, що для «Нашої України» все закінчиться не настільки драматично. Значна частина людей, які створювали партію, її покинули. Але покинули вони її не сьогодні. Протягом останнього року в нас не було заяв про вихід значимих людей. До речі, хочу вам сказати, що ми очікуємо подання заяв про вступ до «Нашої України» значимих і резонансних людей.

Ми не замовчуємо проблем в партії. Ми визнаємо – рейтинги у нас паскудні. Але лишилося багато небайдужих людей, які готові до відвертої розмови. Вони давно знають одне одного і хочуть продовжувати спільно щось робити. Найпростіше піти і зачинити двері, причому, тихесенько причинивши.

Хто ці знакові люди, які вступлять в партію? Це депутати, чи маєте на увазі Валентина Наливайченка, який може прийти до вас зі сторони?

Це будуть знакові люди, ви їх знаєте, але хай самі розкажуть про свої плани… Тема Наливайченка дійсно є. Але він ніколи не був зі сторони. Інша річ, що Валентин Олександрович обіймав таку посаду, яка не передбачає членства в партії. Але якщо подивитися чим він займався і, які результати його роботи, то зрозуміло, що за духом та ідеологією він чистий нашоукраїнець. Інше питання, чи захоче він написати заяву та стати нашим членом. Думаю, що сьогодні для нього буде дуже не просте рішення. Адже це означає, що він входить в проект з довгою історією. І ця історія сьогодні надто критична.

Якщо захоче, він очолить партію?

Я точно це підтримаю. І думаю, таких як я, буде достатньо. Але це рішення може приймати тільки нова політрада партії, яка буде обрана на наступному з’їзді.

Коли буде з’їзд?

Зараз розглядається варіант в переддень Дня незалежності. Але ще є можливість трохи відкоригувати дату з врахуванням можливого проведення місцевих виборів. Хочеться, щоб пройшов звітно-виборчий з’їзд. Не будемо ж ми збирати людей два рази на місяць, аби визначити формат походу на місцеві вибори. А поки що немає ні дати, ні розуміння правил, за якими обиратимуть місцевих депутатів.

Які альтернативи Наливайченку можуть бути на посаді глави «Нашої України», називаються прізвища Васюника, Єханурова?

Інших і не треба. На мою думку, Наливайченко найбільш підходяща кандидатура. На його користь грає навіть така річ, як відсутність політичного досвіду. Це добре для спілкування з людьми і організації справ у партії. У нього немає негативної попередньої історії особистих стосунків з багатьма людьми, що часто перешкоджає. Добре навіть те, що він не депутат Верховної Ради, так він може повністю приділяти себе і партійному будівництву, і спілкування з людьми. Він також може стати магнітом, який притягне в партію нових людей замість тих, які приїлися, я не скажу остогидли, приїлися в керівництві партії.

Багато хто в партії може не сприйняти такого нав’язування «Нашій Україні» стороннього варяга. Не боїтеся конфліктів від цих людей?

Та він «наш». Я не розглядаю його, як чужого. З точки зору компромісної фігури, яка задовольнить багатьох – він ідеальна кандидатура.

Яка вірогідність того, що він очолить партію, з огляду на те, що сам він поки заперечує таку можливість?

Все залежить зараз від нього. Якщо він сприйме таке рішення, то вірогідність його призначення - далеко за 50%.

Коли Наливайченка можуть призначити главою партії, яка процедура?

На з’їзді, який попередньо буде перед Днем незалежності, оберуть нову політраду партії. А вона в той самий день обере голову ради партії.

Зараз ви настроєні залишатись і працювати в «Нашій Україні». Що має статися, аби ви з неї пішли в інший проект?

Якщо ми не визначимося з майбутнім, не почнемо займати активну позицію, то я не виключаю, що піду. Але я буду одним з останніх.

Якщо ви залишаєтесь в партії до проведення виборів місцевих органів влади, то чи будете керувати виборчою кампанією «Нашої України» в Рівненській області?

Все залежить від того, який буде виборчий закон. Якщо будуть відкриті списки, то це один формат роботи. Якщо це буде мажоритарка, то буде зовсім інший формат. Але за будь-яких обставин я буду в процесі виборів області.

До речі, в Рівному говорять, що не дуже видно діяльності партії…

Не можна збудувати комунізм в одному окремому селі. Якщо немає позиції партії в цілому, то як може бути позиція однієї з обласних організацій. Але у нас зарплата точно платиться.

«Наша Україна» має попросити вибачення у людей за ті речі, які могли реально зробити, але не зробили

Припустимо, Валентин Наливайченко стане главою «Нашої України». Що це дасть, як в нинішніх фінансових і політичних умовах можна відродити партію? У вас і ваших колег є якесь бачення цього?

Насправді, це не так важко. На мою думку, перше, що має зробити «Наша Україна» - вийти до людей і вибачитися за все, що було останніми роками.

Чи люди вибачать втрачені можливості після помаранчевої революції?

Це вже інше питання. Це право людей, вибачити, чи ні. Ми маємо попросити вибачення за ті речі, які могли реально зробити, але не зробити. Також маємо вибачитись за ті речі, які й не могли зробити, але через свою дурість вселили в людей сподівання, що можемо. «Люди, вибачте, не судіть нас дуже суворо» - ось це має бути.

Хто має вибачатися? Новий глава партії? Але логічно, щоб першим це зробив Ющенко…

Вибачитись має партія. Чиїми устами? Це дуже важливо, я згідний. Але повинна вибачитись вся партія. Особисто я вже просив вибачення у жителів Рівненщини, привселюдно, на полі Берестейської битви. Це потрібно зробити в кожній області. І робити це стільки разів, поки люди не почують й не зрозуміють, що ми робимо. Це нормальна християнська традиція каяття. Після цього потрібно сформулювати чітке, але дуже просте звернення до людей й розказати, що в подальшому «Наша Україна» буде робити такі то конкретні речі. Щоб люди дивилися надалі за нашими діями, а ми кожен день робити все, що задекларували.

Яке місце Віктора Ющенка в партії? Він має піти чи залишитися? І якщо так у якому статусі?

Це залежить від нього самого. Я бачу його місце в партії. Його присутність надзвичайно важлива. Ющенко для мене є великим моральним авторитетом. На відміну від всіх інших знакових політиків, він жодного разу не змінював своїх переконань. Чи це стосується економіки, чи зовнішньої політики, чи мови. Людей, які мають таку тверду позицію, жодна партія не має права так розкошувати, щоб втрачати. Ми маємо використовувати його авторитет і потенціал.

Інша річ, що можна літак використовувати для оранки поля. Ющенко - літак. Він може формулювати ідеї і цілі. Хоч їх інколи важко сприйняти, але він повинен цим займатися через партію.

Ви погоджуєтесь, що саме його позиція на виборах забезпечила перемогу Януковичу?

Ви знову про минуле. Історія не має умовного способу – якби. Я не знаю, чим би закінчилися вибори, аби Віктор Андрійович вийшов на трибуну і сказав – закликаю всіх проголосувати за Тимошенко. Ви впевнені, що це їй щось додало би, після всього, що було між ними? Я - ні.

-- В коаліцію тушок заманювали за кавою

Зараз продовжується перехід тушок до коаліції. Сумнівно, щоб вам цього не пропонували. Як це відбувалося, і хто з вами проводив переговори? Погрожували вашому бізнесу в Рівному?

Скажу так – спеціально не підходили. Але були пропозиції, хоча завуальовані. Це з бізнесом не було пов’язано. Розмова відбулася за кавою. Конкретної суми грошей прямо не пропонували. На той момент в коаліції було вже 236 людей. Може, 237 був не такий актуальний, щоб відразу говорити про цифри.

Це була людина з вашої фракції, чи з Партії регіонів?

З Партії регіонів, але прізвища називати не буду.

Припускаєте, що ще можете перейти в коаліцію тушкою?

Якщо я перейду, то не зможу там ні на що впливати. Там жоден депутат ні на що не впливає. Всі слухають «мішу-семефора». Мені зараз некомфортно в «НУНС», але все рівно це комфортніше, ніж в такій коаліції, де приймаються антиукраїнські рішення.

А якщо за кавою скажуть, що через місяць ваша корпорація «Реноме» вже не буде вашою?

Це не є предметом для обговорення.

Якщо стане?

Це викличе радикальний супротив.

Давайте трохи поговоримо про Рівненську область. В Рівному кажуть, що на представлені нового губернатора Василя Берташа він сказав цікаву фразу. Мовляв, не дозволить області бути в такому поганому стані, як її передає Віктор Матчук. Було таке?

Таких слів не було, це видумка. Мало того, на минулому тижні «Коментарі» зробили рейтинг губернаторів. І Рівненьска область там за ситуацією, залишеною попередньою владою, була на другому місці. А коли я ставав губернатором, ми впевнено займали 23-25 місця по всіх показниках.

Ситуація в області не є загрозливою чи катастрофічною. Я зробив все, що міг. Хай тепер мій наступник зробить краще. Я нормально передавав пану Берташу справи, ми продовжуємо спілкуватися в робочому режимі.

І у вас, і в Берташа є будівельний бізнес. Ходять чутки, що у вас є спільні бізнес-проекти…

В нас ніколи не було жодних спільних бізнесових проектів. Ми ніколи навіть на одному будівельному майданчику не перетинались. І це добре, бо дає нам можливість розмовляти один з одним спокійно, ми один від одного не залежимо.

Ви говорите про гарний стан, в якому область була за вашого керівництва. Але нещодавно довелося побувати в рівненській міській лікарні. Там в головному травмпункті рентген-апарат ще 1975 року випуску. Ледь тримається купи. Хіба це не показник роботи керівника області?

Це міська лікарня. Треба було звернутися в обласну, яка знаходилась під моїм керівництвом. Там вже зовсім інша техніка. Можна було звернутися в онкодиспансер, другу чергу якого ми встигли здати в кінці 2009-го. Там стоїть унікальне обладнання.

Я згідний з вами. Це суттєва недоробка, хоча це не проблема тільки Рівного. Технічне оснащення медичних закладів не витримує критики. Але ж є важливий фактор. Навіть в онкодиспансер, де поставили сучасне обладнання, у нас не було можливості самим купити потрібну техніку. Ми можемо отримати її тільки централізовано з Києва. Скажу вам відверто, за вартість обладнання, яке ми отримали з міністерства, ми б самі купили три такі комплекти. Ситуація абсурдна. Але такі в Мінздраві тендери та схеми закупок. Губернатор на це не впливає.