Юрій Стець: Я не сприймаю ідею Андрія Шевченка про повторний конкурс Нацради

Напередодні Київський апеляційний адміністративний суд переніс на 26 серпня засідання у справі про позбавлення частот ряду телеканалів, зокрема «5 каналу» і ТВi. Нагадаємо, що у разі несприятливого для каналів рішення суду вони просто зникнуть з ефіру. Можливо, на це рішення вплинув попереджувальний страйк двох телеканалів, до якого вони вдалися минулого тижня.

Сьогодні, коли є вірогідність загальнонаціонального страйку ЗМІ, полум’я невдоволення поводженнями діючої влади з медіа можна було б дещо загасити, вирішивши питання з частотами «5 каналу» і ТВi. Напередодні з пропозицією провести повторний конкурс по спірних частотах звернувся через свій блог перший заступник голови комітету Ради з питань свободи слова Андрій Шевченко (БЮТ). Щоб зрозуміти, чи підтримують таку ініціативу його колеги по комітету і по опозиції, «Главком» звернувся до народного депутата, члена «Народної самооборони» Юрія Стеця, який перед обранням до парламенту працював генеральним продюсером 5 каналу.

Яким може буде сценарій розв’язання проблеми з ліцензіями ТВі та 5 каналу?

По-перше, має буде рішення апеляційного суду, яке поверне справу до суду першої інстанції. По-друге, суд першої інстанції має винести справедливе рішення. Як на мене в жодній демократичній країні не може бути іншого рішення, як залишити в дії резолюцію Нацради, і в спокої залишити 16 каналів, які отримали частоти, і дати всім нормально працювати.

Я не сприймаю того, що озвучив мій колега Андрій Шевченко провести новий конкурс Нацради, і щоб він був прозорим, і так далі. Я не вірю у діючу державну владу, то му що ці люди і, зокрема, пан Хорошковський, займаються чистим рейдерством. Мені ця історія нагадує таку просту ситуацію: от ви отримали квартиру у держави, а через деякий час хтось приходить і каже, мовляв, віддавайте цю квартиру назад. А потім як мирову пропонують: «Давайте будемо разом жити в цій квартирі!».

Не треба чіпати незалежні якісні ЗМІ, які покликані інформувати суспільство, в тому числі - про дії влади. Бо ми маємо всі розуміти свої помилки: народні депутати, представники Кабміну і люди, які живуть на Банковій.

Ваш колега пан Шевченко зазначає, що все-таке є проблема із легітимністю того засідання Нацради, де частоти отримали 5 канал та ТВі, що там не було кворуму…

Пан Андрій Шевченко, якщо каже, що там не було кворуму, то напевно має на увазі свого батька Віталія Шевченка. Який спочатку був, потім кудись вийшов на 5 хвилин. Потім повернувся назад, але на момент голосування його дійсно не було в залі. Але якщо пан Шевченко захотів вийти в туалет, і тому його не було в момент голосування, то через це визнавати недійсним конкурс? Тоді давайте всі рішення Верховної Ради відмінимо! Бо багато депутатів, в тому числі і Андрій Шевченко, час від часу виходять у туалет. І роблять це, в тому числі у той момент, коли голосують зміни до Конституції. Тоді, по аналогії, треба відмінити всі рішення Ради, починаючи з Дня Незалежності. Бо там ще й не всі голосують своїми картками, а дехто з них взагалі жодного разу не заходив в зал.

Пропозиція Шевченка мені видається нелогічною і непослідовною. Не підтримуючи подвійну мораль, подвійні стандарти, мій колега навряд чи мав таке говорити. Бо існує ще й така обставина, що Андрій та Віталій Шевченко перебувають у родинних стосунках, напевно це спонукає мого колегу виходити з такими пропозиціями.

А суто теоретично, що було би потрібно зробити, щоб провести повторний конкурс?

Наскільки я розумію, що Нарада може провести повторний конкурс, не очікуючи на схвалення таких дій від парламенту чи ще когось. Ми ж бачимо, як представники тих же політичних сил, що і складають більшість у Нараді, голосують у Верховній Раді. Їм байдуже, що і як відбувається навколо.

Зрештою, я не вважаю, що всі нині діючі члени Нацради займають свої посади законно. Я нагадаю, що оскільки деякі члени Нацради, які пройшли через Верховну Раду, не пройшли регламентний комітет і комітет із свободи слова та інформації. Про це раніше і сам Андрій Шевченко говорив. І, очевидно, що легітимність цієї ради сумнівна, тому як тоді можна буде вважати легітимним повторний конкурс по частотах?

Чи було на вашу думку політичне підґрунтя у рішенні суду про перенесення розгляду справи за позовом ТВі та 5 каналу?

Тут як раз я не думаю, що є інші, крім правових, нюанси. Оскільки, тут йдеться про те, щоб на засіданнях суду були присутні всі зацікавлені сторони, які виступають суб’єктами цієї справи. Тому це було абсолютно логічне рішення судді - перенести засідання і спробувати забезпечити явку усіх сторін. Це логічно, бо суд є резонансним, публічним і було би нормальним вислухати усіх учасників процесу.

Я більше скажу, у конкурсі перемогу на отримання частот отримали 16 телеканалів. Виступають же за те, щоб залишити результати конкурсу в силі, лише два телеканали. Очевидно, що і мені, і іншим громадянам України було би цікаво послухати думку представників цих телеканалів. Чому вони досі не виборюють свої права? Тому що вони не вважають, що вони чесно вигравали той конкурс? Чи на них чинить тиск, чи вони просто побоюються нову владу? Це ж ні для кого не секрет, що нова влада просто катком їздить по всьому, що називається демократія: починаючи від права на мирні зібрання, закінчуючи свободою слова.

Але, може, не варто проблему ТВі на 5 каналу об’єднувати із іншими епізодами, які умовно можна назвати спробами нової влади обмежити свободу слова? Ви як політик за чи проти того, аби боротися із усіма такими проблемами під одним гаслом, як от «Стоп, цензурі!» чи інші?

Я просто не бачу іншого виходу. Події, які відбувалися протягом останніх місяців: побиття журналіста СТБ, журналістів «Нового каналу», наїзди на «Чорноморку», 5 канал, Тоніс, ТВі, інші та інші приклади – вони всі називаються однаково. Це - тиск на засоби масової інформації, тиск на свободу слова.

Як би міг виглядати такий загальнонаціональний страйк ЗМІ?

Це не мені говорити, оскільки я є людиною з певної політичної сили. Думаю, що журналісти достатньо мудрі. Я взагалі вважаю, що це наймудріша влада в Україні.

Єдине, що я розумію, що можливо це був би той захід, який би показав діючому президентові, що варто вже звернути увагу на проблему не тільки засобом публічних коментарів його прес-служби. Реакція Віктора Януковича мала би виглядати як якась дія. Він же є гарантом прав, свобод всіх громадян і Конституції.

А що він би міг зробити?

По-перше, не призначати на посади людей, у яких існує конфлікт інтересів. Крім того, не давати можливість того, щоб відбувалося беззаконня у судовій гілці владі.

Зрештою, ніхто ж не примушував Януковича подавати людину з конфліктом інтересів на посаду голови СБУ.

Тоді чи будете ви як народний депутат ще раз ініціювати розгляд питання про відставку Хорошковського?

Ми це вже пробували робити на попередній сесії. Ми розуміємо, що голосів для відставки у нас немає. В середовищі коаліції діє чітка система корпоративних зв’язків. Там на першому місці стоять інтереси бізнесу, друзів, а вже потім – інтереси держави. Коли їм потрібно, то вони задля переходу кількох депутатів до коаліції вони знімають Шуфрича. А коли треба думати про державу, то вони не хочуть приймати такі рішення.

Чи реально провести спеціальне засідання Ради, присвячене свободі слова?

Наскільки я розумію заяву В’ячеслава Кириленка, то мова не йде про скликання позачергової сесії. Але зібрання позачергової сесій можливе при згоді 150 народних депутатів і це також абсолютно можливо!

Комітет із питань свободи слова зібрався і прийняв рішення про створення з приводу рішення Нацради тимчасової слідчої комісії. Просто збиратися і говорити без якихось наслідків я не бачу сенсу.

Є чутки про те, що ТВі начебто станом на понеділок має щодо себе вже якусь домовленість, про те, що їм залишать частоти? Ви про це щось знаєте?

Я не знаю про це. Можу лише підкреслити, що все, що відбувається у ситуації з частотами – це не є проблемою ТВі чи 5 каналу. Мені абсолютно так само болить ситуація з каналом «Чорноморка». Незалежно від того, як складеться доля із процесом по спірному рішенню Нацради, я буду до кінця боротися за те, щоб не чіпали політичними методами кримський телеканал, щоб не займалася політичним свавіллям СБУ на чолі з паном Хорошковським.

Тут неважливо те, чи вирішив якийсь один телеканал щось на свою користь. Влада має зрозуміти, що журналістів і міліціонерів в нормальній країні чіпати не можна. Одні – забезпечують фізичну безпеку громадян, а інші забезпечують їх свободи і права, інформуючи про проблеми країни, влади. Ці два інститути мають бути поза межами будь-яких політичних розбором та бізнес-інтересів. Якщо відбувається протилежне, то люди починають боятися влади, боятися розмовляти на якісь теми і роблять це тільки на власній кухні. Тоді ми звернемо із шляху до нормальної демократії на шлях країни латиноамериканського типу.