Євген Корнійчук: «Юлія Володимирівна сказала: давай рухатися паралельно»

Прошедший сегодня съезд Украинской социал-демократической партии позволил констатировать очевидный факт продолжения серьезнейших пертурбаций в команде Юлии Тимошенко. УСДП, на протяжении последних двенадцати лет являющаяся неизменным партнером партии «Батькивщина» в создании БЮТ, объявила о самостоятельном участии в местных выборах. И это несмотря на наличие альтернативы – участия в избирательном процессе в рамках общих с партией Тимошенко списков. Несмотря на то, что лидер эсдеков Евгений Корнийчук миролюбиво заявлял о параллельных курсах, которыми будут двигаться его политсила и «Батькивщина», настроения рядовых делегатов съезда подтверждали, что у УСДП за годы сотрудничества накопилось немало вопросов к «старшей сестре».

 

 

Впрочем, обо всем по порядку. Внешний антураж сегодняшнего мероприятия всеми силами показывал, что расхождение дорожек «Батькивщины» и УСДП – это вопрос чисто идеологический, «ничего личного». Перед началом съезда глава партии Евгений Корнийчук возложил цветы к памятнику Михаилу Грушевскому – светочу украинской социал-демократии, а экраны в конференц-зале гостиницы «Экспресс», где, собственно, проходил съезд, светились надписями «Украина – социальное государство, или пять принципов социал-демократии». Ведущий съезда, пожилой партиец несколько раз подчеркнуто называл собравшихся в зале коллег «Уважаемые товарищи».

В связи с наблюдаемым на протяжении последних лет креном партии «Батькивщина» вправо (как в плане ее вступления в Европейскую народную партию, так и в плане риторики самой Юлии Владимировны), эсдекам и гостям съезда не стеснялись лишний раз напомнить: мы – партия левая, поэтому «цивилизованный развод» с «тимошенковцами» – более чем естественное явление…

Открыл съезд своим кратким спичем сам Евгений Корнийчук. «Последние несколько кампаний мы проводили вместе с нашими политическими партнерами в рамках Блока Юлии Тимошенко. На этих выборах партии идут самостоятельно, и это – наша возможность мобилизоваться и подтвердить весомые позиции партии на местах», – с ходу сообщил он о главной новости съезда – самостоятельном участии своей партии в выборах.

Далее Корнийчук кратко прошелся по пяти базовым принципам социал-демократии, на которых должна строиться избирательная платформа его партии, и подытожил: сделать Украину счастливой позволит реализация в нашей стране шведской модели социализма. После главы партии право высказаться получили рядовые делегаты от региональных партячеек. Первый из них, харьковчанин Павел Орлов рассказал, что даже в сталинских лагерях криминал не мог противостоять людям идейным. «У нас много людей, желающих работать на идейных основаниях», – пояснил, к чему он ведет, Орлов. Напоследок он заявил, что народные депутаты от УСДП должны отдать свой долг партии и использовать парламентскую трибуну для того, чтобы доносить партийную позицию до простых людей.

Справедливости ради, отметим, что в кулуарах парламента уже ходят слухи о том, что в ближайшее время «корнийчуковцы» начнут собственную игру в стенах Рады. В частности, группа «За местное самоуправление» эсдека Валерия Дубиля, презентация которой вроде как отложена на следующую пленарную неделю, якобы должна стать прообразом чисто партийного парламентского формирования…

 

 

Как бы там ни было, следующим на трибуну вышел киевлянин Алексей Переверзенцев. Он сразу предупредил, что его выступление вскроет нарыв, который вырос внутри партии. Корнийчук, занимавший место в президиуме съезда, сбоку от трибуны, настороженно взглянул на докладчика.

Переверзенцев же посетовал на то, что переименование фракции БЮТ в «БЮТ-Батькивщина» сначала в парламенте, а потом – и в местных советах никоим образом не согласовывалось с эсдеками, которые являются такими же бютовцами, как и «тимошенковцы». «Возможно, необходимо поднять вопрос перед нашими областными ячейками и инициировать переименование нашей фракции в местных советах в «БЮТ-УСДП», – под смех и аплодисменты зала заявил он.

Одобрение зала придало Переверзенцеву еще больше смелости. «С нами поступают не по-парнерски, а по-свински, – говорил он под одобрительные возгласы делегатов. – Надо жестко ставить этот вопрос перед Юлией Владимировной».

Спохватившись (а Корнийчук на тот момент уже был хмурый, как туча), киевский партиец попытался сдать назад: «Вы извините, что выступление неформатное, я знаю, что вы не хотите выносить сор из избы…» «Да нормальное выступление, все правильно говоришь», – выкрикнул кто-то из зала. Ситуация начала выходить из-под контроля, и на трибуну съезда снова вышел Евгений Корнийчук.

«Этот вопрос не является вопросом нашего съезда, – попытался успокоить зал он. – Наше самостоятельное выдвижение согласовано с руководством БЮТ, мы будем координировать работу с «Батькивщиной». Я не хочу расшатывать отношения с партнерами».

Однако на галерке зала, казалось, стихийно оформилась группа радикалов, которая начала громко выражать свое возмущение, накопленное, возможно, долгими месяцами неравного брака с «Батькивщиной». Осознав, что взять ситуацию под контроль можно только процедурными методами, Корнийчук сказал: «Есть предложение вынести вопрос о сотрудничестве с коллегами из «Батькивщины» на следующий съезд. Проведем сигнальное голосование». «Кто за? Кто против? Воздержался? Решение принято!» – проговорил он, не обращая внимания на возгласы вроде «А когда будет следующий съезд?» с мест.

Заслушав еще одного представителя регионов, зал единогласно проголосовал за резолюцию, утверждающую избирательную платформу партии, и съезд закрыли. После короткого брифинга для прессы Евгений Корнийчук уединился с руководителем информагентства «Интерфакс-Украина» Александром Мартыненко, присутствовавшим на съезде, а перед началом мероприятия, казалось, переживавшим о нюансах его организации едва ли не больше, чем сами партийцы. Позже Мартыненко сообщит «Главкому», что «Женя Корнийчук» является его старым другом, а к его партии или ее консалтингу он никакого отношения не имеет.

 

 

По окончании съезда «Главком» добился ответов от самого главы УСДП.

 

Відомо, що партія «Реформи і порядок», яка, як і ваша політсила, входить до складу Блоку Юлії Тимошенко, підписала з партією «Батьківщина» угоду про співпрацю в ході місцевих виборів. Джерела повідомляють, що цією угодою передбачено формування спільних виборчих списків на базі «Батьківщини», а квота представників ПРП у них складатиме орієнтовно 20%. Вам і вашій партії такі пропозиції робили?

Робили мені такі пропозиції. Скажу більше, цифри називалися більші, ніж 20%, – можливо, виходячи з нашого теперішнього представництва у місцевих радах. Але ж я як юрист розумію, що ця ситуація розбивається в п’ять секунд. Вона незаконна, оскільки закон передбачає створення партійних списків. ПРП має визначитися, існує вона як партія чи не існує, а існує як «Батьківщина».

Я знаю, що розглядалися різні варіанти. Наприклад, окремі члени ПРП чи УСДП, які б балотувалися за списками «Батьківщини», мали б призупинити членство у своїх партіях. Але ж це тоді не партія, хлопці! Це тоді група інтересів, яка не має власного обличчя і просто зливається з іншою партією.

У відповідь на ці пропозиція я сказав, що сьогодні чесно дивлюся людям в очі. Якщо я стану людиною, яка поховає УСДП – партію з понад десятирічною історією, – то я не буду комфортно почувати себе у майбутньому. Це рішення має прийняти з’їзд, а я знаю, що з’їзд цього рішення не прийме ніколи. Тому мені у такому разі було б чесно написати заяву, піти з посади керівника партії і нехай ховає партію хтось інший. На це Юлія Володимирівна сказала: я, в принципі, згодна, давай рухатися паралельно.

 

А що, власне, стоятиме за цим «паралельним рухом»? Що означає співпраця у рамках виборчої кампанії з партією «Батьківщина»?

Непоборення. Можливо, якісь спільні презентації, соціальні проекти. Хоча на цю хвилину у нас таких проектів у регіонах немає...

Дещо жвавіше спільна робота йде на сході і на півдні. Ви знаєте, що у «Батьківщини» складна ситуація, наприклад, у Львові. На жаль, сьогодні виникають ситуації, коли справжні члени «Батьківщини» просто не можуть сьогодні балотуватися від своєї партії, і вони просяться до нас у списки…

 

Ви їх берете?

Ми їх беремо за умови, що вони вступають до УСДП. Ми не можемо порушувати закон.

 

 

А якщо вони призупинять своє членство у «Батьківщині» і запишуться до вашого списку у якості позапартійних?

Ні. Закон це забороняє. Кандидат має бути партійним і йти в рамках партійного списку. Ми не бавимося в ці речі. Ми – значною мірою партія юристів, тому хоча б ми маємо до останнього дотримуватися чистоти цього експерименту.

 

Доповідь, з якою ви виступили на з’їзді не була просякнута опозиційною риторикою. З неї взагалі навіть важко було зрозуміти, що УСДП формально належить до парламентської опозиції. Це просто так склалося чи ви взагалі не користуватиметеся опозиційною риторикою в ході цієї виборчої кампанії?

Ми опозиційною риторикою користуємося в парламенті, і дуже активно. Що стосується місцевих виборів, то, на мій погляд, вода в крані не має кольору. Є конкретний крадій комунальної власності, який стоїть за тим, що вона не подається в кран.

На виборах ми будемо ставити питання ефективного використання бюджетних коштів, створення моделі відповідальності місцевих депутатів і мерів перед виборцями після їх обрання. Над цим ми працюємо.

Мені взагалі не подобається навіжена опозиційна риторика. Якщо партія прийме рішення про перехід до радикальної опозиції, я взагалі припиню своє членство в партії, бо я вважаю, що це – неправильний шлях. Нам треба переконати людей, що наша позиція правильна, а не перекричати інших. Ми взагалі ніколи не кричали.

І насправді подивіться: в рамках соціальних проектів ми завжди рухалися самостійно. «Батьківщина» свого часу вирішила йти у Європейську народну партію. Це – правоцентристське об’єднання. Незважаючи на те, що мене теж туди кликали, ми прагнули до зближення з Соцінтерном. Це – принципові речі, відходити від яких ми не будемо. Ще будучи в уряді Тимошенко, я їздив на з’їзди Соцінтерну як представник УСДП, хоч це йшло в розріз з позицією «Батьківщини».

Тому, відповідаючи на ваше питання, ми критикуватимемо місцеву владу, і критикуватимемо центральну владу, якщо побачимо, що джерелом проблем на місцях є саме її недопрацювання. От не можу я пояснити бабусі в Тернопільській області, як відсутність амбулаторії у неї в селі пов’язана з перебуванням Чорноморського флоту в Криму. Якщо хтось може це зробити – хай це робить, але я цього робити не буду.

 

Яких змін у поведінці ваших депутатів у Верховній Раді ви очікуєте у зв’язку з вашою самостійною участю у виборах? Чи справді вони повинні, як це сьогодні звучало з трибуни з’їзду, використовувати парламентську трибуну для реклами, просування ідей вашої партії?

По-перше, на жаль, законодавство змінено таким чином, що до моменту висунення кандидатів у депутати ми взагалі не маємо права рекламуватись. Не знаю, як інші політичні сили, але ми не порушуватимемо цю норму. Але ж у стінах Верховної Ради цього ніхто робити не забороняє. Тому, безумовно, протягом наступного місяця парламент є чудовим майданчиком для того, щоб рекламувати політичні сили, і ми будемо просити наших народних депутатів це робити – адже це не є порушенням закону.

По-друге, ми будемо просити наших депутатів активно і ефективно долучитися до нашої ініціативи щодо змін законодавства про місцеве самоврядування. Адже зараз усі говорять про що завгодно, тільки не про те, як країну повернути з голови на ноги: щоб місцеві уряди відповідали за місцеві проблеми. Центральний уряд має зрозуміти, що йому від цього буде тільки легше. Адже це не його питання – організація навчання у дитячих садочках чи школах того чи іншого регіону, питання комунальної власності. Питання центрального уряду – це координація. Згідно з нашим баченням цього процесу, якщо передати відповідальність за ці питання місцевій владі, то деякі міністерства просто мають припинити своє існування.

Ми в цьому розумінні нічого нового не придумуємо, ми не винаходимо велосипед. У нас є, слава Богу, консультанти з німецької Соціал-демократичної партії, яка нас підтримує, – вони будуть у Києві допомагати нам вести виборчу кампанію. Є взаємодія зі шведськими колегами – наступного тижня я вчергове зустрічаюся з послом Швеції. Ми просто хочемо взяти існуючу модель і, наскільки це буде можливо, – адаптувати її під українські суспільні реалії У цьому плані я вважаю, що нам буде простіше, ніж іншим політичним силам.

 

Тим не менше, самостійна участь у виборах передбачає ще й залучення грошей у кампанію. Де ви братимете кошти на проведення кампанії?

Народні депутати, кандидати в депутати місцевих рад, спонсорська допомога, яку законом дозволяється перераховувати на поточні рахунки – ми використовуватимемо всі можливі засоби.

Безумовно, розповідати, як один кандидат у Президенти, історії про те, як він через sms отримує від бабусь по 30 копійок, ми не будемо. Однак всі присутні на з’їзді підтвердять, що членські внески вони платять. Ці внески є дрібними, але вони дозволяли нам утримувати наші штаби на місцях протягом усього цього часу.

Безумовно, рекламна кампанія недешева. Але вона, слава Богу, вона дешевша, ніж була під час президентської гонки. Тому я думаю, що ми будемо видимі. Наше завдання – отримати цього третю-четверту найпотужнішу виборчу кампанію в Україні.

 

 

Щодо фінансування вашої кампанії… Свого часу ходили чутки про те, що ви є радником Юрія Бойка і, відповідно, могли б розраховувати на гроші Дмитра Фірташа. Ви можете прямо підтвердити чи спростувати цю інформацію?

(сміється) Я вже відповідав на це питання. Я не є радником Бойка. Я справді був радником Бойка в якості адвоката, який представляв інтереси «Нафтогазу України», багато років. Але це юридична робота, яку я як управляючий партнер юридичної фірми вів ще до своєї присутності у Верховній Раді. Що стосується грошей Фірташа і інших грошей – я безумовно категорично спростовую такі закиди. І ви можете запитати у цих хлопців: ми не просто не зверталися до них за підтримкою – ми взагалі на сьогоднішній день не спілкуємося. Хоча Фірташ у минулому, років п’ять тому, був моїм клієнтом у моїй юридичній практиці. Ми знайомі з ним, але не спілкуємося сьогодні взагалі.

 

УСДП і «Батьківщина», як парламентські партії, що входять до одного блоку, згідно з законом, матимуть гарантовану квоту у територіальних виборчих комісіях…

Ми вже її маємо.

 

Як ви узгоджували це питання між собою?

У цьому питанні ситуація з «Батьківщиною» у нас дуже схожа на те, що вони зробили з назвою блоку. Вони, не питаючи нас (я не знаю, чи вони зверталися до ПРП, але мені здається, що також ні), взяли і подали по три кандидати в члени ТВК від партії «Батьківщина» як від Блоку Юлії Тимошенко.

Що я можу зробити у цій ситуації? Я подав по три кандидати від себе – і нехай ЦВК обирає кращих. Нам важко було знайти професійних людей – адже закон передбачає, що вони повинні мати певний досвід, бажано, щоб у них була юридична освіта, – але ми по всій країні самостійно підбираємо кандидатів у члени ТВК так, як це записано у законі.

На жаль, «Батьківщина» на цю хвилину з нами з цього приводу не порадилася жодного разу.

 

А чому ви не ініціювали цих переговорів?

Яких переговорів? Ну, почекайте. Я встаю вранці, а мені приносять інформацію про те, що «Батьківщина» подала по три кандидатури в члени кожної ТВК. І що я маю робити?

 

Власне, в кулуарах з’їзду відчувалося, що люди не дуже задоволені нинішнім форматом співпраці з партією «Батьківщина». Як би ви особисто могли описати власні враження від цієї співпраці протягом останнього часу?

Я вважаю, що сьогодні у «Батьківщини» є чудові перспективи бути одною з лідируючих опозиційних сил. Ми в своїй опозиційній діяльності їх підтримуємо. В рамках майбутніх місцевих рад ми готові з ними створювати спільні групи. Але спочатку треба пройти вибори.

Сьогодні я можу назвати десятки випадків, коли в рамках блоку робляться якісь дії, а нас про це не питають. І це прикро. Хоча, жодних проблем у спілкуванні з лідером блоку у нас не виникає. У нас все чудово...

 

На з’їзді прозвучало, що формат майбутньої співпраці з «Батьківщиною» буде визначатися вашою партією на наступному з’їзді. І як би ви, зокрема, виходячи з сьогоднішніх настроїв у залі, оцінили вірогідність виходу УСДП зі складу БЮТ?

В принципі, розуміючи настрої в залі і розуміючи, що керівництво «Батьківщини» на місцях зробило все для того, щоб ці настрої посилювалися, я не можу виключати такої можливості.

Але ж я вважаю, що у нас дуже багато спільного. У нас спільне минуле – ми працюємо разом протягом останніх десяти років. У нас спільні ефективні проекти, у нас спільна фракція у Верховній Раді, яка називається «Блок Юлії Тимошенко»…

 

… – «Батьківщина».

Я заперечую проти твердження про те, що при зміні назви на «БЮТ – «Батьківщина» були дотримані всі юридичні процедури.

 

Подайте на них в суд.

Я не збираюся цього робити. Я вважаю, що це – наша внутрішньопартійна проблема, і я намагатимуся вирішити її шляхом діалогу з «Батьківщиною». Їм потрібна реклама, і нам потрібна реклама. Тож чому вони мають використовувати бренд, який належить не тільки їм? Я не знаю відповіді на це питання… Тому я буду намагатися шукати компроміси, шукати те, що нас об’єднує і рухатися далі спільно.

 

Спрогнозуйте ваш результат за умови самостійної участі у місцевих виборах. Наприклад, у яких обласних радах ви зможете сформувати свої фракції? Де у вашої партії сильніші позиції станом на сьогодні?

Як на мене, у нас є перспективи мати фракції без виключення у всіх регіонах. Можливо, ми не дійдемо до кожного району в тих областях, де у нас історично були слабкі позиції – наприклад, на Донеччині чи у Севастополі. Але, за винятком цих регіонів, у нас є перспективи бути представленими скрізь.

Я тверезо усвідомлюю, що ми не можемо ставити перед собою завдання пройти списками скрізь. Там, де ми будемо бачити, що списками не пройдемо, ми будемо йти по мажоритарці, і люди усюди, в усіх областях до цього готуються.

Ми вважаємо, що перспективи пройти списками у нас є насамперед у тих регіонах, де ми маємо депутатів сьогодні. У облрадах всіх тих 17 областей, у яких БЮТ історично мав більшість, ми маємо перспективи отримати фракції УСДП. Крім того, у нас є потужні організації на Харківщині, на Запоріжжі. На Одещині, якою ми мало займалися, зараз ми маємо серйозне керівництво, яке може поставити роботу на належному рівні...

 

У якій на з’їзді присутній Олександр Мартиненко, керівник «Інтерфакс-Україна»? Він консультує вашу партію?

Олександр Мартиненко – мій давній-давній приятель і колега. Ми працювали разом ще за часів Леоніда Даниловича Кучми в Адміністрації Президента. До речі, я багато років вмовляю його стати членом партії.

 

Відмовляється?

Він поки що стидається, здається. Але я думаю, що він близький до цього рішення.

 

 

Не так давно у ЗМІ проходила інформація про поновлення кримінальних справ стосовно вас. Як розвивається ця ситуація зараз?

Зараз цей процес мляво триває. За старими статтями справи закриті в суді, але моїх помічників продовжують запрошувати на допити, мені приходять поки що усні повідомлення: мовляв, телефонували і просили з’явитися до прокуратури. Як юрист я вважаю, що, можливо, вони не вивчили порядок повідомлення осіб, яких вони хочуть викликати у статусі свідків чи звинувачених. Як тільки я отримаю письмові запрошення в рамках кримінального процесу, я, безумовно, сам сходжу туди.

 

Але ви сказали, що старі справи проти вас закрито?

Прокурор зараз каже: у нас немає нових фактів чи нових доказів, тому ми порушуватимемо кримінальні справи по тих самих фактах, але по нових статтях. Ну, хай тренуються.