Анатолій Кінах: «Я за такий Податковий кодекс не проголосую»

В Україні продовжується інформаційна війна навколо проекту Податкового кодексу. Вчора половина документу вже пройшла процедуру другого читання, і тепер він перебуває за крок від остаточного ухвалення. Микола Азаров наполягає, що проголосувати за нього треба якомога швидше, а опозиція називає його смертю для українських підприємців і радісно потирає руки в передчутті різкого падіння рейтингу Партії регіонів. Тим більше, що вчорашні масові акції протесту по всій країні показали повне неприйняття Податкового кодексу українським бізнесом.

Але якщо ще вчора на чому світ стоїть проект кодексу критикувала тільки опозиція, а регіонали мовчали в хустиночку, то сьогодні вже й представники провладної політсили називають його згубним для України. І це не дивно, адже багато з них постраждають від нього у першу чергу.

Чи проголосує за Податковий кодекс Партія регіонів, хто з регіоналів проситиме Президента ветувати документ та які загрози несе для країни його ухвалення в інтерв’ю «Главкому» розповів екс-прем’єр-міністр України, екс-глава Партії промисловців та підприємців, народний депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах.

-- «Податкові перевірки залишилися в режимі державного рекету»

Анатолію Кириловичу, ще напередодні розгляду Податкового кодексу ви досить критично до нього ставилися, а вчора під час розгляду документу в другому читанні ви чи не єдиний публічно критикували цілу низку його положень. Як ви оціните той проект кодексу, який є на даний момент?

Немає сумніву, що основне завдання, яке стоїть перед нами, – це якісне реформування податкової системи. Про це вже не один рік говорять всі, починаючи від українських експертів і закінчуючи міжнародними організаціями. Що говорити, якщо за складністю адміністрування податків і фіскальному навантаженні на бізнес Україна посідає 181-ше місце у світі з 183 держав. У нас сотні законодавчих і нормативних податкових актів, які розпорошені і невзаємопов’язані між собою. Середньостатистичний платник податків в Україні витрачає більше 700 робочих годин в рік на різноманітні «варіанти» спілкування з фіскальними органами.

За висновками українських і закордонних фахівців, всі ці проблеми є одним із основних чинників погіршення інвестиційного клімату в Україні. Інвестори кажуть, що вони готові адаптуватися до високих податків, але не можуть адаптуватися до прозорого адміністрування, корупції і державного рекету.

Тому коли ми говоримо про Податковий кодекс, то це не повинен бути простий механічний збір діючого законодавства. Податковий кодекс має бути збалансованим законом, який в одній складовій дає можливість наповнювати бюджет, розширювати податкову базу, протидіяти корупції і тіньовій економіці, а в іншій – давати стимули для підвищення ділової активності і створення сприятливих умов для підприємців.

Ці всі побажання – дуже добре. Але чи відповідає названим вами вимогам нинішній проект Податкового кодексу?

Виходячи з цих критеріїв ми бачимо, що в проекті Податкового кодексу залишилось безліч проблем. Звичайно, є позитиви. Серед них – зниження податкового навантаження і зменшення податку на прибуток і ПДВ до 16% та 17% в найближчі п’ять років. Є спроба вийти на автоматичне відшкодування від’ємного сальдо ПДВ, що зараз є величезною проблемою для всіх. Однозначно позитивно, що для малих підприємців юридичних осіб, які мають до 3 мільйонів гривень доходів на рік, запроваджуються податкові канікули на 5 років.

З іншого боку, в Податковому кодексі дуже багато негативу. І це вже не якісь теоретичні речі, а абсолютно практичні, адже негативні норми ставляться на голосування і проходять у сесійному залі, документ вже проходить друге читання. Нас дуже турбує що, незважаючи на спроби організувати діалог між владою та бізнесом, – а у всіх робочих групах профільного комітету були експерти асоціацій та об’єднань промисловців, підприємців та роботодавців, – багато рішень ухвалено дуже непрозоро і без погоджень. Тим більше, що ці рішення вже підкріплені голосуваннями.

Ми абсолютно категорично проти того, що Податковий кодекс створює умови для ліквідації малого підприємництва в Україні. Це неприпустима річ, особливо в кризовий період, коли всі держави використовують підприємництво, як дуже ефективний метод самозайнятості людей. Адже за допомогою цього людина спроможна за рахунок волі, праці і розуму створити кілька робочих місць і забезпечувати свою родину.

Вчора були проголосовані дуже одіозні норми. Не побоюся цього слова, але, наприклад, податкові перевірки залишилися в режимі державного рекету. Грубо порушуються права платників податків. Я вчора виступав і наполягав, що позапланові виїзні перевірки повинні відбуватися не на основі рішення керівника підрозділу податкової служби, а на основі рішення суду.

Власне, цей пункт вчора викликав бурхливі заперечення від опозиції, ви виступали проти нього, але Партія регіонів підтримала названий вами найгірший варіант…

На жаль. Але насправді 70% пропозицій до Податкового кодексу – це пропозиції депутатів від нашої фракції. Це не тільки моя позиція, дуже багато депутатів підтримують мою думку і стурбовані відсутністю дискусії і можливості збалансувати рішення парламенту щодо одіозних норм Податкового кодексу.

Наприклад, вже в другому читанні проголосована норма, яка перекреслює розвиток малого бізнесу, особливо спрощенців. Я маю на увазі заборону віднесення на затрати юридичних осіб товарів та послуг, які вони отримують від підприємців-спрощенців. Для будь-якого економіста зрозуміло, що це бар’єр, який руйнує все. Також вже проголосована абсолютно неприйнятна норма, яка дає право податковій адміністрації без рішення суду заарештовувати майно, продукцію і товари підприємців.

Ваші слова майже повністю збігаються з позицією багатьох опозиціонерів. Але ж ви представник коаліції, як можна виправити всі ці речі?

Ми дуже хотіли б, аби ці зауваження і наша позиція була сприйнята. Бо мова ж не йде насправді про політичну кон’юнктуру. Ідеологам Податкового кодексу треба зрозуміти, що в Україні мільйони людей борються за фізичне виживання, а не власні надприбутки. Коли людям нічого не пропонується в альтернативу: нові робочі місця чи інші види діяльності, то виникає логічне питання – у нас що, в бюджеті профіцит? Невже ми маємо кошти, щоб збільшити виплати допомоги з безробіття? Фактично людей заганяють в тупик. Треба боротися з тіньовою економікою, мінімізацією податків, розщепленням великих торгівельних комплексів на десятки малих одиниць. Але ж це не має бути за рахунок людей, які ледь виживають. Це наша позиція, і вона обґрунтована.

Ви постійно кажете «наша позиція». Кого ви маєте на увазі?

Я маю на увазі не тільки фракцію. Все те, що я казав – це результат аналізу і постійного діалогу економічної ради при Українському союзові промисловців та підприємців. Туди входять 47 провідних асоціацій та об’єднань українського бізнесу, починаючи від металургії і завершуючи сферою IT. Мова не йде про те, що Кінах дискутує, адже це позиція бізнес-середовища України. Не можна ігнорувати її.

-- «Для великого і середнього бізнесу в Податковому кодексі немає ніяких цукерок»

Вчора ми були свідками протестів малих підприємців. Багато хто стверджує, що від ухвалення Податкового кодексу страждають саме вони, а великий і середній бізнес у плюсі. Ви з цим погоджуєтеся?

Абсолютно ні. Для великого і середнього бізнесу в Податковому кодексі немає ніяких цукерок. Задекларовано, що суднобудування і легка промисловість будуть мати нульову ставку на прибуток десять років. Але ж фахівці розуміють, що це зовсім нічого не дає. Для того, щоб отримати вигоди від нульової ставки, треба спочатку ще мати цей прибуток.

Суднобудування – це галузь з довготривалим циклом виробництва і реалізації продукції. У всьому світі до неї діють спеціальні режими митних процедур, податків, враховують величезний рівень кооперації – до 70% у складі кінцевої продукції. Ця галузь вимагає дуже чітких процедур щодо ПДВ й багато чого іншого. Якщо цього в Податковому кодексі немає, то пільга з прибуткового податку нічого не дає. Рентабельність суднобудування зараз коливається на рівні 1-3%. Легкій промисловості нульова пільга нічого не дасть, якщо вони не отримають доступ до кредитних ресурсів. Те саме буде без програм імпортозаміщення й боротьби з контрабандою.

Нас дуже турбує, що в кодексі передбачені вихвачені із загального контексту заходи, які не дадуть очікуваного результату. Тобто теза про те, що великий і середній бізнес щось отримає від цього кодексу – не правильна. Навпаки, там ціла низка важливих проблем тільки загострюються.

В принципі, всі погоджуються, що одна з головних проблем українського бізнесу – адміністрування податків. Нинішній проект Податкового кодексу спрощує ці процедури?

Податковий кодекс не спрощує адміністрування податків. Я вже казав про податкові перевірки. Також всупереч нашій домовленості цей проект вимагає одномоментного переходу на електронну звітність. Але ж ми домовлялися, що на першому етапі буде добровільний принцип. Електрона звітність – це крок вперед, але не всі до цього готові вже зараз. А кодекс вимагає цього від усіх і відразу.

Актуальна проблема звітності. Існує два види звітності: податкова і бухгалтерська. Вони між собою не стикуються. Коли ми кажемо про податкову реформу, то перш за все треба привести звітність у відповідність до міжнародних бухгалтерських стандартів. Цього немає, кодекс тільки поглиблює проблематику так званої різниці між податковою та бухгалтерською звітністю.

Також записана техніко-економічно незрозуміла норма, що звичайна ціна імпортних товарів в Україні визначається на рівні митної вартості. На сьогодні митна вартість – це величезна проблема. Механізми не відпрацьовані, митникам не вистачає професіоналізму. Дуже часто митна вартість перевищує роздрібну, бо це їм необхідно для бравадних рапортів про надходження до бюджету. Ми запропонували цього не робити, але норма вже проголосована. Тобто з точки адміністрування і регуляторних процедур цей проект додає ще більше проблем підприємцям, ніж їх було раніше.

-- «Будемо просити Президента ветувати Податковий кодекс»

Всі ці норми голосуються, і видається, що вплинути на процес практично не реально. Це дійсно так, адже вчора ваші пропозиції успішно ігнорувалися?

На даль, вчора 95% всіх поправок не були проголосовані, як з боку опозиції, так і з нашого.

До речі, на вашу думку, від опозиції були корисні поправки?

Так, особливо щодо малого бізнесу. Але їх, як і наші поправки, не проголосували. Я ж не один у нашій фракції, мої позиції поділяють дуже багато підготовлених фахових народних депутатів. Зараз всі наші пропозиції ще аналізуються, вчора також частина депутатів від фракції Партії регіонів направили звернення до Президента, де запропонували серйозно розглянути існуючі в кодексі проблеми.

Я впевнений, що якщо конструктивну не буде, і ми матимемо спробу зафіксувати всі спірні положення в остаточні редакції Податкового кодексу, то будемо просити Президента його ветувати.

Якщо ваші зауваження щодо Податкового кодексу так і не будуть враховані, ви особисто будете голосувати за цей документ?

Я за такий Податковий кодекс не проголосую.

Дуже складно повірити, що хтось з депутатів від Партії регіонів не проголосує за нього, якщо буде команда від Президента…

Ви ж зрозумійте, це не політична кон’юнктура. Мова іде про документ, який не повинен прийматися з окремого політичного погляду. Його правильно називають «Податковою Біблією», він впливає на кожну людину в державі. Тут не має бути політичної, посадової чи особистої кон’юнктури. Якщо цей документ не відповідає всім вимогам, то як можна його підтримувати?

Скільки людей у фракції Партії регіонів може не проголосувати за такий кодекс?

Я не хочу прогнозувати такий варіант. Це крайній випадок. Ми робимо все, щоб Україна отримала збалансований закон, і на цій основі ми змогли в цьому році прийняти збалансований якісний державний бюджет на 2011 рік. Це головна мета, ми ж не хочемо просто його заблокувати чи привести до стану вето. Це буде велика страта для всіх нас, тому ми робимо все, щоб кодекс ухвалити. Але сам Податковий кодекс не може бути самоціллю.

-- «Великих переваг ухвалення цього кодексу не дасть»

Щодо кодексу як самоцілі. Ви згідні з тим, що якщо його не ухвалити взагалі, то для бізнесу буде навіть краще, ніж ухвалити в такому вигляді?

Якщо підвести загальний баланс, то великих переваг ухвалення цього проекту кодексу не дасть. Єдиний плюс буде в тому, що зібрали всі законодавчі нормативні акти в один документ. Але з точки зору якості кодексу він ще вимагає значного доопрацювання.

Хто зараз вирішує долю кожної статті і кодексу взагалі? Щось вирішується в парламенті? Команди надходять від Президента ,чи все тримає на контролі Азаров?

Не можна сказати про якесь конкретне місце ухвалення рішень. Іде складний переговорний процес. Учасники ухвалення рішень – це і профільний комітет, і Верховна Рада, і уряд, і інші учасники.

Ваш прогноз, коли може бути ухвалено Податковий кодекс?

Над ним треба працювати цілодобово. Якщо діалог щодо пошуку обґрунтованих рішень і якості документу буде, то до кінця тижня його можна прийняти.

Чи станеться трагедія, якщо документ не ухвалять до кінця року?

Кодекс – не самоціль. Головне, щоб директивні дати не руйнували якість і збалансованість цього дуже важливого закону. Дата не має першочергового значення. Краще відтермінувати його ухвалення, але прийняти більш якісний документ. Податковий кодекс ухвалюють не на місяць, а на довгострокову перспективу. Від його якості буде залежати довіра до України, інвестиційний клімат і бажання працювати. Неякісний документ поставить хрест на розвитку та притоку інвестицій в країну.