Чому було захоплено Львівську облраду. Тривожний сигнал для Києва

30 травня до приміщення Львівської обласної ради з вигуками «Разом і до кінця!», «Ганьба!» і «Банду геть!» увірвалося кілька десятків націоналістів. Вони жбурляли димові шашки, палили фаєри. Представники партій «Свобода», «Правий сектор» і «Національний корпус» змогли прорвати кордон поліції і зайшли до зали засідань ради, вимагаючи у депутатів внести до порядку денного звернення до керівництва держави підписати закон про амністію воїнів АТО. Відповідний маніфест українських націоналістів було ухвалено ще раніше.

На думку активістів, існують таємні пункти Мінських угод, за якими амністія захисників України можлива лише разом з амністією сепаратистів, що, на їхню думку, неприпустимо. За повідомленням місцевих ЗМІ, депутати Львівщини таки погодилися включити це питання до порядку денного і готували текст звернення. Однак протестувальники, не дочекавшись результату, пішли штурмом на сесійну залу. За свідченнями очевидців, більшість з тих людей, які штурмували приміщення, були не місцевими активістами, а прибули за підтримки «Національного корпусу» з різних міст, зокрема з Києва і Харкова.

Роботу депутатів було перервано, людей вивели з приміщення та провітрили від диму. Трьох осіб було шпиталізовано, одна жінка дістала нетяжкі опіки. Про це розповів головний лікар міської клінічної 8-ї лікарні Василь Обаранець. Постраждало також 11 правоохоронців. За версією націоналістів, до штурму призвела якраз провокація поліцейських.

Голова обласної ради Олександр Ганущин дії націоналістів назвав хуліганськими. Дісталося від чиновника й місцевим правоохоронцям, на яких він поклав «невелику» провину за те, що не змогли впоратися із ситуацією.

Та відповідь правоохоронців не змусила себе довго чекати. Напередодні ввечері сторінки «Нацкорпусу» у соцмережах замайоріли повідомленнями про затримання понад трьох десятків активістів і прихильників руху. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом зіткнень у Львівській обласній раді за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство).

Зараз громадські активісти трьох націоналістичних організацій встановили наметове містечко біля приміщення Львівської обласної ради, чекаючи на поновлення засідання, заплановане на завтра, 1 червня. Лідер «Національного корпусу» Андрій Білецький пообіцяв «приходити» у держадміністрації в інших регіонах України, аби тиснути на владу задля задоволення вимог націоналістів.

Події у Львові є знаковими ще й тому, що з часів останніх революційних подій до штурму органів влади активісти вдаються чи не вперше. Більш того, активісти обіцяють вдаватися до таких дій по всій країні.

«Главком» поспілкувався з одним із організаторів акції біля Львівської обласної ради, представником Львівського обласного осередку «Національного корпусу» Святославом Сірим. В інтерв’ю він пояснив, чому активісти вдалися до штурму, яких дій слід чекати від протестувальників у разі незадоволення вимог та чому «Нацкорпус» досі активно користується російською соцмережею «ВКонтакте».

Учора ввечері поліція затримала поблизу Львова понад 30 активістів «Національного корпусу» і організації «Національні дружини». Яка їхня доля зараз, що людям інкримінують?

Людей затримали, переписали їхні дані на основі відкритого кримінального провадження у ч. 4 ст. 296 (хуліганство), а потім відпустили без висунення комусь із них обвинувачення.

Чому вдалися до силового захоплення облради, димових шашок, блокування роботи депутатів?

Майже за тиждень до початку сесії ми зареєстрували проект нашого звернення, узгодили його з головами фракцій. Нині разом із ініціативною групою вийшли, зачитали наше звернення, встановили дедлайн через одну годину. Потім додали ще півгодини, пішовши на поступки… Депутати мали проголосувати за наше звернення до 13:00. Тоді ми зібралися завершити акцію, проте жодної інформації про голосування щодо нашого звернення не звучить. Ми підходимо до входу (облради), аби було краще чути те, що відбувається всередині, і тут починається сутичка. Тобто ми як громадяни України хотіли зайти у приміщення, яке належить громаді, і спитати в народних обранців, чому вони так чинять. Натомість поліція почала нас відштовхувати, травити газом. Наша реакція на такі дії правоохоронців була відповідною. Хлопці відреагували на такі дії фаєрами і шашками. Так ми зайшли всередину сесійної зали і почали розмовляти з головою обласної ради (Олександром Ганущиним. – «Главком»), якому я пообіцяв вивести людей у хол, аби сесія продовжилася. Але для цього потрібно було поставити на голосування наше питання. Але він не погодився, захотів, щоб громадяни України, які законно перебували у приміщенні облради, його залишили. Далі була ще одна спроба скликати депутатів (оскільки засідання сесії на той час уже було перервано), депутати не повернулися до своїх місць. Ми тим часом залишалися у приміщенні. З кожним із голів фракцій обласної ради дійшли згоди, отримали гарантію, що у четвер (1 червня) наші питання будуть першочерговими, за них усі проголосують.

Ви вимагаєте націоналізації підприємств, амністії захисникам України, продовження мораторію на продаж землі. А хіба ці питання в компетенції Львівської обласної ради?

Звичайно, що ні. Це питання Верховної Ради. Але це голосування, яке має відбутися, є на підтримку нашого звернення, яке ми ще подаватимемо до президента України, яке ми подаватимемо до Верховної Ради і до Кабміну.

Але ж з подібними вимогами активісти і «Свободи», і «Правого сектора», і «Національного корпусу» неодноразово протестували біля Верховної Ради і навіть висували ультиматум владі, який у парламенті зачитував Андрій Білецький...

Ми завтра побачимо. Якщо у Львові почули, то почують по всій Україні. Ми від своєї позиції не відступаємо. Зараз біля приміщення Львівської обласної ради розгорнули наметове містечко. Завтра також збираємо людей на захід (біля облради) і чекатимемо на першочерговий розгляд нашого звернення.

Якщо ваші вимоги не задовольнять, за ваше звернення облрада не проголосує, як діятимете?

Тоді ми ще раз зайдемо всередину і пояснимо депутатам, що вони повинні це зробити.

Націоналісти силоміць вдерлися до зали Львівської облради. Не боїтеся, що таким чином ваші опоненти, наприклад на сході чи на півдні, можуть вчинити так само, обґрунтувавши свої дії тим, що влада не чує. Але ж така ситуація може бути на руку Росії, котра скористається розхитуванням України. Хіба ви цього добиваєтеся?

Послухайте, ми ж не планували вриватися до обласної ради, ми не планували жодних сутичок. За попередніми домовленостями з депутатами облради все мало бути мирно і гарно. Ми – культурні, чесні громадяни, активісти. Ще раз повторю, що ми наше звернення зареєстрували за тиждень до нинішньої акції. Навіть пішли на поступки – внесли невеличкі правки до документа. Тобто зробили все можливе, аби подібної ситуації, того, що відбулося вчора, уникнути. Але якщо подивитися на порядок денний, перед нашими питаннями, які вважалися більш важливими, були питання про дерибан землі, стосовно універмагу в центрі міста, питання підвищення зарплати голові облради. Це також обурило людей… Ми відреагували на це, як мали відреагувати нормальні активні громадяни. Це нас працівники поліції почали відштовхувати і труїти газом. Іншого виходу в нас не було.

Про свою акцію ви активно повідомляєте на сторінці львівського осередку «Національного корпусу» у «ВКонтакте». Вона активно оновлюється навіть після указу президента про блокування цієї соцмережі. Не підтримуєте цю заборону?

Ми підтримуємо заборону на ці соцмережі, але сторінку все одно продовжують вести наші товариші. Ми зараз розвиваємо сторінку у Facebook. Але є велика частина громадян, які ще не долучилися до Facebook. Тому продовжуємо вести сторінку у «ВКонтакте», яку згодом закриємо, коли всі наші прихильники перейдуть до Facebook.

Та все ж як це корелюється з питанням патріотизму?

Це потрібно робити (підтримувати сторінку у «ВКонтакте». – «Главком»), бо політика Facebook є дуже жорсткою стосовно «Азова» і «Національного корпусу».

Михайло Глуховський, «Главком»