Давид Арахамія: Група Коломойського в парламенті галаслива, але голосів у неї немає

Скандал з недовідставкою прем’єр-міністра Олексія Гончарука став наслідком «зливу» розмови очільника уряду під час наради з колегами з уряду на Нацбанку. На записах Гончарук розписується у власній некомпетентності і некомпетентності президента Володимира Зеленського. Деякі ЗМІ причетними до зливу називають так звану «групу Коломойського» у фракції «Слуга народу». Такі ж здогадки висував у кулуарах Ради і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, але потім змінив думку.

Нардеп 8 скликання Ігор Мосійчук, його тепер пов’язують з товаришем Ігоря Коломойського та одним з керівників Адміністрації президента часів Януковича Андрієм Портновим, каже, що нібито Арахамія мав навіть особисто вибачитися перед Ігорем Коломойським. «Інакше буде оприлюднена копія його (Арахамії,  - «Главком») американського паспорта», - стверджував Мосійчук.

В інтерв’ю «Главкому» лідер «слуг» у парламенті розповів про розмову з Олексієм Гончаруком та пояснив, чому президент припинив регулярно зустрічатись зі своєю фракцією у Раді.

Пане Давиде, чи зустрічався прем’єр із вашою фракцією після розмови з президентом щодо відставки? Які висновки зробила фракція із ситуації, що відбулася?

Зустрічалися хіба що в коридорі (у Верховній Раді) в той день, коли була година запитань до уряду. Нормально поговорили. Ми, як фракція, побачили, що вони найшли консенсус з президентом. Після цього вони відповідне відео випустили з президентом. Інцидент можна вважати вичерпаним.

Чи знайшли ви для себе відповідь на питання, хто і чому записав прем’єра, а потім злив цей запис?

Я цим не цікавився. Знаю лише, що президент доручив силовикам протягом 10 днів зробити відповідне розслідування. Тому почекаємо. Але у мене є особиста думка, що це робив хтось з учасників цієї розмови.

Чи дійсно ви мали розмову з Валерієм Коломойським після цього інциденту і вибачалися через те, що пов’язали так звану «групу Коломойського» у фракції із зливом цього запису?

Ні. Про це є лише інформація від того хлопця, що на 100% стверджував, що у мене є американський паспорт. А потім надав повний фейк.

Ви про Ігоря Мосійчука кажете?

Звичайно. Більшість його інформації фейкова. Взагалі не можна навіть посилатися на це джерело (мова про Мосійчука – «Главком»).

Газета New York Times вийшла із статтею під заголовком: «Коломойський як найбільший виклик Зеленського». За вашими словами, зараз «випробування Зеленського лише починаються». То Коломойський – найбільший виклик?

Я не вважаю так. У нас є набагато більше викликів: перш за все, економічні, глобальні. У нас є війна на Сході, ми йдемо шляхом до миру, але на ньому дуже багато підводних течій. Вплив пана Коломойського завжди переоцінюють.

Наскільки є впливовою так звана «група Коломойського» у вашій фракції?

Не суттєво.

«Група Коломойського», яка її числельність? Дубінський, Бужанський і Куницький…

Ця група – вони галасливі, але ж врешті-решт усе вирішується підрахунком голосів. А голосів там немає. Галасливі тому, що багато з них із медіа, вони гарно володіють технологіями. Щодо людей, яких ви назвали, то Дубинський так, входить до цієї групи, а Бужанського я не вважаю таким. Він самостійний персонаж, понятійний дуже, у нас з ним гарний діалог.

Усі пам’ятають ваш конфлікт із паном Дубінським. Якими є стосунки зараз?

Трохи напружені.

Ваші слова «українська мафія намагається підкупити та залякати депутатів «Слуги народу». Назвіть імена цих мафіозі?

У нас були поодинокі випадки, коли намагалися чинити тиск. Особливо це було перед ухваленням закону про легалізацію грального бізнесу. Там же багато криміналітету. Були декілька випадків такого тиску.

В який спосіб це відбувалося, наведіть приклади?

Хтось має приховані знайомства з людьми із тієї сфери і прихованими погрозами намагався схилити депутата, аби він відповідно голосував.

Раніше фракція «Слуга народу» проводила наради у виставковому центрі «Парковий» за участю президента і глави Офісу президента. Наскільки часто відбуваються подібні зустрічі зараз, чому регулярність порушена?

З грудня ми не збиралися в такому складі. По-перше, це безпосередньо пов’язано з тим, що ми вже більш-менш вийшли на рейки нормальної прогнозованої роботи. Ми знаємо як працювати, немає такої потреби в зустрічах. По-друге, по понеділках у нас є нарада з Кабміном, з Офісом президента. От на такій нараді у більш вузькому колі ми обговорюємо робочі питання. Тому немає потреби відволікати президента, чи керівника Офісу президента.  

Ви особисто як часто спілкуєтеся з президентом?

Зазвичай один раз на день спілкуюся.

Ви є одним із ініціаторів перегляду закону «Про регламент Верховної Ради». Але нині законопроєкт відкладено. Коли чекати на внесення документа на розгляд депутатів?

Є робоча група до 20 людей. Ми починаємо працюємо в такому форматі з наступного тижня. Сподіваюся, що за два тижні вийдемо на концепт. Якщо ми концептуально погодимо його редакцію з іншими фракціями, будемо виносити до зали засідань.

Інший відкликаний законопроєкт стосується децентралізації. Президент відкликав уже внесений документ через критику західних партнерів?

Ні, це не через критику західних партнерів. У нас («Слуги народу» - «Главком») 120 мажоритарників, вони спілкуються з міськими головами, є позиція і інших фракцій. Ми із моїми заступниками з цього приводу мали розмову з президентом і переконали його відкликати документ і доопрацювати.

Чи не вважаєте це наслідком турборежиму, коли не завжди вдається підготувати якісні законопроєкти за короткий час?

Ні. Це дійсно складне питання, у якому багато зацікавлених сторін. І дуже важко вийти на якусь компромісну позицію між усіма. Важко сказати, коли чекати документ. Думаю, наприкінці сесійного сезону.

Запитання про поїздку президента до Оману. Чи відомо вам, за який рахунок відбулася ця поїздка?

Мені невідомо. Наскільки я знаю, це поїздка відбувалася за власний кошт.

Як керівника найбільшої парламентської фракції вас турбує той факт, що президент в порушення закону не надає декларацію про зміну майнового стану у зв’язку із цією поїздкою?

Не знаю, у мене немає інформації. Треба дослідити це питання.

Михайло Глуховський, «Главком»