Економіст Михайло Кухар: Більшість, яка підтримує земельну реформу, в парламенті є вже зараз

Україна обговорюватиме з МВФ виключення пункту про земельну реформу з програми співпраці. Про це днями заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час інвестиційної конференції Dragon Capital в Лондоні. Ця заява викликала здивування в експертному середовищі. Що й не дивно. Адже зовсім нещодавно МВФ дякував очільнику українського уряду за реформи, які відбуваються в Україні. Глава місії МВФ по Україні Рон ван Роден підкреслював що завершення Третього перегляду програми співпраці між Україною та Фондом, затвердженої в березні 2015 року, і виділення чергового кредитного траншу - це підтвердження прогресу, який Україна досягла в питанні впровадження реформ та економічних перетворень. 

Про земельну реформу і необхідності скасування мораторію на землю в Україні не говорить тільки лінивий. Проте весь час, коли справа доходить до парламентського обговорення, депутати продовжують сумнозвісний мораторій. Востаннє депутати  пролонгували мораторій минулої осені до 2018-го року.

Наступного року Раді доведеться знову ухвалювати «земельні» рішення. Однак чи будуть вони позитивним з огляду на заяви очільника уряду про вочевидь намір відтермінувати реформу – питання.

Чому прем’єр-міністр дає «задній хід» у питанні земельної реформи, наскільки для МВФ «земельне» питання є важливим для співпраці з Україною, чий проект земельної реформи має найбільші шанси бути ухваленим в парламенті, а також про те, коли в разі ухвалення урядового проекту земельної реформи, українську землю можуть дозволити купувати іноземцям в інтерв’ю «Главкому» розповів економіст IMF Group Михайло Кухар.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що Україна в переговорах з МВФ проситиме виключити питання земельної реформи з програми співпраці з Фондом. Наскільки висока вірогідність, що це станеться?

Мені нічого не відомо про цю заяву. Наскільки мені було відомо раніше, МВФ були дуже і дуже толерантні саме щодо цього питання, дослухалися до думки української сторони. Обидві сторони розуміють, що проведення земельної реформи в першу чергу необхідне для нашої країни для закладання фундаменту подальшого економічного зростання. МВФ, як правило, наполягає на пунктах, що стосуються напряму платіжної спроможності, наприклад, НБУ. Що стосується структурних реформ, як, наприклад, відкриття ринку землі, то позиція МВФ є скоріше рекомендаційною. Україна та її уряд повинні усвідомлювати, що це дасть потужних поштовх для приходу іноземних інвестицій. МВФ не може це не вітати.

Такий собі «задній хід» голови уряду, можливо, означає, що станом на даний момент не вистачає парламентських голосів для провадження реформи, і в разі якщо поставити його на голосування на осінній сесії, урядовий проект реформи може просто провалитися?

Я глибоко переконаний, що більшість, яка підтримує земельну реформу, в депутатському залі є вже зараз. Я навіть посилю свою тезу – я певен що за земельну реформу у варіанті запропонованому сьогодні урядом з тими запобіжниками, що прописані, з тими протекціоністськими мірами щодо вітчизняних фермерів - проголосує конституційна більшість парламенту. Навіть ті, хто зараз ще вагаються, коли поїдуть до себе на округи і запитають у селян, чого ті хочуть, то переконаються у необхідності цієї реформи, що Україна дарма 18 років затягувала з відкриттям ринку, продовжуючи мораторій. А запитати слід саме у селян, а не у жителів міст, на яких здебільшого орієнтуються соціологічні служби.

Окрім урядового варіанту реформ, є декілька інших законопроектів. Від проекту №5535 Мушака, Хланя і Різаненка до концепції Держгеокадастру, або так званого проекту аграрного лобі №4010а. Якщо більшість депутатів все ж «за» реформу, то прохання Володимира Гройсмана виключити реформу з програми співпраці МВФ означає, що парламентарі не визначилися з її варіантом? Який проект реформи найбільш життєздатний і може бути підтриманим у Раді?

Так, окрім урядового є проекти Корнацького (проект закону № 5535-1) і Мушака (№5535). Але саме урядовий проект є найбільш детально опрацьованим, узгодженим з усіма стейкхолдерами (зацікавлені фізичні і юридичні особи). Він півтора року готувався у співпраці зі Світовим банком, Євросоюзу і США. Депутатські законопроекті по своїй силі і по своїй суті не можуть бути рівними по якості. Тому коли ми говоримо про земельну реформу, перш за все маємо на увазі урядовий проект реформи.

Новий очільник АПК, в.о. міністра Максим Мартинюк їздив по регіонах, організовуючи  регіональні земельні форуми, на яких велась агітація за продаж землі. Не переконливо?

Вам хтось надав навмисне перекручену інформацію. Ніяких «земельних форумів» в жодних регіонах ніхто не проводив. Наскільки мені відомо Мартинюк двічі був у регіонах за останні півтора місяці і це були робочі поїздки без публічних виступів.

Однак якщо говорити про позицію в.о. міністра Максима Мартинюка, то, наскільки мені відомо, він не боїться, на відміну від попередніх міністрів, відкрито виступати за земельну реформу. Потрібне зняття мораторію, Україні потрібна земельна реформа саме в урядовому варіанті. Цей варіант передбачає максимум в одні руки і забороняє продаж землі іноземцям. Це консервативний варіант земельної реформи, на якому наполягає Мартинюк. Такий проект - є консолідованою позицією всієї урядової міжвідомчої робочої групи, що її готувала.

Нещодавно у відставку пішов міністр АПК Тарас Кутовий, не погоджуючись із проектом земельної реформи Володимира Гройсмана, не погоджувався з продажем. Проект №4010а називають проектом аграрного лобі, в разі ухвалення якого даватиме право орендарю передавати чужу землю навіть третій особі. Чи не може статися так, що саме цей проект підтримують парламентарі під час сесії?

До того, як уряд напрацював єдине бачення, були внутрішньо урядові дискусії. Ви згадали Тараса Кутового. Так, він не погоджувався з продажем землі, він погоджувався з правом оренди, про що ви зауважили у запитанні. Емфітевзис (емфітевзис - це довгострокове, відчужуване та успадковуване речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права володіння і користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї з обов'язком ефективно її використовувати відповідно до цільового призначення, - «Главком»), як юридичне, економічне поняття детально виписаний і де-юре діє в Україні з 2005-го року без прийняття нового Земельного кодексу. Жодних нових документів, які дозволятимуть використання емфітевзису, ухвалювати не потрібно. Якби фермери хотіли ним скористатися, то вони могли би ним скористатися. Але як показує статистика – таких сьогодні не більше 2% серед учасників ринку, які вже зараз легально користуються цим інструментом. Якщо ми ухвалимо хоч 200 законів на підтримку цього емфітевзису, фермерів, які ним користуватимуться, більше не стане. 12 років існування цього інструменту позаду, але його прихильників – не більше 2%. Ось вам і відповідь.

Але в США, наприклад, і іноземці можуть купувати землю, право на що не передбачає жоден із запропонованих проектів земельної реформи в Україні. То хіба доцільно посилатися на досвід наших партнерів, якщо ми все одно робитимемо по-своєму?

Так, жоден з проектів не надає право продажу землі іноземцям. Наша група якраз займалася узагальненням досвіду країн Східної Європи, які відкривали ринки землі у себе в 90-ті роки. Ми, до речі, останні залишилися у Східній Європі, хто не відкрив свій ринок. Так от, багато країн вводили тимчасове обмеження для купівлі землі іноземцями. У США, дійсно, не існує обмежень ані по кількості купленої землі, ані по громадянству покупця. Можливо, Україна колись також прийде до цього. Щодо проекту урядової реформи, який називають проектом Мартинюка, то він створює штучні переваги для вітчизняних малих та сімейних ферм. Це все для того, щоби вони встигли скористатися правом купівлі землі, оскільки не знаю, скільки діятиме заборона на купівлю землі для іноземців. Це вже наступні парламенти нехай вирішать. Можливо, років через сім, чи двадцять цю заборону знімуть.

Урядовий проект земельної реформи передбачатиме дозвіл на продаж і купівлю землі винятково для фізичних осіб. Наскільки це ефективний буде такий механізм убезпечення від масових скупок землі, якщо врахувати, що юридична особа може легко його обійти, оформивши договори купівлі-продажу через своїх представників, фізичних осіб?

Це питання гіпотетичної можливості купівлі на підставних осіб також була реально опрацьовано. Я не вірю в таку схему… Усім, хто так ставить таке запитання я пропоную купити на підставних осіб 200 квартир в Києві, а потім через рік подивитися на те, скільки з них залишаться у ваших руках. Уявіть, скільки з них ці підставні особи за вашою спиною перепродадуть, здадуть в оренду. Знаєте, невеликий відсоток шахрайства існує на будь якому ринку нерухомості, в будь-якій країні. Ті, хто захоче займатися нелегальними схемами в результаті просто постраждають. Жодних простих нелегальних способів купівлі землі кимось іншим крім фізичних осіб - в урядовому варіанті земельної реформи не існує.

Верховна Рада ухвалить земельну реформу восени?

Є позиція опозиційних сил, правда, їхня риторика досить слабка. Феномен того, що Україна, кожен черговий парламент, досі не зняли мораторій на продаж землі полягає у тому, що депутати невірно уявляють собі настрої населення. Вони думають, що ухвалюють популярне рішення, продовжуючи мораторій, а насправді приймають непопулярне рішення. Цього року, коли почалася широка громадська дискусія з цього приводу, це стало вже абсолютно очевидним.

Михайло Глуховський, «Главком»