Ганна Дудіч, яка увійшла у топ-50 найкращих учителів англійської у світі: В Україні я так і не стала вчителем року

Вчителька англійської мови з Кропивницького Ганна Дудіч увійшла в топ-50 учителів за версією авторитетної міжнародної премії Varkey Foundation Global Teacher Prize 2017. Журі конкурсу звернуло увагу на педагога завдяки застосуванню нею у роботі інноваційних методів навчання. Її стратегія викладання базується на орієнтації на учня і проектному підході. Разом з учнями вона експериментує і в процесі навчання використовує сучасні технології. Для дітей це живі, цікаві уроки англійської, наповнені спілкуванням з однолітками із закордону, для Ганни – шанс навчити іноземної мови попри застарілу і неповоротку систему української освіти.

В інтерв’ю «Главкому» Дудіч розповіла, чому українці погано знають англійську мову і на яку зарплатню заслуговують викладачі іноземної.

Ви очікували, що потрапите до переліку провідних учителів у світі?

Коли береш участь у будь-якому конкурсі, то чекаєш на позитивні результати. Звичайно, була дуже приємно вражена, коли побачила своє прізвище у топ-50. Якщо почитати біографії вчителів, які цього року потрапили до цього списку, то це дуже шановані люди, які мають великі досягнення. Для мене честь перебувати серед них. Чому я потрапила до цього списку? Думаю, завдяки своїй роботі протягом 18 років. Зокрема завдяки досягненням на міжнародних конкурсах. Якраз в Україні я не можу сказати, що в мене є якісь досягнення.

У ЗМІ лунала інформація, що ви таки були вчителем року в Україні...

Видання помиляються. Я була вчителем року лише на міському етапі і далі не потрапила.

Якщо говорити про міжнародні конкурси, то які саме?

Це конкурс від корпорації Microsoft у 2014 році. Я тоді вперше потрапила до списку вчителів-експертів Microsoft. До того ж мені випала нагода потрапити на міжнародний форум Microsoft у Барселоні і там представити проект моїх учнів, який називався «Казки народів світу». Цей проект посів на міжнародному глобальному форумі третє місце в номінації Colaboration («Співпраця»). До проекту було залучено не лише українських учнів, а й також з Індії та Уельсу.

У 2014 році я перемогла у міжнародному конкурсі фахової майстерності для вчителів англійської мови, що проводився Оксфордським університетом та видавцем підручників Headway Ліз Соарс, якими ми на той час користувалися. Завдяки тому, що я стала одним із переможців, я отримала можливість пройти двотижневі курси в Оксфорді безкоштовно. Це була премія від Ліз Соарс на честь її чоловіка, який також був одним зі співавторів цього підручника. Була змога поспілкуватися із провідними викладачами англійської, які працюють в Оксфорді. Це люди, чиї прізвища я бачу на підручниках у своєму кабінеті, я навіть і не мріяла з ними познайомитись особисто.

Також у 2012 році я стала одним із переможців конкурсу від Британської консульської ради і отримала можливість поїхати на Мальту, взяти участь у семінарі для вчителів, присвяченому організації проектної діяльності. Можна було побачити, як втілюється проектна діяльність у різних країнах світу та як відбувається навчання у школах на Мальті – як у приватних, так і в державних.

Ваша стратегія навчання англійської базується на орієнтації на учня і проектному підході. Розкажіть, будь ласка, детальніше. Як це виглядає у щоденній практиці?

Звичайно, ми всі маємо державну програму, яку мусимо виконувати. У програмі у нас вказано тематику, яку ми мусимо покрити протягом року і майже під кожну тему можна підлаштувати навчальний проект.

В інтернеті є спеціально розроблені сайти для міжнародної проектної діяльності, які абсолютно безпечні, вони закриті для сторонніх людей. Туди можуть потрапити лише вчителі та учні. На таких сайтах я підбираю проекти, які нас цікавлять і збігаються із нашою тематикою. Зазвичай треба зазначити свої координати, вік учнів і в яких проектах ми зацікавлені. Наприклад, одним із найбільш вдалих і цікавих був проект, де учні з України з нашої школи отримували можливість спілкуватись із учнями США. Відбувалося реальне живе спілкування, в якому діти застосовують мову на практиці.

Принаймні раз на місяць ми влаштовуємо скайп-конференції з учнями з різних країн світу. Ми вже мали такі конференції із Туреччиною, Великобританією, Китаєм, навіть із російською школою, де навчаються діти, які мають вади слуху. Тобто вони за допомогою мови жестів намагалися спілкуватись, а ми розмовляли з ними. За допомогою таких конференцій діти поновлюють свої знання із географії, бо вони мають здогадатися, звідки співрозмовник, ставлячи йому запитання. Ми показуємо, що знання англійської, які ми даємо, їм знадобляться у реальному житті.

Також під час навчання використовуються смартфони та система Google Class. Яким чином це безпосередньо впливає на якість навчання та засвоєння знань? Як сучасні технології допомагають утримувати увагу підлітків під час навчання?

Може бути багато думок щодо того, добре це чи погано, що діти наші проводять  стільки часу в планшетах і телефонах, але це цифрове покоління. Ми, старше покоління, маємо з ними так званий цифровий розлам. Ми звикли інформацію брати здебільшого з друкованих джерел, а вони звикли брати з цифрових. Із цим нічого не поробиш, треба просто звикнути і перелаштувати своє сприйняття світу. Я намагаюся спрямувати їхню увагу й активність у конструктивне русло.

Чи є викладачі іноземних мов в Україні, які використовують таку саму технологію викладання, як і ви?

У нашій гімназії 14 учителів іноземних мов. Такі скайп-конференції принаймні раз на місяць кожен намагається провести. Що стосується викладачів у Кропивницькому, є досить багато вчителів-експертів Microsoft, котрі є вчителями не лише англійської, а й початкової школи, української мови, зарубіжної літератури. Але не всі бачать нашу роботу, як ми працюємо і що робимо. А цей топ-50, до якого я потрапила, націлений на те, щоб популяризувати вчительську роботу, привернути увагу суспільства і показати, що не все так погано.

Зі спостережень: окрім Києва і, може, Львова, рівень володіння іноземними мовами в Україні дуже низький. Як би ви самі оцінили цей рівень і в чому головна причина того, що наші співгромадяни погано знають мови?

Досі у нас переважала здебільшого радянська система навчання іноземної. Головне було не висловити свою думку, а прочитати і зрозуміти текст. За радянських часів власна думка нікого не цікавила: читаєш, розумієш, перекладаєш – то нормально. Головне ж для мови, щоб її використовували у живому спілкуванні. Знання англійської буде невід’ємною рисою робітника 21-го століття.

В Україні запровадили ініціативу GoGlobal (неполітична громадська ініціатива, що об’єднує людей навколо розуміння необхідності вивчення іноземних мов), яка до 2020 року ставить за мету, що кожен п’ятий українець має вільно володіти англійською. Наскільки це реально?

Це реально, якщо не чекати. Ми просто звикли, що хтось прийде і щось нам зробить. Треба самому шукати джерела, а не сподіватися, що з’явиться супервчитель і тебе навчить. Безліч джерел і безліч можливостей в інтернеті для саморозвитку і самоосвіти. Головне вміння успішної людини 21-го століття – самонавчання протягом усього життя. Lifelong learning – навчання протягом життя, а не лише в університеті.

Амбітна програма також передбачає, що 75% випускників старшої школи розмовлятимуть двома іноземними мовами. Що наразі із цим?

У нашій гімназії ми викладаємо дві іноземні мови – англійську та німецьку. Якщо викладати за якісними аутентичними підручниками, то буде результат.

Розкажіть про критерії, за якими у березні 2017-го комісія міжнародного конкурсу Varkey Foundation Global Teacher Prize 2017, до якого ви пройшли, визначатиме найкращого вчителя з уже обраних 50?

Журі перечитуватиме всі 50 анкет – дивитиметься на ідеї кожного, наскільки активною є людина. Із них обере й потім когось одного.

Перемога у конкурсі передбачає приз у розмірі 1 млн доларів. На що витратите гроші, якщо виграєте?

Приз планую витратити на облаштування портативних STEAM-лабораторій, щоб доносити освітні інновації до найбільш віддалених сільських шкіл.

Чи надходили вам пропозиції змінити роботу після входження до топ-50? Чи зверталися до вас відомі політики, чиновники з проханням про репетиторство?

Ні, я взагалі не займаюся репетиторством. Ніхто роботу не пропонував.

Скільки має отримувати вчитель іноземної?

У мене півтори ставки і звання «вчитель-методист», я отримую близько 5 тис. гривень. Заробітна платня має бути такою, щоб учитель не мусив займатися репетиторством заради виживання і мав би змогу поїхати за кордон на стажування хоча б раз на п’ять років. Зарплатня вчителя в Україні наразі є однією з найменших у Європі. Звісно, хотілося б підвищення. Влада обіцяє – побачимо. Мені фінансово ніхто не допомагає. Участь у конкурсах – справа добровільна і безкоштовна. Перемога в конкурсах гарантує зазвичай проплату квитків і проживання під час конференцій організаторами заходів.

Які підручники чи сайти порадите тим, хто самостійно вивчає англійську мову?

Якщо вивчати англійську самостійно, я б порадила сайт Британської консульської ради – там є безліч цікавої інформації.

Юлія Тунік, «Главком»