Голова НАЗК Олександр Новіков: До 2025 року ми розраховуємо зекономити на корупції 200 млрд
«Рішення Конституційного відкинуло нас на рік назад»
Національне агентство з запобігання корупції останнім часом cтримує атаки з кількох сторін. Скандальне рішення Конституційного суду фактично заборонило йому моніторити декларації чиновників, що взагалі нівелювало основну функцію НАЗК. Не одразу, але Верховна Рада повернула агентству такі функції, щоправда, викресливши з його компетенцій перевірку декларацій суддів. При цьому парламент має на НАЗК свій зуб: агентство призупиняло державне фінансування трьох парламентських партій («Батьківщини», «Голосу» та «Слуги народу») через підозри що в їхніх фінанссудових звітах були зафіксовані фіктивні операції. У своєрідній «відповіді» всі фракції парламенту були на рідкість одностайними: вони зареєстрували законопроєкт, яким забороняє НАЗК виявляти фіктивні фінансові операції партій та надані послуги за заниженими або завищеними цінами.
Нинішній голова НАЗК – колишній прокурор Олександр Новіков. Він виграв конкурс на цю посаду в грудні 2019 року. Це призначення стало сюрпризом для багатьох громадських організацій, які прискіпливо слідкували за конкурсом. За час попередньої діяльності Новіков не потрапляв у серйозні «зашквари», не було виявлено його зв’язків з певними політиками, тож загальний настрій після його призначення був у дусі «поживемо-побачимо». Особливі надії на оновлення менеджменту НАЗК покладалися ще й з огляду на те, що його попередній склад, який, власне, займався запуском агентства, загруз у скандалах і внутрішніх чварах. За рік з хвостиком Новіков у гучних скандалах помічений не був, а атаки на очолюваний ним орган пояснює великою кількістю недоброзичливців, яким він п’є кров.
«Слузі народу» вже повернули держфінансування»
Почнемо зі свіжого рішення Венеційської комісії, яка оцінила зміни до законопроєкту про політичні партії. Ви очікували, що вона відреагує саме так?
Загалом висновок Венеційської комісії відповідає всім тим пропозиціям, які пропонувало НАЗК до закону про політичні партії у частині їхньої звітності.
По-перше, у Венеційській комісії наголосили, що має бути чіткий розподіл повноважень державних органів щодо контролю за партіями. Ми зі своєї сторони у співпраці з Центральною виборчою комісією вже робимо необхідні для цього кроки. До кінця березня плануємо підписати відповідний меморандум.
По-друге, Венеційська комісія констатувала необхідність наявності у НАЗК права у разі виявлення порушень зупиняти державне фінансування.
По-третє, на думку Венеційської комісії має бути запроваджений більш широкий спектр санкцій щодо партій за порушення. Тобто всі основні речі, які ми пропонували, з точки зору забезпечення доброчесності партійних фінансів, Венеційська комісія також підкреслила у висновку.
Варто зазначити, що цей новий закон містить цілу низку змін, які (і Венеційська комісія це підкреслює), з однієї сторони, є гарною звісткою для партій, а з іншої – сприятимуть прозорості їхньої діяльності. Наприклад, це подання звітів не щоквартально, а раз на пів року. Бо нинішня процедура – це занадто часто, що обтяжує і партії, і НАЗК і не дає жодного ефекту. Також законопроект передбачає держфінансування не тільки тих партій, які подолали 5%-й бар’єр, а й набрали щонайменше 2%.
І що з цим проєктом буде далі?
Тепер ми сподіваємося, що робочою групою законопроєкт буде доопрацьований з урахуванням висновків Венеційської комісії та у найкоротші строки прийнятий Верховною Радою.
Зараз найгарячіша для вас тема – не ця, а законопроєкт, поданий головами різних фракцій, які, мабуть, образилися на вас за історію з позбавленням держфінансування? Депутати пропонують позбавити НАЗК можливості зупиняти партіям фінансування за виявлені фіктивні операції. Чи, на вашу думку, вони всерйоз націлені його прийняти чи просто хочуть полякати? Як це буде сприйнято нашими західними партнерами?
Державне фінансування партій є загальносвітовою практикою, і, звичайно, коли платники податків фінансують партії, має бути контроль за цим фінансуванням. Умовно кажучи, щоб ці гроші просто не розкрадалися, а використовувались на цілі, передбачені законом. Відмова від фінансового контролю за держфінансуванням фактично означатиме, що саме фінансування партій потрібно буде скасувати, тому що це взагалі суперечить принципам бюджетної політики. Ми сподіваємося, що цей закон буде відкликаний.
Може, НАЗК буде просто менш прискіпливим до таких «дрібниць», бо фінансова незалежність партій з кожним таким призупиненням ставиться під загрозу?
Метою діяльності НАЗК є не вплив на якусь партію, а забезпечення того, щоб громадяни України знали, куди йдуть їхні податки. До 2020 року НАЗК існувало п’ять років і жодного разу не зупиняло фінансування партій. Фактично вся його діяльність щодо контролю над політичними фінансами зводилася до того, чи має внескодавець податковий борг, чи ні. А витрачання коштів фактично не перевірялося – просто дивилися, чи є рух коштів по рахунку, і все. Звичайно, це не можна назвати контрольною діяльністю. Після перезавантаження НАЗК у січні 2020 року, було оновлено команду департаменту, який відповідає за цю роботу, і тільки з цього часу НАЗК фактично почало виконувати свою функцію щодо перевірки звітів. Саме тому й відбулися відповідні призупинення фінансування.
Але наша функція – запобігати тому, щоб так відбувалося. Тому нами зараз готуються методичні матеріали для партій, які дозволять їм за умовним чек-листом перевіряти свій звіт, аби не допускати в майбутньому порушень. Тобто перед поданням звіту партія зможе орієнтуватися на чіткий перелік – що саме необхідно перевірити до того, як звіт буде підписаний та відправлений у НАЗК. Також готуємо роз’яснення простою мовою, з простим пошуком, аби бухгалтери та юристи партій під час заповнення звітів могли отримати відповіді на усі питання, які виникають.
Як показує наш досвід у роботі з декларантами, така освітня робота має позитивні наслідки як для декларантів (а у цьому випадку – партій), так і допомагає НАЗК концентрувати увагу на реальних порушеннях на мільйони гривень, а не випадкових «одруківках».
Загалом ми вже багато зробили, аби спростити процедуру подання звітів для партій. Минулого року ми на кошти наших міжнародних партнерів створили реєстр звітів політичних партій Politdata, і вже звіти за 2021 рік будуть подаватися у цифровому форматі. Тобто це буде реєстр, схожий на реєстр декларацій, і це набагато спростить роботу партіям. До того ж, слідкувати за партійними фінансами завдяки реєстру стане легше для громадян та НАЗК.
Проблеми з держфінансуванням були у трьох парламентських партій – «Батьківщини», «Голосу» та «Слуги народу». Вони виправляли порушення, судилися, кому наразі це фінансування відновлене?
Відновлення держфінансування передбачено після подання виправленого звіту і його перевірки НАЗК. Наразі звіт виправила «Батьківщина» і фінансування їй відновлено ще минулого року. Фінансування партії «Голос» не відновлене, але ми змушені були перерахувати їм кошти за перший квартал у зв’язку з тим, що Окружний адміністративний суд Києва зупинив наш наказ про зупинку фінансування «Голосу». Партія «Слуга народу» подала нещодавно виправлений звіт. Усі недоліки у звіті, які стали підставою для призупинки фінансування, усунуто. З 26 березня державне фінансування партії відновлено.
Зараз парламентські партії через те, що карантин надає їм таку можливість, взагалі ще не подали звіти навіть за третій квартал. Коли карантин завершиться, вони матимуть подати звіти за всі пропущені квартали скопом?
Наразі обов’язок подавати скасовано, але разом з тим це ніяким чином не заважає…
…Маленьким партіям, що їх подають.
Так, всі партії подають фактично. Звіти за 3 та 4 квартал від парламентських партій ще очікуємо. Ми сподіваємося, що вони це зроблять, попри те, що обов’язок їхньої подачі відсутній.
Головою партії «Слуга народу» Олександром Корнієнком зареєстровано проєкт, яким подача звітів не зупиняється навіть на період карантину. Але він поки десь загубився.
Якби цей законопроєкт був прийнятий, це б означало, що повертаються вимоги закону, що були раніше. І через 40 днів після впровадження цього законопроєкту всі партії мали б подати усі звіти за 2020 рік.
Можливо, парламентські партії просто бояться їх подавати, бо ви знову можете щось там знайти і зупинити держфінансування. Ви з головами цих партій мали якусь розмову з цього приводу?
Відповідний департамент НАЗК перебуває у постійній комунікації з політичними партіями. Спеціальний відділ в структурі НАЗК створений для того, щоб надавати їм роз’яснення. І консультуємо з приводу заповнення звітів, але не з приводу того, в які терміни їх подавати, бо ці терміни встановлені законодавчо.
Але ви уявляєте, що на вас звалиться після завершення карантину чи коли приймуть законопроєкт Корнієнка?
Звичайно, це буде шалене навантаження і на політичні партії, і на НАЗК, тому ми кілька разів закликали партії прозвітувати.
«Моніторинг способу життя суддів за існуючою процедурою – неефективний»
Антикорупційна стратегія, яку ви розробляли, вже була проголосована Верховною Радою в першому читанні. Чи такі нинішні непрості стосунки з Радою не загальмують її прийняття в цілому?
Ми не вважаємо, що перебуваємо в складних стосунках з Верховною Радою. НАЗК – надійний партнер усіх органів державної влади, у тому числі Ради, на шляху подолання корупції в Україні. Тому що подолання корупції – це зростання добробуту кожного громадянина, а у цьому зацікавлені всі парламентські партії, які декларували це в своїх програмах. Позаминулого вівторка комітет, де є представники всіх парламентських партій, закінчив роботу над усіма правками депутатів до антикорупційної стратегії та рекомендував Раді схвалити її в цілому. Ми сподіваємося, як тільки ситуація з коронавірусом дозволить, Верховній Раді приступить до роботи, найближчим часом стратегія буде затверджена. Тоді робота набуде системного характеру, і кожен громадянин зможе контролювати дії буквально кожного органу влади на цьому напрямку.
До речі, якщо ми візьмемо першу антикорупційну стратегію на 2014 – 2017 рр., вона дала до 6% ВВП економії за рахунок зменшення збитків від корупції – це приблизно 160 млрд грн. Основні механізми, завдяки яким цього вдалося досягнути, – демонополізація ринку енергетики, відмова від російського газу, реформа «Нафтогазу», зміна податкового законодавства, запровадження системи Prozoro. Нинішня антикорупційна стратегія, сподіваємося, дасть результати десь упродовж двох років. Після виконання Стратегії у 2025 році економія за рахунок зменшення збитків від корупції, як ми прогнозуємо, досягне до 200 млрд грн. Розраховуємо, що перші результати будуть відчутні вже за два роки з початку її реалізації.
З партіями розібрались, але зараз завершується термін подачі декларацій для публічних службовців. Які найбільш цікаві кейси ви б виділили за минулий етап перевірки декларацій?
Минулого року Конституційний Суд скасував майже всі наші повноваження щодо фінконтролю, і лише з 30 грудня вони були відновлені. Наразі ми розпочали перевірку 177 декларацій. Однак, кампанія декларування все ще триватиме до 1 квітня, і багато посадовців усе ще не подали декларації. Лише після її завершення зможемо казати про якісь конкретні справи. Просто зараз процес перевірки йде, і можна подивитися прямо на сайті НАЗК у розділі «Моніторинг діяльності» повні перевірки декларацій яких службовців ми проводимо. Там – чітка черговість, немає ніякої дискреції (кого перевіряти, кого ні). Якщо згадати про цікаві кейси, то у нас свого часу був навіть рейтинг декларацій, де виявлено невідповідності. В одного з депутатів з Одеської області була найбільша сума недекларованого майна – це 95 млн грн.
Наскільки те скандальне рішення Конституційного суду, про яке ви згадували, поламало вашу роботу? Рада ж вам повноваження згодом повернула…
Якщо брати глобально, то до відновлення повноважень НАЗК антикорупційне законодавство відкотилося до рівня навіть не 2014 року, коли було створено агентство, а до рівня початку 2000-х років. Тому що фактично це рішення скасувало можливість притягнення всіх високопосадовців за пов’язані з корупцією правопорушення, а також за недостовірні відомості в деклараціях. Зараз практично всі повноваження, крім перевірки суддів, нам повернуті. Точніше так: ми можемо перевіряти суддів, але не за окремим, а за загальним порядком. Втім нормально проводити моніторинг способу їхнього життя вже не зможемо, а моніторинг за існуючою процедурою не може бути ефективним. Можна сказати, що НАЗК повернулося на рік назад: зараз березень 2021-го, але з точки зору виконання наших функцій ми в березні 2020-го, тобто рік роботи перекреслений повністю.
Тоді багато хто вважав, зокрема, зауважувала Венеційська комісія, що деякі судді КС фактично приймали це рішення в умовах конфлікту інтересів. Після відновлення повноважень ви також склали відповідні протоколи стосовно суддів Сліденка, Завгородньої, Мойсика та голові КС Тупицького. Яка наразі ситуація з цими протоколами?
25 березня Голосіївський суд міста Києва виніс вирок у двох справах, які стосуються судді Ірини Завгородньої. На жаль, рішення суду не на користь НАЗК, судової практики та суспільства. Також суд вважає, що конфлікту інтересів не може бути, тому що була подана заява про самовідвід та про відвід Завгородньої заявив представник президента у КС. А той факт, що після цих відводів суддя все ще брала участь у розгляді справи, для суду не видається порушенням.
І взагалі суд сказав, що суддів КС не можна притягати до адміністративної відповідальності за конфлікт інтересів, погравшись трохи нормами закону. На жаль, таке рішення ставить під питання і протоколи щодо інших суддів цього суду, хоча ми бачимо, що деякі судді вже не цураються діяти в умовах конфлікту інтересів.
Ще одне свідчення тому – мій нещодавній протокол щодо Олександра Тупицького, який скасував розгляд звернення ДБР щодо самого себе. Тобто ДБР повідомила Конституційному суду про вчинення Тупицьким серйозного дисциплінарного проступку та просило розглянути це питання на засіданні суду. Головатий, як фактичний в.о. голови Суду, розпорядився провести таке засідання. Після чого Тупицький, що досі вважає себе головою суду, його скасував і призначив на іншу дату. Підкреслю, що звернення надійшло саме від Управління ДБР з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках.
Якщо згадати рішення КС, репресивні для НАЗК законодавчі ініціативи, то хто зацікавлений зараз в набутті контролю над цим органом?
Думаю, в контролі над НАЗК зацікавлені всі, тому що це єдиний орган, який має повноваження перевіряти високопосадовців, політичні партії, плюс – здійснює контроль дотримання законодавства про конфлікт інтересів, формування антикорупційної політики. Наразі чинний закон гарантує незалежність НАЗК. Вона гарантується окремим порядком фінансування, призначенням голови агентства за міжнародною участю. Також виключно законом передбачений порядок звільнення голови НАЗК лише після негативного висновку комісії з оцінювання діяльності агентства. Ця комісія має бути створена урядом у кінці цього року і провести аудит діяльності за два роки. Тобто це такий особливий порядок, який гарантує незалежність від будь-яких впливів і робить цей орган аполітичним.
За останній рік, як всім відомо, найбільшу зацікавленість у контролі за НАЗК і руйнуванні його роботи проявив Конституційний Суд. Чи є інші зацікавлені особи в такому рішенні КС? Безумовно. Хоча би ті, кримінальні провадження стосовно яких знаходились і розглядалися у Вищому антикорупційному суді.
Наразі ми бачимо, як представники всіх фракцій парламенту зареєстрували законопроєкт, спрямований на позбавлення нас повноважень контролю політичних фінансів. Плюс регламентний комітет Ради підтримав законопроєкт, який передбачає звільнення без мотивів голови НАЗК шляхом заслуховування звіту у Раді. Це суперечить Конвенції ООН проти корупції і нашим міжнародним зобов’язанням, зокрема, угоді про безвіз з ЄС. Ми сприймаємо це як природний процес і свідчення того, що працюємо ефективно.
«Щорічно в Україні подається найбільше у світі декларацій»
Всі пам’ятають, як за першого керівництва НАЗК його роздирали внутрішні конфлікти, що точно не сприяло запуску роботи нового органу. Як зараз в цьому приміщенні з мікрокліматом?
Мені здається, що та зміна форми управління НАЗК, яка була здійснена парламентом у 2019 році, забезпечила ефективність роботи. Зараз це команда людей, які об’єднані спільними цінностями, – побудови суспільства, де державна та публічна служба і корупційні практики будуть несумісні. Тому конфлікти у нас відсутні. Не думаю, що хтось може поставити під сумнів єдність позицій НАЗК із моменту мого призначення в січні минулого року. Хоча до того ми якраз чули про постійні скандали.
Це наслідок того самого рішення парламенту 2019 року чи якихось ваших особливих менеджерських якостей?
У 2019-му Рада передбачила, що тепер НАЗК буде не колегіальним органом, а його буде очолювати голова, обраний за результатами відкритого конкурсу. Конкурс до Вищого антикорупційного суду, де вирішальну участь мали міжнародні експерти, довів свою ефективність. І потім той же принцип був застосований до обрання голови НАЗК. Ми сподіваємося, що антикорупційна стратегія, яка передбачає проведення конкурсів до ВРП і ВККС на таких само демократичних засадах, на засадах доброчесності, змінить ситуацію в країні з точки зору забезпечення верховенства права. Процедура є дуже важливою.
Чи вам не здається, що зараз в інформаційному просторі НАЗК відійшло на другий план, якщо порівняти з іншими антикорупційними органами – НАБУ і з ДБР? Може, це і добре?
Це, мені здається, природний процес. Результати роботи НАБУ і ДБР – більш медійні, бо коли якусь особу затримують, це більш цікаво, ніж якісь довготермінові проєкти. Місія НАЗК насправді полягає в тому, щоб максимально позбавити НАБУ і ДБР роботи. Через нас проходять довготермінові проєкти, які дадуть свій ефект через рік-два, але цей ефект буде довгим. Наприклад, в НАБУ є ситуація, коли вони затримують хабарника в одному і тому ж кабінеті по кілька разів, а НАЗК має зробити, щоб в принципі в цьому кабінеті не могла сидіти така людина.
Наскільки ефективною виявилась так звана система логічного та арифметичного контролю декларацій? Що змінилося в порівнянні з періодом, коли все перевірялося вручну?
Ця система введена в експлуатацію в 2019 році. Зараз у нас змінили правила арифметичного контролю і дещо їх доопрацювали. Щорічно в Україні подається найбільше у світі декларацій – 900 тисяч, і ця система дозволяє автоматично комп’ютером їх усі перевірити. І в залежності від рейтингу декларацій, ризику декларацій (наприклад, особою придбано більше майна, ніж фактично в неї було доходів), ми беремо їх у повну перевірку. Якщо фіксуємо це, то можемо стягнути це майно за рішенням суду або передати матеріали до НАБУ для здійснення кримінального провадження. Ця система буде максимально ефективною після завершення Міністерством цифрової інформації верифікації даних реєстрів. Бо зрозуміло, наприклад, що будинки або квартири, які придбані в 90-х роках, просто відсутні в реєстрі нерухомості.
Щодо існування НАЗК як окремого органу є різні думки. Наприклад, чи не об’єднати його ці функції з якимось іншим антикорупційним органом – тим же НАБУ…
У Польщі, до речі, функції НАБУ і НАЗК об'єднані в одному органі. Якраз частиною антикорупційної стратегії є відсутність об'єднання в рамках одного органу несумісних функцій. Так, функція НАБУ – ловити злочинців, корупціонерів, а нашою функцією – зробити так, щоб вони не могли існувати. Тобто це – несумісні функції, які недоцільно об'єднувати в рамках одного органу, і є міжнародна практика якраз розділення цих функцій.
Але ви ж знаєте, що в нашому суспільстві превалює думка: наплодили антикорупційних органів, а користі з них замало.
Суспільство, як мені здається, відчує ефект від діяльності антикорупційних органів якраз після того, як системно кілька років буде працювати Вищий антикорупційний суд. Тому що суспільство очікує невідворотності покарання за корупцію і якраз діяльність ВАКС, який системніше за будь-який суд в країні розглядає кримінальні провадження, виносить вироки, дасть можливість констатувати результати діяльності всіх антикорупційних органів. Разом з тим проблема полягає навіть не у відсутності якихось органів або їхньої наявності. А в тому, що після того, як було створено НАБУ, Верховна Рада попереднього скликання максимально формалізувала кримінальний процес і робила все, аби змінити кримінально-процесуальний закон таким чином, щоб ускладнити роботу як слідчих, так і судових органів.
У жовтні минулого року НАЗК затвердило нову методологію антикорупційної експертизи проєктів нормативно-правових актів. Які вже є результати?
Приклад антикорупційної експертизи, що ми проводили, – це закон про гральний бізнес, на який ми просили президента накласти вето. Там, наприклад, передбачалось в одній статті, що плата за ліцензію на гральний бізнес вноситься до подачі заявки на її отримання, а інша стаття казала, що цю плату треба вносити після подачі заявки. Таким чином ці взаємовиключні норми фактично робили неможливим належне виконання вимог закону і відкривали додатковий простір для корупції. І ми виявляємо подібні фактори.
Але Верховна Рада може просто закривати очі на ваші зауваження, як вона часто робить з висновками власного науково-експертного управління.
У більшості випадків Рада враховує наші зауваження, тому що навряд чи хоч один народний депутат хоче публічно бути причетним до створення якихось корупційних схем. А корупційний ризик веде до створення корупційної схеми. Класичний приклад – Міністерство економіки готувало пілотний проєкт локалізації в закупівлях. Там було передбачено, що аби отримати перевагу за рахунок того, що ти використовуєш продукти, вироблені в Україні, виробник має бути внесений до реєстру. Але при цьому не було жодних критеріїв, за якими виробники вносяться до реєстру, та яким чином з нього виключаються. Ми надали Мінекономіки рекомендації, воно це врахувало в проєкті, він був допрацьований і став некорупційним.
А взагалі ваше враження: чи багато потенційно корупційних законопроєктів вноситься до Ради?
Ми не готові казати в числах. Думаю, за рік-два після того, як у нас буде накопичена певна кількість антикорупційних експертиз, зможемо відповісти на це питання. Хочу звернути увагу, що з 2014 року у НАЗК були такі повноваження, але жодної антикорупційної експертизи до липня минулого року воно не проводило.
Ви кажете, що за минулого керівництва агентства не проводились антикорупційні експертизи, воно потерпало від чвар… Хоч якийсь позитивний спадок воно вам передало?
Насправді, за попередні чотири роки було пророблено важливу і велику роботу зі створення реєстру декларацій. Звичайно, він був створений, у тому числі, за підтримки Програми розвитку ООН. Було передано від Мін’юсту і забезпечено експлуатацію реєстру корупціонерів, затверджені методичні рекомендації щодо конфлікту інтересів, роз'яснення декларування та й в принципі запущено процес декларування. Тож не можна сказати, що нічого не робилося. Чому мені здається, що НАЗК тоді не було ефективним? Тому що існувала система управління, коли було п’ять членів, які мали різні інтереси, і, як принаймні ваші колеги писали, були ангажовані політичними групами.
«Ми розробили інтерактивну мапу корупціонерів в усіх областях»
Як довго тривала робота над реєстром корупціонерів, який був нещодавно презентований? Кому він взагалі стане у нагоді?
Ми провели просто революційне оновлення цього реєстру. Раніше ви могли просто вбити туди прізвище якоїсь людини і просто знайти, чи є вона в реєстрі, чи ні. Це робило дані, що містяться в реєстрі, неінформативними. Наразі ми забезпечили зручну інфографіку за всіма особами, наявними у реєстрі: за категоріями цих осіб, за статтями, за якими вони потрапили до цього реєстру. І також розробили інтерактивну мапу, щоб можна було бачити, скільки корупціонерів є в якій області країни. Зазначу, що є такий ризик, коли іноді особи, які вчинили саме корупційні злочини, можуть розчинятися серед тих, які просто пов’язані з корупцією – наприклад, подали несвоєчасно декларацію або порушили законодавство про конфлікт інтересів. На наступному етапі ми хочемо вдосконалити інформаційну складову, аби основне, що бачило суспільство завдяки цьому ресурсу, – це кількість осіб, які вчинили саме корупційні злочини. Цей реєстр – це кінцевий пункт діяльності не тільки всіх правоохоронних органів, але і всієї судової системи.
Плюс – реєстр після оновлення дає можливість кожному громадянину зрозуміти поширеність корупційних практик на відповідній території. Отже будь-який державний орган може прогнозувати пункт докладання зусиль для того, щоб зменшити корупцію. А судова система та правоохоронні органи матимуть можливість об’єктивно подивитися на недопрацювання. Перевірка наявності особи в реєстрі корупціонерів є також частиною спецперевірки, яка проводиться при призначені осіб на керівні посади в органах влади. Думаю, і журналістам така інформація знадобиться.
Відома була ситуація, коли із початком декларування багато чиновників просто звільнилися. Судді – взагалі масово. На вашу думку, чиновники вже навчилися приховувати дані про майно, чи декларування досі є достатнім фактором, аби уникати держслужби?
З точки зору запобігання потрапляння корумпованих людей на держслужбу, мені здається, реєстр декларацій виконує свою функцію. Разом з тим, як і з будь-яким механізмом контролю і запобігання, впевнений, що знайдуться люди, які будуть все одно використовувати можливості приховувати майно. Якраз нашою задачею є те, аби такі можливості мінімізувати. З іншого боку, під час наших перевірок виявилось, що більшість держслужбовців є доброчесними людьми. Тому наша мета – дати їм зручний і легкий сервіс звітування перед громадянами.
При першій подачі декларацій люди декларували купу готівки під подушками, колекції вин, «святі мощі» і так далі…
Це можливо було лише на початку декларування. Коли ти заходиш на державну службу, то декларуєш те, чого в тебе не існує, і таким чином можеш легалізувати свої майбутні статки. Це насправді лише наше припущення –фактів, які були б зафіксовані в ході перевірок, НАЗК не встановлювало, але це дійсно може бути одним із механізмів. Хочу звернути увагу, що подібні дії були можливими лише на першому етапі – тобто ти не можеш наступного року додати собі ще умовних $100 тис., які взялися нізвідки, якщо в тебе їх не було в першій декларації.
Депутати Медведчук та Козак входили у ваше поле зору з їхніми мутними статками до цієї історії з санкціями?
Минулого року до рішення КС про позбавлення нас повноважень ми розпочали повну перевірку декларації народного депутата Козака. І буквально за кілька днів після того було рішення КС, яке скасувало наші повноваження. Застосування санкцій до цих депутатів відбувалося без нашої участі.
На завершення можете анонсувати якісь нові «фішки» від НАЗК?
Зараз НАЗК працює над системою управління справами, яка дозволить перевіряти не лише дотримання вимог фінансового контролю декларацій в автоматичному режимі, але й дотримання законодавства про конфлікт інтересів. Наприклад, коли депутат відповідної місцевої ради голосує за якесь рішення щодо надання пільги або виділення земельної ділянки, і виявляється, що підприємство зареєстроване на нього або на близьких осіб. Наразі ми реалізуємо спільний проєкт з однією з громадських організацій, який дозволить це в автоматичному режимі виявляти. Таке викривання конфлікту інтересів дозволить ще ефективніше запобігати корупції в цілому.
Також одним важливим нашим проєктом є не тільки антикорупційна стратегія як така, але і ті принципи, на яких після її прийняття має будуватися вся державна політика. Вони мають забезпечити, щоб кожен орган в державі був антикорупційним і кожен нормативний документ мінімізував можливість корупції.
Серед цих принципів – оптимізація функцій держави і місцевого самоврядування, відмова держави від неефективних функцій, усунення випадку суміщення, як ми вже наводили приклад з НАБУ і НАЗК. Це і цифрова трансформація всіх повноважень – коли будь-яка взаємодія громадянина або бізнесу з державою буде відбуватись в цифровій формі, тому що не можна корумпувати комп’ютер. Це створення зручних альтернатив існуючим корупційним практикам, бо корупція іноді існує лише тому, що просто немає можливості отримати послугу від держави або публічного службовця в некорупційний спосіб. Це забезпечення невідворотності кримінальної відповідальності, тому що зараз у нас в країні існує система тотальної безвідповідальності. Ну, і в принципі, всі верстви населення мають припинити толерувати корупцію – саме у НАЗК створене управління просвітницьких освітніх програм, яке має інтегрувати антикорупційну складову і в середню освіту, і у ВНЗ. Але, звісно, це задача не на рік і навіть не на три.
Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото) «Главком»