Ільмі Умеров: Розчарування колосальне. Але кримчани чомусь вважають винними Америку, Обаму, хохлів, Україну…

Вже кілька днів поспіль в окупованому Криму триває нова хвиля обшуків в оселях кримських татар. Озброєні російські силовики начебто шукають заборонену літературу, наркотики і зброю. Принаймні, саме таку мету своїх візитів озвучують підозрюваним, яких  затримують. Черговий обшук відбувся 14 травня у селі Піонерське Сімферопольського району. «Учора ввечері був обшук у мечеті села Вишневе Білогірського району, правда без озброєних у балаклавах. Сьогодні зранку приїхали двома машинами - легкова і «Газель» у село Піонерське Сімферопольського району. Зараз у будинку у Абдулли Баєва йде обшук…», - повідомив у Facebook глава ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедля.

У четвер, 12 травня озброєні люди затримали заступника глави Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, який був серед останніх українських чиновників в Криму, який полишив свою посаду. Умеров до останнього очолював Бахчисарайську районну державну адміністрацію, відмовляючись визнавати окупаційну владу. Тепер окупанти в особі так званого прокурора Криму Наталії Поклонської інкримінує Умерову порушення ч. 2 статті 280.1 КК РФ: мовляв, він закликав до порушення територіальної цілісності Росії. Проти одного з керівників Меджлісу порушили кримінальну справу. Обвинуваченого доправили з Бахчисарая до Сімферополя, де з нього взяли підписку про невиїзд, після чого відпустили. Наразі, порадившись із адвокатами, Ільмі Умеров відмовився надавати покази силовикам-окупантам. Захисники ж ретельно вивчають, у чому обвинувачують їх клієнта.

По гарячих слідах 13 травня Прокуратура АРК, що діє з Києва, відкрила справу через затримання Ільмі Умерова. У відомстві наголосили: Умеров є патріотом України і завжди виступає проти окупації Криму, через що його звинувачують у публічних закликів та дій, направлених на «зміну територіальної цілісності Російської Федерації». В інтерв’ю «Главкому» Умеров розповів про причину обшуків і арештів кримських татар, про ставлення звичайних місцевих росіян до кримських татар після анексії, а також про те, чому окупаційна влада припинила закликати Меджліс до лояльності.

Ільмі аґа, вас обвинувачують у закликах до порушення територіальної цілісності Росії. Наскільки серйозно ставитеся до таких звинувачень?

До будь-якого роду абсурдних обвинувачень потрібно ставитися серйозно. Поклонська може дурість якусь сказати, але всі інші будуть її тупо виконувати. 12 травня мене викликали до Сімферополя, в офіс ФСБ, якийсь молодий чоловік намагався провести допит. Зі мною були два адвокати, ми порадилися і вирішили, зіславшись на Конституцію Росії, що давати свідчення зараз не будемо. Спочатку ознайомимося з тим, що мені інкримінують. Вони намагаються мене звинуватити в тому, що я публічно закликав до посягання на територіальну цілісность РФ. Якщо в напівжартівливій формі від них віджартуватися, то я весь час говорю, що у мене ніяких претензій до Російської Федерації як такої немає. Але я не вважаю Крим частиною Російської Федерації. Крим був незаконно приєднаний під прикриттям зброї, армії, під прикриттям псевдореферендуму.

Чи є у вас на руках документ з обвинуваченням?

Ні, такого паперу у нас немає. Є папір, який називається «підписка про невиїзд» з території Криму, і то, він у адвоката.

Вам закидають посягання на територію РФ. Що казатимете на допиті?

Думаю, так і буду говорити, що не вважаю, що Крим входить до складу Російської Федерації і тому, коли говорю про державний устрій в Криму, я завжди маю на увазі Україну. Якщо ми говоримо про автономію кримськотатарську, то завжди йдеться про автономію в складі України.

Ви не боїтеся кримінального переслідування за свої слова, адже підписку про невиїзд можуть замінити арештом?

Все може бути. Але я не зможу відійти від своєї позиції. Це моя позиція і лицемірити перед самим собою я не готовий.

У вас був обшук. Що шукали люди в формі?

Вголос вони нічого не пояснювали. Думаю, що шукали комп'ютери, IPhone, IPad. Але у мене вдома насправді немає жодного комп'ютера. IPhone, на якому використовую Skype, Viber, заглядаю в Інтернет, лежав у кишені. Туди вони не заглядали.

Що у вас запитували під час обшуку?

Запитали про зброю, наркотики інші заборонені речовини. Я відповів, що не маю.

Щось вилучили?

Нічого.

В цей же день в декількох інших будинках кримських татар також пройшли обшуки. Але на відміну від вас, інших людей звинувачують мало не в тероризмі. Що це за історії?

Є така організація Хізб ут-Тахрір, міфічна. Принаймні для Криму вона міфічна. Хізб ут-Тахрір в Російській Федерації заборонена, в Україні вона не була заборонена. 12 травня відбувалися обшуки в п’яти місцях, затримані Зеврі Абсеїтов, Ремзі Меметов, Рустем Абельтаров і Енвер Мамутов. Всі ці люди проживають у Бахчисараї. Ще обшук проводився в культурно-розважальному центрі, якій в народі називають «кафешка». Начебто її власники причетні до Хізб ут-Тахрір. Усіх цих людей обвинувачують в екстремістській діяльності, у підготовці терористичних актів, в організації терористичного осередку. 13 травня відбувся суд, який постановив залишити затриманих під вартою на два місяці. Після завершення цього терміну, думаю, продовжиться «тягомотина» з їх утриманням, як це зазвичай бувай в таких випадках. Вже більше року триває подібна ситуація з чотирма севастопольськими кримськими татарами (в січні та квітні 2015 року у справі «з організації терористичної діяльності». Були затримані Руслан Зейтуллаєв, Нурі Прімов, Рустем Ваітов та Ферат Сейфуллаєв – «Главком»).  Ще одна історія із затриманням трьох ялтинських і одного хлопця з Алушти триває вже другий місяць. Тобто ця справа, нинішні свіжі затримання… Це вже буде третя справа щодо Хізб ут-Тахрір.

23 роки, впродовж яких Крим де-факто перебував у складі незалежної України, ми мали мільйон проблем із владою, незалежно від того, чи це були «регіонали», чи «Наша Україна». Попри це, жодного випадку обвинувачень у тероризмі, підготовці до терористичного акту чи в екстремістській діяльності у нас не було. А тут, з появою окупаційної російської влади раптом з’явився такий терористичний фон. І у всьому, як завжди, винні кримські татари. Тепер, до забороненого в Росії Хізб ут-Тахріру додався Меджліс, який також заборонили на території Російської Федерації.

Думаєте, це тиск за етнічною ознакою?

Однозначно, за етнічною ознакою. Тому що переважна більшість кримських татар не визнали юрисдикцію Російської Федерації у Криму. Цей тиск із самого початку був розрахований на те, щоб з’явилася лояльність. Тепер стало зрозуміло, що лояльності нема, не виходить у них приборкати кримськотатарський народ. Було багато спроб: громадські організації створювалися, їх об’єднували, хотіли більшість Курултаю перетягнути на свій бік, членів Меджлісу підкуляли всякими посадами тощо, але нічого в них не вийшло. Тепер в них ціль – залякати, щоб хоча б мовчали.

До останніх подій чи попереджали вас російські служби, щоб ви припинили займатися громадською діяльністю, висловлювати свою позицію?

Офіційно ні. А якщо неофіційно, то ми інколи з деякими співробітниками (спецслужб, - «Главком») за якихось обставин, на якомусь суді, чи іншому заході перетиналися, віталися, спілкувалися. Звичайно, були розмови про те, що ви дуже вільно поводитеся. А так, щоб офіційно попереджали чи застерігали, такого не було. Я сам собі даю звіт щодо того, чим я займаюся, що я висловлюю.

Люди, які називають себе керівниками Криму, з вами особисто зустрічалися, намагалися схилити до лояльності?

Раніше намагалися. Я ж був головою району. До початку серпня (2014-го року) я продовжував працювати главою Бахчисарайського району. Зокрема тому, що тут був так званий перехідний період. Коли я почав відчувати, що цей «перехідний період» підходить до завершення, я пішов. Наприклад, у свою трудову книжку після завершення повноважень я сам поставив печатку, це була остання печатка з тризубом, печатка української адміністрації. Після цього з’явилася російська адміністрація. До того моменту, як завершився цей «перехідний період», ще можна було працювати. Весь цей час Сергій Аксьонов намагався мене вмовити, щоби я залишився працювати главою району, але за однієї умови, аби я припинив роздавати ці інтерв’ю, в яких називав їх окупантами, в яких називав анексію Криму анексією. Тобто умова була одна – тримай язик за зубами і продовжуй працювати. Я цей варіант не прийняв.

Як змінилося життя Меджлісу після його заборони Росією?

Сам факт того, що відбувся суд і Меджліс заборонили, лише один факт, хоч це і важлива ланка у ланцюгу багатьох подій. То забороняли проводити якісь заходи, то заарештовували, можна сказати ні за що, Ахтема Чийгоза й ще декількох людей, то штрафували багатьох активістів, які зустрічали Мустафу Джемілєва біля міста Армянськ 3 травня 2014 року, то не пустили того ж Джемілєва та Рефата Чубарова до Криму… Все це події, які спрямовані на залякування кримськотатарського народу.

Раніше в інтерв’ю «Главкому» Рефат Чубаров казав про те, що політичний напрямок роботи Меджлісу був перенесений на материкову частину України. У Криму залишився культурологічний і освітній. Наскільки вдається просувати цей напрямок, що організовуєте, чи не заважає окупаційна влада?

Сказати про те, що нічого не вдається буде неправильно. Звичайно, наша діяльність значно звузилася. Раніше ми проводили велику кількість масових заходів як політичних, так і культурних. Зараз це уже не вдається тому, що кожного разу ми просто отримуємо відмови у дозволах. Часто ми проводимо якісь заходи на території закритих салонів, в ресторанах, кафе, де не потрібно отримувати спеціальний дозвіл від влади на їх проведення. Ми проводимо конкурси читців, конкурси серед школярів щодо хорошого рівня знання мови, зустрічі з цікавими людьми. Врешті-решт, свої наради проводимо або в себе удома, або в таких от кафешках. А взагаді, впевнений, що факти дискримінації трапляються набагато частіше, ніж ми їх фіксуємо.

Назвіть заходи, у проведенні яких вам відмовили?

Два роки поспіль відмовляли у проведенні заходів, пов’язаних із Днем пам’яті 18 травня. У цьому році ми навіть не подавали заявку, заздалегідь знаючи точно, що її буде відхилено.

Люди, попри рішення Меджлісу не проводити масових заходів, можуть самі вирішать вийти на акцію?

Теоретично таке, звісно, може бути. А практично ще ніколи не було. Деякі райони, наприклад, Красноперекопський район, місто Судак (це, що я знаю точно) подали заявки на проведення заходів 18 травня, але отримали відмову. Це було буквально днями.

А якщо говорити про побутовий рівень, як до вас й інших кримських татар ставляться звичайні кримські росіяни, сусіди, знайомі, чи змінилося це ставлення за останні кілька років?

На побутовому рівні дуже розповсюджена дискримінація. Щодо побуту, то ми дуже багато років живемо поряд одне з одним. І, як не дивно, вмудряємося співіснувати, маючи прямо протилежні політичні погляди. Навколо будинку, з трьох боків є сусіди, не кримські татари. Не знаю вже, чи росіяни вони, чи українці, ми всіх їх руськими називаємо. Ми з ними усіма спілкуємося, вітаємося. І це при тому, що інколи сюди ОМОНівці навідуються, дороги перекривають. Навіть на тлі цього ми доброзичливо одне з одним спілкуємося. Але я точно знаю, що коли ходимо на вибори, ми усі голосуємо по-різному.

Ви з сусідами на політичні теми спілкуєтеся, чи висловлюють вони свою думку з того приводу, що «влада», яку вони підтримали, так чинить щодо кримських татар?

Мені важко бути об’єктивним. Я все таки був віце-прем’єром в уряді АРК, віце спікером у Верховній Раді АРК, майже 10 років район очолював… У мене трохи простіші стосунки з людьми. До мене усі, може і нескромно так сказати, але з повагою ставилися завжди. У мене ще жодного разу із сусідами, чи з тими людьми, з якими доводилося спілкуватися, не було конфліктів на побутовому рівні.

Який оптимістичний сценарій розвитку вашої ситуації ви бачите?

Я хотів би, щоби Україна цю тему, яка називається анексія або окупація Криму, не забувала за будь-яких обставин. Це її територія, вона за неї має боротися. А ми тут є прихильниками України, які продовжують жити на окупованій території і готові потерпіти. Якщо Україна буде послідовно відстоювати свою позицію, то відповідально відстоюватимуть цю позицію і її партнери – США, Канада, Європейський Союз, наші сусіди, Туреччина. Зараз я кажу про санкції. Якщо Україна займатиме правильну позицію, санкції не тільки не послаблюватимуться, а застосовуватимуться все нові й нові. Врешті-решт, таким дипломатичним шляхом через економічний тиск потрібно змусити Росію поновити територіальну цілісність України. Це найоптимістичніший варіант розвитку подій дипломатичним шляхом: аби без воєнних дій, без кровопролиття досягти успіху.

Наскільки змінилися настрої людей в Криму після окупації?

За два роки дуже багато розчарувань. Я зараз кажу не про кримських татар. Крим став набагато далі від Росії, ніж був, перебуваючи під українською юрисдикцією. Немає автомобільних доріг, тобто автомобільного сполучення (з РФ), немає залізничного сполучення, немає повітряного сполучення. Аеропорт в Криму працює, але тільки з літаками з Росії, немає міжнародних рейсів. Паром, який здійснює автомобільні перевезення, завжди перевантажений і дуже залежить від погодних умов. Банківська система недосконала, ніякі серйозні банки в Крим не йдуть, ніякі інвестиції до Криму не йдуть, навіть росіяни нічого не інвестують, тому що це невизнана територія і є острах сюди вкладати гроші. Щодо зарплат і пенсій, то обіцяли молочні ріки й кисільні береги, а нічого цього немає. Пенсії стали звичайними, як на всій території Росії, а може і нижчими за середні. У 2014-му році за рахунок якихось вливань бюджетники протягом 2-3 місяці отримали величезні зарплати і з задоволенням підтримали Росію, а тепер все скотилося «на круги своя», як кажуть. Розчарування колосальне. Але усвідомлення того, що самі винні, немає. Вони вважають винними чомусь Америку, Обаму, хохлів, Україну.

Прокуратура АРК, яка працює з Києва, 13 травня заявила про підтримку вам і повідомила про відкриття кримінальної справи за фактом незаконного вашого затримання і обшуку у вашій оселі. Чи зв’язувалися з вами слідчі української прокуратури, чи цікавилися ситуацією з перших вуст?

Ні, слідчі на мене не виходили. Як з вами зараз, так готовий спілкуватися і з ними. Зараз з мене взяли підписку про невиїзд.

З ким із континентальної частини України підтримуєте зв'язок?

До цього я практично кожного місяця на 2-3 дні приїздив на континентальну частину України, зустрічався с Мустафою Джемілєвим, Рефатом Чубаровим, у мене багато друзів серед депутатів, багато друзів серед простих киян, львів’ян.

Ви уже отримали російський паспорт?

Так, я маю російський паспорт, як маю і український. Я думаю, що у всіх, хто зараз проживає в Криму, або майже у всіх, аналогічна ситуація. Без аусвайса (посвідчення) не потрапиш на прийом до лікаря, не отримаєш ніякої соціальної виплати, не зможеш оформити виплату пенсії. А ми живемо на своїй Батьківщині, живемо на своїй землі. І якщо обставини змінюються, то під ці обставини у всіляких побутових і соціальних питаннях люди все одно пристосовуватимуться, навіть не визнаючи цієї влади.

В Росії скоро парламентські вибори. Якщо опозиційні сили цієї країни вирішать брати в них участь, зокрема на території Криму, чи Меджліс закличе людей взяти також участь у голосуванні?

В жодному разі не можна брати участь у таких виборах. Оскільки участь у виборчих кампаніях – це підтвердження легітимності тієї влади, яка є зараз тут.