Капітан Віктор Шмигановський: Бойовий прапор Севастопольського ліцею від окупантів врятувала дружина командира

Три роки тому, захопивши штаб командування Військово-морських сил України, російські військові почали захоплювати військові частини, а також навчальні заклади Міністерства оборони України. Одним із таких став Ліцей імені Нахімова у Севастополі. Слава про нього облетіла всю Україну, коли у дні окупації ліцеїсти, стоячи поряд з курсантами Академії Військово-морських сил, влаштували демарш, заспівавши гімн України. Молодих людей тоді назвали героями, декому потім пощастило поїхати на навчання до Великобританії, Франції і Польщі. Кілька з тих хлопців, які навчалися спочатку в ліцеї, а потім і в академії, і тепер служать у різних військових частинах України.

Одразу після окупації ліцей евакуювався у Миколаїв і навіть проанонсував початок роботи з 1 вересня 2014 року, проте згодом прописку знову змінили – заклад перевели до Одеси. Тепер він називається просто: «Військово-морський ліцей». Три роки тому тодішній керівник ліцею Ігор Колежнюк розповідав, що разом із навчальним закладом до континентальної України переїхало близько третини зі 100 ліцеїстів, які навчалися в Криму.

Як розповів «Главкому» капітан 2-го рангу Сергій Плехун, який три роки тому був старшим офіцером-вихователем ліцею, більшість з тих хлопців, які виїхали, не були місцевими. «Кримчан тоді було близько 60%», – згадує він. «Четверо з 12 учителів, які працювали в ліцеї, виїхали на континентальну Україну, а також 13 з 15 військових», – розповів Плехун. Нині в ліцеї, який ділить будівлю з Військовою академією, навчається в півтора разу більше учнів, ніж раніше. Заклад очолює капітан 1-го рангу Віктор Шмигановський. На момент анексії він ніс службу на південній військово-морській базі поблизу Євпаторії, однак після переїзду військової частини до континентальної України прийняв пропозицію очолити навчальний заклад. В інтерв’ю «Главкому» Шмигановський згадав, як окупанти захоплювали військову частину, в якій він служив, та чому переїзд ліцею з Криму до Одеси пішов закладу на користь.

У ці дні спливає три роки, як Росія захопила Крим. Ви тоді служили поблизу військово-морської бази у Євпаторії (Південна військово-морська база). Як відбувалося захоплення, що тепер можете розказати про ті події?

Нашу частину захопили 19 березня, через кілька годин після захоплення штабу командування Військово-морських сил. На той момент усі наші військові залишалися на своїх місцях, ніхто не був зрадником. Усі трималися і були готові до спротиву, якби надійшов відповідний наказ. Але, як ми знаємо, команда до спротиву так і не надійшла. Згадайте дискусію в прямому ефірі міністра оборони Ігоря Тенюха і заступника командира батальйону Керченської морської піхоти (Олексія Никифорова). Командир батальйону заявляв, що жодної команди зверху не було, аби вони чинили опір. Коли нашу частину захопили, зібралося командування перед військовими і оголосило, що ми залишаємося вірними присязі і готуємося до виходу на материкову частину. 20-21 березня ми забрали з частини речі, які змогли. Десь 2-3 квітня перша група людей виїхала на континентальну частину України. Друга група виїхала 10-го. Тоді, пам’ятаю, Автомайдан нам активно допомагав, зокрема Олег Сенцов. Він дав нам два вантажних автомобілі, контейнери, куди ми завантажили особисті речі сімей військовослужбовців, надав нам два великих автобуси для вивезення людей. Звідси наша військова частина виїхала на територію санаторію міста Очаків.

Як ви очолили Військово-морський ліцей в Одесі?

Я за фахом соціальний педагог-психолог і практичний психолог. У Донузлаві, коли служив, у мене була посада заступника командира частини з виховної роботи. Стаж у виховній роботі маю 28 років. Я спочатку не погоджувався, думав три місяці, але потім таки пристав на пропозицію. Взяв участь у конкурсі, переміг. Працюю керівником ліцею з 12 лютого 2016 року.

Три роки тому Військово-морський ліцей ім. Нахімова у Севастополі підняв прапор країни-агресора. Тоді Україну облетіло відео з урочистостей, які влаштували окупанти. Наші ліцеїсти там на знак протесту виконали гімн України. Скільки з них продовжили навчання у захопленому Севастополі?

Хлопці, які співають на відео, – це переважно курсанти Військово-морської академії. Так, серед них були і ліцеїсти. Так от, останні з них завершили навчання у 2015 році. Після цього вони вступили до різних військових навчальних закладів, зокрема і на факультет військово-морських сил до Національної академії Сухопутних військ імені Сагайдачного, один з вихованців нашого військового ліцею вступив до медуніверситету Богомольця в Києві.

З Криму також було вивезено малиновий бойовий прапор ліцею. Чому це відбувалося таємно і яке ще майно було перевезено до Одеси?

Окупанти нічого не дали вивезти з ліцею у Севастополі. За військовими традиціями, якщо захоплено бойовий прапор, то військова частина вважається знищеною і її розформовують. Збереження прапора є обов’язком командира, а допомогу йому надала його дружина, яка обгорнула себе цим прапором, поверх якого надягнула одяг. Командиром був Ігор Колежнюк. Його дружина Лариса і вивезла прапор. Хоча людей, які виїжджали, дуже ретельно на перешийку перевіряли москалі.

Раніше повідомлялося, що кілька курсантів за свій вчинок під час окупації отримали можливість пройти навчання у Великобританії, Франції, Польщі. Яким був критерій відбору?

У Великобританії навчалося двоє наших випускників, була 16-місячна навчальна програма. Тодішні курсанти зараз уже офіцери. Найголовніший критерій для відбору навчання за кордоном – це знання англійської мови. Я врахував цей момент у нашому навчальному процесі зараз, ми відкрили лінгафонний кабінет. Цього року наші учні зможуть скласти іспит на знання англійської мови за стандартом НАТО STANAG (Угода зі стандартизації держав – учасниць організації. – «Главком»). З такими знаннями вони матимуть відповідний сертифікат і зможуть вступити до будь-якого навчального закладу України. Окрім того, вони одразу потрапляють до навчальних програм-обмінів, бо матимуть знання за натівськими стандартами. Цього року із 73 випускників 15 складатимуть іспит на отримання натівського мовного сертифікату, тобто 20%. Наразі не можемо збільшити кількість випускників з таким рівнем англійської, бо не всі необхідні приміщення у нас обладнано, немає достатніх ресурсів, аби можна було розширитися. До того ж на одній території з нами навчаються курсанти одеської Військової академії. Щойно нам передадуть ще один поверх у будівлі, ми зможемо відкрити ще один лінгафонний кабінет…

Коли ліцей був у Севастополі, у ньому навчалося близько сотні учнів. Як змінилася ця кількість після переїзду до Одеси?

Популярність закладу зросла. Матимемо згодом 200 учнів, по 100 на кожен з двох курсів. Проте доки не покращимо матеріальну базу, у нас буде 150–160 учнів. А після того, як перейдемо на 12-річну систему навчання, кількість ліцеїстів ще зросте.

Держава мало допомагає?

Єдине, чого нам недостатньо, це приміщень. Фінансування добре, забезпечення гарне. Держава забезпечує ліцеїстів чотириразовим харчуванням, повністю одягом, підручниками, обладнанням. Є і фонди, які нам допомагають. Наприклад, фонд «Чорноморський хрест» закупив обладнання для лінгафонного кабінету, а волонтери з «Повернись живим» допомогли із закупівлею книжок з англійської… Наступного навчального року плануються зміни в програмі навчання: замість 23 обов’язкових предметів залишиться тільки дев’ять.

Чому севастопольський ліцей переїхав саме до Одеси? Інші міста розглядали?

Одеса – морське місто. Таких міст, які б розташовувалися просто на березі моря, у нас більше немає.

У Севастополі більшість ліцеїстів були кримчанами.

Сьогодні у нас навчаються діти з 18 областей України, в тому числі з окупованого Криму, частини Донецької та Луганської областей. Одеситів з них 15%, десь 25% – Одеська область, а всі решта – молодь з усієї України. У нас навчаються дев’ять сиріт, 18 дітей військовослужбовців, є діти чорнобильців. 69% дітей так званої соціальної категорії.

Михайло Глуховський, «Главком»