Людмила Денісова: Полонених моряків на свята «відвідували» особи у штатському без адвоката

15 і 16 січня у Лефортовському суді у Москві відбувалися засідання із обрання запобіжного заходу для українських моряків. Країна-агресор взяла у полон наших військовослужбовців наприкінці листопада минулого року під час інциденту в Керченській протоці. Моряків обвинувачують у порушенні кордонів РФ, що загрожує терміном ув’язнення до шести років.

Судові засідання проходили у закритому режимі. Сторона обвинувачення вважає, що матеріали справи не мають бути розголошені і містять таємницю. Між тим адвокати українців переконують, що жодної таємниці в матеріалах немає. Вони говорять про чималу кількість порушень, які вчиняє російська влада під час цього процесу. Найголовніше – слухання справи у Лефортовському суді є незаконним. За словами адвокатів, справи військовополонених має права слухати винятково спеціалізований суд. У випадку з українцями таким судом міг би бути Московський гарнізонний, оскільки цього вимагає Женевська конвенція. Але у задоволенні відповідного клопотання адвокатам було відмовлено. Окрім того, сторона захисту заявляє про застосування тиску щодо українських моряків з метою схилити їх визнати провину, якої вони не вчиняли. Про це вперше публічно заявив координатор групи адвокатів українських військовополонених Микола Полозов ще наприкінці грудня. Але, як за словами захисників українських моряків, тиск не припинявся навіть під час тривалих новорічних і різдвяних свят. 

На засідання, які відбулися у Лефортовському суді, змогли приїхати адвокати деяких українських ув’язнених, рідні моряків і представники західних дипломатичних установ. Суд розподілив обвинувачених на шість груп – по чотири людини у кожній. Всього справи слухали три судді, які одноголосно ухвалили рішення про закритий формат усіх засідань. Що важливо, до цього моменту всі присутні почули про те, що моряки вважають себе військовополоненими, посилаючись на  17 статтю Женевської конвенції. Вони також відмовилися надавати будь-які свідчення, окрім інформації про своє ім’я, звання. Про це пише на своїй сторінці у Facebook один із адвокатів українських моряків Ілля Новіков.

Судові засідання 15 грудня тривали до пізнього вечора. За їх результатами суд держави-окупанта прийняв рішення продовжити строк тримання 20 українських військових під вартою до 24 та 26 квітня 2019 року. Сьогодні ж аналогічне рішення суд ухвалив і щодо інших чотирьох військовополонених. Український омбудсмен Людмила Денісова була присутня на цьому судилищі. На відео, яке розповсюдила і вона, і адвокати українських моряків видно, як рідні полонених, які змогли потрапити до Москви, плескають хлопцям і вигукують на підтримку «Слава Україні!». В інтерв’ю «Главкому» Денісова розповіла про переговори із російськими посадовцями в Москві та про залучення західних дипломатів у справу порятунку  українських моряків.

У Москві завершилися судові засідання щодо обрання запобіжного заходу українським морякам. Всім продовжили термін тримання під вартою. Очікувано?

Так, очікувано. Ви бачили інформацію ще до початку суду про те, що засідання відбуватимуться у закритому режимі. Ми прогнозували, що це судилище завершиться тільки таким рішенням – продовженням терміну перебування наших моряків під вартою.

На вашу думку, чому суд проходив у закритому режимі?

Значить, їм є щось приховувати. А ми вважаємо, що приховувати немає чого. Адвокати наших хлопців так і кажуть, що приховувати немає чого, бо це доступність до правосуддя. Але Російська Федерація не виконує навіть власних законів і не виконує жодної міжнародної конвенції. Саме тому вони роблять те, що хочуть. Слідчий взагалі не обґрунтував це рішення. Коли на одному із засідань суддя запитав слідчого, чи підтримує він прохання про те, щоби засідання проходили в закритому режиму,  то той відповів, що підтримує рішення свого керівництва. Але ж це не обґрунтування!

Рідні моряків змогли побачитися з хлопцями лише у будівлі суду. Чи є у них можливість побачень поза межами суду?

Рішення про таку можливість ухвалює слідчий. Наразі слідчий такого рішення не прийняв.

Скільки всього рідних змогли приїхати і чи до всіх моряків?

Ні, не до всіх змогли приїхати рідні. У когось діти захворіли, хтось з інших причин не зміг. Але не тому, що когось не впустили, якось обмежили приїзд. Просто з особистих причин не змогли.

Хто був в українській делегації окрім вас, рідних моряків і адвокатів?

Був присутнім ще мій представник у справах захисту прав військовослужбовців Олег Трохименко.

Наприкінці грудня Микола Полозов заявив, що на українських моряків у СІЗО тиснуть російські спецслужби з тим, щоби вони визнали свою «провину» і обмовили себе або товаришів. Яким чином здійснювався тиск, чи відомо вам про такі випадки?

Сьогодні лише можемо констатувати, що за цей період, коли були свята, деякі особи в штатському приходили до наших моряків, по 3-4 людини і без адвоката, тобто порушуючи права хлопців, порушуючи законодавство. І вели такі розмови: мовляв, давайте краще спілкуватиметеся зі слідством, визнавайте свою провину, а за це вам буде пом’якшення вироку. Але наші хлопці не повелися на це. Вони всі вважають себе військовополоненими, ніяких свідчень не надають, і на тому ми стоїмо.

З ким саме проводили такі «бесіди»?

З усіма нашими моряками.

На своїй сторінці у Facebook ви повідомили про зустріч з головою Постійної комісії з міжнародного співробітництва у сфері прав людини Ради при президентові РФ Олександром Бродом. Про що йшла мова під час зустрічі?

Обговорювали можливості співпраці. Новий склад Ради при президентові РФ був обраний 8 грудня. Тому ця зустріч була знайомством. Окрім того я попросила допомоги в отриманні медичної інформації з «Матроської тишини», щоби переконатися, що все добре з нашими пораненими моряками Андрієм Артеменком, Андрієм Ейдером і Василем Сорокою, які там перебувають. Вони нам сказали, що зроблять такий запит. Ми з ними також обговорили питання можливого обміну політв’язнями і взагалі обміну громадян, які утримується в місцях позбавлення волі на території України і РФ.

Наскільки Росія насправді зацікавлена в такому обміні, які у вас склалися враження про це після спілкування з Олександром Бродом?

На жаль, ці люди не ухвалюють рішень. Ми декілька разів зі свого боку заявляли, пропонували будь-який обмін, тобто будь-який формат, але жодної відповіді від Російської Федерації Україна до цього часу не отримала.

Глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс і його колеги з ЄС, США, Великої Британії, країн Балтії, Польщі, Чехії, Швеції та Данії висловили протест на рішення російського суду. «Ми висловлюємо їм (морякам) нашу солідарність та вимагаємо негайно їх звільнити», - написав Едгарс Рінкевичс на своїй сторінці у Twitter.

Активізація співпраці з Радою з прав людини при президентові РФ означає, що з омбудсменом Тетяною Москальковою спілкування неефективне?

Пані Москалькова не вирішує жодного питання щодо обміну, це не її мандат. Вона взагалі відмовляється обговорювати таку проблематику. А от Рада на чолі з паном Бродом обговорюватимуть це питання. Учора, 15 січня якраз відбулося засідання комісії з міжнародного співробітництва у сфері прав людини. Ми з ними в контакті.

В якому напрямку задля допомоги українським морякам працюватимете тепер?

Адвокати подаватимуть апеляційні скарги на рішення російського суду. Я матиму зустріч 16 січня з усіма послами, проводитиметься брифінг. Я хочу подякувати за підтримку іноземним дипломатам, які були присутніми 15 січня на судовому засіданні. Буду просити дипломатів про допомогу задля отримання медичних довідок про стан наших поранених моряків, у лікуванні наших військовополонених, які були поранені і, безумовно, проситиму про тиск на Російську Федерацію для того, щоби ця країна все ж таки звільнила наших військовополонених.

Ми нікого не забуваємо.

Михайло Глуховський, «Главком»