Нова коаліція у Литві. Як Києву посилити партнерство

У жовтні минулого року в Литві відбулися парламентські вибори. Більшість у Сеймі сформували члени Литовського союзу селян та зелених, що дало змогу створити разом із соціал-демократами коаліцію та сформувати уряд. Однією з перших, хто встановив контакти з новою владною партією, стала Аграрна партія України. Її лідер Віталій Скоцик переконаний, що в Литви є колосальний досвід, як в аграрній сфері, так і в енергетичній, і його може взяти собі на озброєння Україна. Сьогодні товарообіг між двома країнами становить майже один мільярд доларів. Україна може забезпечити потреби Литви в електроенергії. Гвідас Кєраушскас, повноважний міністр Посольства Литовської Республіки в Україні, запевняє, що зі зміною конфігурації у владі Вільнюс не змінить свого ставлення до України.

Між Литвою та Україною досить добрі двосторонні відносини. Але нещодавно у литовській владі відбулися зміни. Чого варто очікувати?

Скоцик: Знайомство з політикумом Литви відбулося на рівні депутатів європейського парламенту минулого року, коли Аграрна партія почала інтеграцію в одну з великих політичних сімей. Литовський союз селян та зелених отримав більшість на парламентських виборах – 30%. Ця партія сьогодні сформувала коаліцію з соціал-демократами у литовському Сеймі. Щойно закінчилося формування уряду, де 11 міністрів є представниками партії Литовського союзу селян та зелених. 6 квітня було обрано віце-спікера парламенту (від цієї сили. – Ред.). Для нас важливий досвід литовських колег з передвиборної роботи, з роботи в регіонах, з розробки програми партії. Нам дуже цікавий досвід формування уряду і пріоритетів, які сьогодні виставляє литовський Сейм перед Кабінетом міністрів. Є маса напрямів, на яких Литва для нас є гарним орієнтиром, а саме реформа охорони здоров’я, енергетична незалежність. Сьогодні ця країна є незалежною від російського газу. 60% теплозабезпечення Литви сьогодні є не на газі, а на біомасі. До 2020 року Литва планує повністю відмовитися від використання газу для теплопостачання.

Дуже важливе питання земельної реформи. Адже ми знаємо, що в меморандумі з МВФ є положення про вільний ринок землі. Від наших литовських, польських колег я чув зауваження, що в земельному питанні поспіх не потрібен. Треба зробити так, щоб у першу чергу користь від землі була для місцевих виробників, для економіки власної країни. Потрібно уникнути спекуляцій у цьому напрямку. Тому досвід земельної реформи Литви нам стане у пригоді.

Зі свого боку Україна вдячна Литовській Республіці за підтримку. Адже ця країна підтримала нас, коли Росія анексувала Крим, Литва надала нам летальну зброю, допомагає в реабілітації наших воїнів.

Сьогодні інтеграція та горизонтальні зв’язки між країнами Балтії, Польщею, Білоруссю та Україною дадуть можливість закласти пояс безпеки для всієї Європи. Якщо буде стабільна Європа, буде стабільним світ у цілому.

Для України важливим є досвід децентралізації, адже в Україні ця реформа триває. Потрібна співпраця на рівні місцевих рад у новостворених об’єднаних громадах та литовської сторони.

Ми вирішили, що наступним має бути візит литовських парламентарів та представників органів самоврядування в Україну. Ми відпрацюємо програми обміну студентами, учнями, програми економічних проектів, котрі можуть працювати в різних регіонах України.

Кєраушскас: Дійсно, у нас з Україною дуже тісні відносини у багатьох сферах. Наш досвід реформи в охороні здоров’я, енергетичній царині може бути корисним вашій країні. Між нашими країнами відбуваються обміни візитами і на найвищому рівні. Нагадаю, що президент Порошенко відвідав нашу країну у грудні минулого року, а нещодавно наш прем’єр-міністр побував в Україні.

Окрім того, наш уряд дав 40 стипендій українській молоді для навчання в Литві. У цьому проекті бере участь дев’ять університетів. Це стипендії для магістрів різного профілю. Литва також підтримала Україну в отриманні безвізового режиму, щоб зняти бар’єри для українців і щоб ви могли підтримувати більш тісні відносини з Європою.

Нам важливі контакти з українською стороною, зокрема і з Аграрною партією України, і ми високо оцінюємо останній візит до Литви її лідера Віталія Скоцика. Адже він перший, хто почав активно контактувати з нашою партією – Литовським союзом селян та зелених. Ми готові передати наш досвід у різних сферах.

Сьогодні в Литві сформовано новий уряд. Якою він бачить співпрацю з Україною? І які завдання стоять перед Києвом?

Кєраушскас: Хоч у владі партії змінилися, але політика щодо України залишається сталою. Ми і надалі підтримуватимемо Україну і зацікавлені у співпраці. Всі проекти, які ми розпочали в освіті, реабілітації військовослужбовців, економіці минулого року, продовжуються.

Скоцик: На внутрішньопартійному рівні ми вибудували відносини з євродепутатами, з партією при владі в Литві. Все, що можемо зробити на рівні самоврядування, а ми третя партія в Україні, то робимо. Дуже важливо, що три прем’єр-міністри балтійських країн нещодавно відвідали Україну. У мене особисто вибудувані гарні взаємини з лідером партії Литовського союзу селян та зелених.

У нас було спільне минуле радянської окупації. Ми одночасно здобули незалежність від цієї окупації. Але Литва на відміну від України вирвалася вперед у своєму розвитку. У чому полягає секрет успіху?

Кєраушскас: Після Другої світової війни ми дуже постраждали. Багато наших громадян було заслано до Сибіру. У нас було величезне прагнення вступити до ЄС, в НАТО. Зараз ми почуваємося в безпеці.

Чи робитиме Аграрна партія у своїй співпраці з литовськими колегами ставку на аграрну сферу? У вас спільна ідеологія.

Скоцик: Ідеологія Литовського союзу селян та зелених не тільки аграрна. Це  – покращення життя всього населення. І, власне, Кабінет міністрів, який сьогодні сформовано, не ставить перед собою завдання вирішення лише аграрних питань. Звісно, аграрні питання є в порядку денному. Під час мого візиту я був свідком серйозних дебатів щодо охорони здоров’я. Окрім того, я вивчав питання енергетичної незалежності Литви.

А що корисного в аграрній сфері Україна може запозичити у Литви?

Скоцик: Перш за все це – питання енергетичної незалежності. А саме теплозабезпечення з біомаси, яка є результатом  аграрної сфери виробництва. Литва дуже ефективно використовувала цю сировину для обігріву будинків. Це те, що Україна може швидко взяти на озброєння: біомаси в нашій країні багато, але ми використовуємо лише 1%.

Напружена ситуація з тарифами на газ, тепло в Україні показала, що нам треба йти іншим шляхом. І тут нам знадобиться досвід Литви. Адже запаси біомаси в Україні значно більші, ніж у Литві. При правильному підході, ми можемо вирішити питання за два-три роки.

Окрім того, глава комітету з питань сільського господарства Сейму та міністр сільського господарства Литви в минулому очолювали Аграрну палату Литви. Це цікавий досвід, який, на жаль, в Україні поки що не запрацював. Це головна структура над усіма профільними асоціаціями, котрі є в аграрній сфері Литви. Там їх 44. Аграрна палата Литви грає важливу роль у лобіюванні інтересів не лише усередині країни, а й на рівні Брюсселя щодо отримання таких же дотацій, які отримують фермери в інших західноєвропейських країнах. На сьогодні такі дотації в Литві нижчі, ніж, наприклад, у Німеччині.

Кєраушскас: Наш шлях до енергетичної незалежності був дорогим, але воно того вартувало. Ідея витала в повітрі кілька років – все впиралося в кошти. Проте ми побудували термінал зрідженого газу. Це дало нам можливість вибирати, звідки ми хочемо брати газ. Ми здобули незалежність. Окрім того, одразу впала ціна на російський газ. Наш споживач виграв.

Як аграрна партія може скористатися феноменальним досвідом литовських колег потрапляння у владу? Адже з одного члена в Сеймі в минулому партія сьогодні сформувала уряд.

Скоцик:  У Литві структурована політична система. Головними конкурентами для аграріїв були не проекти під вибори, а реальні політичні сили. Це соціал-демократи, ліберали, консерватори. Ці партії мають стабільну підтримку в литовському суспільстві, але, як кажуть аграрії, люди голосували за віру в краще, за віру в нових людей, які дадуть нове дихання. В нашої партії схожі позиції з литовцями. Понад те, я сказав лідеру партії, що у них відповідальність не тільки перед литовським народом. Я хотів би за рік їх поставити у приклад, сказати: ось погляньте, аграрії не тільки змогли прийти до влади, а й показали успішний результат свого перебування у владі. Бо від успіху роботи уряду Литви залежить і майбутній успіх Аграрної партії України.

Кєраушскас: Це був вибір наших виборців. Не завжди люди хочуть щось нове і щось змінити. З іншого боку, уряд не завжди робить те, що подобається громадянам. Іноді доводиться приймати рішення, які не є популярними, і потім за це політично платити. Проте, незважаючи на те, що з’явилися нові партії, напрям залишається тим самим – стабільність та розвиток країни, тільки вже під іншим кутом бачення.

Як ви оцінює співпрацю України та Литви в економічній сфері?

Кєраушскас: Минулого року торговий оборот між нашими країнами був 800 млн доларів. І значну частину займала сільськогосподарська продукція. У нас зараз є спільний проект «Вікінг», який дозволяє швидко поставляти товари. У нас великі перспективи збільшення торгівлі з Україною. У сфері туризму Україна посідає шосте місце за кількістю гостей. Минулого року 84 тисячі українців відвідали Литву. Відкриття нових авіарейсів прияє розвитку туристичного напрямку та пожвавленню ділових контактів.

Цього року трошки зростає експорт нафтопродуктів до України.

Скоцик: Звертаю увагу, що в Литві є лише один нафтопереробний завод, а у нас шість, які практично не працюють. Досвід Литви показовий: як, не видобуваючи нафту, можна у своїй країні робити додану вартість.

Ми – самодостатні країни в аграрній царині. У нас приблизно однакові проблеми в аграрному виробництві, а саме доля падіння в тваринництві і в рослинництві. Минулого року Литва виростила 6 млн т зернових. Продала на експорт у вигляді сировини 4 млн т. Ми виростили близько 60 млн т, продали на експорт 41 млн т. Тобто пропорція сировини, яку ми продаємо за кордон, і готової продукції, яка отримує додану вартість у своїй країні, схожа. Тому ми вивчаємо разом з литовцями, як об’єднати свої зусилля. У Литви є гарний досвід створення кооперативів і професійних об’єднань як у сільському, так і в інших напрямках. Система кооперації працює досить добре, законодавство виписане, і нам треба запозичити цей досвід.

Ми можемо співпрацювати з Литвою в царині електроенергетики. Країна імпортує 80% електроенергії. Литва з великим задоволенням купувала б її у нас. 

Наталія Малиновська, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»