«Прикро за колег, які працюють у стаціонарі, а отримують втричі менше». Медична реформа, погляд з глибинки

«Главком» продовжує слідкувати за перебігом медичної реформи у різних куточках України. Скрізь у лікарів є зауваження і побажання. Раніше своїми думками щодо змін поділилась приватний лікар-терапевт з Херсонщини, і у неї виникало чимало складнощів із тим, що у законодавстві нечітко прописано, як мають працювати лікарі, які є фізособами-підприємцями.

У її колеги, педіатра з Рівненщини (райцентр Володимирець) Тетяни Сергіївни Ковенько, навпаки, складнощів із форматом ФОП нема. Однак медик в інтерв’ю «Главкому» поскаржилась на інші вади медреформи.

Тетяна Ковенько веде приватну практику педіатра з 2013 року. Тепер вона уклала угоду  Національною службою здоров’я. За словами лікаря, наразі декларації з нею підписали лише 250 пацієнтів (при нормі 900), однак вона задоволена. По-перше, на лікування дітей держава виділяє більше коштів: не 370 грн, як на пацієнтів 18-39 років, а 1480 грн на кожну дитину до п'яти років, а на пацієнтів віком 6-17 років – 814 грн. Крім того, за словами Ковенько, до неї досі йде чимало пацієнтів, з якими декларації не укладено.

Чи всі пацієнти, яких ви лікували ще до початку медреформи, вже підписали з  вами декларації?

Ні, не всі. Дехто навіть не знав, що можна укладати договір із лікарем-приватним підприємцем, тому частина моїх пацієнтів уклали декларації із лікарями з Центру первинної медичної допомоги (ЦПМД), а продовжують ходити до мене. Я їм пояснюю, що під час укладання договору зі мною попередня угода з лікарем з ЦПМД автоматично розривається. Дехто перейшов до мене, а хтось каже, що йому, мовляв, «якось незручно: ніби ж там домовилися…».

Ваші колеги сприймають медреформу чи їм не подобаються зміни?

У нашому районі нормально поставилися до змін. Я співпрацюю із ЦПМД. Я працюю у райцентрі, але у мене є пацієнти із сіл. Я підлаштовуюсь під графік лікарів з ЦПМД, ми разом виїжджаємо у ті села, влаштовуємо мобільний пункт прийому, і я запрошую пацієнтів до себе на огляд – про прийом оголошую заздалегідь. Не у всіх селах є амбулаторії, не з усіх населених пунктів зручно добиратися у райцентр.

До слова, якщо вас викликають додому, як вирішується проблема з транспортом?

Користуємося власним транспортом або ж тим, який надають батьки дитини, до якої виїжджаю. Як правило, вони і забирають, і назад привозять.

У принципі, у викликах я ніколи не відмовляю. Не завжди є можливість виїхати, але намагаємось якось домовлятися і шукати вихід.

Чи місцева влада якось допомагає? Приміром, компенсує витрати на паливо?

Ні. За паливо я сплачую з грошей, які «йдуть за пацієнтом».

Чи зручно вам проводити прийом, коли вам телефонують пацієнти, щоб проконсультуватись?

Під час робочого дня багато телефонують. Інколи по «вайберу» скидають результати аналізів, телефоном корегуємо схему лікування. Так, дзвінки відволікають, але поки що справляюсь.

У вас є помічник?

Так, у мене є медсестра. Вона зі мною на прийомі, проводить патронаж.

Чи турбують пацієнти серед ночі?

Ні, таких випадків не буває. На вихідних – так. Ви знаєте, коли я працювала у лікарні, тоді термінові виклики і дзвінки були значно частіше. Зараз, коли я перейшла на приватну діяльність,  люди ставляться з розумінням і не дзвонять ночами.

Зараз, під час спалахів грипу і кору, скільки приблизно пацієнтів на день приходять до вас на прийом, а скільки – викликають додому?

В основному приходять. Бувають один-два виклики на день, та й те не щодня. На день буває по різному: від 10-ти і аж до 50-ти. Більше приходять після вихідних.

Поки що кору у нас небагато. В одному селі вісім діток було шпиталізовано, але далі захворювання не ширилось. Грип є, багато ГРВІ.

Якщо порівнювати ваш дохід до початку медреформи та після, коли працювати вигідніше?

Я працюю як приватний лікар ще з 2013 року. Якщо порівняти із зарплатою, яку я отримувала, коли працювала у лікарні, то дохід виріс суттєво. Якщо порівнювати із грошима, які я отримувала вже під час приватної практики, то ця різниця не така разюча, але все ж вона є. Але ж і у мене тільки 250 декларацій. Якби договорів було підписано більше, то й дохід був би вищим. Але процес іде, от за попередній тиждень ще 10 декларацій підписали.

Норма для педіатра – 900. Як думаєте, чому досі так мало людей підписали з вами декларації?

Люди не зорієнтувались, не всім до кінця зрозуміло, що і як змінилось. Навіть у райцентрі досі дуже багато людей, які ще не підписали декларації. В місцевих ЗМІ було дуже мало  інформації про медреформу, людям не роз’яснювали. Інформація передається із вуст в уста.

Якщо чесно, я сама довго вагалась, чи зв’язуватися з цією реформою.  Спілкувалася з іншими приватними лікарями з області, які не ризикнули і не підписали договори з Національною службою здоров’я. Я спробувала і не шкодую. Та й людям краще, бо ж є сім’ї, де четверо чи п’ятеро дітей. Відповідно, за приватний прийом вони б чимало платили. А зараз вони не бояться зайвий раз зателефонувати, вчасно приводять дітей лікуватися, а не затягують. Бо ж якщо людина знає, що їй потрібно заплатити за прийом, то чекає до останнього.

Чи вистачає вам суми, яку дає Національна служба здоров’я?

Не жируємо, але поки що вистачає. З цих грошей я сплачую за оренду, за комунальні послуги, за ліки, за паливо, зарплату медсестрі, за лабораторні обстеження.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про послуги лабораторій.

Я не маю обладнання, необхідного для проведення лабораторних аналізів, тому я підписала договір з районною лікарнею. Туди я направляю пацієнтів і плачу лікарні за аналізи, кардіограму. На початку кожного місяця ми обраховуємо кількість проведених обстежень, пишемо акт, і я сплачую за послуги. За проведення вакцинацій я не плачу.

Ваша колега з Херсонщини скаржилась на те, що через недосконало прописане законодавство для лікарів-приватних підприємців, у неї виникали проблеми. Ви відчули якісь складнощі через те, що ви – ФОП?

Були невеликі непорозуміння з отриманням лікарняних листів, але це владналося у робочому порядку.

Як я вже казала, я співпрацюю з ЦПМЗ, і з ним узгодила питання щодо проведення вакцинації. Ми заздалегідь плануємо щеплення, приблизно розраховуємо необхідну кількість вакцини, а самі щеплення проводяться безпосередньо у ЦПМЗ. У мене багато діток з різних сіл, тому просто немає сенсу закуповувати і по одному їх викликати. У кожному населеному пункті збираються групи дітей одного віку, які потребують щеплення, їдуть до ЦМПЗ,  і там їх вакцинують. Я здійснюю огляд, у мене батьки підписують інформовану згоду, я даю дозвіл на щеплення.

Чи потребували допомоги з боку чиновників на якомусь етапі і чи отримали її?

Якщо чесно, за п’ять років не було ситуацій, коли таку допомогу потребували.

Як ви знайомитеся з новими маленькими пацієнтами?

Їхні мами телефонують і записуються на прийом. Кому просто знайомі можуть мене порадити, дати телефон. Якщо дитина друга чи третя у сім’ї, де ми обслуговуємо старшого, то мами самі повідомляють, і ми йдемо на патронаж.

Як у вас складаються особисті стосунки із колегами в районі?

Нормальні стосунки. Ні вони, ні я не боїмося конкуренції. Роботи на всіх вистачає.

Чи вас хтось контролює:  наявність ліків, стан кабінету? Чи працюють просто закони ринку і пацієнт піде туди, де краще?

Ми робимо все для того, щоб відповідати ліцензійним умовам. Як такого контролю нема, та й скарг нема.

Які ви бачите вади у медреформі?

Мене влаштовує все, але дуже прикро за моїх колег на вторинному рівні. Ці люди роблять не менше роботи, ні «первинка», працюють на стаціонарі, днями  і ночами з хворими, але отримують вдвічі менше: удвічі, втричі...

Наталія Сокирчук, «Главком»