Секретар Київради Володимир Прокопів: Про демонтаж Батьківщини-матері не йдеться

Друга частина інтерв’ю. У першій частині читайте про стосунки секретаря Київради з міським головою Віталієм Кличком, стосунки з Адміністрацією Президента та про погрози.

Ви, коли говорили про дороги, зазначили, що на відміну від того, що робили попередники, нова влада робить не ямковий ремонт, а капітальний. А як ви збираєтесь поламати практику попередників, коли чиновники прокладали дорогу до свого дому або до інших чиновників? Будували колись дорогу до Межигір’я. А от нещодавно пан Кличко підписав рішення про те, щоб відремонтувати дорогу до Електриків 29-а. ЗМІ вже писали, що це дорога до «5 елемента». Усі знають що це власність Порошенка.  Аналогія з попередниками дуже явна.

То ви вважаєте, що дорогу на Електриків не можна робити в принципі?

А хіба в Києві немає інших доріг, які варто було б відремонтувати в першу чергу?

Я думаю, у Києві треба відремонтувати всі дороги. У цьому випадку треба дивитись, що ще розташовано на цій вулиці, і хто власник, і хто повпливав на це рішення... Я особисто не знав про це.

Повертаючись до питання МАФів. У Києві їх величезна кількість. Чому їхня кількість не зменшується, а навпаки, збільшилася? Коли Попов ішов із посади, у місті було близько 12 тисяч МАФів. Нині ця цифра виросла до 20 тисяч. Нам відомо, що до попередньої, «злочинної», як прийнято говорити, влади приходили розробники, які пропонували створити електронну карту МАФів, щоб будь-яка людина, зайшовши на цю карту, могла побачити, що там стоїть, які підприємець має дозвільні документи, яких не має. Який платить пайові внески, а який працює , прикриваючись знайомствами в КМДА. Тоді це був один із суттєвих пунктів нелегального збагачення прокурорів, представників СБУ, чиновників міськадміністрації. Складається враження, що ця схема «дахування», «відкатів» і надходження «чорного налу» й досі діє. І ніхто не зацікавлений це змінити, тому що всім вигідно, щоб саме так це і працювало.  

Якщо ви сподіваєтесь, що я буду виправдовувати роботу адміністрації та тих чи інших департаментів, то помиляєтеся. У мене, як секретаря Київської міської ради, є теж до нашого виконавчого органу маса питань. Я згадав цю історію тому, що зараз таке саме питання можна поставити нашим керівникам департаменту. Уже півроку ми працюємо в такому складі. Я їм кажу: «Що відбулось за цих півроку? Дайте мені відповідь, бо я особисто не бачу».

Але кількість МАФів збільшилася, попри телекартинки про їхнє знесення. Хіба ви цього не бачите?

За тією інформацією, яка в мене є, це не зовсім так. Згідно з доповіддю Департаменту благоустрою, від початку року знесли близько 800 малих архітектурних форм. І концепцію вони завершують, і комісія працює, і в якійсь недовготривалій перспективі цю ситуацію може бути змінено. Я ще раз хочу наголосити – з одного боку, Департамент благоустрою відповідає за виявлення встановлених МАФів, з іншого, не побоюсь цього слова, організовані злочинні угруповання, які багаті й системні, ведуть проти цього війну...

І просто пропонують чиновникам їх не помічати…

Ви знаєте, я, спілкуючись із керівником Департаменту благоустрою, через низку обставин не вірю, що він причетний до якихось корупційних схем. Сьогодні в адміністрації працює 2,5 тисячі людей...

Але не всі 2,5 тисячі людей ухвалюють рішення.

Я погоджуюсь із вами. Але адміністрація звикла, що Київрада – це такий собі придаток, який невідомо що робить. Сьогодні ми їм пояснюємо, що так не можна працювати. Адміністрація - виконавчий орган Київської міської ради. І вона підзвітна нам, тому зараз керівники дивуються, коли їх викликають на депутатські комісії, коли вони мають надавати звіти, коли від них просять відповісти, чому знесли 800, а не 1800 МАФів.

Коли до мене приходять і кажуть: «у нас є така біда», пояснювати людям, що я депутат міської ради і в мене зовсім інші повноваження, не маю права.

От ви кажете, що маєте купу запитань до керівників департаментів, але ж відповіді на них не отримуєте. Фактично кожен із нас може навести приклад зі свого району, де замість одного знесеного МАФа зводять, буває, декілька. Чому ця боротьба пробуксовує?

У нас на Науки, 4 біля автовокзалу - величезна площа з малими архітектурними формами. Частина з них була незаконною, їх зараз демонтує "Благоустрій", а частина розташована там на законних підставах. Але люди, які мешкають у цьому районі, жаліються, що в них там раніше був сквер під вікнами, а тепер базар. Частина людей тут працювала законно. Ми домовились із ними, що вони там залишаються, але окультурюють, роблять свої форми в одному стилі. Решту, які також законно сплатили місту податок і мають право до кінця року там працювати, просто  буде перенесено на інші місця. Відповідно, у мене були проблеми з департаментом щодо перенесення семи малих архітектурних форм…

Чи це насправді робота депутата - переносити певні архітектурні форми на інше місце? 

На початку нашої бесіди я казав, що мешканці району, де я депутат, взяли мене на роботу як ефективного менеджера, який зможе навести порядок. Коли до мене приходять і кажуть: «у нас є така біда», пояснювати людям, що я депутат міської ради і в мене зовсім інші повноваження, не маю права. Тому доводиться витрачати свій час, щоб розв'язати ці питання.

Узагалі більшість питань, які ми з вами обговорюємо, не входять до компетенції секретаря Київради. Але не володіти даними питаннями я не можу собі дозволити. Тому що рано чи пізно рішення, які стосуються цих напрямків, потрапляють до міської ради, і якщо я буду некомпетентний і не розумітиму, що там відбувається, можу припуститися помилок.

Зараз вчергове оголошено конкурс на головного архітектора Києва, який де-факто показує, хоче влада змінювати місто чи не хоче. Чому затягуються ці процеси, навмисно?

Не погоджуся з вами. Це було непросте рішення (оголосити про проведення конкурсу – Ред.). Важливість цього питання важко переоцінити. І рішення міського голови, що головного архітектора має бути обрано на конкурсі, а не призначено, я тільки вітав.

Конкурс не відбувся не з вини міської адміністрації. Громадські активісти висловили сумніви щодо правильності тих процедур, за якими відбувався конкурс. Вони самі визнали, що помилились при формулюванні цих процедур. Тому міський голова зупинив той конкурс і призначив новий.

А хто на Вашу думку був найкращим кандидатом?

Не буду називати прізвище, можливо, ця людина ще братиме участь, хоча після попереднього конкурсу й не має бажання. Я, як член комісії, для себе вибір кандидатури зробив. Але зараз буде новий конкурс, - побачимо.

Якщо дивіденди «Київміськбуду» - 25 - 30 млн, то «Київгаз» має заробити за рік  2,6 млн гривень.

30 березня мало відбутися засідання акціонерів ПАТ «Київгаз», на якому мала стати зрозумілою ситуація щодо зміни керівництва. Але минуло два місяці, а віз і нині там. Чому?

Коли я вперше стикнувся з «Київгазом», я, не розуміючи глибини питання, почав розбиратися, що ж це за підприємство, в чому проблема, чому там не відбуваються якісь дії. Я розумів, наприклад, що коли було змінено наглядову раду в «Київміськбуді», він почав генерувати прибуток і платити місту дивіденди. Перший раз - 25 млн грн, наступного разу - 30 млн грн. Місто почало отримувати прибуток від підприємства, в якому воно має частку.

Думаючи, що буде така сама ситуація з «Київгазом», я почав розбиратися. Дійшов висновку, що все, що відбувається навколо «Київгазу», - це виключно політична ситуація. 

Якщо дивіденди «Київміськбуду» - 25 -30 млн, то «Київгаз» має заробити за рік  2,6 млн гривень. «Київгаз» - це компанія, яка в Києві відповідає за ситуацію в газовій сфері. Але треба розуміти основне. Структура тарифу - 97% від того, що люди платять за газ, іде на «Нафтогаз», купівлю газу і «Укртрансгаз». У «Київгазу» на ремонт, обслуговування, модернізацію залишається близько 3, 5%.

У Києві тариф є найнижчим в Україні. Причому набагато нижчим, ніж в інших містах. Є міста, де вже близько 850, а в нас тариф 163. Це одне. Компанія (ПАТ «Київгаз») ініціювала збори акціонерів, їх було призначено на 30 березня, але озвучений порядок денний місто не влаштовував. Вимоги в міста були чіткі і прості. Перша - внести до порядку денного пункт щодо розподілу коштів (виплату дивідендів місту), друга – збори акціонерів заслуховують звіт діяльності компанії. Ми хочемо заслухати звіт, причому комплексний, не тільки головної компанії, а й його дочірніх підприємств. Щоб це був документ, на підставі якого ми зможемо ухвалювати рішення.

Якщо «Київгаз» є успішним підприємством, на чолі якого стоїть зять Юрія Бойка Сергій Горовий, то для чого міняти менеджмент, чи місту все одно, хто працюватиме, головне, щоб підприємство приносило дивіденди?

«Київгаз» - це підприємство, у якому є частка міста. Ми володіємо через «Київенергохолдинг» часткою в 60%, через головне управління Комунального майна ще 20%. Зараз ми не змінюємо керівника, ми змінюємо наглядову раду. І до наглядової ради будуть делеговані люди, рішення щодо яких ухвалить Київська міська рада.

Тобто, є підозри, що дивіденди  місту від «Київгазу» надзвичайно низькі і їх треба підвищувати?

Щоб це зрозуміти, треба спочатку заслухати звіт від тієї міжнародної компанії, до якої є довіра.

Сьогодні понад  землі рішенням Київської міської ради повернуто у власність територіальної громади міста Києва.

У 2014-2015-му роках Кличко анонсував мільярдний інвестиційний проект. Ішлося про інвестиційний проект на базі недобудов «Еліта-центру». Є інформація, що цей проект стосується саме цих недобудов «Еліти-центру». Що вам про це відомо?

На жаль, нічого не відомо.

Хотілося би згадати про історію з Анатолієм Чубом. Ви, мабуть, пам’ятаєте, це людина, яка обіймала посаду начальника Головного управління комунальної власності. У цієї людини якось із машини у 2009, чи 2010-му році пропали документи. Як це вплинуло на архіви Київської влади, що з цими документами?

Я думаю, що всі вони відновлені, будь-який документ існує ж не в одному екземплярі.

СБУ виявила масові порушення в питаннях землевідведення часів Черновецького. Ішлося про ділянки в Кончі-Заспі та на Жуковому острові. Скільки спірних ділянок там сьогодні?

Жуків острів, Труханів острів мають залишитися рекреаційними зонами. Треба розбиратися з тим майном, яке там знаходиться, звідки воно взялось. У моєму розумінні, це виключно укладання договорів оренди для обслуговування, експлуатації без можливості перепрофілювання. Інша історія із самочинними забудовами елітними будинками.

Прізвища назвете?

Я не знаю прізвищ, але ті, яких точно там не було з Радянських часів. Має бути доручення юридичного департаменту до суду. Щодо цих об’єктів - визнавати право власності за територіальною громадою, використовувати їх за цільовим призначенням. У моєму розумінні - це для дитячого спорту. Або зносити їх. І на цьому ставити крапку.

Головне юридичне управління не робить цього?

Сьогодні понад  землі рішенням Київської міської ради повернено у власність територіальної громади міста Києва. Це ті рішення, які ухвалено за останні півтора року. Безперечно, є велика кількість судових позовів. Жодного рішення, яке Київська рада вже ухвалила, управління юридичного забезпечення не програло. Жодного рішення!

Київрада не грається в піддавки. Хто тільки не пробував домовитись – ніхто не зміг. Ми не програли жодного суду. Жодного. З нас хтось хоче стягнути 200 млн за щось, хтось 60 млн.. Я тримаю це на особистому контролі. Ми суди не програємо.

Зараз гаряча тема - це паркан на Трухановому острові, який виріс там. Його ж знести легко, чи не так?

Узагалі елементарно.

То чого це не робиться?

Це питання до "Благоустрою", вони мають відслідковувати, де щось нове з’являється.

У 2007-му чи 2008-му році, коли вирішувалось питання підготовки до Євро-2012, Ющенко виділив Томбінському 80 га землі на Виставковому центрі. Що із цією землею, чи буде там будівництво?

Я знаю про цей факт, але треба підняти документи, подивитися, який у неї статус зараз. На той момент я знаю, що таке було, але за 2 роки ніде з цим не стикалися.

Коли розглядалася кандидатура головного архітектора, розглядалася також ідея створення бізнес-центру на Теличці, на Виставковому центрі. Чи є зараз ця ідея, чи є плани будівництва?

Я прихильник того, що обговорювати ідею треба лише тоді, коли вже є результат розрахунків. Як у випадку із транспортною моделлю, коли Світовий банк провів дослідження, розрахунки і ми можемо про щось компетентно говорити. Періодично бувають люди, які кажуть: «Еге-ге, давайте зробимо!». На що отримують питання, скільки вони мають енергії, і чи можуть вони зробити обрахунки, що місто отримає з цього. І чи цього прибутку буде достатньо, щоб виплатити іпотеку за те, що нам збудують. Треба говорити, маючи всі дані, а не просто щоб поговорити.

Доцільність утримання комунальних підприємств за рахунок бюджету міста – під сумнівом

Комунальні компанії завдають столиці мільйонних збитків. Однак жодна влада, яка керувала Києвом, не змогла докорінно змінити ситуацію. Депутати й міський голова хочуть сподобатися виборцям-пільговикам, однак без реформ ситуація не зміниться. Чи є рецепт?

Так, рецепт є, і його підказала нам Європа. І це - реформування системи комунальних підприємств. Погодьтеся, доцільність утримання КП за рахунок бюджету міста – сумнівна. Достатньо навіть поверхнево вивчити перелік і діяльність деяких підприємств, щоб зробити висновок про дублювання їхніх функцій. Система КП - недосконала за структурою, неефективна за витратами, і створює сприятливе для корупції середовище. Наразі в мене є ідеї щодо реформування комунального господарства. Цю реформу успішно втілено у країнах ЄС: більшість міських служб приватизовано. До того ж, право муніципальної власності на підприємства зберігається, а управляють ними за рахунок укладання договорів різного виду. Існують договір про оренду, управління, договір концесії… Але це все поки що ідея, передусім ми маємо обговорити її з експертами та громадськістю.

Але сьогодні збитковим є і комунальний транспорт. Чи можливо його зробити прибутковим, або хоча би мінімізувати збитки?

Транспортну систему Києва очікують великі реформи – два роки тому місто розпочало роботу зі Світовим банком. Спочатку необхідно вивчити пасажиропотік, визначити транспортно-пересадні вузли. Минулого року столиця вже розпочала розробку нової транспортної моделі, яка відповідатиме всім потребам киян. За рекомендаціями Світового банку, Київ потребує додаткових 250 автобусів. Аби не закуповувати, місто реанімує старий транспорт, проведе капітальний ремонт. Раніше його списували та викидали, але сьогодні нове СТО допомагає створювати новий, досить якісний транспорт. Тим паче, це коштує в 10-15 разів менше. А це значні суми для бюджету. Загалом сьогодні вже реанімували сім старих автобусів. До кінця року, сподіваюсь, відновимо 30 одиниць. І потрохи відмовлятимемося від маршруток.

Тепер щодо збитковості. По-перше, у всьому світі громадський транспорт є збитковим і перебуває на дотації міста. Навіть у Лондоні він становить 40% від загальних надходжень. Думаю, завдяки реформам нам удасться збільшити рівень дотацій та мінімізувати витрати.

Обізнані люди розповідають про махінації в метро за допомогою жетонів. На відміну від жорсткого обліку проїзних карток, жетони такого не мають, що є підставою для корупції. Згодні? Як розв'язати проблему?

Уперше про це чую. Жетони теж мають свій облік. Автоматичні контрольні пункти в метро обладнані опломбованими лічильниками. Ці пристрої і проводять облік кожного кинутого жетона. Інформація щодня надходить до податкової служби, і її неможливо змінити або знищити без пошкодження автомата.

Що стосується кас, то там є спеціальна книга обліку, яку теж зареєстровано в податковій. Усі жетони, які зберігають у сейфах кас, перераховано. До того ж, час від часу проводяться перевірки. Не бачу тут жодної можливості для корупції та зловживань із боку працівників метро.

У минулому ви очолювали земельну комісію Київради і представляли проект рішення про виділення ділянки під будівництво будинку на замовлення МВС, частина квартир якого мали відійти бійцям АТО. Окрім того, на замовлення СБУ наприкінці 2014-го розпочалося зведення житла на вул. Потєхіна, 9 також для учасників АТО. Однак жоден із будинків не збудовано, а будівництво на Потєхіна взагалі заморожене. Чому?

СБУ призупинила будівництво у зв'язку із соціальною напруженістю. До нас надходили численні звернення голосіївців, що будівництво ведеться з порушенням законодавства. Наприкінці 2015 року на засіданні постійної комісії з питань містобудування було створено робочу групу. І робота досі триває. Зараз депутати звернулися до Кабміну з проханням надати інформацію щодо затвердження договору замовником будівництва житлового комплексу СБУ і ТОВ «Аркада-Будівництво», звернулися до СБУ з проханням провести державну екологічну експертизу й екологічний аудит ризиків.

Паралельно до Київради було направлено петицію щодо накладення мораторію на будь-яке будівництво в межах Голосіївського парку. Зараз створено спільну робочу групу з представників екологічної та земельної комісії. Тривають перемовини з мешканцями району.

Журналісти-розслідувачі викрили схему, за якою підрядник будівництва МВС ТОВ «Укрбуд девелопмент» продає квартири за ціною 1-2 мільйони гривень, а не передає учасникам АТО. Наскільки законні такі дії, чому не створили комісію, аби з’ясувати обставини?

Я вже неодноразово коментував цю ситуацію. Про законність цих дій слід запитати в безпосереднього керівництва МВС: наскільки законно вони уклали інвестиційні договори з ТОВ «Укрбуд девелопмент» щодо продажу цих квартир.

А чому Київрада взагалі виділяє під забудову ті ділянки, забудова яких викликає обурення, протести від місцевих громад? Наприклад, на тій же вулиці Потєхіна СБУ попросила призупинити будівництво, яке здійснює ТОВ «Домобудівна компанія №7».

По-перше, Київрада не надавала ділянки для будівництва житлового комплексу на Потєхіна. Ділянку було надано СБУ у постійне користування для обслуговування та експлуатації будівель і споруд військової частини, а не для забудови. Нагадаю, що землевідвід може скасувати тільки КМДА своїм розпорядженням і лише за умови відповідної згоди від СБУ. Якщо згоду буде отримано, то Київрада зробить все можливе у межах своїх повноважень, щоб прийняти цю ділянку до комунальної власності.

А скільки учасників АТО вже отримали житло в столиці, скільком надати таке житло ще плануєте?

Усього в Києві на квартирній черзі 1200 учасників АТО, 34 сім'ї загиблих та 35 інвалідів-військових. І всі вони отримають житло. Наприклад, минулого року ми закупили 24 квартири для військових, із яких 21 успішно передали. Долю трьох вирішує комісія Департаменту будівництва КМДА. Цього року в рамках «Турботи» виділено 20,4 млн грн, на які куплено 18 квартир, які ще будують. Важливо розуміти, що ідеться про виділення коштів на житло не тільки для учасників АТО, а на всіх «черговиків».

Скільки ділянок землі планується виділити цього року для будівництва житла для військових?

Питання про кількість – недоречне. Існує загальний принцип передання землі від міста – тільки сім’ям загиблих. Війна триває. І як можна сьогодні казати про кількості, переліки? Ми працюємо із заявками, які до нас надходять. Першим 90 сім’ям надали, готується друга черга за списками. Списки формуються відповідно до заяв.

Уже доволі тривалий час існує таке нововведення, як електронні петиції. Як можна оцінити дієвість цього механізму, скільки петицій, які набрали 10 тис. голосів, міські депутати вже розглянули, які рішення ухвалили?

Петиції – дієвий та ефективний інструмент взаємодії з громадськістю. За сім місяців зареєстровано понад 3,5 тисяч звернень. Із них 29 набрали необхідну кількість голосів на підтримку. Наприклад, є дуже резонансна петиція про повернення Скверу Небесної сотні киянам. КМДА спільно з прокуратурою намагаються повернути ділянку у власність громади. Наразі йде судовий процес.

Щодо нічного транспорту, на який дуже чекають кияни: розроблено чотири маршрути. Зараз Департамент доопрацьовує всі технічні аспекти. Активно розглядається відмова від маршруток, перехід на автобуси й електротранспорт. Уведення «єдиного квитка» в Києві. Впровадити його плануємо вже наприкінці цього року. Елементи системи вже зараз працюють на Борщагівській та Троєщинській лінії швидкісного трамваю.

А де гарантія, що свій голос, підписуючи петиції, залишають саме кияни, а не мешканці, скажімо, Кіровограда чи Одеси? Як перевірити?

Цікаве питання. Трапляються резонансні петиції, за які голосують дійсно мешканці різних міст, практично вся Україна. Наприклад, що стосується Києво-Печерської лаври, чи «Київпрайд-2016». І це свідчить про актуальність питання не лише для киян, а й для всіх українців. Насправді, надзвичайно складно технічно вирахувати, чи киянин підтримав ту чи іншу петицію, чи ні. Нас більше турбує, аби не було фальсифікацій при голосуванні та так званих «накруток» голосів. Якщо технічна служба подібне виявляє — відповідні голоси відраховуються.

Як відбувається декомунізація по-київськи? З одного боку комунальники акуратно знімають із будинків таблички на честь комуністичних діячів. З іншого боку громадські активісти самі беруть до рук справу і зносять, наприклад, пам’ятник чекістам. У вас із активною громадськістю немає взаємної комунікації?

Я вже говорив і нагадаю ще раз: Київ — одне із міст-лідерів, які впоралися з декомунізацією. Пам'ятник чекістам - це пам'ятник авторства відомого українського архітектора, скульптора. Він був автором ще й музею Другої світової війни, дуже багатьох скульптурних композицій. У нього є група учнів, яких він виховав, коли обіймав посаду ректора художньої академії.

І тому ще 2014-го року, коли тільки почалися ці акції вандалізму, група художників хотіла цивілізовано знести пам'ятник свого вчителя. Як і личить європейській країні, а не обливати його фарбою. І їм дали дозвіл на перенесення частини пам'ятника. Тобто - монумент, основу залишити, демонтувати тільки бюст. Але втілити вони це так і не змогли. Тому що він важить близько 400 тонн. Це червоний граніт. Саме через таку серйозну вагу й те, що пам'ятник розташовано над лінією метро, знести його тоді не змогли.

Там взагалі складна «підземна ситуація». Експерти казали, що «гратися» з цим не можна. Для цього потрібна була дуже хороша техніка й люди, які працюють із каменем, щоб грамотно зрізати. У той час такого не знайшлося. Потім пам'ятник потрапив до переліку об'єктів, які підпадають під декомунізацію, але громадськість вирішила не чекати.

Що робитимете з «Батьківщиною-матір’ю»? В одному з інтерв’ю ви казали, що проект зараз на експертизі в Інституті електрозварювання ім. Патона. Що саме це за проект подальшої долі пам’ятника?

Ще раз хочу наголосити: про демонтаж Батьківщини-матері не йдеться. Планується прибрати лише серп і молот із щита. Наразі цю технічну можливість демонтажу вивчають в інституті електрозварювання ім. Патона. Пам'ятник належить до відання Мінкульту, тому як це робитимуть - визначатимуть лише там.

Віктор Шлінчак, Михайло Глуховський, Вадим Журавльов (фото), «Главком»