В Угорщині занадто мало українців, щоб їх навчали українською? Посол Ерно Кешкень коментує скандальний закон «Про освіту»

Новий закон про освіту набув чинності лише сьогодні, а вже встиг спричинити масу конфліктів у тому числі на міждержавному рівні. На знак протесту проти цього документа уряд Угорщини вирішив блокувати всі подальші рішення Європейського союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною. «Ми можемо гарантувати, що це боляче вдарить по майбутньому України», - пообіцяв глава МЗС Угорщини Петер Сіярто. Крім того, у повідомленні наголошувалось, що Україна «може забути про інтеграцію до Європи».

Ще раніше свій візит до України через скандальний закон скасував президент Румунії Клаус Йоганніс, а в Держдумі РФ підготували заяву, в якій назвали новий закон про освіту «актом насильницької українізації».

Угорцям та румунам вкрай не сподобалась сьома стаття закону, в якій ідеться про вивчення мов нацменшин. Закон надаватиме особам, які належать до національних меншин, можливість отримувати освіту своєю рідною мовою у дитячих садках та початкових школах (1-4 клас), але починаючи з 5-го класу (тобто у середній та старшій школі) вони навчатимуться державною мовою. Виняток із загального правила становлять школярі з числа нацменшин, які почали навчатися до 1 вересня 2018 року. До 1 вересня 2020 року вони зможуть вчитися за колишніми правилами, потім поступово збільшуватиметься кількість предметів, які викладають українською.

В Угорщині чомусь впевнені, що 71 угорську школу в Україні доведеться закрити, а угорський факультет Ужгородського державного університету припинить існування. За словами тамтешніх урядовців, новий закон про освіту порушує міжнародні стандарти, які ратифікувала Україна.

Ситуацію ускладнює те, що по суті, закон є рамковим і дає змогу спекулювати на ньому. Обсяг викладання українською та мовами нацменшин у ньому точно не визначено, що злишає велике поле для маніпуляцій.

Міністр освіти Лілія Гриневич заявляє, що Угорщина неправильно трактувала суть закону. «Мені здається, що в Угорщині породжено багато різних міфів щодо цього закону. Наприклад, у їхньому парламенті кажуть, що начебто в Україні будуть закривати школи з мовами нацменшин. Це не відповідає дійсності», - наголосила Гриневич.

Скандальний закон не подобається не лише угорцям і румунам, а й українцям, які захищають свою мову. На їхню думку, у законі надто ліберально підійшли до питання мови в освітніх закладах, що навіть на шкоду українській. «Ми все одно залишилися єдиною країною у світі, де мова меншин вивчається в таких великих обсягах за державний кошт на шкоду державній мові», - заявила письменниця Лариса Ніцой.

В адміністрації президента дипломатичний скандал навколо закону пояснюють просто: угорські політики займаються передвиборчим популізмом. «Ці всі істеричні заяви угорської сторони пов'язані передусім з парламентськими виборами в Угорщині, які відбудуться наступного року, а також із тим, що Угорщина хоче відвернуті увагу від нинішніх проблем у відносинах з ЄС, зокрема в контексті міграційніх питань», - зазначив заступник глави адміністрації президента Костянтин Єлісєєв.

Між іншим, за словами політолога Володимира Фесенка, більшість випускників угорських шкіл на Закарпатті не можуть скласти ЗНО українською мовою і їдуть здобувати вищу освіту в Угорщину.

«Главком» поспілкувався із послом Угорщини в Україні Ерно Кешкенем. Дипломат прокоментував конфлікт, що спалахнув навколо освітнього закону, і пояснив, чому українці в Угорщині не навчаються рідною мовою так, як це роблять угорці в Україні.

Чому Угорщина настільки жорстко висловила своє невдоволення новим законом України «Про освіту» №3491-д, адже права національних меншин на навчання рідною мовою там зберігаються?

Наш уряд вважає, що закон неприйнятний. Мається на увазі стаття 7 закону, у якій ідеться про нацменшини. Можливо, не всі прочитали від першої до останньої літери цей документ, але ми знаємо, що український парламент в останню хвилину погодив цю статтю. Вона не була узгоджена з представниками нацменшин. Раніше були зустрічі з нами для узгодження мовних питань, але думки нацменшин не взяли до уваги. Я сам був у міністра освіти Лілії Гриневич, був у Верховній Раді в комітеті з питань науки та освіти. Не треба було цей закон приймати так, без обговорення. На жаль, нас не чують.

В українському уряді нас заспокоїли, сказали, що все буде добре, що це корисно для нацменшин. Наскільки представники нацменшин знають українську мову - це одне питання, але це не може бути причиною того, щоб утискати їх права у вивченні рідних мов.

Які конкретно вимоги в Угорщини від України?

Уся угорська меншина просила президента не підписувати закон. На Закарпатті є дві угорські партії, вони просили відправити сьому статтю на доопрацювання.

Чи є в Угорщині можливість у тамтешніх нацменшин навчатись рідною мовою у повному обсязі?

Так. Є словацькі школи, є румунські, німецькі школи. І для українців теж є. Ви розумієте? Просто стільки українців немає. Ці ситуації не можна порівняти.

Тобто українська нацменшина в Угорщині має право на навчання повністю рідною мовою?       

У нас є така юридична можливість. Будь ласка, вони, наприклад, хочуть зараз створити українську школу, але там треба зібрати школярів, розумієте? В Угорщині проживає всього 7,5 тис. етнічних українців. Дуже мало, відверто кажучи. Юридична можливість, повторюю, є. Якщо є студенти - будь ласка, у нас немає ніяких питань, хай навчаються українською.

Угорщина якось координує свої дії з Румунією, тому що ця держава теж активно виступає проти цього закону?

В Україні розвинена шкільна система саме угорських та румунських шкіл із викладанням угорською та румунськими мовами відповідно. Саме тому цей закон нас неабияк стосується. На Закарпатті діє 71 школа, де навчання відбувається лише угорською мовою.

Українська мова в цих школах викладається?

Звичайно. Знаєте ті, хто хоче потрапити в університет, складуть цей іспит ЗНО державною мовою. У тих, хто хоче, все вийде.

Чи не тому, що ці діти не володіють мовою держави, у якій живуть, вони вимушені вступати до угорських вишів? У якому обсязі викладається в цих школах українська мова?

Досить, щоб знати мову...

Навіть противники цього закону в Україні кажуть, що у законі автори занадто перейнялися правами нацменшин, утискаючи державну мову…

Якщо в конституції України написано, що діти можуть вчитися рідною мовою, а в майбутньому з 5-го класу цієї можливості не буде, тоді про що ми говоримо?

Але ж це неправда, можливість вивчати рідну мову залишається...

Ще будуть узгодження цього закону, в якому саме обсязі буде зберігатись угорська мова. Це зрозуміло, але те, що буде гірше, ніж зараз - це точно. Це вже видно.

У вашій ноті протесту йдеться, що такої дискримінації угорської нацменшини не було навіть за Радянського Союзу.

Вибачте, але це правда. З 1972-го у нас була така можливість в радянській системі. Рідною мовою спілкуватися від садочка до університету. А зараз за новим законом цього не буде.

В Україні розгорілася суспільна дискусія щодо того, що якраз через недостатню кількість української мови в школах у деяких населених пунктах Закарпаття деякі люди не знають української мови…

У Берегівському районі Закарпаття 80% угорців. Вони між собою по-угорськи спілкуються. Але якщо цей закон набере чинності і вони угорської не будуть вчити, тоді в стратегічному плані нацменшину буде знищено. Це не інтеграція, а асиміляція, а ми проти асиміляції. Ми вважаємо, що кожна меншина має свої інтереси та цінності, які треба зберегти.