Володимир Зеленський: Путін не зупиниться і піде далі

«Світ не знав такої жорстокої війни протягом останніх 80 років». Глава української держави дав інтерв’ю провідній італійській газеті La Repubblica.

«Главком» публікує переклад розмови.

Скільки за місяць війни фактично українських територій опинилося в руках Росії? Ви вірите, що зможете відбити вторгнення, чи боїтеся, що російська армія зможе перемогти завдяки масовому застосуванню сили?

Дуже важливо бути максимально чіткими у формулюваннях і у розумінні ситуації. В руках Росії немає нічого українського. Так, вони захопили деякі території, окупували наші українські населені пункти, як справжні ядерні терористи захопили Запорізьку і Чорнобильску АЕС, щоб шантажувати світ, але все це їм не належить, бо українці чинять опір. Армія, прості українці, влада в Києві і на місцях, всі згуртувалися і чинять шалений спротив, стримуючи цю найжорстокішу з часів Другої світової війни агресію. Вони руйнують нашу інфраструктуру, наші будинки, школи, лікарні, садочки, вони створюють блокаду, не пропускаючи гуманітарні вантажі, вони тримають людей у нелюдський умовах – без світла, води, їжі і ліків, а люди все одно виходять на протести в окупованих містах. Люди під кулями зривають російські прапори і протистоять окупації. Це відбувається на нашому Сході і Півдні, під Києвом – Мелітополь, Маріуполь, Херсон, Волноваха, Попасна, Ірпінь, Макарів, Буча, Чернігів… Всюди українці демонструють вражаючу силу духу, яка протистоїть силі зброї, ракетним і авіаударам, постійним бомбардуванням тощо.

Ми віримо, що увесь цивілізований світ зрештою об’єднається з нами і разом ми зупинимо цю війну. Бо війна не в Україні, війна в Європі. Я часто говорю це всім світовим лідерам: Україна наразі – форпост цієї війни, який стримує агресора. Але Путін не зупиниться на цьому і піде далі, це треба розуміти всім європейцям, всім лідерам Європи і світу. Безкарність злочинної діяльності породжує ілюзію того, що хтось може змінити світовий порядок, що правом сили можна попрати силу права. Ми всі добре знаємо історію і пам’ятаємо Другу світову війну, і з чого вона починалася.

Чи вірите ви, що Білорусь приєднається до Росії у війни проти України, відкривши новий фронт з Півночі?

Збройні Сили України готові до будь-якого сценарію. Це не питання віри, прогнозів тощо. Це питання ймовірної загрози і нашої готовності до неї. Білорусь, на жаль, з перших днів цього повномасштабного вторгнення стала базою для російської армії – танків, бтрів, літаків. Але за нашими даними, білоруські військові масово відмовляються від перспективи воювати в Україні. Вони розуміють, що загинуть тут. Чи розуміє це в повній мірі керівництво Білорусі, чи не переткне воно ту межу, яка зветься державний кордон – час покаже.

Що ви дізналися після місяця напружених боїв про те, як воюють російські солдати та як може чинити опір український народ?

За планами ворога, вони передбачали захоплення України протягом кількох днів, 48 або 72 годин. Але бліцкриг провалився, вже місяць триває героїчний спротив українців, які боронять свою землю, свої домівки, свої родини, свою свободу і суверенітет. Ворог деморалізований. Протягом місяця російська армія зазнала більших втрат особового складу і техніки, ніж на 10 років війни в Афганістані. Світ не знав такої жорстокої війни протягом останніх 80 років. Це війна без будь-яких правил і дотримання будь-яких конвенцій з боку російської армії. Вони використовують зброю і бомби, заборонені міжнародними конвенціями. Вони вбивають цивільних, жінок, дітей. Вони бомблять лікарні, школи, театри, де у підвалах ховаються мирні люди, і роблять це свідомо. Вони грабують оселі, вивозячи на своїх бтрах посуд, одяг, меблі. Вони ґвалтують жінок, мучать полонених і вбивають дітей. Вони мінують дороги і поля, обстрілюють колони людей, які евакуюються. Але всіма цими злочинами вони не здатні зламати вільний дух українців.

Президент Путін, розпочавши війну, хоче вас усунути і відмовляє українській нації у праві на існування. Що стоїть за його агресією проти вашої країни?

Це агресія проти Європи, проти світу, яка почалася з України. Думаю, за цим стоїть прагнення зламати світовий порядок і грубою силою нав’язати світові свої правила.

Чи були б ви готові зустрітися із президентом Путіним і за яких умов? Чи є реальне місце для угоди про припинення вогню?

Я був готовий до цієї зустрічі протягом всіх останніх років, коли вже був президентом України. Адже війна в нашій країні триває вже вісім років, хоча раніше Росія і заявляла всьому світові, що їх немає на нашому сході. Протягом місяця триває широкомасштабна війна Росії проти України. Я готовий до цієї зустрічі і зараз, про що неодноразово публічно заявляв. Всім нам потрібен мир. Ми готові обговорювати умови припинення вогню, умови миру, але не готові виконувати ультиматуми.

Країни НАТО надають вам зброю, але ви кажете, що потрібно ще. Який із видів зброї НАТО є найефективнішим для вашої армії, а який з її видів може мати вирішальне значення, але НАТО все ще не надає саме його?

Найбільші наші втрати сьогодні – це люди. Звичайні цивільні люди, які гинуть і страждають від постійних бомбардувань, авіа- і ракетних ударів по українських містах і селах. З перших днів війни ми, українці, зверталися до НАТО з проханням закрити наше небо від бомб і ворожих літаків. Цього не відбулося, на превеликий жаль. Але тоді дайте нам зброю, яка зможе допомогти нам самим захистити своє небо. Дайте нам літаки, ПВО тощо.

Ким ви бачите Італію та ЄС: другом, союзником чи стороннім спостерігачем?

Цей трагічний історичний момент, ця війна зробила очевидними певні речі. Сьогодні ми добре вже розуміємо, хто у світі є наш справжній друг і партнер, хто реальний союзник, а хто дійсно, на жаль, посів місце глядача і спостерігача у цьому антилюдському театрі війни. Наше прагнення стати рівноправним членом європейської спільноти залишається незмінним. І я вдячний прем’єр-міністру Драгі за чітку позицію і бажання бачити Україну рівноправним членом ЄС. Адже сьогодні саме Україна відстоює у криваві боротьбі всі європейські цінності і свободи, бо це є і нашими цінностями і свободами. Хіба це не є переконливим свідченням того, що Україна – давно вже європейська країна. Але ми сплачуємо за це надто велику ціну – це життя наших людей.

Позавчора я звертався до парламенту Італії, до всього італійського народу. У скрутні моменти ми завжди допомагали один одному. Під час епідемії ковіду наші лікарі і гуманітарні вантажі одні з перших поїхали до Італії, під час повені на Україні ми отримали і відчули вашу допомогу. Ваша всебічна допомога потрібна нам і зараз, бо Україна переживає один з найскладніших етапів своєї історії. Тисніть на агресора, посилюйте санкцій на адресу тих росіян, хто розв’язав и пропагує цю війну, відмовляйтеся від російських товарів, відкликайте з російського ринку свої кампанії. Росія має відчути на собі наслідки своєї злочинної діяльності – на своїй економіці, у порожніх полицях магазинів, у арештованих яхтах і маєтках, у неможливості подорожувати вашою прекрасною мальовничою країною.

Чи можете ви розповісти нам, яких руйнувань зазнає Україна?

Ми все відбудуємо, я переконаний в цьому. Для цього нам потрібний мир. Якнайшвидше. Наша найголовніша втрата – це люди. Так, руйнується інфраструктура, мости і дороги, які ми відбудовували протягом останніх років, житлові комплекси, нові школи, лікарні… Кілька міст просто стерті з лиця землі – Гостомель, Волноваха, Буча… Понад 550 закладів освіти в Україні пошкоджено, 72 з них зруйновано повністю. Обстріляно 246 лікарень, 13 з яких зруйновано вщент. Щодня ці цифри зростають. Психологічна травма, яку зазнали діти і молодь під час цієї війни, відобразиться і на наступних поколіннях українців. І всі цивілізовані люди Європи і світу мають це зрозуміти. І зробити все, щоб припинити цю війну.

Яку роль, на вашу думку, може зіграти Папа Римський?

Нещодавно я мав честь спілкуватися із Його Святістю і чув мудрі і відверті слова підтримки на адресу українського народу. Один з духовних лідерів світу підтримує Україну у своїх молитвах, словах, діях. Це дуже цінно для всіх нас, для незламного духу українців.

Розкажіть про своє повсякденне життя під час війни: скільки годин ви спите? Як часто ви розмовляєте із своєю родиною? Що ви кажете пораненим у лікарнях чи солдатам на передовій?

Я завжди спав не дуже багато – звик до такого режиму, це не проблема. А от спілкування із родиною хотілося б більше, це правда. Але так обов’язково буде.

Колись після перемоги на президентських виборах в своїй інавгураційній промові я сказав громадянам України: «Кожен з нас президент», маючи на увазі, що всі ми рівні і на всіх нас – відповідальність за майбутнє нашої країни. Сьогодні кожен із нас – захисник своєї землі, своєї держави і нашого спільного майбутнього. Я пишаюся громадянами України – військовими і цивільними, волонтерами, медиками, вчителями, водіями, нашими дітьми, які змушені переживати ці страждання… Для мене – велика честь бути президентом такого народу.

Ви боїтеся можливості бути вбитим російською гіперзвуковою ракетою, яку Росія вже використовувала в Україні?

Я боюся тільки одного, що у 21 столітті з лиця землі може бути стерта одна з найбільших країн Європи. Але світ цього не допустить. Зло не може взяти гору, це проти логіки здорового глузду, проти самого життя, самої природи.

Якщо війна буде тривати за найгіршим сценарієм і росіяни будуть перемагати, Ви залишите країну чи будете битися до кінця?

Кожен з нас президент і кожен з нас воїн. Ми всі будемо битися – до останнього.

Переклад Офісу президента